Бюджет-2027: 21% ПДВ, 7,3 трлн грн витрат, стагнація економіки та нестача зовнішнього фінансування

Кабінет Міністрів 15 вересня затвердив проєкт державного бюджету на 2027 рік та зареєстрував його у Верховній Раді за №16000.

Міністерство фінансів заявило, що для держбюджету-2027 пріоритетним залишаються безпека та оборона – витрати на ці цілі становитимуть майже 44% ВВП. Крім того, уряд обіцяє повністю профінансувати всі гуманітарні та соціальні потреби, і планує зробити акцент на мобілізації внутрішніх ресурсів.

При цьому одним із ключових джерел забезпечення бюджетних витрат, як і раніше, залишається міжнародне фінансування, необхідність у якому на 2027 рік оцінюється у розмірі $52,6 млрд.

Українська економіка тим часом перебуватиме у стагнації: зростання ВВП у 2027 році ледве перевищить 1%, рівень інфляції буде значно вищим за цільовий показник у 5%, а валютний курс впритул наблизиться до 50 грн/$.

Mind розбирався, на чому уряд планує зосередити витрати держбюджету-2027 та за рахунок чого вони будуть профінансовані.

Економіка майже не зростає, а потреби держави збільшуються

Згідно із законопроєктом №16000, доходи держбюджету у 2027 році зростуть порівняно з 2026 роком на 452 млрд грн або на 8,7%, до 5,65 трлн грн (тут і далі – порівняння з редакцією закону про держбюджет на 2026 рік з урахуванням змін, які були внесені у червні), витрати – на 865 млрд грн або на 13,5%, до 7,27 трлн грн.

Дефіцит держбюджету у 2027 році становитиме 1,67 трлн грн (15% ВВП), що на 410 млрд грн або на 34% більше, ніж у 2026 році. Граничний рівень держборгу до кінця 2027 року сягне 12,31 трлн грн, що складає 105% ВВП.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2027 році зросте порівняно з 2026 роком на 11% – до 3691 грн на місяць, а мінімальна зарплата збільшиться на 10% – до 9546 грн на місяць.

Ключові макроекономічні індикатори, на яких зверстаний проєкт держбюджету, закріплені в бюджетній декларації на 2027-2029 роки і відтоді не змінилися. Зауважимо, що при розробці держбюжету-2027 Мінфін узяв за основу саме альтернативний сценарій розвитку ситуації в економіці, який передбачає продовження активних бойових дій протягом невизначеного терміну.

Зокрема зростання реального ВВП України у 2027 році очікується на рівні 1,3% (проти 1,8% прогнозованого зростання в 2026 році), номінальний ВВП становитиме 11,14 трлн грн (10,11 трлн грн), інфляція досягне 8% (9,2%). Експорт товарів і послуг у 2027 році становитиме $57,8 млрд (+3,8%), імпорт – $137,5 млрд (+10,1%), а від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу розшириться до майже $80 млрд. Середньорічний курс у 2027 році очікується на рівні 47,1 грн/$ (44,4 грн/$), а курс на кінець року – 48,3 грн/$ (45,8 грн/$).

Війна вимагає дедалі більше витрат

Оборонні потреби, як і в попередні роки, стануть основою витрат держбюджету-2027. Загальний ресурс на військові цілі та безпеку заплановано в обсязі 4,89 трлн грн, що на 518 млрд грн або на 12% більше, ніж у 2026 році. З цієї суми суттєва частина буде витрачена на озброєння та техніку (2,3 трлн грн) і на фінансове забезпечення військовослужбовців (1,8 трлн грн).

У розрізі ключових оборонних і силових міністерств та відомств ситуація із витратами буде такою (порівняно з 2026 роком):

• Міністерство оборони – 3,76 трлн грн (+9,3%);
• Міністерство внутрішніх справ – 656 млрд грн (+21,5%);
• Служба безпеки України – 57,6 млрд грн (+25,8%);
• Головне управління розвідки – 42 млрд грн (+33%);
• Служба зовнішньої розвідки – 7,3 млрд грн (+12,3%);
• Державне бюро розслідувань – 5,5 млрд грн (+17%);
• Бюро економічної безпеки – 3,3 млрд грн (+50%);
• Національне антикорупційне бюро – 2,9 млрд грн (+11,5%).

