«Upgrade держмайна». На яких умовах Кабмін може приватизувати держбанки – Укргазбанк і Сенс Банк

Уряд став на крок ближче до приватизації державних банків. Міністерство фінансів 23 жовтня уклало договори з міжнародною фінансовою групою Rothschild & Co, яка разом з українською інвестиційною компанією FinPoint консультуватиме державу з питань продажу державних пакетів акцій Укргазбанку та Сенс Банку.

Залучення міжнародного радника переводить приватизацію з площини заяв у практичну стадію. Але це ще не означає, що продаж відбудеться найближчим часом.

Мінфіну разом із консультантами належить оцінити вартість банків, підготувати їх до виходу на міжнародний ринок, знайти потенційних інвесторів і визначити умови, на яких держава готова розлучитися зі своїми активами. Паралельно Кабінет Міністрів має визначити роль урядової комісії, яка має організувати конкурс із продажу банків.

Орієнтири уряду передбачають завершення приватизації у 2027 році. На темпи цього процесу впливатимуть не лише готовність самих банків і попит з боку потенційних покупців, а і якість корпоративного управління в банках, оцінка їх активів та рамки проведення конкурсу.

Mind розбирався, на яких умовах може відбутися продаж перших держбанків.

Приватизація з великими амбіціями та довгою історією

Скорочення частки держави в банківському секторі українська влада декларує вже не перший рік. Крім того, приватизація держбанків – це частина зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом (МВФ). Ще в рамках кредитної програми 2020 року Україна взяла курс на поступове зменшення частки державних банків у фінансовій системі. Уточнимо, що держава володіє п'ятьма держбанками. Це ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк і Сенс Банк. А частка цих фінустанов в активах усіх банків на 1 вересня (дані НБУ) становила близько 50,4%.

Кабмін у 2020 році затвердив принципи реформування державного банківського сектора, які передбачали скорочення частки держави приблизно з 60% до менш ніж 25% до 2025 року. Для цього планувалося підвищити ефективність держбанків, поліпшити якість їхніх кредитних портфелів і залучити приватних інвесторів. Але досягти заявленого показника у встановлений термін не вдалося.

Одним із перших кандидатів на приватизацію став Укргазбанк: у січні 2021-го він отримав від Міжнародної фінансової корпорації (IFC) п'ятирічний кредит на 30 млн євро, який давав право IFC конвертувати ці кошти у частку в капіталі банку (до 20% його акцій). У червні 2021 року Мінфін затвердив дорожню карту приватизації Укргазбанку, але до її завершення справа так і не дійшла.

Другим претендентом на продаж був Ощадбанк. У жовтні 2021 року керівництво банку за посередництва Мінфіну підписало мандатний лист із Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Домовленості передбачали, що «Ощад» отримає довгострокове фінансування до 100 млн євро у формі субординованого кредиту, в обмін на який ЄБРР може претендувати на пакет акцій банку. За оцінкою експертів, могло йтися про частку в розмірі 20–25%, і така угода розглядалася як потенційний шлях до появи міжнародного фінансового інституту серед акціонерів банку. Але після подій 2022 року залучення ЄБРР до капіталу Ощадбанку було зупинено.

У планах приватизації фігурували й інші держбанки. Зокрема, Мінфін розраховував повністю продати ПриватБанк до 2022 року, а для Укрексімбанку обговорювалося залучення приватного інвестора. Але до конкретних дій справа так і не дійшла.

Окрема історія – Сенс Банк (колишній Альфа-банк Україна), який опинився в державній власності в липні 2023 року після рішення про його передачу державі через санкції, запроваджені проти ключових акціонерів – Михайла Фрідмана та Петра Авена. Для того щоб Кабмін міг націоналізувати цей банк, Верховна Рада навіть ухвалила окремий закон №2643-IX. Згодом уряд також включив Сенс Банк до переліку установ, що підлягають приватизації.

Від планів – до вибору радника та оцінки банків

В умовах воєнного стану процес підготовки держбанків до приватизації відновився у вересні 2024 року, коли парламент ухвалив закон № 3983-IX про особливості продажу державних пакетів акцій банків. Він закріпив спеціальну процедуру приватизації: із залученням фінансового радника, попередньою оцінкою активів і конкурсним відбором покупців. При цьому норми закону не розповсюджуються на Ощадбанк та Укрексімбанк – для них залишається загальний порядок приватизації.

Майже через рік, у серпні 2025 року, Рада з фінансової стабільності розглянула потенційні ризики продажу пакетів акцій Сенс Банку та Укргазбанку і дійшла висновку, що їх приватизація не вплине на стабільність банківської системи.

