Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч. 7. Ритейл

Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч. 7. Ритейл

Хто цього карколомного воєнного року проявив себе в найкращий спосіб або навпаки

Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч. 7. Ритейл
Фото depositphotos.com

Mind підбиває підсумки року, виділивши в кожній галузі національної економіки людей та структури, які проявили себе після 24.02 особливо яскраво – нехай і не завжди успішно – чи зіткнулися з безпрецедентними, навіть із поправкою на загальну кризу, викликами. Цей перелік не є рейтингом, але він відображає думку профільної частини редакції про те, що найважливіше сталося в роботі тієї чи іншої індустрії.

«Постраждалий року» – компанія / бренд, що зазнали непоправних збитків через війну.

«Незламний року» – компанія / бренд, значущий для галузі, що зазнав величезних збитків через війну, але зумів відновити роботу та продовжувати її.

«Угода року» – найбільш значуща для країни / галузі угода, наймасштабніша за розміром та/або впливом, що набуває ще більшого значення з огляду на воєнні дії та майбутню відбудову країни.

«Позитивне здивування року» – компанія / бренд / персона, які на тлі збройної агресії зуміли вирватися в лідери / наростити прибутки / зайняти проактивну позицію, що стало несподіванкою для галузі / професійної спільноти / ринків і надало додаткової стійкості галузі / країні.

«Розчарування року» – компанія / бренд / персона, що на тлі збройної агресії, маючи величезні ресурси, не змогли ними правильно розпорядитися чи зайняли деструктивну позицію.

«Антищасливчик року» – компанія / бренд / персона, що напередодні війни вагомо проінвестували в якийсь проєкт / актив / нішу, але війна це знищила докорінно або ж починання втратило актуальність на довгі роки.

«Провал року» – структури, персони та інституції, що ухвалювали найбільш невдалі / суперечливі / недоречні рішення в умовах воєнного часу.

«Бенефіціар війни» – компанія / бренд / персона, які на тлі збройної агресії отримали більше зиску, ніж збитків.

Оскільки формат роботи й насиченість подіями в різних сферах значно відрізняються, то в кожній галузі може бути від чотирьох до семи номінантів.

Наступний розділ проєкту Mind Nominations 2022 – Ритейл

Ритейлери, як і решта бізнесу, цього року зіштовхнулись з безпрецедентною кількістю проблем, до яких їх ніхто не готував.  

Продажі, за даними опитаних Mind представників роздрібних мереж, впали на 25–30% відносно минулого року. Через зруйновані логістичні ланцюжки відпрацьовані  схеми доставки товарів перестали  працювати і довелося «з коліс» вибудовувати нові. Частина складів постраждали через обстріли. Персонал та майно зазнавали щоденних ризиків. А з жовтня, коли окупаційні війська почали знищувати критичну інфраструктуру, мережі зіштовхнулись  з  перебоями енергопостачання, що збільшило їх видатки на купівлю генераторів, палива та старлінків.

Однак найбільший виклик – це відтік найактивніших споживачів – жінок з дітьми за кордон. Як зазначив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, біля 7,7 млн українців   зареєстровані у країнах Європейського Союзу як одержувачі тимчасового захисту. Ті, що залишились в Україні, просіли в доходах та менше відвідують магазини. Крім того, регіональна міграція – масове  переміщення людей на Захід країни переважно зі Сходу – також змусила реагувати за зміну  внутрішньомережевих балансів та оперативно підлаштовуватись під нову реальність.  

Читайте також: Перерозподіл ринку: постраждалі від обстрілів ТРЦ частково відбудовуються, але ставки в них падають

Хто впорався з цими викликами найкраще – та навпаки?

«Незламний року»

Мережа «Фокстрот»: ритейлер втратив центральний склад та товар на 600 млн грн, однак зміг втримати контроль над роботою мережі

На початку березня найбільша в Україні мережа в сегменті роздрібних продажів електроніки та побутової техніки «Фокстрот» зіштовхнулась з одним із найважчих випробувань в своїй історії: був зруйнований центральний склад площею 33 000 кв. м, що знаходився в Гостомелі під Києвом. «Сюди влучила ракета, потім склад став мішенню для вправ російських танкістів. І ще доповнили картину пожежа та мародери», – розповідав Mind виконавчий директор «Фокстроту» Олексій Зозуля.

Мережа втратила товару на 600 млн грн. Врятувати вдалося лише кілька навантажувачів та деякий дріб’язок. Із центрального складу у Гостомелі товари поставлялись у всі магазини мережі.

І з цього моменту починається історія власне «незламності».  

