Бюро економічної безпеки: пропонується перезавантаження

Ключові пропозиції законотворців – зміна кадрової політики БЕБ

Фото: depositphotos.com

Бюро економічної безпеки (БЕБ) впродовж діяльності з моменту запуску близько 15 місяців тому регулярно звітує про результати роботи. Так, тільки протягом кількох останніх тижнів БЕБ упередило крадіжку 62 млн грн державних коштів,  викрило привласнення комунальниками 8 млн грн, вилучило тютюнові вироби на 31 млн грн тощо. Проте, як наголошують народні депутати, за час своєї діяльності відомство відкрило кримінальні провадження за 664 справами, але до суду були скеровані лише 12 обвинувальних актів. Через такий непропорційний результат народні обранці замислились про ефективність та можливу корупційні складову діяльності Бюро. Так, ще наприкінці грудня минулого року було скликано Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, а в лютому 2023 року відповідний Комітет ВР визнав діяльність БЕБ незадовільною. Відтак, уже у березні у Верховній Раді народні депутати зареєстрували законопроєкт, що передбачає перезавантаження Бюро та його керівництва. Чого варто очікувати в сфері захисту економічної безпеки в разі ухвалення законопроєкту і як законотворці пропонують змінити ситуацію на краще із розкриттям економічних злочинів, проаналізувала для Mind старша юристка АО «Arzinger», к.ю.н., адвокатка Ганна Резнікова

Номер і дата реєстрації: 9080 від 03.03.2023 р.

Автори:  Гетманцев Д.О., Василевська-Смаглюк О.М., Железняк Я. І., Цабаль В.В., Камельчук Ю. О., Васильченко Г.І., Хлапук М.М.

Етап: 7 березня 2023 року законопроєкт надано для ознайомлення депутатам.

Альтернативні законодавчі ініціативи: Законопроєкт не має альтернатив. 

Ціна питання. Як зауважують народні обранці прийняття та реалізація законопроєкту не призведе до збільшення витрат з Держбюджету, а початок ефективної роботи БЕБ дозволить, навпаки, залучити до бюджету додаткові кошти.

Зміст. Автори законопроєкту пропонують переглянути вимоги до складу та діяльності конкурсної комісії з призначення директора Бюро. Проте загальна чисельність членів комісії має залишитись незмінною – 9 осіб. Серед суб'єктів, які направляють своїх кандидатів до комісії, пропонується РНБО і КМУ (по 2 особи від кожного). Ще 5 осіб призначаються за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій. Пропонується встановити вимоги до членів конкурсної комісії з досвіду роботи, зокрема не менше 5 років у сферах права або запобігання і протидії корупції.

Особливу роль в процесі ухвалення рішення комісії надається міжнародним експертам. Так, рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше 5 членів комісії, у тому числі не менше трьох членів комісії з числа міжнародних експертів. Фінансування діяльності конкурсної комісії та її членів може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги. Пропонується, щоб комісія подавала на розгляд прем'єр-міністру України одну кандидатуру (переможця конкурсу) замість трьох.

Дострокове припинення повноважень керівництва Бюро. Ключовим прагненням законопроєкту є проведення прозорого конкурсу на зайняття посади керівника БЕБ. Законопроєкт пропонує достроково припинити повноваження директора Бюро, його першого заступника та заступників, а КМУ оголосити новий конкурс.

Переатестація діючих співробітників Бюро. Законопроєкт встановлює вимогу щодо проходження діючими співробітниками Бюро атестації. Сама ж процедура має відбуватись згідно з Порядком, який затверджується директором Бюро та проводиться кадровою комісією, яка має здійснити оцінку професійної компетентності, рівня знань та умінь, професійної етики, доброчесності та наявності конфлікту інтересів у діючих співробітників Бюро.

Читайте також: Сюрпризи для бізнесу: Як можуть розширити повноваження Бюро економічної безпеки

Позиція юристів. Ідеї реформування податкової міліції лунали ще 2014 року. Зрештою, у 2021 році було ухвалено профільний закон «Про Бюро економічної безпеки». Метою створення Бюро було оголошено зміцнення економічної безпеки держави, мінімізація податкового тиску на бізнес, посилення боротьби з кримінальними правопорушеннями у сфері фінансів.

Новостворений орган мав відокремити сервісну та правоохоронну функції податкової служби, а також розв'язати питання дублювання функцій досудового розслідування економічних правопорушень серед правоохоронних органів. 

Втім не сталося як гадалося. Створення якісно нового органу досудового розслідування не відбулося, оскільки зміна назви не передбачає зміни суті.

Автори законопроєкту підтверджують, що у процесі кадрового забезпечення Бюро мало місце масове позаконкурсне переведення колишніх працівників податкової міліції до новоствореного органу.

Більшість особового складу центрального апарату ДФС, які працювали під керівництвом новопризначеного директора Бюро, були призначені й до центрального апарату БЕБ. Цікаво, що нині формування кадрового складу Бюро ще триває. В цьому аспекті варто погодитися з авторами законопроєкту, що такий стан справ дискредитує основну ідею та мету ліквідації податкової міліції.

У пояснювальній записці до законопроєкту червоною лінією проходить теза про необхідність перезавантаження Бюро з метою протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави, а також зменшення тиску на бізнес та досягнення економічного зростання.

Поруч з цим результатом такої протидії народні обранці визначають залучення до державного бюджету додаткових коштів. У цьому аспекті варто констатувати, що неможливо досягти мети реформи без якісної зміни підходів до економічних правопорушень та викоренення тиску на бізнес, що продовжує працювати в умовах війни. Особливе місце в цьому має займати незалежний, професійний конкурсний відбір співробітників Бюро.

