Mind nominations 2022: Ч. 8. Державні фінанси та фіскальний сектор

Mind підбиває підсумки року, виділивши в кожній галузі національної економіки людей та структури, які проявили себе після 24.02 особливо яскраво – нехай і не завжди успішно – чи зіткнулися з безпрецедентними, навіть із поправкою на загальну кризу, викликами. Цей перелік не є рейтингом, але він відображає думку профільної частини редакції про те, що найважливіше сталося в роботі тієї чи іншої індустрії.

«Постраждалий року» – компанія / бренд, що зазнали непоправних збитків через війну.

«Незламний року» – компанія / бренд, значущий для галузі, що зазнав величезних збитків через війну, але зумів відновити роботу та продовжувати її.

«Угода року» – найбільш значуща для країни / галузі угода, наймасштабніша за розміром та/або впливом, що набуває ще більшого значення з огляду на воєнні дії та майбутню відбудову країни.

«Позитивне здивування року» – компанія / бренд / персона, які на тлі збройної агресії зуміли вирватися в лідери / наростити прибутки / зайняти проактивну позицію, що стало несподіванкою для галузі / професійної спільноти / ринків і надало додаткової стійкості галузі / країні.

«Розчарування року» – компанія / бренд / персона, що на тлі збройної агресії, маючи величезні ресурси, не змогли ними правильно розпорядитися чи зайняли деструктивну позицію.

«Антищасливчик року» – компанія / бренд / персона, що напередодні війни вагомо проінвестували в якийсь проєкт / актив / нішу, але війна це знищила докорінно або ж починання втратило актуальність на довгі роки.

«Провал року» – структури, персони та інституції, що ухвалювали найбільш невдалі / суперечливі / недоречні рішення в умовах воєнного часу.

«Бенефіціар війни» – компанія / бренд / персона, які на тлі збройної агресії отримали більше зиску, ніж збитків.

Оскільки формат роботи й насиченість подіями в різних сферах значно відрізняються, то в кожній галузі може бути від чотирьох до семи номінантів.

Для сфери державних фінансів війна стала таким самим шоком, як і для бізнесу. Кабінету Міністрів, Національному банку та депутатам потрібно було терміново вирішити три головні завдання: знайти джерела покриття бюджетного дефіциту, утримати курс гривні та зберегти податкові надходження. Не можна сказати, що з усіма цими завданнями влада впоралася на відмінно. Але через 10 місяців війни можна зробити однозначний висновок: краху фіскального сектору вдалося уникнути.

Загалом українська економіка адаптувалася до воєнних реалій та зі скрипом, але продовжує працювати. Про це, зокрема, свідчить той факт, що до осені падіння економіки сповільнилося. У І кварталі 2022 року ВВП України (тут і далі – дані Держслужби статистики рік до року) знизився на 15,1%, у ІІ – на 37,2%, у ІІІ – на 30,8%. Навіть більше, з урахуванням сезонного чинника у ІІІ кварталі порівняно з ІІ кварталом ВВП зріс на 9%. Зниження валового внутрішнього продукту у 2022 році, за оцінками як уряду, так і НБУ, перевищить 30%.

Другий важливий індикатор економічного здоров'я – рівень інфляції. Ціни на продукти та послуги почали повзти вгору відразу після вторгнення, і в листопаді їх зростання у річному обчисленні становило 26,5%. Прогноз на весь 2022 рік – близько 30%. На жаль, прискорення інфляції було неминуче. Воно пов'язане з порушенням логістики, зі зростанням витрат виробників та скороченням обсягів випуску продукції у всіх галузях через руйнування потужностей, окупацію територій та зупинення підприємств в умовах енергодефіциту. При цьому ще більшого прискорення інфляції таки вдалося уникнути, оскільки НБУ понад півроку тримає облікову ставку на рівні 25%, стимулюючи таким чином подорожчання позикових ресурсів в економіці та уповільнення зростання цін.