Компанія евакуйовувала товар із магазинів, близьких до лінії фронту, і перерозподіляла його по інших магазинах мережі. Цей процес тривав 2,5 місяці. Кількість залишків збільшувалась у кожному магазині. А вже за місяць, у квітні, мережа знайшла новий склад у Львові площею 3500 кв. м. Тоді, після початку війни, знайти вільне приміщення для зберігання товару на заході країни було непросто.

«Ми його знайшли й довго чекали, поки приміщення звільниться від гуманітарних вантажів, які рухалися через Львів. Цей склад, звісно, виконує свою функцію настільки, наскільки може, бо це не той масштаб і не той розмір», – згадує Зозуля.

Площа резервного складу компанії складала 3500 кв. м, він був як тимчасове рішення у найбільш турбулентні місяці. Та вже на початку жовтня «Фокстрот» оголосив про запуск в експлуатацію власного новозбудованого складу на Київщині. Компанія закрила резервні потужності у Дніпрі й у Львові та орендовані склади у Київській області, перейшовши на централізовану операційну діяльність з одного складу.

Площа нового майданчика складає 22 000 кв. м, локація – с. Колонщина на Київщині. Це складські приміщення класу «А» з 33 рампами, що значно підвищує пропускну спроможність для частоти поповнення полиць магазинів, збільшує кількість постачальників для прийому та транспорту для відвантаження більшого обсягу техніки.

Читайте також: Досвід «КОЛО», «Фокстрот» та ARGO: як ритейл відновлює магазини та логістику

«Позитивне здивування року»

Rozetka – відкрила майже всі магазини мережі, які стали справжніми «пунктами незламності»

«Хтось приходить зі своїм чайником і просить скип’ятити води, хтось сідає в кутку, щоб зарядити павербанк, хтось просто хоче побути якомога довше, бо є світло. Сьогодні в Києві прийшла жінка і каже розгублено: я не знаю, чи можу я вас попросити, але тут така справа… – і дістає із сумки м’ясорубку і м’ясо. – Вибачте, можна я у вас докручу фарш, бо вже почала робити котлети...» – ця розтиражована цитата співвласника Rozetka Владислава Чечоткіна найкраще характеризує той факт, що Rozetka – це вже дещо більше, ніж просто магазин.  Чечоткін каже, що у магазинах мережі не відмовляють нікому. До того ж тут одними із перших почали встановлювати генератори та Starlink.

Також мережа однією з перших повернулася до деокупованого Херсона – вже за чотири дні після звільнення міста. Так само сталось із Бучею й Гостомелем, де Rozetka оперативно відкрила свої магазини.

Однак усе могло повернутися інакше. До квітня продажі знизились на мінімум, а майбутнє видавалося туманним. «У найважчі з нескінченних 44 днів війни лінія фронту проходила всього за 3 км від наших складів біля Києва. Ми були повністю заблоковані. Логістику країною зупинено», –  згадував Чечоткін.

Як і більшість великих бізнесів, у перші місяці війни компанія займалася соціальними проєктами, постачаючи  продукти та техніку. У квітні, коли ВСУ вдалося звільнити Київську та Чернігівську області від російських окупантів, бізнес почав відновлюватись.

Зараз працює більша частина з 270 магазинів Rozetka, а компанія наближається до довоєнних показників роботи. Збільшується й кількість підприємців, які продають свій товар на маркетплейсі. Тим більше, що нестабільна ситуація зазвичай призводить до зростання кількості людей, які започатковують власний бізнес.  

Читайте також: Два місяці без світла: як український бізнес виживає на тлі блекаутів

«Анти-щасливчик року»

IKEA – шведський ритейлер 15 років готувався вийти в Україну, однак після російського вторгнення призупинив свою роботу

1 лютого 2021 року в торговельно-розважальному центрі Blockbuster Mall було багатолюдно. Сотні людей у понеділок зранку прийшли сюди, щоб на власні очі побачити  довгоочікувану подію: свій перший в Україні магазин відкривала шведська мережа товарів для дому IKEA. Остання – одна із найбажаніших для споживачів, на її вихід українці очікували довгі 15 років. Відкритий у травні 2020 року інтернет-магазин не впорався з великою кількістю замовлень і постійно «підвисав».

І от трохи ніж за рік до повномасштабного вторгнення з’явився і перший офлайн-магазин у форматі City Store (міського формату) площею 5000 кв. м. У ньому можна було придбати 5000 найменувань продукції, серед яких 2000 – аксесуари, що продавались безпосередньо в магазині. Решта 3000 артикулів – переважно меблі, які потрібно замовляти і потім їх можна отримати в пункті видачі товарів або з доставкою додому. Таких пунктів у Києві функціонувало чотири: у Metro С&C, ТРЦ Rive Gauche, Lavina Mall та Blockbuster Mall.

Робота IKEA в Україні виявилася дуже успішною. У перший, а також і в подальші дні після відкриття, потенційні покупці стояли в черзі, щоб потрапити до магазину. Тож мережа планувала розвиватись. Девелопер Вагіф Алієв розповідав, що другий магазин мав відкритись у ТРЦ Ocean Mall, який будувався поряд с ТРЦ Ocean Plaza. А ще один, площею 40 000 кв. м, за словами Алієва, планувався на столичній Петрівці.

Однак після повномасштабного вторгнення росії IKEA закрила бізнес в Україні. Купити товари чи замовити продукцію онлайн неможливо. Як і до появи шведської мережі, зараз активізувались перекупники, які завозять товари на замовлення із магазинів у сусідній Польщі. Відновити роботу в нашій країні IKEA закликав навіть голова МЗС Дмитро Кулеба. «Час повертатись», – зазначив він у твіттері. Однак зрушень поки немає.

«Провал року»

Leroy Merlin – французький ритейлер робить вигляд, що в Україні немає війни

«Немає причин засуджувати наші російські команди за війну, яку вони не обирали. Немає причин відмовлятися від 45 000 співробітників, які представляють більше ніж 100 000 осіб зі своїми сім'ями», – так сформулював позицію компанії генеральний директор ADEO group (мережа Leroy Merlin) Філіп Циммерманн наприкінці березня.

На той час російські окупаційні війська вже були у Бучі, Ірпені та інших містах Київської області, а про їх звірства щодо мирного населення та тотальні грабежі й неадекватну поведінку увесь світ дізнається вже за місяць. А тим часом топменеджер відомої французької мережі публічно декларував, що немає жодних причин «перестати бути корисним росіянам, яким потрібно відремонтувати, утеплити, убезпечити, захистити, висвітлити свої будинки».

Мережа Leroy Merlin прийшла в Україну у 2010 році, а її представники заявляли про масштабні плани з розвитку. Французький ритейлер належить сім’ї Мульє, що також контролює роботу продовольчої мережі «Ашан» та спортивних магазинів Decathlon.

Тож в Україні його сприймали як серйозного гравця, що непокоїло власників конкурента: мережі «Епіцентр» Олександра та Галини Герег (зауважимо, що ці побоювання виявились марними – Leroy Merlin не зміг розвинутись на конкурентному ринку). Однак  кілька років тому все мало інший вигляд, і  з цієї причини, за даними Mind, у 2013 році Гереги придбали мережу «Нова лінія» – щоб не дісталась конкуренту. Зазначимо, що згодом нові власники вирішили відмовитись від цього бренду.

Зараз у  Leroy Merlin шість магазинів, половина з яких закрита. 

Лише наприкінці березня, майже через місяць після початку війни, на офіційній сторінці українського підрозділу з’явилась інформація, що усі спроби українського офісу вплинути на материнську компанію не дали результату.

«На жаль, материнська компанія ADEO Group продовжує свою діяльність на території країни-агресора. Кожен день роботи цього підприємства, кожен рубль, сплачений в державний бюджет росії у вигляді податків, допомагає озброювати армію загарбників та знищувати ще більше українців, серед яких діти і вагітні жінки, деякі з яких ще досі знаходяться на окупованих територіях, де вже сьогодні настала гуманітарна криза», – зазначалось у зверненні. З 1 квітня українська сторінка перестала оновлюватись.

У росії ж у Leroy Merlin працює 112 магазинів мережі й вони дають левову частку доходів компанії, каже керівник великої компанії-ритейлера, що знайомий із ситуацією та не готовий називати своє ім’я. «Робота в росії, де майже немає конкуренції, приносить компанії величезні прибутки. Від них не готові відмовитись попри повномасштабну війну, що її росія влаштувала в Україні», – каже співрозмовник Mind

«Бенефіціар війни»

Воєнторги – попит на воєнний одяг зріс у десятки разів після початку війни

Магазини, що продають воєнний одяг та засоби захисту, стали рекордно популярними після початку повномасштабної війни.

У перші дні, щоб вистояти чергу в такі магазини, слід було витратити кілька годин. Багато хто купував усе необхідне для родичів та друзів, які відправлялись добровольцями на передову. Інші почали носити воєнний одяг у повсякденному житті, як це робить президент Володимир Зеленський та усі топчиновники. Представники магазинів, що працюють в цьому сегменті, не дають інтерв’ю та не розповідають про свої продажі. Однак, за оцінками сторонніх експертів, продажі за період війни зросли в десятки разів та, вочевидь, не зменшуватимуться до перемоги України.

Читайте також: Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло