Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч.1. Агропромисловий комплекс

Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч.1. Агропромисловий комплекс

Номінуємо персони, бізнеси та інституції, які в цьому карколомному воєнному році проявили себе в найкращий спосіб або навпаки

This material is also available in English
Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року. Ч.1. Агропромисловий комплекс
Фото: depositphotos.com

Україна впритул підійшла до завершення 2022 року, який розділив історію країни на «до» та «після». Повномасштабне вторгнення росії вплинуло на всі аспекти діяльності бізнесу та життя людей. Навіть відносно незачеплені активними воєнними діями регіони потрапляють під цей вплив, оскільки економічні системи та галузі тісно взаємопов'язані.

Mind вирішив підбити підсумки року, виділивши в кожній галузі національної економіки людей та структури, які проявили себе після 24.02 особливо яскраво – нехай і не завжди успішно – чи зіткнулися з безпрецедентними, навіть із поправкою на загальну кризу, викликами. Цей перелік не є рейтингом, але він відображає думку профільної частини редакції про те, що найважливіше сталося в роботі тієї чи іншої індустрії. І хоча внутрішні галузеві чинники тьмяніють порівняно з трендом №1 – війною, їх вплив все ж таки був досить відчутним, щоб підприємці брали їх до уваги і могли їм протистояти. Або не могли.

Немає сумнівів, що наприкінці 2022 року ми живемо в іншій країні, з іншим бізнесом та іншими людьми, ніж були 12 місяців тому. Тим важливіше зафіксувати, що зробило їх такими.

Mind виділив кілька номінацій, які відобразять основні події в ключових для України індустріях.

«Постраждалий року» – компанія / бренд, що зазнали непоправних збитків через війну.

«Незламний року» – компанія / бренд, значущий для галузі, що зазнав величезних збитків через війну, але зумів відновити роботу та продовжувати її.

«Угода року» – найбільш значуща для країни / галузі угода, наймасштабніша за розміром та/або впливом, що набуває ще більшого значення з огляду на воєнні дії та майбутню відбудову країни.

«Позитивне здивування року» – компанія / бренд / персона, які на тлі збройної агресії зуміли вирватися в лідери / наростити прибутки / зайняти проактивну позицію, що стало несподіванкою для галузі / професійної спільноти / ринків і надало додаткової стійкості галузі / країні.

«Розчарування року» – компанія / бренд / персона, що на тлі збройної агресії, маючи величезні ресурси, не змогли ними правильно розпорядитися чи зайняли деструктивну позицію.

«Антищасливчик року» – компанія / бренд / персона, що напередодні війни вагомо проінвестували в якийсь проєкт / актив / нішу, але війна це знищила докорінно або ж починання втратило актуальність на довгі роки.

«Провал року» – структури, персони та інституції, що приймали найбільш невдалі / суперечливі / недоречні рішення в умовах воєнного часу.

«Бенефіціар війни» – компанія / бренд / персона, які на тлі збройної агресії отримали більше зиску, ніж збитків.

Оскільки  формат роботи та насиченість подіями в різних індустріях значно відрізняються, то в кожній галузі може бути від чотирьох до семи номінантів.

Проєкт Mind Nominations 2022 стартує з Агропромислового комплексу.

Оцінка втрат у провідній галузі української економіки – справа значною мірою марна. Принаймні на поточному етапі. По-перше, з урахуванням окупації частини територій і зворотних процесів деокупації, що тривають у прямому ефірі, неможливо звести та верифікувати загальні цифри збитків для всієї України. По-друге, на жаль, навіть якщо прийняти наявні оцінки за точні, вони не є остаточними.

У червні, за даними аналізу «Огляд збитків від війни в сільському господарстві України», підготовленому KSE Institute, загальна сума втрат, завданих сільськогосподарській галузі України внаслідок повномасштабного російського вторгнення, становила $4,29 млрд.

На 15 вересня цю цифру було скориговано, згідно з розрахунками KSE Агроцентр, і вона становила $6,6 млрд прямих збитків і $34,25 млрд – непрямих втрат. Із цієї суми найбільші збитки генерували знищені або пошкоджені сільськогосподарські землі та втрати врожаю – $2,135 млрд.

Приблизний кошторис заміни та ремонту пошкодженої іригаційної інфраструктури на Півдні, включно з Херсонською областю, оцінювався у $225 млн. Ще майже мільярд ($926 млн) – вартість заміни й ремонту пошкодженого машинного обладнання в АПК.

