Від’ємне зростання ВВП, 12,5% інфляції та $46 млрд інтервенцій. Чому українська економіка втрачає свій потенціал

Українська економіка наприкінці 2026 року має значно менш оптимістичні перспективи, ніж кілька місяців тому. Національний банк (НБУ) опублікував інфляційний звіт за жовтень та погіршив прогнози практично за всіма ключовими напрямками. ВВП замість очікуваного зростання на 1,8% ВВП у 2026 році може скоротитися на 0,4%, інфляція прискориться до 12,5%, а дефіцит держбюджету без урахування грантів сягне 35,4% ВВП. 2027 рік теж не виглядає обнадійливим: зростання економіки буде практично нульовим, а інфляція на кінець року перевищить 7%, що помітно вище за цільовий рівень НБУ (5%).

У напрузі й валютний ринок. Гривня зберігає відносну стабільність багато в чому завдяки масштабним інтервенціям НБУ, які покривають нестачу валюти на ринку. Але джерела її надходження до країни – міжнародне фінансування та експортна виручка – скорочуються. В результаті підтримка курсової стабільності вимагає від регулятора дедалі більших зусиль, а простір для маневру поступово звужується.

За цими цифрами – не просто погіршення статистики. Реальний сектор втрачає частину виробничого та експортного потенціалу (у тому числі через постійні атаки на інфраструктуру та логістику), бізнес стикається зі зростанням витрат і дефіцитом робочої сили, а потреба держави в ресурсах для фінансування оборони та підтримки макроекономічної стабільності постійно збільшується.

Mind розбирався, наскільки серйозними є ризики для економіки, бюджету та гривні, і як не допустити подальшого погіршення ситуації.

Економіка уповільнюється: війна з'їдає виробництво та експорт

Жовтневий прогноз НБУ передбачає, що у найближчі два роки українська економіка зростатиме значно повільніше, ніж регулятор розраховував улітку. Якщо у липневому звіті Нацбанк передбачав збільшення реального ВВП на 1,8% у 2026 році та на 2,8% у 2027-му, то тепер він прогнозує спад на 0,4% та зростання всього на 0,4% відповідно. Оцінку зростання ВВП на 2028 рік знижено з 3% до 2,2%.

Причому масштаб проблем видно вже сьогодні. За оцінкою НБУ, у третьому кварталі 2026 року реальний ВВП скоротився на 0,5% рік до року (за даними Держслужби статистики скорочення сягнуло 0,7%). Промислове виробництво за цей період впало на 5,7%, зокрема лише за вересень спад склав 9,2%. Переробна промисловість скоротилася на 4% р/р насамперед через обвал металургійного виробництва (−41,4% р/р), падіння у видобувній галузі становило 6,4% р/р, а енергетиці – 11,9% р/р.

Серйозним обмеженням економіки залишається зовнішня торгівля. Через блокування морських портів і пошкодження інфраструктури експорт аграрної продукції за липень–вересень був на рівні 6,9 млн тонн – на 27% менше, ніж роком раніше. А негативний внесок чистого експорту у зміну ВВП за третій квартал збільшився до 6 в. п. (з 5 в. п. у другому кварталі). За оцінками НБУ, сукупні втрати зовнішньоторговельного балансу від морської блокади та обстрілів досягнуть $6,6 млрд у другому півріччі 2026 року.

НБУ вважає, що обмеження роботи портів Великої Одеси збережуться до середини 2027-го, а найбільші металургійні підприємства не працюватимуть і наступного року. Крім того, середній дефіцит електроенергії складе 4,7% у 2026 році та 3,5% у 2027-му. Нестабільність енергопостачання буде обмежувати завантаження підприємств та підвищувати собівартість виробництва, що, у свою чергу, призведе до зриву експортних контрактів і перебоїв у постачанні продукції на зовнішні ринки.

Таким чином, українська економіка втрачає не лише поточні обсяги промисловості та експорту, а й частину можливостей для майбутнього зростання. І хоча НБУ сподівається на вирівнювання морської логістики, це не дозволяє сподіватись на помітне прискорення темпів відновлення економіки. У тому числі, лише через дефіцит електроенергії втрати ВВП у 2027 році можуть становити 0,3 в. п.

Потенційні втрати ВВП у 2026 році через посилення атак на промисловість та інфраструктуру, в. п.

Джерело: НБУ

Чому зростання цін пришвидшується попри жорстку монетарну політику

Ситуація з інфляцією в Україні виявилася гіршою, ніж НБУ розраховував у своєму звіті за липень. У вересні споживчі ціни зросли на 10% рік до року за прогнозу на рівні 8,4%, а базова інфляція досягла 8,8% замість очікуваних 8,3%.

