Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч. 9. Волонтерський рух

Mind підбиває підсумки 2022 року, виділивши в кожній галузі національної економіки людей та структури, які проявили себе після 24.02 особливо яскраво – нехай і не завжди успішно – чи зіткнулися з безпрецедентними, навіть із поправкою на загальну кризу, викликами. Цей перелік не є рейтингом, але він відображає думку профільної частини редакції про те, що найважливіше сталося в роботі тієї чи іншої індустрії.

«Постраждалий року» – компанія / бренд, що зазнали непоправних збитків через війну.

«Незламний року» – компанія / бренд, значущий для галузі, що зазнав величезних збитків через війну, але зумів відновити роботу та продовжувати її.

«Угода року» – найбільш значуща для країни / галузі угода, наймасштабніша за розміром та/або впливом, що набуває ще більшого значення з огляду на воєнні дії та майбутню відбудову країни.

«Позитивне здивування року» – компанія / бренд / персона, які на тлі збройної агресії зуміли вирватися в лідери / наростити прибутки / зайняти проактивну позицію, що стало несподіванкою для галузі / професійної спільноти / ринків і надало додаткової стійкості галузі / країні.

«Розчарування року» – компанія / бренд / персона, що на тлі збройної агресії, маючи величезні ресурси, не змогли ними правильно розпорядитися чи зайняли деструктивну позицію.

«Антищасливчик року» – компанія / бренд / персона, що напередодні війни вагомо проінвестували в якийсь проєкт / актив / нішу, але війна це знищила докорінно або ж починання втратило актуальність на довгі роки.

«Провал року» – структури, персони та інституції, що ухвалювали найбільш невдалі / суперечливі / недоречні рішення в умовах воєнного часу.

«Бенефіціар війни» – компанія / бренд / персона, які на тлі збройної агресії отримали більше зиску, ніж збитків.

Оскільки формат роботи й насиченість подіями в різних сферах значно відрізняються, то в кожній галузі може бути від чотирьох до семи номінантів.

За результатами опитування Фонду «Демократичні ініціативи», у 2022 році 57% українців долучалися до волонтерства чи благодійності. Це абсолютний рекорд за всі роки незалежності України. Наприклад, створена ЮНІСЕФ Волонтерська Платформа обʼєднала більше ніж 400 000 користувачів, понад 500 організацій і локальних волонтерських ініціатив. Ця платформа стала інструментом, який допомагає волонтерам швидко реагувати на запити тих, хто потребує допомоги.

Зараз українські волонтери виконують роль «чарівної феї», яка здійснює буквально всі бажання військових. Волонтери не зупиняються лише на пошуках товарів. Інколи здається, що запит військових неможливо виконати, адже необхідної речі просто не існує. Тоді ентузіасти створюють її з нуля. Або ремонтують.

Усі процеси у волонтерському русі побудовані на довірі. І найкращою рекламою для благодійного фонду слугують рекомендації в стилі «сарафанного радіо». Саме тому у першу чергу українці донатять тим організаціям, які мають найбільше позитивних відгуків.

Наразі немає точних даних стосовно того, скільки всього грошей пожертвували українці для армії та гуманітарних цілей за час повномасштабної війни. Але однозначно йдеться про десятки мільярдів гривень. Так, лише десять найбільших фандрейзерів сумарно зібрали у 2022 році понад 63 млрд грн.

Окрім благодійних фондів та громадських організацій, збором пожертв і закупівлею всього необхідного для фронту займаються і так звані волонтери-одинаки. Здебільшого вони працюють через соцмережі та «сарафанне радіо».

На відміну від зашкарублого державного апарату, волонтери – аналоги «швидкої допомоги». Але за таку оперативність волонтерам доводиться дорого платити. Часто вони збирають кошти від благодійників на власні банківські картки та не мають документальних підтверджень того, що насправді купили якийсь товар на своє ім'я. Все, що є у волонтера, – це його гарна репутація.

Перетинаючи вітчизняний кордон, волонтери масово декларують товар як гуманітарну допомогу навіть у випадках, коли придбали її власним коштом. Роблять вони це для того, щоб зекономити час (до гумвантажів у митників менше запитань, а отже, і перетне кордон він швидше) і гроші (гуманітарка звільняється від мита). Саме тут перед правоохоронцями постає моральна дилема: чи варто під час війни притягувати до відповідальності «нелегалів», які мають благородну мету допомогти українській армії?

І як показують гучні заяви СБУ, відповідь на це питання – варто. Низка скандалів із затриманнями відомих волонтерів за звинуваченнями у розкраданні гуманітарної допомоги сколихнула українське суспільство. Перед судовими засіданнями проходять акції протесту проти прокурорського свавілля за надумані статті обвинувачення.

Що було б, якби волонтери не допомагали ЗСУ? Усі військові, з якими спілкувався Mind, відповіли дуже схоже: «Ми б вистояли, але значно більшою ціною. Бо якщо в тебе незручне взуття, що швидко натирає ноги, то ти вже не боєць. Тим паче неможливо вести війну без БПЛА, тисяч одиниць тепловізорів. Та банально комунікація на фронті неможлива без тисяч радіостанцій».

22–24 червня 2022 року українці задонатили «Благодійному фонду Сергія Притули» 600 млн грн у рамках загальнонаціонального проєкту «Народний Байрактар». Але позаяк турецький виробник БПЛА не продав, а подарував Україні ударні безпілотники, благодійний фонд вирішив витратити кошти на ще щось дуже корисне для української армії. І цією покупкою став супутник ICEYE і доступ до бази даних супутникових знімків.

Власником супутника є Україна, а користується ним Головне управління розвідки. До цього Україну забезпечували супутниковими знімками іноземні партнери, але із затримкою. Завдяки тому, що Україна викупила супутник, процес передачі даних від моменту знімка до моменту отримання його безпосередньо військовими підрозділами скоротився до кількох годин. За умов війни швидкість отримання інформації – це суттєва перевага.

Володіння супутником компанії ICEYE дозволило Україні отримувати ексклюзивні фото у режимі 24/7 за будь-яких погодних умов. Ці зображення допомагають краще планувати нашим військовим операції, а отже, ефективніше нищити ворога.

Один знімок може охоплювати площу до 225 кв. км. Маріуполь, наприклад, має площу близько 166 кв. км. Такі характеристики дають можливість більш комплексно «бачити» тил ворога.

Виконати цей проєкт фонду допомагав підприємець у галузі космічних та ІТ-технологій, засновник EOS Data Analytics Макс Поляков. За його словами, завдяки купівлі супутника ICEYE, українські супутникові можливості посилюються: у комбінації з оптичним супутником GEOSAT 2 наша країна отримує перевагу в аналітиці космічних даних.

Завдяки ICEYE всього за кілька місяців ГУР МО провело космічну радіолокаційну розвідку близько 150 районів розташування ворога як на тимчасово окупованих територіях України, так і на території окупанта та його союзників. Розвідники виявили близько 2600 одиниць військової техніки: танки, САУ, ББМ, вертольоти, ОТРК «Іскандер», ЗРК «С-300», понтонні переправи, катери та намети у місцях розташування підрозділів ворога.

На відміну від країн ЄС, в Україні деякі дрони є товарами подвійного призначення. І через це під час їх завезення на кордоні відбуваються додаткові перевірки. Тож волонтери змушені брати численні гарантійні листи від військових частин або військово-цивільних адміністрацій. Через бюрократичні перепони на кордоні застрягають сотні дронів.

Громадськість місяцями вимагає від Державної служби експортного контролю (ДСЕК) прибрати з дронів позначку «товарів подвійного призначення», і таким чином узгодити законодавство з нормами ЄС. Мовляв, на цих дронах тримається вся перша лінія фронту, а через їхню відсутність та затримки з перевезенням гинуть тисячі солдатів.

На переконання волонтерів, можливість безперешкодно завозити дрони усім громадянам повинна бути ще й тому, що влада забезпечує близько 5% від потреб у безпілотниках. «Понад 95% дронів на фронті – це куплені звичайними громадянами або фондами цивільні дрони. Держава усунулася від обов'язку забезпечити військо найголовнішим інструментом розвідки та цілевказання – все роблять прості люди. Але не просто усунулася, а ще й створила бюрократичні перепони для ввезення цих дронів в Україну», – обурюється військовий і активіст Ігор Луценко.

Але ДСЕК досі не виконала вимог волонтерів, і тим самим гальмує завезення дронів для ЗСУ. Відповідаючи волонтерам, голова ДСЕК Олександр Павліченко посилається на урядову постанову від 2004 року, яка відносить дрони до товарів подвійного використання. Два місяці на прохання волонтерів ДСЕК проводила експертизу певних моделей БПЛА. І дійшла висновку, що надані на перевірку дрони мають параметри, що «беззаперечно характеризують їх як товари подвійного використання».

Бурхливі дискусії на цю тему тривають і до сьогодні.

Читайте також: Літак у подарунок: як українським волонтерам вдається дістати будь-що й будь-де заради ЗСУ

«Повернись живим» – один із найбільших благодійних фондів, який допомагає Збройним силам України: оснащує їх необхідною технікою, навчає військових та сприяє розв'язанню багатьох проблем.

У перший день війни українці перерахували на рахунки цього фонду 150 млн грн. Всього ж за час війни організація зібрала понад 5,6 млрд грн. Таким чином, порівняно з 2021 роком, у 2022 році «Повернись живим» збільшив свої надходження у 30 разів.

Таку суму вдалося акумулювати завдяки великій довірі, яка роками формувалася до цієї організації. За весь час свого існування вона жодного разу не потрапила в скандал, пов'язаний із нецільовим використанням коштів. Тому, наприклад, у жовтні цього року щоденні надходження тут становили від 5 до 35 млн грн.

Проаналізувавши закупівлі «Повернись живим» за 2022 рік, ми не зафіксували жодного випадку переплати за одиницю товару порівняно з ринковими цінами на момент здійснення покупки. Навпаки, на великих партіях товарів організація економить мільйони гривень.

Наприклад, одна з найбільших покупок фонду припала на перший тиждень війни. 1 березня за пожертви було придбано 1500 квадрокоптерів Mavic 3 Fly More Combo. Це коштувало понад 105 млн грн. Прилад військові використовують для розвідки.

За даними Hotline.ua, середня вартість такого квадрокоптера на дату покупки становила 106 963 грн. «Повернись живим» придбав їх по 70 218 грн за одиницю. Отже, фонд заощадив (106 963 – 70 218)*1500 = 55 117 500 грн.

За час повномасштабної війни фонд став одним із топових пунктів управління української армії.

«Дев'ять із десяти безпілотників – це від фонду «Повернись живим», – розповідає Андрій Римарук. – Половина радіостанцій Motorola – це від нашого фонду. Кожен третій пікап. Немає на фронті жодного командного пункту або штабу правління підрозділу, який не купляв би панелі відображення (куди стікаються картинка з відеоспостереження), ноутбуків і оргтехніки (принтери, ноутбуки, телевізори). Усі старлінки працюють на наших системах енергозбереження. І це тільки невеличка частина з того, що ми робимо».

Читайте також: «Броніки для ЗСУ бабуся привезла із США у 62-х валізах»: як волонтери напівлегально забезпечують армію всім необхідним

Заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла – одна із наймедійніших нардепів фракції «Слуга народу». А тому коли вона у коментарях під фейсбук-дописом про закупівлю бронеавтомобілів для ЗСУ назвала відому українську волонтерку Дану Ярову «фейковою», у соцмережах почався скандал, який у медіа обговорювали ще протягом двох місяців.

Під час невеликої розмови з Яровою нардепка від «СН» натякнула, що та є «фейковим волонтером», і зробила закид щодо її доброчесності, зауваживши вартість футболки волонтерки. У своїх наступних дописах Безугла запідозрила волонтерів у тому, що вони підривають єдність між військовим і політичним керівництвом країни, і звернулася до СБУ з вимогою дослідити зв’язок між «політизованою мережею» волонтерів: Яною Зінкевич, Мирославом Гаєм, Даною Яровою, Михайлом Макаруком та іншими.

«Надсилаю в СБУ звернення щодо дослідження цього питання (і «мережі») як такого, що несе загрозу національній безпеці. Подібні явища – ідеальний плацдарм для роботи рф з внутрішньої дестабілізації країни. Як заступник голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки не можу стояти осторонь», – написала нардепка в себе на фб-сторінці.

Волонтерська спільнота сприйняла це як оголошення війни всьому волонтерському руху в Україні, назвавши заяви народного депутата, який говорить від імені держави, неприпустимими. Під дописами Безуглої користувачі соцмережі залишили тисячі гнівних коментарів. Але замість того, щоб вибачитися, політик почала зачищати негативні коментарі, назвавши коментаторів «порохоботами».

Потім Безугла заявила, що «нікого конкретно фейковими волонтерами не називала». Але навіть коли скандал вщух, нардепка продовжує дискредитувати волонтерів заявами про те, що політики використовують їх для піару, і серед волонтерів є замасковані «контрабандисти, рекетири та інші бандити».

Читайте також: Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року.

• Ч.1. Агропромисловий комплекс
• Ч.2. Внутрішня політика
• Ч.3. Банківський сектор
• Ч.4. Паливно-енергетичний комплекс
• Ч.5. Українська культура
• Ч.6. Геополітика
• Ч.7. Ритейл
• Ч.8. Державні фінанси та фіскальний сектор