Міжнародні приватні компанії підтримують Україну, бо це відповідає їх власним цінностям та обов’язку перед клієнтами
Але на чієму боці в конфлікті будуть технологічні гіганти, якщо справа стосуватиметься їх бізнесу?
Рішення Ілона Маска, через яке була зірвана військово-морська операція України, викликло жваве обговорення в усьому світі. Що це – свавілля екзальтованого мільярдера, втручання в геополітичні процеси на іншому боці Земної кулі, демонстрація політичних уподобань? Хоч би як там було, але вчинок Маска змусив порушити й інше питання: наскільки лояльними є приватні технологічні компанії і які рішення в конфліктах вони можуть ухвалювати, якщо на кону опиниться їхній бізнес? Адже від таких гігантів, як SpaceX, цілком може залежати, хто переможе у війні. Що спонукає компанії, які мають подібну силу, бути на тому чи іншому боці конфлікту, і чому вони потребують ретельного контролю? Про це розмірковує у The Guardian Кір Джайлз, британський письменник і конфліктолог, який спеціалізується на рф, автор книжки «Війна росії з усіма». Його нову колонку переклала для Mind редакція платформи відкритих інновацій Reactor.ua.
Отже, українські військово-морські операції були заблоковані через відсутність підтримки від системи Starlink Ілона Маска, і це проливає світло на складні відносини останнього з росією та Україною.
Але ця ситуація заслуговує більш прискіпливої уваги, адже SpaceX – материнська компанія Starlink – далеко не єдина технологічна компанія, життєво важлива для опору України російському вторгненню. Такі всесвітньо відомі корпорації, як Amazon, Google, Microsoft та інші, теж роблять вагомий внесок у захист України.
Як змінюється роль корпорацій за часів війни?
Ключова роль під час війни технологічних компаній – і людей, які працюють на них та з ними, – піднімає нові питання щодо статусу приватного бізнесу і цивільного населення у воєнний час. Приватні компанії виконують важливі функції у сферах кібербезпеки, телекомунікацій, національної стійкості тощо. Але жодна з них, і SpaceX зокрема, абсолютно не зобов’язана це робити. Простіше кажучи, компанії дають Україні можливості, життєво важливі для її виживання як нації, бо вони самі так вирішили, а не тому, що вони виконують обов’язок перед якоюсь з держав, залучених у конфлікт.
Amazon та його хмарні сервіси стали ключовими для евакуації українських урядових даних перед вторгненням. Компанії інформаційних технологій, як-отMicrosoft і ESET, відіграли вирішальну роль у кіберзахисті українських державних і цивільних мереж від російських атак. Підтримка Google робить дві речі – допомагає функціонувати українському уряду та захищає урядові вебсайти й посольства по всьому світу.
Усі ці компанії – як і велика кількість менших приватних бізнесів й організацій громадянського суспільства – надають свої послуги або безкоштовно, або за фінансування західних урядів, які підтримують Україну.
Але чому жодна з них не потрапила в заголовки, як Starlink?
Причина полягає не лише в тому, що вони надають підтримку тихо, ніби «у фоні». А й у тому, що на відміну від Starlink усі ці компанії зробили чіткий вибір щодо того, на чиєму вони боці. Вони розуміють, що повинні підтримувати Україну, бо це відповідає їхнім власним цінностям та обов’язку перед іншими клієнтами. За словами президента Microsoft Бреда Сміта, процес заглиблення в геополітику був «незвичним і навіть незручним, але став необхідним для захисту наших клієнтів».
There was an emergency request from government authorities to activate Starlink all the way to Sevastopol.
– Elon Musk (@elonmusk) September 7, 2023
The obvious intent being to sink most of the Russian fleet at anchor.
If I had agreed to their request, then SpaceX would be explicitly complicit in a major act of war and…
Кейс Starlink показує вразливість, пов’язану із залежністю від такої доброї волі. Приклади керованих Маском компаній Twitter і Starlink – як таких, у яких є влада, але немає відповідальності, – повинні бути вивчені великими технологічними платформами. Їхня специфічна структура власності означає, що особисті рішення Маска можуть легко врятувати або позбавити життя. Маск написав у твіттері, що не дозволив українським силам здійснити атаку на російські військові кораблі, бо побоявся, що це спричинить «велику війну». Але це – мала втіха для українців: вони щодня борються за своє життя на великій війні, яку веде росія.
Невдала морська атака на Севастополь – не перший випадок, коли Україна покладалася на Starlink і була покинута напризволяще. Геозонування показало, що коли в жовтні 2022 року атакувальні українські сили увійшли у звільнені райони, то вони виявили, що Starlink перестав працювати. І це у вразливий момент позбавило їх критично необхідного зв’язку.
А в лютому 2023 року Starlink наклав додаткові користувацькі обмеження. Компанія заявила, що система не повинна застосовуватися з наступальною метою – наприклад, забезпечувати зв’язок для управління дронами, що атакують російські війська. Користування системою не лише для зв’язку, а й для проведення наступальних операцій було представлено Starlink як використання сервісу не за призначенням.
Усі ці випадки – важливі уроки для будь-якого іншого конфлікту, в яких держава може залежати від доброї волі приватного бізнесу. Адже критично важливий бойовий потенціал може стати заручником порушення умов експлуатації.
Ба більше, у майбутньому, у разі виникнення більш неоднозначного конфлікту, межі лояльності приватних компаній можуть бути гнучкішими, і вони можуть допомагати обом сторонам. Крім того, визначальним фактором може бути їхній власний комерційний інтерес. На відміну від Twitter і SpaceX у більшості компаній особи, які ухвалюють рішення, підпорядковуються правлінню та акціонерам. А це означає, що в майбутньому конфлікті за участі, наприклад, Китаю потенційна втрата бізнесу через підтримку іншої сторони може стати вирішальною при визначенні того, на чиєму боці опиниться технологічна компанія.
Чого очікувати далі?
Усе це має прямі наслідки для захисту західних суспільств. Потенціал приватних охоронних компаній є невід’ємною частиною західної системи кіберзахисту – зокрема, цифрова безпека критичної інфраструктури переважно довірена приватному бізнесу. Але приклад України піднімає проблему того, де проходять межі його лояльності.
Starlink – надзвичайний приклад. Він має виключне значення у публічно видимих діях України на полі бою. Він має особливу структуру власності та ухвалення рішень. Але проблеми, які підсвічує цей кейс, потрібно вирішувати за всіма напрямками. Корпорації, у тому числі SpaceX, за власним бажанням кинулися на допомогу Україні. Переважно тому, що вважали, що це – правильно. Уряди мають переконатися, що в майбутніх конфліктах бізнесу буде легко ухвалити рішення і стати на правильний бік.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].