Загальна сума збитків внаслідок пошкодження або знищення зерносховищ оцінюється у $272 млн. Оціночна вартість загиблих тварин – понад $136 млн.

До кінця року загальна цифра прямої шкоди знову зросла й наблизилася до $10 млрд. За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Олександра Захарчука, у 2022 році внаслідок російського вторгнення український аграрний сектор отримає $9,3–9,8 млрд збитків.

Цю цифру формують блокування морських портів і зміна логістики експортних перевезень ($7,5–8,0 млрд), вартість непроданого торішнього зерна ($0,5 млрд), вартість знищених чи захоплених окупантами складських приміщень та елеваторів ($1,3 млрд). «Разом це становить $9,3–9,8 млрд, або майже сумарний прибуток аграрних підприємств, отриманий за 2020 та 2021 роки», – зазначає він.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН – ФАО, кожне четверте із сільських домогосподарств скоротило чи зупинило сільськогосподарське виробництво через війну. У деяких регіонах України цей показник сягає 40%. Втрачено до 30% посівних площ.

Проте загальногалузевий результат виявився кращим, ніж можна було припустити навесні – на старті сезону. Значною мірою цьому сприяли сформовані до 24 лютого запаси ресурсів й успішно проведена восени 2021 року озима посівна кампанія під урожай поточного року.

І хоча вперше в історії незалежної України учасники ринку не оперують достовірними даними про реальні обсяги зібраного врожаю – оцінки Мінагропроду викликають сумніви, а в полях все ще залишається до 30% посівів кукурудзи, але 50 млн тонн урожаю зернових та 15 млн тонн олійних видаються досить правдоподібними.

Порівняно з довоєнними показниками галузі – це провал. Порівняно з кон'юнктурою та апокаліптичними очікуваннями початку березня – успіх, який можна порівняти з дивом. Його належить повторити вже зі значно скромнішими стартовими ресурсами у 2023 році.

Нижче ми наводимо Mind nominations в АПК.

«Постраждалий року»

Компанія «Нібулон» – внаслідок загибелі її засновника Олексія Вадатурського разом із дружиною.

Герой України, генеральний директор ТОВ СП «Нібулон» Олексій Вадатурський і його дружина Раїса загинули в ніч із 30 на 31 липня внаслідок масованих обстрілів Миколаєва. У будинок влучила російська ракета С-300.

Враховуючи значущість персони Вадатурського для Миколаївського регіону та загалом аграрної галузі країни, практично відразу з'явилися версії про цілеспрямований наведений удар по його домівці. Деякі коментатори навіть вбачали зв'язок атаки зі Стамбульською угодою. Виключати цього не можна, однак, з урахуванням чи не щоденних обстрілів міста влітку, більш правдоподібною виглядає імовірність цивільних жертв серед багатьох інших миколаївців. Новий СЕО компанії Андрій Вадатурський найняв приватну закордонну компанію для розслідування обставин загибелі своїх батьків.

«Нібулон» – ровесник незалежної України, торік широко відзначив 30-річний ювілей, посідаючи на той момент 20-те місце по країні в рейтингу найбільших приватних компаній за версією Forbes. Статки Вадатурського оцінювалися в $430 млн.

Активні бойові дії, що велися на Миколаївщині, поставили під загрозу, серед іншого, один із найбільших бізнес-проєктів компанії, яка понад 10 років реалізовувала комплексну інвестиційну програму з відродження Дніпра та Південного Бугу як головних транспортних артерій України. У створення спеціальної інфраструктури було інвестовано понад $2,3 млрд, зокрема в будівництво нових суден.

Восени стало відомо, що у ТОВ СП «Нібулон» призначили міжнародну консультативну раду для формування стратегії наступного етапу розвитку. «Компанія продовжує адаптуватися до нових операційних реалій, спричинених війною. Радий повідомити, що я найняв визначну групу експертів із міжнародного бізнесу, які допоможуть керівній команді сформувати стратегію розвитку в цих складних умовах», – наголосив генеральний директор Андрій Вадатурський.

Але навіть з урахуванням професійного менеджменту замінити Олексія Вадатурського неможливо.

Читайте також: Після Вадатурського: як засновник «Нібулона» змінив українське сільське господарство

«Незламний року»

Компанія «Бюро Вин» (GoodWine) – внаслідок втрати свого складу на 1,6 млн пляшок вина та відновлення роботи навіть після цього.

3 березня, у розпал боїв під Києвом, російська ракета знищила центральний склад магазину GoodWine, розташований у селі Стоянка Бучанського району – одного з найзнакових столичних ритейлерів і дистриб'юторів алкогольної продукції.

На складі площею 10 000 кв. м було 1,6 млн пляшок вина, з них 15 000 одиниць – колекційних. Також там зберігалися міцні напої, продукти, пиво, вода, безалкогольні напої, аксесуари для дому, книги, декор.

Загальна оцінка збитків становила $15 млн, проте набагато болючішим був колапс подальшої роботи через фізичну відсутність товару й неможливість заповнити дефіцит через блокований імпорт. Для розуміння рівня втрат: у довоєнний рік флагманський магазин Good Wine отримав виторг близько 2 млрд грн.

Винний маркет, у якому немає вина, видавався завершеною історією. Але вийшло інакше.

Компанію підтримали постачальники, погодившись на списання чи реструктуризацію заборгованості. Дехто пішов ще далі – і просто донатив київському партнерові. На ці донати закривалися зарплати співробітників та інші критичні платежі. Також компанію підтримало те, що до повномасштабної війни вона увійшла, не маючи суттєвого кредитного навантаження.

Після 9 травня відбулося масове повернення людей до столиці, а на початку літа було знято обмеження на імпорт – так GoodWine почав відновлювати асортимент і продажі. На той час компанія зосередилася на співробітництві з локальними постачальниками, довівши їх у продажах з 40% до 50%. До осені продажі сягнули 70% довоєнних обсягів.

Після втрати складу в Стоянці GoodWine розпродував дивом уцілілі, добряче підкопчені пляшки зі слоганом «Вина, які вижили». Ця фраза може бути застосована й до самої компанії.

Читайте також: Гра втемну: блекаути стали випробуванням для харчової промисловості. У групі ризику – м’ясо, молоко, овочі. З хлібом – простіше

«Угода року»

Холдинг Kernel, у якого бенефіціарний власник Андрій Веревський викупив 130 000 га землі.

Один із найбільших в Україні та Східній Європі аграрних холдингів – компанія Kernel – 2022 року зменшив свій земельний банк з понад 500 000 га до 380 000 га. Це сталося в першій половині року, зокрема під тиском питання щодо проведення посівної, невизначених перспектив експорту та можливості обслуговування кредитів.

Понад 130 000 га було викуплено компаніями, пов'язаними з бенефіціаром «Кернела» Андрієм Веревським. Ця угода мала багато трактувань по ринку, зокрема конспірологічне – «виведення активів», особливо з урахуванням розташування земель – у відносно безпечному Західному регіоні.

Веревський у своєму посланні акціонерам пояснює, що ідея зменшити земельний банк виходила зовсім не від нього: враховуючи обмежений прогрес, досягнутий тоді [у березні] із кредиторами щодо нового графіку погашення боргу, у квітні 2022 року рада директорів ухвалила рішення продати деякі фермерські господарства, щоб зменшити ризики для бізнесу.

Зрозуміло, що на той час розраховувати на підвищений інтерес із боку інвесторів і привабливі пропозиції не доводилося – українські активи не коштували приблизно нічого. «Тому я вирішив втрутитися та запропонувати ціну $210 млн. Незалежна оцінка підтвердила, що запропонована ціна відповідає справедливій вартості активів, що вибули на дату здійснення угоди», – йдеться з посиланням на Андрія Веревського у звіті компанії за останній фінансовий рік.

Читайте також: 10 фактів із річного звіту холдингу Kernel, які характеризують стан українського АПК під час війни

«Антищасливчик року»

Холдинг UkrLandFarming, який втратив свою найбільшу птахофабрику – Чорнобаївську. Декілька разів

«Чорнобаївка» – крім яскравого воєнного мему, пов'язаного з багаторазовими, але марними спробами окупантів захопити цей населений пункт, – це ще й адреса одного з найбільших і найсучасніших підприємств із виробництва курячих яєць у Європі.

Чорнобаївська птахофабрика, що входить до холдингу «Авангард» (частина UkrLandFarming), опинилася в епіцентрі боїв і вже до 2 березня через обстріл втратила доступ до електропостачання.