Пізніше, 1 жовтня 2025 року, Кабмін ухвалив розпорядження №1061-р про підготовку до продажу державних пакетів акцій Сенс Банку (державі належить 100%) та Укргазбанку (частка держави становить 94,94%). А 29 жовтня 2025 року уряд затвердив порядок залучення радника з продажу – визначив вимоги до нього та основні завдання на етапі організації угод.

Радник має виконати кілька ключових завдань:

• Провести аналіз діяльності банків (due diligence), у тому числі для визначення стартової ціни продажу.
• Підготувати інформаційні матеріали для інвесторів, щоб потенційні покупці могли оцінити фінансовий стан і перспективи банків.
• Представити банки на міжнародному ринку та залучити інвесторів, зацікавлених у придбанні державних пакетів акцій.
• Супроводжувати організацію конкурсу з продажу акцій та консультувати щодо умов угоди з покупцями.

У жовтні уряд також сформував комісію з продажу державних пакетів акцій банків. Вона визначатиме правила конкурсу, вирішуватиме, кого допустити до торгів, погоджуватиме стартову ціну з урахуванням рекомендацій фінансового радника, а після торгів – затверджуватиме переможця та ціну продажу з подальшим поданням відповідних рішень Кабміну. До роботи комісії можуть долучатися представники міжнародних фінансових організацій та інститутів ЄС.

Вплив на ціну війни, фінансового стану та репутації

Одне з головних питань майбутньої приватизації – на яких умовах можуть бути продані Укргазбанк та Сенс Банк. І хоча процес тільки почався, уже можна виділити кілька факторів, від яких залежатиме підсумкова ціна.

За словами В'ячеслава Бутко, керуючого партнера інвестиційного проєкту Thomson & French, один з основних орієнтирів при оцінці банку – його власний капітал. «У мирний час обґрунтований коефіцієнт (відношення ціни придбання до капіталу) – 1,5–1,7. В умовах війни цей коефіцієнт може бути нижчим. Але багато залежить від якості балансу, кредитного портфеля банку та його клієнтської бази», – вважає Бутко.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює, що при визначенні вартості банку традиційно враховуються активи, обсяг кредитного портфеля, зобов'язання перед клієнтами (окремо фізичні та юридичні особи), грошовий потік у розрахунку на одного клієнта.

«Але з урахуванням ризиків війни фінальна вартість матиме суттєвий дисконт. І головне: банки потребують підготовки перед продажем. Це аудит, пошук потенційних інвесторів та попередні переговори із зацікавленими покупцями, що може потребувати чимало часу», – коментує Андрій Шевчишин.

У цьому контексті варто згадати про розслідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), у якому фігурували посадові особи Сенс Банку. У серпні детективи НАБУ прийшли з обшуком до офісу наглядової ради держбанку, а НБУ на тлі цих подій вимагав припинити повноваження голови наглядової ради Миколи Гладишенка й ініціював усунення голови правління банку Олексія Ступака. А в жовтні НАБУ та САП проводили слідчі дії в кабінеті голови НБУ Андрія Пишного. За словами народного депутата Ярослава Железняка, візит правоохоронців міг бути пов'язаний, зокрема, із ситуацією навколо Сенс Банку. Такі події точно не додають банку привабливості в очах інвесторів і можуть негативно вплинути на його ціну.

Додатковим стримувальним чинником може стати оподаткування. У 2026 році ставка податку на прибуток банків становить 50%. Також Верховна Рада 27 жовтня підтримала у першому читанні законопроєкт №15262 про збереження цієї ставки у 2027 році. НБУ ще наприкінці 2025 року попереджав, що підвищене податкове навантаження знижує інвестиційну привабливість банківського бізнесу й може ускладнити приватизацію державних банків.

Якою може бути реальна ціна держбанків

Якщо говорити про конкретніші цінові орієнтири, логічно звернутися до угод із продажу українських банків, які були укладені вже під час воєнного стану.

У квітні 2025 року польська група Getin Holding продала 100% акцій українського Ідея Банку групі ТАС, яку контролює бізнесмен Сергій Тігіпко. Сума операції становила $36,5 млн, або близько 0,8 власного капіталу банку.

У квітні 2026 року було продано PINBank. Це санкційний актив (89% акцій банку належало росіянину Євгену Гінеру), який перейшов у власність держави в січні 2024 року. Польська фінтех-компанія ZEN.COM придбала PINBank за 175 млн грн при розмірі власного капіталу в 110 млн грн. Тобто мультиплікатор становив 1,6.