А от стан державної скарбниці не може не турбувати. Дефіцит держбюджету постійно зростає і внутрішніх ресурсів на те, щоб його перекрити, катастрофічно не вистачає. До грудня розмір дефіциту перевищив 807 млрд грн, це вчетверо більше, ніж за весь 2021 рік. Поки Мінфін та НБУ латають цю діру за рахунок емісії та міжнародної допомоги. З одного боку, такі заходи виправдані за нинішніх умов, але вони призводять до накопичення зовнішнього та внутрішнього боргу (його рівень – понад 83% ВВП) і в перспективі знижують потенціал відновлення економіки.

На тлі всіх цих макроекономічних потрясінь поступово відбувається посилення податкової політики. Аргумент простий: треба хоч якось наповнювати бюджет, а з цим справи неблискучі. Наприклад, за підсумками листопада Державна податкова служба недовиконала план надходжень наростаючим підсумком на 1,7%.

До того ж не варто забувати про те, що у 2023 році видатки державного бюджету на оборону перевищать 1,14 млрд грн, це майже половина всіх витрат. Зрозуміло, для країни, що воює, армія та безпека – пріоритет. Але оскільки 1,15 млрд грн доходів держбюджету-2023 мають згенерувати саме податкові надходження, про зниження фіскального тиску в найближчому майбутньому говорити точно не варто.

Утім у макроекономічних прогнозах на 2023 рік є хоч і невеликі, але паростки оптимізму. І НБУ, і уряд, і головний кредитор України в особі Міжнародного валютного фонду (МВФ) сходяться на думці, що ВВП нашої країни наступного року зросте. Не набагато – на 3–5%, але зростання буде. Інфляція сповільниться в 2–2,5 разу. Щоправда, це за умови, що активна фаза воєнного конфлікту завершиться у першому півріччі 2023 року. Якщо бойові дії продовжуватимуться довше, то, за оцінками НБУ, повноцінне відновлення української економіки розпочнеться не раніше 2024 року.

При цьому залежність України від зовнішньої грошової підтримки залишиться на високому рівні, як і потреба у борговому фінансуванні держбюджету за участю Мінфіну.

Україна отримала потужну фінансову (і не лише) підтримку з боку інших країн та міжнародних організацій. За даними Інституту світової економіки Кіля (Kiel Institute for the World Economy, Німеччина), за 11 місяців 2022 року загальна сума анонсованої та наданої допомоги (фінансової, військової та гуманітарної) перевищила $120 млрд. Якщо брати до уваги лише грошові вливання, на потреби державного бюджету одержано понад $28 млрд, з яких 42% – гранти. Як повідомляє НБУ, за рахунок цієї підтримки вдалося закрити більше ніж половину потреб держбюджету (йдеться про його дефіцит).

2023 року Україна розраховує отримати не менше, а то й більше грошей. Міністр фінансів Сергій Марченко очікує, що міжнародні партнери України нададуть цьогоріч $38 млрд фінансової допомоги.

Це, до речі, навіть трохи більше, ніж закладений у держбюджеті-2023 дефіцит, його розмір становить близько $35,5 млрд.

За оцінками Нацбанку, левову частку цієї суми забезпечить Євросоюз. Парламент ЄС наприкінці листопада схвалив пакет макрофінансової допомоги Україні на загальну суму 18 млрд євро. Другим за обсягом підтримки донором стануть США. Сенат штатів уже затвердив програму фінансування України на $45 млрд у 2023 році, з яких $13,4 млрд – це економічна та бюджетна підтримка.

Крім того, Україна не втрачає надії відновити кредитну співпрацю з МВФ. Фонд погодив чотиримісячну моніторингову програму української економіки, яка може стати підготовчим етапом отримання нового кредиту.

До речі, МВФ вважає, що потреба України в міжнародному фінансуванні у 2023 році становитиме до $57 млрд, але не менше ніж $3 млрд щомісяця.

Національна валюта завжди реагує на будь-які форс-мажорні обставини. Наївно було б думати, що такий шок, як війна стане винятком. У перші ж після 24 лютого дні курс гривні на чорному ринку перевищив 30 грн/$ і рушив до 35–40 грн/$. Національний банк, проте, зберігав офіційний курс на довоєнному рівні 29,6 грн/$ аж до середини літа і лише 21 липня знизив його до 36,6 грн/$. Щоправда, офіційний курс діє лише як індикатор для операцій на міжбанківському ринку. Бо готівковий ринок як жив, так і живе за своїми правилами. Але й там курс кілька місяців поспіль поводиться спокійно.

