До 1,1 млн грн гранту: як Мінцифри реанімує ринок закритих/відкритих даних
Які стартапи можуть поборотися за ці гроші на конкурсі Open Datathon reUkraine і чому не все так просто
Youcontrol, Opendatabot, Monitor.Estate, EasyWay, Clarity Project – це далеко не повний перелік відомих українських компаній, які запустили зручні для користувачів платформи на основі відкритих даних. Усі вони створені до повномасштабного вторгнення. Тоді, за оцінкою BRDO, вітчизняними сервісами на основі відкритих даних щомісяця користувалися від 1,4 до 4,9 млн українців. Найпопулярнішими були застосунки й портали з наборами даних про транспортні засоби (18,2% користувачів), конкурентну розвідку (15,2%), юриспруденцію (12,1%), держзакупівлі (9,1%), нерухомість (6,1%) та антикорупцію (6,1%).
А от з 24 лютого 2022 року цей ринок «трохи» пригальмував: тоді держава закрила доступ до Єдиного державного порталу відкритих даних, адже деякою інформацію міг скористуватися ворог. Доступ частково відновили у вересні минулого року. Втім тисячі наборів даних зникли з порталу, а інші оновлюються вкрай рідко.
«Оживити» ринок, точніше стимулювати появу нових сервісів, нещодавно спробувало Мінцифри. Міністерство стало промоутером конкурсу технологічних проєктів на основі відкритих даних – Open Datathon reUkraine. Чи вдасться це організаторам? Як стартапу отримати до 1,1 млн грн гранту в цьому конкурсі? За якими критеріями оцінюватимуться команди та їхні рішення? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.
Що це за конкурс? «Його мета – заохотити розробників, підприємців, дослідників та громадських активістів до використання відкритих даних для створення сервісів і продуктів, які сприятимуть розв’язанню проблем суспільства, прозорості роботи органів влади, подоланню наслідків війни», – пояснюють організатори. Ними стали «TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах» і Мінцифри. Партнер проєкту – Фонд Східна Європа.
Конкурс започаткували ще 2017 року та проводили його до 2020-го. За цей час отримали 500 заявок із 35 міст України. 400 стартапів команд-фіналістів пройшли інкубаційну програму, а 14 переможців (Monitor.Estate, City Helper bot, «Суд на долоні», Zaparkanom, сіті-бот «Назар» тощо) отримали гранти на загальну суму 6,5 млн грн.
Який бюджет цього разу? Загальний призовий фонд – 4,392 млн грн. Чотири переможці отримають до 1,098 млн грн для розвитку своїх сервісів. А 12 проєктів-фіналістів запросять до освітнього буткемпу.
Хто може взяти участь? Організатори шукають:
- Open data – стартапи, які вже мають провалідований продукт або послугу, MVP, масштабовану бізнес-модель;
- технологічні компанії та стартапи, які можуть доповнити свої рішення використанням відкритих даних;
- інноваторів із мінімальним досвідом роботи з відкритими даними, але які готові реалізувати проєкт за обмежений час.
Як оцінюватимуться стартапи? Журі має обрати найкращих за п’ятьма критеріями.
- Антикорупційний та соціальний вплив. «Учасники повинні продемонструвати, наскільки їхній проєкт допомагає запобігати корупції, підвищує прозорість використання бюджетних коштів і фінансової допомоги на користь українського суспільства та допомагає вирішувати соціальні / екологічні / економічні та інші проблеми громадян, зокрема ті, які викликані війною», – пояснюють організатори.
Основою для відбору буде використання проєктом відкритих даних, зазначених у постанові Кабміну №835 від 21 жовтня 2015 року.
- Інноваційність. «Ми зацікавлені як в абсолютно нових рішеннях, так і в удосконаленні / оновленні / масштабуванні рішень, що вже існують», – уточнюють організатори.
- Термін реалізації проєкту та життєздатність бізнес-моделі. Максимальний термін – 100 днів від моменту укладання угоди.
- Команда. «Оцінюватиметься різноманітність і широкий спектр навичок та знань, які мають члени команди», – кажуть організатори.
Як подати заявку? На порталі конкурсу потрібно заповнити невелику анкету. В ній відповісти на перелік запитань. Зокрема, описати проблему та короткострокові результати проєкту, проаналізувати основні ризики – як внутрішні, так і зовнішні, – пояснивши, як вони можуть бути мінімізовані, тощо.
Що може піти не так? Уже пішло. Спочатку організатори чекали заявки від конкурсантів до 3 листопада. Зараз термін продовжено до 15 листопада. Від початку великої війни в Україні майже не створювалися нові стартапи на основі відкритих даних.
Ключова проблема – хитке підґрунтя для стабільної роботи таких платформ. За статистикою моніторингового сервісу Open Data Watchdog, з березня 2023 року з Єдиного державного порталу відкритих даних зникло понад 4200 наборів даних.
А майже 70% наборів даних оновлювалися понад рік тому.
«Створення та функціонування Єдиного державного порталу відкритих даних передбачено законом «Про доступ до публічної інформації». Проте дані з порталу вилучають, причини цього процесу часто невідомі. І хоч робити цього не можна, але вилучення триває. Як у більш мирний час, так і з початком повномасштабного вторгнення. Це значною мірою впливає на прозорість у сфері державної влади. Прозора діяльність є актуальною не лише для протидії корупції та боротьби з тіньовою діяльністю. Прозорість, поєднана з підзвітністю, також сприяє успішній діяльності у сфері безпеки», – розповідають в Open Data Watchdog.
І наводять приклад: в Україні відбувається відбудова житлових та інфраструктурних об’єктів, які були пошкоджені під час війни. Після закінчення воєнних дій відбудова буде ще більш масштабною і триватиме роками. Для цього необхідно забезпечити доступ до відкритих даних. Насамперед тому, що будь-яка відбудова супроводжується великим обсягом міжнародної допомоги й надзвичайно високими темпами реалізації проєктів.
Міжнародний досвід показує, що за таких умов може розвиватися корупція. Наприклад, замовники виберуть більш «зручних» підрядників чи кошти використають не за цільовим призначенням.
До речі, Open Data Watchdog – майже єдиний сервіс, створений на основі відкритих даних за останній рік.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].