Продажем банку як неплатоспроможної фінустанови займався Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Тому вважати цю угоду показовою не можна. До того ж новий власник PINBank зобов'язався збільшити його капітал на 200 млн грн і протягом двох-трьох років влити в банк ще близько 20 млн євро. А втім, ця угода – приклад того, що іноземні інвестори не відмовляються вкладати кошти в український банківський сектор навіть в умовах війни.

Незадовго до повномасштабного вторгнення, наприкінці 2021 року, стало відомо, що грузинський TBC Bank веде переговори про придбання Піреус Банку. І хоча продаж не відбувся, можлива сума операції, за оцінками експертів, могла досягти $17–18 млн, що на той момент було еквівалентно 0,7 капіталу банку.

Конкретна оцінка вартості банків з'явиться після того, як Rothschild & Co завершить фінансовий аналіз і комплексну перевірку їхньої діяльності. Крім розміру власного капіталу, на ціну вплинуть якість кредитного портфеля, частка проблемних кредитів, структура активів і зобов'язань, прибутковість і перспективи подальшого розвитку. Не менш важлива потреба в додатковій капіталізації. Вона може знадобитися банкам після завершення стрес-тестування, яке НБУ проводить з початку 2026 року.

Скільки можуть коштувати Укргазбанк і Сенс Банк

Коефіцієнт до власного капіталу*	Укргазбанк, 94,94% акцій	Сенс Банк, 100% акцій
0,7	14,7 млрд грн	11,1 млрд грн
0,8	16,9 млрд грн	12,7 млрд грн
1	21,1 млрд грн	15,9 млрд грн

*На 1 вересня 2026 року власний капітал Укргазбанку – 22,2 млрд грн, Сенс Банку – 15,9 млрд грн.

Хто може купити держбанки та коли чекати на угоди

Україна розраховує залучити до купівлі Укргазбанку та Сенс Банку стратегічних інвесторів – великі фінансові групи, які мають достатній капітал і зацікавлені в розширенні присутності в нашій країні.

На думку В'ячеслава Бутка, потенційними покупцями можуть стати великі банки з країн, чий бізнес уже досить широко представлений в Україні, перш за все з Німеччини та Польщі. Андрій Шевчишин виділяє польські банківські групи й українські банки з іноземним капіталом, акціонери яких можуть розглядати придбання держбанків як можливість розширити клієнтську базу і бізнес.

При цьому конкретних термінів приватизації учасники процесу не називають. Олійник припускає, що Укргазбанк і Сенс Банк вдасться продати до 2027 року включно. У проєкті програми діяльності Кабміну йдеться про те, що у 2026–2027 роках мають бути створені умови для прозорого продажу державних пакетів акцій цих двох банків. Меморандум із МВФ також містить пункт про підготовку Укргазбанку та Сенс Банку до продажу, але без конкретних термінів. Ще одним орієнтиром може бути договір із Rothschild & Co, який діятиме до 1 березня 2029 року.

А ось майбутнє решти трьох держбанків поки що взагалі не визначено. У Стратегії розвитку держбанків, оновлену версію якої Кабмін затвердив 30 червня, йдеться лише про ПриватБанк. Його приватизацію уряд допускає після завершення воєнного стану. Водночас щодо Ощадбанку та Укрексімбанку жодні конкретні терміни та сценарії продажу не озвучені.

На початку 2026 року Mind писав про те, що Кабмін розробляє план проведення так званого народного IPO ПриватБанку. Йшлося про розміщення 7% акцій держбанку на фондовому ринку, яке дозволить залучити близько 18 млрд грн. Але відтоді ініціатива трансформувалась: у червні представники НБУ говорили уже про можливість проведення біржового IPO у 2027 році (в Україні або Варшаві). В інтерв’ю Mind голова НКЦПФР Олексій Семенюк, зазначив що з лютого 2026 року, коли Нацкомісія офіційно оголосила про ідею «народного IPO», її підхід уточнився: «Рішення про продаж частки держкомпанії ухвалюють власник та уряд, а завдання комісії – щоб ринок був до цього готовий. Чи може це бути умовно якийсь держбанк? Так, і в нас уже була розмова з головою НБУ із цього приводу».

Отже, продаж Укргазбанку та Сенс Банку має стати першим практичним кроком до скорочення присутності держави в банківському секторі. Однак навіть за наявності зацікавлених інвесторів завершення угод вимагатиме часу: необхідно провести аудит банків, оцінити їхню вартість, перевірити потенційних покупців та організувати конкурс.

Для решти держбанків єдиного сценарію наразі немає. Наприклад, за словами Андрія Пишного, їхній продаж розглядається як можлива перспектива, але не найближче завдання. До того ж війна залишається однією з головних перешкод для такого роду угод, і не виключено, що держава збереже свою присутність у банках до закінчення бойових дій.