На соціальні потреби буде виділено майже 540 млрд грн (+73 млрд грн до 2026 року). З цієї суми 292,8 млрд грн – трансферт до Пенсійного фонду, 66,4 млрд грн – виплати особам з інвалідністю та їх соціальна інтеграція. На підтримку внутрішньо переміщених осіб буде передбачено 83,2 млрд грн, у тому числі 39,6 млрд грн – допомога на забезпечення ВПО житлом та 11,5 млрд грн – виплати за знищене майно.

Фінансування освіти та науки перевищить 328 млрд грн (+50,8 млрд грн). Зокрема, 235,3 млрд грн – заробітна плата працівників навчальних закладів, з якої 192,8 млрд грн буде виділено у вигляді освітньої субвенції та різних доплат.

Витрати на охорону здоров'я збільшяться на 35 млрд грн і сягнуть 293 млрд грн. Найбільшу суму розписано на фінансування програми медичних гарантій – 225 млрд грн, ще 20,8 млрд грн буде витрачено на централізовані закупівлі ліків, 10 млрд грн – на скринінг здоров'я для громадян віком від 40 років та 13,3 млрд грн на публічні інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров'я.

Також уряд обіцяє активно підтримувати бізнес та спрямувати:

• 59 млрд грн – на страхування від військових ризиків та інші види його підтримки;
• 29 млрд грн – на видачу кредитів за програмою «5-7-9%» та надання гарантій Національній установі розвитку (НУР);
• 10,1 млрд грн – на фінансування Фонду розвитку інновацій (насамперед на проєкти, пов'язані з оборонними технологіями та розробками);
• 7,4 млрд грн – на дотації та кредитування фермерів, страхування сільгосппродукції, гуманітарне розмінування, гранти підприємствам АПК тощо.

Крім цього, проєкт держбюджету-2027 враховує фінансування публічних інвестпроєктів та програм на суму 116 млрд грн (з них 76,4 млрд грн – кошти міжнародних інститутів та країн-партнерів).

Ще в планах Кабміну поступове відновлення функціонування дорожнього фонду з його фінансуванням у розмірі 52,8 млрд грн. З цього обсягу 10,1 млрд грн буде витрачено на погашення боргових зобов'язань, а 42,7 млрд грн – на утримання та розвиток доріг державного й місцевого значення.

За рахунок чого уряд балансуватиме бюджет

Внутрішні доходи державного бюджету у 2027 році, сформовані переважно з податкових надходжень, зростуть на 9,3% або на 266 млрд грн – до 3,16 трлн грн. Проте ця сума все одно не зможе повністю покрити оборонні та інші витрати. Тому ще близько 2,5 трлн грн Україна має намір залучити у закордонних партнерів і донорів.

Загальна сума податків, які будуть сплачені до держбюджету-2027, досягне 2,86 трлн грн, що на 14% або на 350 млрд грн більше за план на 2026 рік.

У тому числі надходження окремих податків заплановані в таких обсягах:

• податок на доходи фізосіб (ПДФО) – 689 млрд грн (+18,2%);
• податок на прибуток – 339 млрд грн (+4,3%);
• рентна плата – 68 млрд грн (+14,3%);
• ПДВ на імпортні товари – 859 млрд грн (+25,6%);
• ПДВ на товари, вироблені в Україні – 385 млрд грн (-2%);
• мито (ввізне та вивізне) – 76,6 млрд грн (+6,5%);
• акциз (внутрішній та імпортний) – 377,5 млрд грн (+14,8%).

У пояснювальній записці до проєкту держбюджету-2027 сказано, що приріст податкових надходжень буде, зокрема, забезпечений:

• підвищенням базової ставки ПДВ на 1 в. п. – до 21% (такий крок уряд вже обговорює із бізнесом);
• впровадженням контролю за оподаткуванням доходів користувачів цифрових платформ (відповідний закон ухвалено, але не підписано президентом);
• продовженням дії ставки податку на прибуток банків на рівні 50% (для цього Рада має внести зміни до Податкового кодексу);
• скасуванням пільги, що звільняє від оподаткування закордонні посилки вартістю 150 євро (парламент необхідні норми поки що не підтримав);
• збільшенням акцизу на бензин, дизельне паливо та скраплений газ (для цього теж потрібні законодавчі зміни).

Крім податків, важливим джерелом наповнення бюджету стане зовнішнє фінансування – його необхідний обсяг на 2027 рік, за даними Мінфіну, становить близько $52,6 млрд або в межах 2,52 трлн грн. При цьому важливо зауважити, що ця сума більш ніж на 800 млрд грн перевищує плановий дефіцит. Така розбіжність пов'язана з тим, що пряме бюджетне фінансування, яке Україна отримує від Євросоюзу в рамках нового кредиту на 90 млрд євро (механізм Ukraine Support Loan), зараховується до держбюджету як грант, що формально зменшує розмір дефіциту. Але реальна потреба в грошах (не враховуючи оборонну підтримку) все-таки більша і знаходиться якраз на рівні тих самих 2,5 трлн грн.

Внутрішні запозичення, які забезпечені переважно військовими облігаціями (ОВДП) у 2027 році, порівняно з 2026 роком зростуть майже на третину – до 544 млрд грн. Але за рахунок цього інструменту Мінфін закриває переважно поточні касові розриви, тому суттєво на покриття дефіциту ОВДП не впливають.

Головна надія – на міжнародну підтримку

Кабмін заклав у проєкт держбюджету-2027 концепцію «стійкість заради розвитку». Але виходячи з індикаторів, поки що це скоріше бюджет виживання в умовах затяжної війни. При зростанні витрат на 13,5% економіка фактично стоятиме на місці, бюджетний дефіцит досягне 15% ВВП, і майже половина виробленого країною валового продукту припадатиме на безпеку та оборону.

Основна слабкість такого бюджету – його висока залежність одночасно від зовнішніх ресурсів та від обсягів податкових надходжень. Незважаючи на те, що уряд розраховує отримати від партнерів понад $50 млрд, досягти сталого фінансування Україні буде непросто. Нагадаємо, що за оцінками Мінфіну непокрита потреба на 2027 рік попередньо становить $32,6 млрд. Основний обсяг коштів, як очікується, надасть Євросоюз у рамках програм Ukraine Facility та USL, а також МВФ за програмою EFF.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький відкритим текстом заявив, що через недотримання вимог партнерів Україна може недоотримати значну частину з $29,5 млрд. Крім того, держава вже зіткнулася з дефіцитом фінансування оборонних витрат на 2026 рік у розмірі $27 млрд. Все це говорить про те, що у 2027 році шукати гроші буде ще складніше.

Водночас мобілізація внутрішніх ресурсів відбуватиметься шляхом збільшення фіскального навантаження. Показовим прикладом є пропозиція Кабміну підвищити ПДВ до 21% і спрямувати ті додаткові кошти, які одержить держбюджет, на страхування бізнесу від воєнних ризиків. Тобто держава фактично намагається створити механізм захисту підприємців від воєнних загроз за рахунок підвищення податків.

У підсумку, поки економіка України росте дуже низькими темпами, а витрати держави збільшуються в рази швидше, ніж її доходи (ще й ціною підвищення податків), простір для самостійного фінансування бюджету залишається обмеженим. Тому головний ризик 2027 року полягає у спроможності держави одночасно забезпечити оборонні витрати, залучити заявлений обсяг зовнішнього фінансування та не перекласти зростаючу вартість війни на бізнес та населення, запас вільних ресурсів в яких майже вичерпано.