Через постійні «прильоти» у компанії не було можливості годувати птицю, підтримувати санітарний режим, підвозити працівників. У результаті на підприємстві загинуло 4,5 млн курок.

Агрохолдинг «Авангард» оцінює втрати в $330 млн. Зокрема, збитки від загибелі птиці становлять близько $20 млн, втрачений дохід від незнесеного яйця – $160 млн, знищено або вкрадено обладнання на суму близько $150 млн.

При цьому Чорнобаївська птахофабрика – найбільша, але не єдина втрата яєчного бізнесу Олега Бахматюка. Розбомблено птахофабрику «Ареал-Снігурівка» у Миколаївській області, виробництво в Миколаєві, Волновасі та Бахмуті також зі зрозумілих причин зупинено.

До осені в компанії залишилося на плаву п'ять птахофабрик із довоєнних 11. Найбільша, на яку припадає 80% виробництва, – Кам'янець-Подільська. Як наслідок, у «Авангарду» виробництво яєць знизилося на 60% від довоєнного обсягу. У натуральному вигляді спад виробництва становить близько 100 млн штук на місяць.

Фактичний земельний банк холдингу зменшився з 470 000 га до 310 000 га – відмінусувалася земля в окупації та у «сірій» зоні, де ведуться військові дії: у Херсонській, Миколаївській, Донецькій, Луганській, частині Запорізької та Харківської областей. Втрати техніки оцінюються в $80–100 млн, матеріальних ресурсів, як-от міндобрива та насіння, – у порівнянну суму.

Для будь-якої іншої компанії збитки такого масштабу можна було б назвати катастрофою. Але Олег Бахматюк неодноразово доводив здатність виходити з найбезнадійніших ситуацій.

Читайте також: Росіяни знищили виробництво на птахофабриці «Чорнобаївська» – втрати склали 12 млрд грн

«Позитивне здивування року»

Індустріальний холдинг МХП та його бенефіціарний власник Юрій Косюк

Як і всі без винятку представники аграрної галузі, найбільший виробник м'яса птиці – холдинг МХП – зіткнувся з воєнними, логістичними й енергетичними викликами, зазнавши неминучих втрат. Найбільш відомі з них – ракетний обстріл 12 березня найбільшого в Україні складу в с. Квітневе (Київська область), внаслідок чого було знищено понад 3000 тонн продукції, та зупинення у квітні роботи м'ясопереробного підприємства «Український бекон» потужністю 34 000 тонн на рік.

Читайте також: Mind Disrupt Innovation Index 2021: які компанії українського АПК готові стати інноваційними

Однак попри це показники роботи компанії у війну хоч і знизилися, але виявилися чи не найкращими серед гравців порівнянного масштабу. І продемонстрували, що таке є справжня стійкість бізнесу.

Так, обсяг виробництва курятини за підсумками трьох кварталів в Україні зменшився лише на 7% і становив 515 488 тонн. При цьому європейський сегмент показав зростання – обсяги виробництва курятини зросли на 11% – до 92 900 тонн.

Експортний виторг МХП збільшився на 32% – до $1,1 млрд, що становить 59% від загального виторгу. Операційний прибуток зменшився на 57% і становить $176 млн порівняно з попереднім роком. Операційна маржа знизилася з 25% до 9%.

За період, що закінчився 30 вересня, витрати, пов'язані з війною, компанія оцінює у близько $45 млн. Це здається значною сумою (і такою вона і є), аж поки не порівняти її з іншими. Наприклад, холдинг «Кернел» зумовлені війною втрати оцінює в понад півмільярда доларів – $543 млн.

МХП відзначилася і дуже грамотним підходом до надання гуманітарної допомоги, контролюючи та оптимізуючи цей процес. А потім, після нормалізації ситуації навколо столиці, тонко перенаправивши допомогу на напрями, що цього потребують більше.

Також додав балів до особистого іміджу бенефіціарний власник компанії. Юрій Косюк, який асоціювався з атрибутами розкішного життя та широкими лобістськими можливостями, не поповнив умовного «батальйону Монако», а продовжує залишатися в Україні. Навряд чи 100% часу, але досить постійно, щоб це не пройшло для галузі непоміченим.

Читайте також: Mind nominations 2022: компанії та люди, які вразили протягом року.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло