Захворіло у світі
20,092,855
Померло у світі
736,254
Вилікувалось у світі
12,350,879
Захворіло в Україні
83,115
Померло в Україні
1,951
Вилікувалось в Україні
44,934
Вихід з «коронакризи»: як Рінат Ахметов відіграв у Ігоря Коломойського втрачені на енергоринку позиції

Вихід з «коронакризи»: як Рінат Ахметов відіграв у Ігоря Коломойського втрачені на енергоринку позиції

І що стоїть за вже прийнятими та ймовірними рішеннями Кабміну по галузі

Цей матеріал також доступний російською
Вихід з «коронакризи»: як Рінат Ахметов відіграв у Ігоря Коломойського втрачені на енергоринку позиції
Фото: DR

Як раніше повідомляв Mind, період із вересня по квітень нинішнього року пройшов для українського енергоринку як епоха «умовного Ігоря Коломойського». Під цим збірним олігархічним образом маються на увазі інтереси найбільших приватних підприємств країни. Мета енергетичної політики в цей період полягала в стримуванні ціни кіловат-години для споживача за будь-яку ціну. Результат – занурення енергетики в масштабну фінансову кризу.

Однак у період карантину розташування сил «у верхах» змінилося, внаслідок чого енергетичну галузь прийшли рятувати люди, ближчі до традиційних енергомонополій – зокрема, до ДТЕК. Однією з них вважається Ольга Буславець. У кріслі в. о. керівника Мінекоенерго їй поки нічого нового винаходити не доводиться – всі рецепти виходу з енергокризи були давно прописані галузевими асоціаціями, що лобіюють у тому числі інтереси теплової генерації. Новій в. о. міністра залишилося тільки виконувати цінні рекомендації.

Однак кадрова перевага Ріната Ахметова в особі Ольги Буславець поки знаходиться в підвішеному стані: парламент може не підтримати цю кандидатуру.

Mind, на підставі власної інсайдерської інформації та ключових подій останніх тижнів, проаналізував, що очікує галузь в умовах нового енергетичного курсу. А також те, які плюси й мінуси можуть бути закладені в діях сьогоднішньої урядової команди.

Як ДТЕК узяв гору?

Згідно з інформацією від джерел Mind, Ольга Буславець стала компромісною фігурою в точці перетину інтересів двох персон: «енергоолігарха» Ріната Ахметова й керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Цей тандем двох вершителів енергетичних доль ґрунтується на взаємовигідній основі. Одному з них потрібно рятувати ДТЕК від мільярдних збитків і передбанкрутного стану. Інший же, як подейкують недоброзичливці, просто торгує посадами.

Спочатку Рінат Леонідович хотів затвердити в міністерському кріслі свого колишнього менеджера Віталія Шубіна. Однак тимчасове перебування останнього на посаді в. о. міністра енергетики в березні цього року викликало негативну реакцію з боку як українських політичних груп, так і західних стейкхолдерів в особі МВФ і Енергетичного співтовариства.

Кандидатуру Шубіна відмовилися підтримувати не лише депутати від групи Ігоря Коломойського, але й більш ніж третина представників фракції «Слуги народу», а також Опозиційний блок «За життя», якому не вдається домовитися про новий політичний проект з Ахметовим.

У результаті найбільшому олігарху країни й Андрію Єрмаку довелося підшукувати на міністерську посаду іншого претендента. Свою креатуру запропонував і Володимир Зеленський – нею виявився Олег Дубина. Однак, за даними співрозмовників Mind, які виявили бажання зберегти анонімність, Єрмак жорстко пояснив президенту, що Дубина скомпрометував себе 2009 року газовими перемовинами в Москві та є невідповідною кандидатурою. Зеленський у відповідь скромно замовчав і вибув із дискусії.

Що стосується Ріната Ахметова, то спочатку він хотів замінити Шубіна фігурою двічі ексміністра енергетики Івана Плачкова. Однак кандидатура Плачкова виглядала досить одіозною, внаслідок чого олігарх схилився до second best solution в особі Ольги Буславець. У 2016 році ця досвідчена апаратниця, за словами голови профільного парламентського комітету Андрія Геруса, як керівник департаменту електроенергетики Міненерго брала участь у розробці методики ціноутворення на основі формули «Роттердам+».

У квітні її в міністерське крісло лобіювали як ДТЕК, так і тісно пов'язані з енергохолдингом експертні кола, що ведуть активну піар-діяльність на користь вугільної генерації.

Примітно, що нову тимчасову очільницю енергетичного відомства підтримують також деякі представники українського «зеленого» консалтингу. Серед їхніх аргументів – нібито високі професійні якості. Не лише її, але й прем'єра Дениса Шмигаля, що є ще одним колишнім менеджером Ахметова. Бенефіціари відновлюваної генерації сподіваються, що з цим дуетом можна буде підписати меморандум про реструктуризацію «зеленого» тарифу на прийнятних для себе умовах.

Однак у цій історії є одне «але». Кабмін призначив Ольгу Буславець в. о. міністра 16 квітня на тримісячний випробувальний термін. І шанси на те, що парламент затвердить її повноцінним міністром, поки умоглядні.

Наразі Андрій Єрмак веде активні перемовини з депутатами від «Слуги народу», а також іншими фракціями, намагаючись переконати їх проголосувати саме за цю кандидатуру. Однак є два чинники, що здатні заблокувати ініціативу глави ОП. По-перше, депутатський корпус роздратований посиленням позицій Ріната Ахметова в президентському офісі. По-друге, парламентські фракції можуть вимагати занадто високі компенсації за підтримку креатури донецького олігарха.

