Mind Nominations 2022: здобутки, поразки, провали та прориви року. Ч. 5. Українська культура

Це щорічна традиція – підбивати підсумки року. І попри те, що 2022 рік виявився, м’яко кажучи, «таким собі», але навіть у ньому було багато позитивних моментів, які варто відзначити. Цим матеріалом Mind хотів би нагадати, що попри війну нам є чим пишатися, і є, на жаль, чого цуратися у царині цьогорічної української культури.

Цей перелік не є рейтингом, але він відображає думку профільної частини редакції про те, що найважливіше сталося в роботі тієї чи іншої індустрії.

«Перемога року» – саме в цій номінації виділяємо знакові події культури, які суттєво вплинули на культурний імідж України у світі.

«Колаборація року» – номінація, присвячена міжнародній культурній співпраці з метою поширення нашої культури світом та допомоги Україні у боротьбі проти російської агресії.

«Підтримка року»– тут представлені номінанти, які словом і ділом підтримали та продовжують підтримувати нашу країну під час війни з росією.

«Провал року» – номінація події або людини, яка є культурною поразкою українців.

«Крінж року» – номінація, що змушує соромитися події чи ситуації.

«Розчарування року» – подія або людина, на яку покладалися великі сподівання, але вони не виправдались.

Перше, що одразу спадає на думку кожного українця щодо культурної «Перемоги року» – перемога України на Євробаченні-2022 у Турині. Через війну було багато сумнівів, чи має взагалі Україна брати участь у конкурсі. Подейкували, що це буде і морально, і матеріально не на часі для нашої країни. Але все ж Kalush Orchestra із піснею Stefania вирішили поборотися за перемогу, що і вдалося зробити. Окрім виграшу, варто відзначити звернення фронтмена гурту Олега Псюка із проханням врятувати захисників «Азовсталі». 

Режисерка Марина Ер Горбач та акторка Оксана Черкашина, що виконала головну жіночу роль у фільмі «Клондайк».

Але не піснями єдиними. Другий номінант, що заслуговує на свою номінацію, – фільм режисерки Марини Ер Горбач «Клондайк». Фільм, що розповідає про російсько-українську війну, а також збиття літака рейсу МН-17. Протягом 2022 року стрічка подорожувала багатьма кінофестивалями та завоювала низку нагород, як-от приз за найкращу режисуру кінофестивалю «Санденс» та гран-прі міжнародного кінофестивалю в Сіетлі.

До того ж фільм був висунутий від України на премію «Оскар» і зумів потрапити до лонгліста, але, на жаль, у короткому списку номінантів він не опинився. Попри це картина продовжує мандрувати світовими кінофестивалями та знайомити глядачів із подіями війни в Україні та з трагедією людей, які її переживають, виступаючи культурним рупором українського кінематографа.

Окремою «Перемогою року» варто відзначити й українські воєнні меми, які підіймають бойовий дух народу, а також змушують росіян проявляти свою сутність – заздрити та красти!

Ілюстрація Олександра Грехова, який нині реагує на всі гучні інфоприводи.

Також на цю номінацію заслуговують усі заклади культури, які попри війну продовжують свою роботу. Завдяки театрам, музеям, бібліотекам та іншим закладам ми можемо продовжувати жити та культурно збагачуватися навіть в умовах цієї суворої та сумної реальності. 

Найвагомішою колаборацією, на думку автора, стала пісня Hey, Hey, Rise Up!, що була видана на підтримку українців гуртом Pink Floyd та фронтменом гурту «Бумбокс» Андрієм Хливнюком. Саме виконання Андрієм пісні «Ой у лузі червона калина…» допомогло підіймати бойовий дух українців протягом перших місяців війни. Виконання Хливнюка на відео зуміло завіруситися просторами інтернету та зацікавити гітариста Pink Floyd Девіда Гілмора. Після швидкої студійної роботи пісню можна було почути на цифрових платформах 8 квітня.

Реліз на вінілових платівках та компакт-дисках вийшов 15 липня. На їх продажі Pink Floyd заробили 500 000 фунтів стерлінгів, які передали на допомогу Україні.

Іншою та не менш вагомою співпрацею культурної світової спільноти та України став проєкт United24. Ця глобальна ініціатива, що містить у собі фандрейзингову платформу, є цікавою колаборацією, що була запропонована світові. Окрім українських представників, до неї долучилися всесвітньо відомі зірки, як-от актор Марк Гемілл, рок-гурт Imagine Dragons, співачка Барбра Стрейзанд та інші. Проєкт націлений на всі можливі види допомоги Україні у боротьбі проти російської агресії.

Неможливо не відзначити ще одну колаборацію – українських артистів та ЗСУ заради Перемоги. Багато українських музикантів відвідують наших захисників, для яких організовують концерти, та допомагають збирати кошти на транспорт й екіпірування. 

Звичайно ж, усіх номінантів включити сюди точно виявиться неможливим. Але ми багато думали й вирішили оголосити тут найдіяльніших та найактивніших.

Безумовно, однією з перших можна назвати британську письменницю, літературну «маму» Гаррі Поттера – Джоан Роулінг. Від початку повномасштабного вторгнення авторка зайняла однозначну позицію на підтримку України, чим неодноразово змусила скаженіти росіян.

До того ж вона активно допомагає українським дітям-біженцям за допомогою свого благодійного фонду Lumos. Фонду вдалося назбирати 1 млн фунтів стерлінгів.

Підтримали українців і самі актори серії фільмів про Гаррі Поттера: Том Фелтон, який виконував роль Драко Мелфоя, та Деніел Редкліфф, виконавець ролі Гаррі Поттера.

Щиро підтримав Україну у боротьбі з росією і син легендарного бітла Джона Леннона – Джуліан Леннон. Він виконав пісню батька Imagine  наживо, хоч обіцяв це зробити лише у випадку кінця світу. За допомогою свого виконання він теж зміг зібрати кошти та передати їх на допомогу українським біженцям.

Крім Джуліана Леннона була велика кількість музикантів, які долучилися до допомоги українцям. Зокрема, ірландський гурт U2, а точніше вокаліст Боно та гітарист Едж, навіть приїжджали до України, побувавши у зруйнованих росіянами містах Київщини, та виступили на станції метро «Хрещатик» разом із вокалістом гурту «Антитіла» Тарасом Тополею. 

Фото: Reuters.

На «Провал року» заслуговують події, які насправді обурюють та засмучують. Усі вони пов’язані зі збереженням культурної спадщини нашого народу і наразі гірко усвідомлювати, що деякі з них ми втратили тимчасово, а деякі – назавжди.

Першим таким провалом стала втрата музею, де зберігалися картини художниці Марії Приймаченко. Твори представниці українського наївного мистецтва вдалося, на щастя, врятувати небайдужим громадянам, які після початку повномасштабного вторгнення зберігали роботи у власних домівках. А от приміщення історико-краєзнавчого музею у селищі Іванків на Київщини, на жаль, було зруйноване агресором.

Але на цьому атаки не скінчилися, і 7 травня в Харківській області в селі Сковородинівка під обстріл потрапив Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди. Найцінніші експонати музейної колекції вдалося зберегти, проте серйозно постраждала будівля та було поранено сина директора музею.

Останнім провалом у цій номінації стане пограбування краєзнавчого та художнього музеїв у Херсоні. Нагадаємо, що російські окупанти до відступу на лівий берег Дніпра вивезли колекції двох вище згаданих установ. Наразі проводиться звірка, щоб виявити завдану шкоду та втрачені артефакти.

Правильніше буде віддати цю номінацію Міністерству культури та інформаційної політики України, адже навіть після початку повномасштабного вторгнення не було розроблено жодного плану або інструкції щодо евакуації музейних колекцій.

Найбільшу огиду, якої гідна ця номінація, отримує ситуація, пов’язана з булінгом захисниці Маріуполя Катерини Поліщук із позивним «Пташка». Нагадаємо, що Катерину було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, за що вона у своїх соцмережах висловила подяку Президентові України Володимиру Зеленському. Саме через це здійнялася велика хвиля критики у коментарях під дописом Пташки. І правильніше навіть написати, що номінацію отримує не стільки ситуація, скільки українці, які вирішили написати образливі речі нашій захисниці у коментарях. 

Ще одним «крінжем року» впевнено можна назвати спробу викрасти роботу стріт-арт художника Бенксі у Бородянці. Насправді невідомо, для чого і кому саме було потрібно вдаватися до вандалізму щодо роботи Бенксі. Можливо, зловмисники хотіли виставити графіті на OLX та трохи заробити грошей. Але швидка робота поліції допомогла зупинити крадіїв і тим самим вберегти зрізаний твір мистецтва. 

Не оминемо ж й історію з призначенням тимчасової виконувачки обов’язків директора «Довженко Центру» Юлії Каждан. Нагадаємо, що Держкіно своїм наказом вирішило прибрати с посади нинішню виконувачку обов’язків директора «Довженко Центру» Олену Гончарук та призначити натомість юристку Каждан. Пікантності додали ті факти, що Юлія колись давно відкрила кінологічний центр (звідси й жарти про «кіно і кінологиню»), а також є гіпнотерапевткою. Культурна спільнота піднялася на захист «Довженко Центру», а Юлія Каждан, як і Держкіно, були вимушені «капітулювати», посилаючись на булінг та хейт, з яким Юлія зіштовхнулася. 

Колаж: Novynarnia.

Колаж: Mind UA.

До цієї номінації без сумнівів можна віднести так званих західних інтелектуалів та інфлуенсерів. Серед них важливо виділити тих, хто зараз є представниками масової культури – подкаст-ведучий Джо Роґан,  консервативний медіакоментатор Бен Шапіро та клінічний психолог Джордан Пітерсон.

Усі ці без винятку персони стали розчаруванням для українців і культурною зброєю в руках росіян. Джордан Пітерсон, наприклад, активно пропагує західному глядачеві ідею, що українці, росіяни та білоруси – один братній народ, якому варто дати спокій і вони самі зможуть розібратися у проблемах.

Ведучий популярного подкасту Джо Роґан намагається побудувати якісь конспірологічні теорії у головах своїх слухачів, на кшталт: «А для чого США продовжує спонсорувати війну в Україні?». Тим самим займається і Бен Шапіро, хоча до того він активно підтримував українців.

Сумно, що поза війною деякі з них вважалися тими, хто «йшов проти системи», але після повномасштабного вторгнення дуже швидко перевзулися і стали додатковим рупором російської пропаганди.

Українські поціновувачі репу остаточно були розчаровані витівками та словами Каньє Веста. В одному з інтерв’ю репер заявив, що є прихильником путіна, а також симпатизує Адольфу Гітлеру та його політиці. Звичайно ж, після такого в Україні точно відбувся кенселінг музиканта.

Та й серед українців були ті, що виявилися розчаруванням. Мова зараз йде про сценариста та кінооглядача Богдана Панкрухіна та актора Олександра Яценка, які долучилися до створення вистави «Вій» росіянина Кіріла Серебреннікова. Вистава, прем’єра якої відбулася у гамбурзькому театрі, показує російсько-українську війну у маніпулятивному світлі, а українців та росіян – братами, що заплуталися.

У виставі не називають агресора та акцентують увагу лише на руйнівній природі війни. Нагадаємо, що Серебренніков на цьогорічному Каннському фестивалі закликав «пожаліти російських солдатів, які зараз воюють в Україні».

І наостанок, великим розчаруванням для України став мільярдер Ілон Маск. Після початку російського вторгнення у лютому Маск всіляко проявляв себе на стороні українців: швидко поставив свої системи супутникового інтернету Starlink, вступав у твіттер-баталії із путінським прихвоснем дмітрієм рогозіним, тролив рамзана кадирова та викликав на бій путіна.

Але після купівлі Твіттера з метою запровадження «свободи слова», Маска ніби підмінили. Ілон почав призивати до «мирного» врегулювання конфлікту, маніпулюючи цінностями людських життів. І закликав залишити Крим у складі росії. Певне, Маск не чув прислів’я «язик твій – твій ворог», за що вимушений поплатитися власною репутацією та повагою українців.

Таким був 2022 рік у культурних номінаціях від Mind. Хочеться вірити, що наступний рік буде кращим, і Перемога, про яку ми всі так мріємо, відбудеться якнайшвидше.

Читайте також: Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року.

• Ч.1. Агропромисловий комплекс
• Ч.2. Внутрішня політика
• Ч.3. Банківський сектор
• Ч.4. Паливно-енергетичний комплекс
• Ч.6. Геополітика
• Ч.7. Ритейл
• Ч.8. Державні фінанси та фіскальний сектор
• Ч.9. Волонтерський рух