Ключове у законопроєкті. Перше. Змінюється підхід до формування конкурсної комісії з призначення та звільнення директора Бюро. Нормотворці взяли за основу досвід обрання керівників антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК) і відбору кадрів для останніх. Серед суб'єктів, що мають право на визначення членів конкурсної комісії, відсутня ВРУ.

Особливу роль надають міжнародним спостерігачам, яких може визначати КМУ за пропозицією міжнародних організації, перелік яких встановлює МЗС. Список кандидатів погоджується спільно такими міжнародними організаціями. Вимоги до членів комісії теж змінюється. Так, якщо раніше членом комісії міг бути виключно громадяни України, нині таке обмеження пропонується прибрати. Замість цього вводяться вимоги щодо досвіду роботи у сфері права або запобігання корупції не менше 5 років.

Варто визнати, що доцільним для членів комісії є й досвід запобігання економічним правопорушенням, який не було запропоновано у законопроєкті. Забезпечення прозорості та незалежності конкурсу народні обранці пропонують досягти за рахунок розподілу голосів членів комісії, про який зауважено вище.

Друге. Змінюються вимоги до кандидата на посаду директора Бюро. Так, до особи вже не висуваються вимоги щодо не менше 5 років досвіду роботи на керівних посадах в органах державної влади, на підприємствах, установах чи організаціях незалежно від форми власності. Відповідно на посаду директора Бюро може претендувати громадянин України, якому (якій) виповнилося 35 років, який має вищу юридичну та/або економічну освіту (ступень спеціаліста або магістра), а також стаж роботи за спеціальністю не менше 10 років тощо.

Третє. Спрощується процедура припинення повноважень директора Бюро. Раніше для звільнення з посади директора Бюро необхідним було визнання КМУ роботи Бюро незадовільною, що відбувалося за результатами звіту директора. Нині ж пропонують звільняти з цієї посади на підставі висновку Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро, яким встановлено таку неефективність та неналежне виконання обов’язків його директором. Комісія утворюється у складі 3 осіб, які призначаються КМУ на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій.

Читайте також: Зміна вивіски чи концепції: чого чекати бізнесу з початком роботи БЕБ

Члени Комісії наділяються правом:

Четверте. Встановлена вимога щодо переатестації наявних кадрів Бюро та заборона здійснювати переведення на посади Бюро поза конкурсом. Пропонується заборонити без проведення конкурсу здійснювати прийняття громадян на службу до Бюро (у тому числі переведення із категорії посад гласних і негласних штатних працівників, посад державної служби та посад осіб, які уклали трудовий договір з Бюро, в іншу категорію).

Окремо встановлюється заборона на призначення особи на посаду Бюро, якщо кандидат до 1 січня 2023 року обіймав сукупно не менше 1 року будь-яку слідчу та/або оперативну посаду в органах податкової міліції, прокуратури, СБУ, ДБР, НПУ та міліції. Звісно така норма викликає подив щодо її однобічності, оскільки професійний досвід особи, яка раніше ефективно здійснювала досудове розслідування та оперативне супроводження економічних злочинів, став би у пригоді співробітників Бюро, які такого досвіду не мали. Це в свою чергу забезпечить ефективний запуск Бюро.

Доцільно було б гарантувати якісний та незалежний відбір кадрів з зазначеним вище досвідом, шляхом підтвердження їх професійних якостей і компетенцій відповідною комісією, а також обов'язковим підтвердженням нульової толерантності особи до корупції та її бездоганної репутації.

Законодавці пропонують провести атестацію усіх діючих працівників Бюро протягом року з дня обрання першого нового директора. Пропонується щоб атестація включала такі етапи:

  1. Іспит у формі анонімного письмового тестування, яке можливе з використанням комп’ютерної техніки. Результати тестування оприлюднюються на офіційному вебсайті Бюро.
  2. Психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа. При відмові від проходження поліграфа особа не може бути призначена на посаду та вважається такою, що не пройшла атестацію.
  3. Письмове практичне завдання, яке є допуском до співбесіди.
  4. Проведення співбесіди з метою встановлення професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Комісія вправі для проведення співбесіди отримувати від Бюро, НАБУ, ДБР, НАЗК та інших органів державної влади будь-яку інформацію про працівника, необхідну для цілей атестації. Наприклад, кількість дисциплінарних проваджень та скарг відносно працівника, дотримання ним правил професійної етики та доброчесності, зокрема відповідності витрат і майна працівника та членів його сім’ї задекларованим доходам. 

Читайте також: Бюро економічної безпеки: заміна податковій міліції чи новий спосіб тиску на бізнес?

Планується брати до уваги відомості про невідповідність працівника, які надходять від фізичних і юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування.

Атестація може включати й інші етапи. Комісія за результатами атестації приймає рішення про успішне проходження працівником атестації або про неуспішне проходження працівником атестації. Повторне проходження атестації забороняється. Працівники Бюро, які відмовились від проходження атестації або пройшли атестацію неуспішно, звільняються.

Таким чином, численні порушення у проведенні кадрових відборів, відсутність ефективних результатів роботи Бюро у перші 15 місяців у цілому негативно позначаються на рівні довіри до новоствореного органу, що вимагає вжиття відповідних заходів з боку керівництва країни.

Одним з яких є законопроєкт №9080, що не позбавлений окремих недоліків, які мають бути усунуті в майбутньому. Головною метою цих змін має бути не черговий розподіл посад, а прискорення запуску Бюро, його належна комплектація, яка забезпечить ефективне досудове розслідування економічних правопорушень, а також усунення наявних недоліків в організаційній роботі Бюро, ліквідації будь-якого прояву тиску на бізнес.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS