Формула (не)любові: якими перекосами та махінаціями обростає енергонезалежність України

Майже 30 років тому Україна здобула незалежність внаслідок розпаду СРСР. Але реформи, які дозволили б країні посилити самостійність, все ще не завершені. Процес перетворень виявився складним і розтягнутим у часі. Причина цього криється в специфічній організації радянської економіки: вона будувалася на взаємопов'язаних промислових кластерах, не здатних ефективно існувати самостійно.

Наприклад, українська газотранспортна система, навколо перспектив якої точиться багато суперечок, будувалася як частина Єдиної системи газопостачання СРСР. Тому здатність України максимально заробляти на транзиті російського газу в ЄС також можна вважати «радянською спадщиною».

Проте політична і ринкова ситуація змінюються, змушуючи шукати нових можливостей, щоб зробити національну економіку ефективнішою. Однак не все йде гладко: переваги для споживачів не завжди очевидні, а сам процес часом нагадує банальний переділ ринку на догоду конкретним гравцям, здатним лобіювати свої інтереси на політичному рівні.

Це не завжди підтримує розвиток конкуренції, диверсифікацію поставок і зниження цін, вигідне для покупців, зате породжує гучні скандали і цинічні спекуляції. Ними особливо став багатий український ринок енергоресурсів після загострення політичної кризи між Києвом і Москвою у 2014 році.

Mind згадав кілька найбільш резонансних історій, які найяскравіше відображають суть сформованих протиріч.

Український ринок нафтопродуктів – один з