Наприклад, регулятор обмежив моментальні валютні перекази фізосіб за межі України, заблокував P2P-перекази з гривневих на карти іноземних банків та заборонив безготівкову купівлю валюти для населення. Наразі придбати валюту в безготівковій формі можна лише за умови її розміщення на три- або шестимісячному депозиті.

Крім того, експортери та імпортери можуть здійснювати угоди на міжбанку лише за офіційним курсом, який відчутно «міцніший» за готівку і становить 36,6 грн/$. Такий підхід дозволяє уникнути нестабільності на ринку та зберегти міжнародні резерви НБУ.

Суми валютних інтервенцій на підтримку гривні скорочуються. У вересні НБУ продав на міжбанківському ринку понад $2,79 млрд, у листопаді – $1,63 млрд. Готівковий ринок практично в балансі: протягом трьох останніх місяців населення щомісяця купує в банках та обмінних пунктах у межах $1,4 млрд і продає $1, 1–1,3 млрд.

Хоча варто зауважити, що без вливань ззовні Нацбанку було б набагато складніше. Саме завдяки міжнародній допомозі резерви НБУ постійно поповнюються (їхній рівень з 1 січня по 1 грудня 2022 року знизився лише на 10%, до $28 млрд), що дає йому можливість стримувати девальвацію.

Читайте також: До банку чи до кишені: як купити валюту та щось заробити на ній в умовах війни

Оскільки допомога з-за кордону не здатна повністю вирішити бюджетні проблеми та, зокрема, забезпечити найважливіші соціальні виплати (пенсії, субсидії тощо), Кабінет Міністрів вдається до емісійного фінансування державної скарбниці.

Фізично гривню, звісно, ніхто не друкує. Але емісія йде повним ходом за рахунок того, що Нацбанк викуповує військові облігації (ОВДП), які розміщує Мінфін. З 24 лютого по 29 грудня включно портфель держоблігацій НБУ «розпух» у 2,3 разу – з 310 млрд грн до 705 млрд грн. Говорячи простою мовою, в економіку потрапили 395 млрд нічим не забезпечених гривень. З огляду на інші чинники, звісно, негативний вплив емісії вигляді інфляції і девальвації частково згладжується. Але в майбутньому це все ще Україні відгукнеться.

НБУ ще з літа закликав Мінфін збільшити прибутковість щодо ОВДП, щоб облігації скуповував не тільки Нацбанк, а й банки, і бізнес, і населення. Тоді військові облігації працювали б ефективніше для економіки. Але піднімати ставки по держоблігаціях Мінфін почав лише на початку осені. І лише на початку грудня вони стали більш-менш «ринковими» – до 19,5% річних, хоча за такого рівня інфляції вони все одно не можуть помітно зацікавити покупців. Банки взагалі мають альтернативу у вигляді депозитних сертифікатів НБУ, дохідність яких за поточної облікової ставки становить 23%.

У результаті з кінця 24 лютого по 29 грудня банки скоротили свій портфель ОВДП на 7%, до 489 млрд грн, а інвестори-юрособи – на 5,6%, до 76,5 млрд грн.

Проте НБУ заявив, що через негативний вплив на валютний ринок і на ціни, в 2023 році уряд все ж таки планує відмовитися від емісійного фінансування держбюджету. Але у Сергія Марченка трохи інша точка зору. Він вважає, що без друкарського верстата можна буде обійтися лише за умови, якщо міжнародні партнери виділять необхідні $38 млрд.

Читайте також: Бюджетна яма чи податковий рай: як влада намагається збільшити надходження до бюджету

Боротьба з емісією та зростання податків: як пропонує рятувати економіку Рада з фінстабільності

Коли Верховна Рада наприкінці 2021 року затверджувала держбюджет на 2022 рік, ніхто не закладав у нього воєнних ризиків. Тому з початком вторгнення гроші з бюджету почали стрімко витікати, тоді як надходження – падали.