Як навести лад на енергоринку?

Є два ключових сценарії. Перший – скасувати адміністративні бар'єри й перейти до максимально вільної конкурентної моделі відповідно до закону. Однак цей сценарій вимагає прийняття непопулярних заходів і загрожує непрогнозованим впливом на роздрібну ціну кіловат-години.

Другий – удосконалити гібридну адміністративно-конкурентну модель за допомогою введення додаткових елементів адмінрегулювання.

Поки що нова команда обрала відразу обидва варіанти, використовуючи як ринкові, так і адміністративні заходи. Всі вони озвучувалися раніше ДТЕК і дружніми йому асоціаціями. І всі вони мають посприяти виведенню галузі з кризи, відповідаючи водночас інтересам енергохолдингу Ріната Ахметова.

На сьогодні першочергові кроки уряду Дениса Шмигаля щодо стабілізації енергетики підтримує більшість учасників ринку. Секрет простий: усі дії Кабміну, Міненерго та НКРЕКП відповідають загальногалузевим інтересам. Точніше, майже відповідають. І лише поки що.

Перерахуємо найперші вжиті заходи:

1. Створення при Кабміні Антикризового енергетичного штабу.

2. Затвердження Міненерго оновленого енергетичного балансу, який передбачає пропорційне зниження обсягів вироблення електроенергії традиційними видами генерації в умовах рекордного в 2020 році падіння попиту на електрику. Оновлений баланс дозволить, зокрема, гарантувати тепловим генкомпаніям роботу мінімально необхідного для підтримки виживання обладнання.

3. Підвищення НКРЕКП граничної ціни, за якою ДП «Гарантований покупець» може продавати «зелену» електроенергію на ринку на добу наперед (РДН) до 75% від верхнього price cap. Це рішення Нацкомісії можна назвати інакше. А саме – підвищенням мінімально можливої маржинальної ціни на РДН, що дозволить скоротити дефіцит ГарПоку й підняти ціновий рівень на ринку для виробників. Поки це рішення НКРЕКП прийнято лише до завершення карантину. Однак, імовірно, що Нацкомісія надалі продовжить його дію за допомогою внесення змін до власної постанови №641 від 26 квітня 2019 року.

4. Заборона НКРЕКП імпорту електроенергії з Росії та Білорусі на період дії карантину. Передбачається, що цю тимчасову міру Нацкомісії буде продовжено й після завершення карантину.

Чого чекати в перспективі?

Наступні можливі кроки уряду щодо виведення енергоринку з кризи були неодноразово озвучені як на експертному, так і на державному рівнях.
Нагадаємо основні з них:
  • відновлення обсягів продажу електроенергії «Енергоатому» ГарПоку на рівні 85%;
  • поступове скасування цінових обмежень (денні та нічні price caps) на РДН і балансуючому ринку (БР);
  • підвищення тарифу на передачу електроенергії для НЕК «Укренерго» з метою компенсації дефіциту коштів ГарПоку за розрахунками з «зеленою» генерацією;
  • поступовий перехід до фінансового ПСО для «Енергоатому»;
  • активізація заходів щодо якнайшвидшої інтеграції української енергосистеми в загальноєвропейську ENTSO-E;
  • підписання меморандуму про зміну правил гри з «зеленими» інвесторами. Останній пункт, зокрема, передбачає впровадження досить жорстких заходів щодо відновлюваної генерації. Це максимальне урізання строків надання «зеленого» тарифу, а також безкоштовне примусове обмеження ВДЕ в разі технологічної необхідності.

Однак, окрім заходів загальногалузевого значення, лобісти вугільної генерації розробляють наразі деякі нововведення, що стосуються вже насамперед групових інтересів. Йдеться про:

  • впровадженні плати за потужність для ТЕС, що дозволить тепловикам отримувати додатковий стабільний дохід, окрім продажу електрики в ринку;
  • запровадження перехідної оплати в роздрібних тарифах на електроенергію для фінансування програми екологічної реконструкції ТЕС відповідно до Національного плану скорочення викидів (НПСВ). Для виконання екологічних заходів на теплових енергоблоках знадобиться 4,13 млрд євро до 2034 року.

Якими є ключові ризики?

На сьогодні серед основних ризиків реалізованої енергетичної політики можна виділити такі:

Перше. Можливість олігопольної змови на ринку в разі скасування price caps на РДН. Наразі, в умовах рекордного скорочення енергоспоживання в країні, ціни на РДН коливаються нижче адміністративно встановленого рівня. Але що буде, коли погода зміниться, економіка почне відновлюватися, а попит – зростатиме?

Друге. Продовження практики затягування переговорів із «зеленими» інвесторами, що призведе до подальшого нарощування потужностей ВДЕ та невиправданого зростання фінансового навантаження на споживачів.

Третє. Різке підвищення тарифів на електроенергію для населення у відкладеній перспективі. Чим довше стискати пружину – тем сильніше вона разіжметься. Існує загроза, що після остаточної втрати Володимиром Зеленським електоральної підтримки, в Україні виникне зручний момент, щоб перекласти на кишені громадян усі витрати, необхідні енергетикам для повного щастя. З урахуванням нинішнього рівня життя в Україні, такий сценарій є неприпустимим.

Четверте. Загроза припинення програми продовження експлуатації атомних енергоблоків НАЕК «Енергоатом» з передчасною та невиправданою зупинкою АЕС, як найбільш дешевих в українській енергосистемі генеруючих об'єктів.

Втім, на темі майбутнього атомної енергетики в Україні Mind зупиниться докладніше найближчим часом.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті