Понад 30 млрд грн інвестицій у промисловість. Які нові стимули готують депутати для 105 індустріальних парків

У парламенті «ожив» законопроєкт №12117 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків». Документ було прийнято в першому читанні ще в лютому 2025 року. Минулого тижня до розгляду у другому читанні (уже є підготовлений текст) його підтримав профільний Комітет ВР з питань економічного розвитку.

Останніми роками – після ухвалення урядом великого пакету стимулів і виділення коштів – в Україні спостерігається справжній бум реєстрації індустріальних парків (ІП). Зараз у країні вже налічується 105 індустріальних парків. Нещодавно до реєстру ІП включено ще 7 нових парків. У них має бути створено 7400 робочих місць і вкладено 7,9 млрд грн інвестицій. Для порівняння: з 2014 року (старту ІП в Україні) по 2024 рік створено близько 2800 робочих місць та інвестовано понад 30,5 млрд грн.

Навіщо вносити додаткові зміни до закону «Про індустріальні парки» та які стимули пропонують депутати? У цих та інших питаннях розбирався Mind.

Чому депутати ініціювали зміни?

Станом на кінець 2024 року в індустріальних парках налічується 25 заводів (збудовані або будуються). Також у парках згенеровано близько 180 МВт електричної потужності для приєднання та понад 100 тис. кв. метрів промислової нерухомості для нових і релокованих підприємств. Такі дані наводить один з ініціаторів законопроєкту №12117, народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

«Лише за останні місяці цього року відкрився завод із переробки промислових конопель в ІП «Марижани», завод з агропереробки в ІП «Західноукраїнський промисловий хаб», в ІП Біла Церква запустився завод фінської «Пейко Груп» із виробництва будматеріалів. Ще щонайменше 10 заводів в активній фазі будівництва», – розповідає парламентар.

Втім, на його думку, кожен інструмент політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» треба час від часу проганяти через зауваження та пропозиції підприємців. А для індустріальних парків головний KPI – будівництво нових заводів попри війну. Нардеп уточнює, що зміни законодавства народилися внаслідок практичної роботи індустріальних парків.

У пояснювальній записці до законопроєкту, зареєстрованому ще в жовтні 2024 року, йдеться про те, що в економіці відбуваються негативні тенденції, які треба змінювати, стимулюючи інвестиції у промисловість.

Зокрема нагадується, що повномасштабне вторгнення рф призвело до різкого падіння реального ВВП України у 2022 році на 29,1%. За підсумками 2023 року Державна служба статистики зафіксувала зростання реального ВВП на рівні 5,3% (хоча навряд чи можна назвати це збільшення високим відносно дуже низької бази 2022 року). Ба більше, за підсумками 2024 року відбулося падіння темпів зростання реального ВВП до 3,5%, а у 2025 році очікується 2,7%, йдеться в пояснювальній записці.

За прогнозами уряду, відновлення економіки залишатиметься повільним з огляду на сукупність негативних наслідків війни: масштабна руйнація промислових комплексів, обмежена логістика, зовнішня та внутрішня міграція населення, дисбаланс на ринку праці тощо.

Депутати вважають, що для розв'язання проблеми потрібні дієві інструменти економічного та промислового розвитку, визначення пріоритетних секторів економіки й застосування різноманітних заходів для їх стимулювання, створення екосистеми інновацій, наповнених середнім і малим інноваційним бізнесом.

Одним із таких інструментів і механізмом залучення інвестицій, на їх переконання, і є індустріальні парки. У них пропонується готова інфраструктура, що дозволяє підприємствам швидше запускати виробництво, знижуючи початкові витрати. ІП стимулюють створення робочих місць як на виробництві, так і в суміжних секторах (логістика, обслуговування, ремонтні послуги).

На якому етапі розвиток парків?

Водночас депутати підтверджують, що більшість парків фактично не працюють. Станом на жовтень 2024 року:

• лише 26 із 91 зареєстрованих ІП мали резидентів;
• фактична потужність електропостачання всіх ІП становила 187,3 МВт/год, тоді як проєктна була щонайменше вшестеро більшою й сягала 1188,8 МВт/год;
• фактична потужність водопостачання  оцінювалася в 5900 куб. м/год, а задекларована проєктна потужність становила 17,3 тис. куб. м/год;
• фактична потужність газопостачання – 45,5 тис. куб. м/год, проєктна – 192,4 тис. куб. м/год.

Аналіз Mind у лютому 2025 року показав – ситуація поліпшилася не значно. Зокрема ми підрахували, що лише 37 зі 100 ІП приймають резидентів.

«Отже, можна констатувати дуже ранню фазу розвитку ІП в Україні й одночасно позитивну динаміку створення нових ІП в умовах повномасштабного вторгнення рф. Водночас уже в процесі роботи суб’єкти, що працюють в ІП, стикаються з низкою регуляторних перепон, що заважають повноцінному розвитку мережі індустріальних парків», – зазначається в пояснювальній записці.

Які саме поліпшення пропонують депутати?

У порівняльній таблиці до другого читання на 144 сторінках – купа прийнятих правок. Значна частина – шліфування термінів, уточнення функцій уповноваженого органу та суб’єктів ІП, доопрацювання конкурсної процедури щодо вибору керуючої компанії тощо.

Mind відфільтрував ключові новації, які можуть бути цікаві бізнесу.

1) Легалізація екоіндустріальних парків (ЕІП). У законодавство вноситься новий термін «екоіндустріальний парк».

«Це ІП, на території якого ініціатор створення, керуюча компанія, учасники та інші суб'єкти індустріального парку здійснюють діяльність у сфері промислового симбіозу», – йдеться у визначенні терміну.

Екоіндустріальний парк відрізняється від звичайного ІП тим, що впроваджує принципи циркулярної економіки, ресурсоефективності та безвідходного виробництва. Це означає спільне використання ресурсів, переробку відходів одних підприємств на сировину для інших і зменшення шкідливого впливу на довкілля.

Критерії роботи, особливості функціонування ЕІП ще має визначати Кабмін після ухвалення законопроєкту.

Проте де-факто в Україні вже є як мінімум один екоіндустріальний парк – «Універсал Індастрі».

2) Зниження держпідтримки? У чинному законі є чотири преференції для керуючих компаній та ініціаторів створення:

• повна або часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами на облаштування та/або здійснення господарської діяльності в межах ІП;
• надання коштів на безповоротній основі для облаштування ІП та/або забезпечення будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо);
• компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж;
• податкове та митне стимулювання.

Докладно про те, які пільги та компенсацію отримують ІП, Mind розповідав раніше.

У законопроєкті до другого читання пункт про компенсацію за кредитами зник. Що є безумовним погіршенням умов для розвитку парків і йде в розріз із заявленими депутатами цілями.

Найімовірніше, причина такого «відкату» у тому, що у влади елементарно не вистачає коштів на програму. Опосередковано про це свідчить пропозиція додати інший стимул із використанням зовнішніх джерел фінансування – передачу міжнародної допомоги від органів влади до ІП:

«Майно, отримане органами державної влади або органами місцевого самоврядування в межах реалізації проєктів міжнародної технічної, гуманітарної та/або грантової допомоги, може передаватися у власність керуючим компаніям, ініціаторам для облаштування та/або забезпечення будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури».

3) Додаткова генерація електроенергії. У законопроєкті пропонується дозволити всім учасникам ІП «виробляти та/або зберігати енергію, у тому числі з альтернативних джерел». Але «виключно для забезпечення своєї господарської діяльності».

4) Розв'язання земельних питань. По-перше, у чинному законі йдеться про те, що площа земельної ділянки повинна становити не менше 10 га та не більше 1000 га. У законопроєкті депутати пропонують зняти «верхню планку», тобто прибрати умову з обмеженням до 1000 га.

По-друге, у чинному законі сказано, що строк використання земельної ділянки в межах ІП повинен бути не менше 30 років. У законопроєкті знімається і це обмеження.

Окрім цього в законодавство вводиться ще один новий термін – «землі індустріальних парків». Тобто запроваджується новий вид цільового призначення земельних ділянок. У чинному ж законі йдеться про розташування ІП на землях промисловості.

«Також розширено можливості створення ІП: дозволено вважати земельні ділянки суміжними в разі наявності між ними полезахисних лісових смуг», – уточнює Дмитро Кисилевський.

5) Нові об’єкти. Зараз на території ІП дозволено розміщувати офіси керуючої компанії, учасників, фінансові установи, заклади освіти, наукові парки, акселератори, лабораторії з розвитку інноваційних технологій, зали для проведення конференцій, пожежні частини, виробничі, складські будівлі, об’єкти логістичної інфраструктури тощо.

В цей перелік депутати пропонують додати заклади харчування, готелі, гуртожитки, хостели, об’єкти альтернативної енергетики та установки зберігання енергії.

6) Надання права ініціатору ІП бути керуючою компанією. В законопроєкті йдеться про те, що ініціатор самостійно може прийняти рішення щодо виконання ним функцій керуючої компанії. В такому випадку не потрібно створювати окрему юрособу.

За що ІП можуть виключити з реєстру?

Зараз у законі – декілька «провин» ІП: неподання звітів протягом двох звітних періодів поспіль, неукладення договору про створення та функціонування парків протягом двох років, нездійснення господарської діяльності всіма учасниками протягом трьох років.

Цей перелік депутати пропонують розширити, імовірно, спираючись на статистику реально працюючих парків і greenfield-ділянок без приміщень, електропостачання тощо.

Тож додатковими важелями прискорення старту роботи можуть стати ще декілька умов:

• відсутність керуючої компанії протягом двох років із дня включення до реєстру;
• відсутність щонайменше двох учасників протягом трьох років;
• зменшення площі земельної ділянки до розміру, меншого ніж 10 га.