У результаті Україна не перший місяць живе з перманентним бюджетним дефіцитом у розмірі близько $5 млрд. Таку цифру ще навесні озвучив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, котрий пояснював, що держбюджет виконується на рівні 50–70% довоєнного, а витрати – на соціальні програми, на армію та безпеку – дуже сильно зросли.

На додаток до цього витрати менше не стають. Є багато соціальних програм, які просто неможливо згорнути. На початку грудня Кабмін виділив 12,6 млрд грн на покриття житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, а буквально днями – 600 млн грн на додаткові виплати військовослужбовцям та 400 млн грн на гранти бізнесу.

А оскільки головні зусилля у 2023 році будуть кинуті на безпеку та оборону, скоротити прірву в держбюджеті власними силами ніяк не вдасться. Реальний рівень бюджетного дефіциту (без урахування зовнішньої допомоги) цьогоріч становитиме 21% ВВП. Це ще один аргумент на користь того, що бажання уряду відмовитись від емісії виглядає надто оптимістично.

На початку війни влада пішла шляхом податкової лібералізації. «Потрібно повернути малий та середній бізнес. Прибрати все, що заважає. Максимально послабити податки, прибрати усі труднощі, абсолютно все», – виступив на початку березня з ініціативою простимулювати роботу бізнесу в умовах воєнного стану президент Володимир Зеленський.

Парламент тоді знизив податки на пальне, заборонив перевірки бізнесу, запровадив спеціальний режим для платників 3-ї групи єдиного податку (можливість сплачувати ЄП за ставкою 2% замість 5% з обороту), прибрав штрафи за неподання податкової звітності, звільнив від ввізного мита та ПДВ імпортні товари. Але протягом літа та осені більшість із цих пільг було скасовано.

При цьому вести будь-який діалог із бізнесом щодо податкової реформи влада відмовляється. Наприклад, голова парламентського Комітету з питань податкової, митної та фінансової політики Данило Гетманцев назвав «безвідповідальною» та «нерозумною» концепцію «10–10–10» (це ставки трьох ключових податків – на прибуток, ПДВ та ПДФО), яку ініціював заступник голови Офісу Президента Ростислава Шурма.

Читайте також: Уряд дозволив держорганам проводити позапланові перевірки бізнесу. Як це відбуватиметься і кого торкнеться?

Жодних підпільних мільйонерів: податківці збираються виявляти українців, які «на папері» отримують мінімальну зарплату, але при цьому тримають мільйони в іноземних банках

Але найбільше проблем у бізнесу зараз через масові та безпричинні блокування ПДВ-накладних. Про проблеми з реєстрацією ПДВ-накладних неодноразово повідомляли і Європейська Бізнес Асоціація, і Спілка українських підприємців. Крім того, Рада бізнес-омбудсмена провела свій аналіз ситуації, що склалася, і дійшла висновку, що система блокування ПДВ-накладних працює некоректно, через що фактично відбувається дотування бюджету за рахунок оборотних коштів підприємств.

Проблеми з ПДВ почалися після того, як 14 жовтня набула чинності постанова Кабміну №1154. Якщо коротко, норми цього документа дозволили податківцям блокувати навіть накладні, які вже пройшли реєстрацію, а також надавати ризиковий статус компаніям (це означає, що платник податків має ознаки схемних операцій), які не мають порушень. 

Гетманців від проблем із ПДВ-накладними відхрестився, заявивши, що не він змінював правила їхньої реєстрації, а Кабмін. Тому всі претензії до уряду. І він, схоже, почув бізнес: 23 грудня Кабмін вніс поправки до алгоритму блокування та реєстрації податкових накладних. Уряд запевнив, що тепер для сумлінних платників податків ці процеси стануть «необтяжливими». Так це чи ні – покаже лише час. Бо з 1 січня 2017 року, коли з'явилася система реєстрації податкових накладних, вона ніколи не працювала без огріхів та без ручного втручання з боку податкової.

Читайте також: Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року.

• Ч.1. Агропромисловий комплекс
• Ч.2. Внутрішня політика
• Ч.3. Банківський сектор
• Ч.4. Паливно-енергетичний комплекс
• Ч.5. Українська культура
• Ч.6. Геополітика
• Ч.7. Ритейл