Прискорення зростання цін відбувається через подорожчання палива, продуктів харчування й послуг, збільшення виробничих та логістичних витрат, перебої з енергопостачанням. Все це безпосередньо збільшує витрати бізнесу на транспортування та виробництво, і позначається на кінцевій вартості товарів для споживача.

Ціни на сирі продукти харчування у вересні зросли на 6,7% рік до року, що НБУ пов'язує з ускладненням логістики та втратами запасів через руйнування складів (тільки за третій квартал було втрачено близько 800 тис. кв. м складських площ). Послуги у вересні стали дорожчими на 13,7% рік до року, що є наслідками зростання зарплат, витрат на оренду та дефіциту робочої сили.

Зміна рівня інфляції (на кінець періоду, % р/р) та інфляційні цілі

Джерело: Держстат, розрахунки НБУ

Є й інші ознаки такого прихованого цінового тиску. Частка компонентів базового споживчого кошика, які дорожчають швидше за довгостроковий середній темп, зросла з 26% до 33%. Крім того, ціни виробників промислової продукції у вересні 2026-го до вересня 2025-го збільшились на 38,4%.

Це не означає, що товари в магазинах подорожчають так само: бізнес поки що може частково компенсувати зростання видатків за рахунок власного прибутку. Але якщо розширення виробничих витрат продовжиться, компаніям буде дедалі складніше стримувати ціни, що зрештою призведе до подорожчання товарів для споживачів.

До того ж збереження жорстких монетарних умов обмежить перенесення попередніх шоків у ціни та інфляційні очікування. НБУ після підвищення облікової ставки у жовтні на 0,5 в. п. має намір утримувати її на рівні 16,5% до другого кварталу 2027 року. У міру того, як інфляція почне уповільнюватися, НБУ зможе перейти до поступового пом'якшення монетарних умов. Прогноз передбачає зниження облікової ставки до 14% до кінця 2027 року та до 11,5% до кінця 2028 року.

На 2028 регулятор прогнозує уповільнення інфляції до цільових 5%. Однак це буде можливим за зниження базової інфляції до 3,3%, тоді як адміністративна інфляція, навпаки, може прискоритися. Іншими словами, досягнення цільового рівня залежить від того, чи зможе зниження цін на товари та послуги компенсувати підвищення тарифів (на житлово-комунальні послуги). Це досить вимогливий сценарій, особливо якщо врахувати ризики, що зберігаються для енергетики, логістики та ринку праці.

Бюджет та зовнішня підтримка: чим Україна буде покривати дефіцит

Державний бюджет та його фінансування Нацбанк теж не оминув своєю увагою. За оцінками регулятора, у 2026 році дефіцит держбюджету без урахування грантів становитиме близько 3,55 трлн грн, або 35,4% ВВП (проти 35,2% у липневому прогнозі), у 2027 році – 4,15 трлн грн, або 37,3% ВВП (було 25,6%). Іншими словами, потреба держави у запозиченнях та зовнішній підтримці не лише не скорочується, а й продовжує збільшуватися.

Основна причина – високі витрати на оборону та безпеку. Наприклад, у 2026 році фінансування оборонного сектору та силового блоку становитиме 4,4 трлн грн, або 43,2% ВВП, а в Держбюджеті-2027 на ці цілі буде витрачено 4,9 трлн грн – 43,8% ВВП. При цьому можливості для нарощування власних доходів бюджету обмежені скороченням виробництва, експорту та падінням ділової активності, що стримує податкову базу.

Тому ключовим джерелом виконання бюджетних завдань залишається міжнародна підтримка. НБУ прогнозує, що в 2026 році від партнерів і донорів надійде близько $50 млрд прямого фінансування (за іншими оцінками – до $54 млрд) і більше $32 млрд за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan (USL). Плани на 2027 рік – $52 млрд та $37 млрд відповідно.

Водночас, за даними Міністерства фінансів на 28 жовтня, з початку року Україна отримала $44,4 млрд. Отже, у листопаді–грудні необхідно залучити ще до $10 млрд. Але для цього Україна має своєчасно виконувати умови кредитних угод із Євросоюзом та Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Таким чином, головний бюджетний ризик на 2027 рік – не так відсутність фінансування, як загроза його несвоєчасного надходження. Якщо зовнішні транші буде затримано або заморожено, уряду доведеться шукати додаткові джерела покриття дефіциту: переглядати витрати, активніше мобілізувати внутрішні доходи та нарощувати запозичення. При найбільш критичному розвитку подій НБУ не виключає навіть монетарне фінансування дефіциту – емісію гривні.

Як довго НБУ зможе згладжувати дефіцит валюти

Попри те, що в другому півріччі валютний курс відносно стабілізувався і рухається у вузькому коридорі 44,4–45,4 грн/$, суттєвою проблемою залишається розрив між попитом на валюту та її пропозицією.

За даними НБУ, у січні–жовтні попит клієнтів на безготівкову валюту збільшився щонайменше на 25%, або приблизно на $16 млрд, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Пропозиція за цей час зросла всього на $2 млрд. Експортна виручка за десять місяців збільшилась з $36 млрд до $38 млрд, але цього недостатньо, щоб компенсувати зростання потреби у валюті.

Курсові очікування на наступні 12 місяців, грн/$

Джерело: НБУ, Info Sapiens

Один sз фундаментальних xbyybrsd – погіршення показників зовнішньої торгівлі, про що сказано вище. Насамперед йдеться про скорочення експорту сільгосппродукції (на $4,6 млрд за друге півріччя) та продукції гірничодобувної промисловості і металургії (на $1,6 млрд). При цьому за третій квартал негативне сальдо торгівлі товарами досягло $17,8 млрд проти $15,5 млрд кварталом раніше.

Паралельно зростання державних видатків збільшує обсяг гривні в економіці, частина якої конвертується у попит на іноземну валюту. НБУ прямо пов'язує посилення тиску на гривню з одночасним збільшенням бюджетних видатків та скороченням пропозиції валюти. Як зазначивНацбанк, середньоденний чистий попит на безготівкову валюту в останні п'ять торгових днів жовтня сягнув $230 млн проти $172 млн у перші дві декади місяця.

Зріс попит на валюту і з боку населення. У третьому кварталі чиста купівля готівкової валюти досягла $1,7 млрд проти $1,2 млрд у другому кварталі. У жовтні, за даними НБУ, середньоденний чистий попит на готівковому ринку збільшився приблизно до $38 млн з $34 млн у вересні. Це ще одне додаткове джерело тиску на гривню.

Але не слід забувати, що можливості НБУ залежать від міжнародних резервів, поповнення яких зав’язане на зовнішнє фінансування. На 1 жовтня вони становили $47,1 млрд – близько чотирьох місяців імпорту та 101% від мінімального орієнтиру МВФ.

За методикою фонду прийнятним вважається рівень резервів у межах 100–150% спеціального розрахункового критерію, який враховує потенційну потребу країни у валюті для покриття імпорту, обслуговування зовнішнього боргу та відтоку капіталу. Значення нижче 100% означає, що резервний буфер опускається нижче за рекомендований рівень.

Валові міжнародні резерви НБУ

Джерело: НБУ

У жовтні резерви зросли на 4,2%, до $49,1 млрд. За прогнозом НБУ, на кінець 2026 року вони складуть $62,8 млрд, до кінця 2027-го – $62,1 млрд. У 2028-му резерви скоротяться до $57 млрд, і їх рівень опуститься приблизно до 92% критерію МВФ. Це не означає неминучої валютної кризи, але вказує на скорочення можливостей для балансування валютного ринку та на зростаючу залежність від зовнішнього фінансування.

Прогноз основних макропоказників на 2026-2028 роки

Джерело: НБУ *інфляційний звіт, опублікований 6 серпня 2026 року

Запас міцності: від чого залежатиме макростійкість у 2027-2028 роках

Українська економіка перебуває у набагато складнішому стані, ніж прогнозували НБУ та інші фінансові інститути (МВФ зокрема) ще влітку. Замість зростання на 1,8%, у 2026 році ВВП перейде в «червону зону» та скоротиться на 0,4%, а у 2027-му зросте лише на 0,4%, що фактично компенсує падіння 2026 року. Інфляція в 2026 році досягне двозначного рівня, а в 2027 році сповільниться до 7,3%. Хоча наприкінці 2025 року НБУ прогнозував, що інфляція у 2026-му становитиме 6,6%, а вже у 2027 році досягне мети на рівні 5%.

При цьому підтримка валютного ринку також вимиває значні ресурси: лише у жовтні НБУ витратив на інтервенції $6 млрд, а з початку року – понад $46 млрд. Якщо фінансування надходитиме із затримками, виникають додаткові ризики для валютного ринку.

Ключовими чинниками невизначеності на 2027 рік залишаються продовження бойових дій, інтенсивні обстріли, стійкість енергетичної інфраструктури, робота морських портів. До них додаються зовнішні шоки: наприклад, за оцінками НБУ, подорожчання нафти на 10% упродовж року може додати близько 0,5 в. п. до споживчої інфляції.

Можливий і більш сприятливий тренд. Поліпшення безпекової ситуації, відновлення повноцінної роботи логістики, приплив інвестицій здатні підтримати виробництво та експорт. У такому разі реальне зростання ВВП у 2028 році може виявитися вищим за рівень 2,2%, який закладений у базовому сценарії НБУ.

Втім, грошово-кредитна політика може лише пом'якшувати наслідки кризи, але вона не здатна усунути її причини: компенсувати руйнування виробничих потужностей, нестачу електроенергії чи затримки зовнішньої допомоги.