«Апгрейд» держмайна. Якими підприємствами цікавляться інвестори в ході приватизації?

За даними Фонду державного майна (ФДМУ), у першому півріччі 2025 року держбюджет отримав від приватизації майже 1 млрд грн (821 млн грн без урахування ПДВ). Загалом ФДМУ провів 236 приватизаційних аукціонів. За попередній 2024 рік приватизація принесла 10,5 млрд грн.

Згідно із законом про держбюджет, 2025 року надходження від приватизації мають становити 3,2 млрд грн. Отже, фонду поки що вдалося виконати трохи більше 25% цього плану (це без врахування успішних аукціонів, за які покупці ще не перерахували кошти).

Левову частку надходжень забезпечили аукціони з продажу об'єктів малої приватизації вартістю менше 250 млн грн. Це, зокрема, підприємства, що не працюють або збанкрутували, єдині майнові комплекси й об'єкти нерухомості.

Водночас велика приватизація, відновлення якої Кабінет Міністрів анонсував ще влітку 2023 року, йде не такими бадьорими темпами. У 2024 році ФДМУ продав столичний готель «Україна», Об'єднану гірничо-хімічну компанію (ОГХК) і конфіскований у російського бізнесмена Андрія Молчанова завод «Аерок».

А у 2025 році фонду вдалося продати лише будівельну компанію «Укрбуд» (це сталося в червні) за 805 млн грн без ПДВ. Але кошти до держбюджету поки що не надійшли. З ними виконання річного плану становитиме майже 51%.

 Водночас приватизація підприємства «Сумихімпром» не відбулася – на цей об'єкт не знайшлося охочих.

Друге півріччя може стати більш «врожайним». Уже заплановано аукціон із продажу підприємства «Вінницяпобутхім», стартова ціна якого – 301 млн грн. Також ФДМУ до кінця літа має намір виставити на торги Одеський припортовий завод (ОПЗ) орієнтовно за стартовою ціною, яка близька до 5 млрд грн.

Mind розбирався, наскільки успішно проходить приватизація та які є з нею проблеми (частина 1).

Які держактиви приваблюють інвесторів

За даними ФДМУ, найбільший попит у покупців мають (фонд не вказує конкретний період, за який були продані наведені нижче об'єкти):

• спиртзаводи, які раніше входили до концерну «Укрспирт» – продано 18 об'єктів;
• хлібокомбінати та хлібні бази (потужності для зберігання зерна й борошна) – продано 10 об'єктів;
• кар'єри та торфовидобувні підприємства – продано 9 об'єктів;
• протезно-ортопедичні підприємства – продано 5 об'єктів;
• інфраструктурні та майнові комплекси, призначені для модернізації та перезапуску виробництва – продано 10 об'єктів;
• майнові комплекси, що підлягають реконструкції та перепрофілюванню (так звані brown fields) – продано понад 30 об'єктів.

У яких випадках ціна продажу зростає у рази

Деякі активи йдуть із молотка не за номінальною вартістю, а з підвищенням стартової ціни, іноді в кілька разів. За даними ФДМУ, в середньому в аукціонах беруть участь семеро учасників, а ціна під час торгів у середньому зростає вчетверо.

Зазвичай підвищений інтерес із боку покупців спостерігається, якщо підприємство стабільно функціонує, не має величезних боргів і не вимагає суттєвих капіталовкладень. Або коли актив привабливий за будь-якими іншими параметрами, наприклад наявністю комунікацій та інфраструктури для релокації виробництва, або об'єкт відрізняється високою цінністю землі, на якій він розташовується.

Джерело: ФДМУ

Наприклад, у січні 2025 року було приватизовано держпідприємство «Інформаційно-аналітичне агентство» за 41,7 млн грн при початковій вартості 16,8 млн грн. Покупець явно спокусився на його локацію, оскільки це підприємство знаходиться в центрі Києва, по вул. Шота Руставелі.

У квітні ФДМУ продав єдиний майновий комплекс Житомирського лікеро-горілчаного заводу за 137,5 млн грн за стартової ціни на рівні 101 млн грн. Підприємство хоч і збиткове (його від’ємний фінансовий результат у 2024 році станови 22,8 млн грн), воно випускає алкогольну продукцію та соки, продає її на експорт і за 2022–2024 роки отримало 347 млн грн виручки.

У травні ФДМУ приватизував майновий комплекс державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» за 310 млн грн. Під час торгів його вартість зросла у 3,5 раза. Підприємство, очевидно, було цікавим своєю потужною матеріально-технічною базою. Новому власнику дістався 71 об'єкт нерухомості та інфраструктури, 22 транспортні засоби та близько трьох десятків одиниць іншого майна.

Ціна конструкторського бюро «Топаз» у Львові, яке було приватизовано в червні, взагалі зросла більш ніж удесятеро – з 10,5 млн грн до 107 млн грн. На думку ФДМУ, покупців – учасників аукціону зацікавила нерухомість площею майже 3000 кв. м. Оскільки новим власником об'єкта стала група компаній Meest, то, найімовірніше, підприємство, яке майже не працює (його виручка з 2022 по 2025 рік скоротилася у 10 разів, а збиток у першому півріччі 2025 року досяг 185 млн грн) буде перепрофільовано під логістичні потреби.

Чому багато активів неможливо приватизувати з першого разу

ФДМУ визнає, що процес приватизації не завжди йде так гладко, як хотілося б.

В.о. голови фонду Іванна Смачило в інтерв'ю Mind розповідала, що перешкодами для продажу (насамперед це стосується великих об'єктів) зазвичай стають висока закредитованість підприємств, арешти майна, а також судові процеси, які тягнуться за тими активами, що були конфісковані в російських власників.

Одним з антирекордів стала приватизація хлібзаводу «Залізничник» у Сумській області. Фонд намагався продати 48% акцій цього підприємства, що належали державі, понад 200 разів. І лише з 230-ї спроби йому вдалося на початку 2022 року реалізувати держчастку в цьому підприємстві за 555 тис. грн.

З листопада 2023 року ФДМУ намагається продати 50%+1 акція Рівненського радіотехнічного заводу. Його початкова ціна знизилася зі 121,6 млн грн до 60,8 млн грн. Проте аукціони постійно зриваються через відсутність учасників.

Харківський завод «Радіореле» з початку 2025 року виставлявся на продаж тричі. Спочатку його стартова ціна була 235 млн грн, потім її було знижено до 117 млн грн. Але охочих купити це підприємство так і не знайшлося. Передусім через дефіцит кадрів і прифронтове розташування підприємства.

Інститут титану в Запоріжжі, який був єдиною установою в Європі у сфері титаново-магнієвих наукових та інженерних розробок, ФДМУ не може продати вже майже рік. Хоча його початкову ціну було знижено з 98 млн грн до 49 млн грн. Нині на дослідження та напрацювання підприємства не має попити, через що воно роками зазнає збитків.

Як зниження ціни на проблемні активи впливає на їхню приватизацію

Після того як у липні 2022 року Верховна Рада спростила правила приватизації в умовах воєнного стану (йдеться про закон №2468-IX), це дало можливість після кількох невдалих англійських аукціонів (торги з підвищенням ціни), виставляти об'єкти вдвічі дешевше на голландський аукціон (з подальшим зниженням ціни).

Наприклад, у вересні 2023 року ФДМУ із шостої спроби продав Триліський спиртзавод у Київській області. Його ціна під час торгів знизилася у 100 разів – з 656 тис. грн до 6500 грн. Підприємство роками простоювало й не провадило діяльності. А його прострочена заборгованість на дату продажу становила 11 млн грн, що в 6,5 раза більше за балансові активи спиртзаводу.

У травні 2024 року з другої спроби й за ціною вдвічі нижчою від початкової – 101 млн грн – фонд зміг приватизувати завод «Пентопак» у Київській області, який спеціалізується на виробництві упаковки для м'ясних і ковбасних виробів. Підприємство було конфісковано в російського бізнесмена Івана Саввіді. На момент приватизації воно вже півтора року було збитковим.

Для приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту, який знаходиться під загрозою ракетних і дронових атак, ФДМУ знадобилося півтора року та 15 спроб. Його було продано в листопаді 2024 року фактично за стартовою ціною – 90 млн грн, хоча спочатку фонд хотів одержати за нього 177 млн грн. Що важливо, торгів як таких не було – у фінальному аукціоні брала участь лише одна компанія, вона і стала переможцем.

Як ФДМУ може компенсувати падіння доходів від приватизації

Якщо слідувати бюджетному розпису, то до кінця 2025 року Фонд держмайна має забезпечити надходження від приватизації у сумі близько 1,6 млрд грн (це при умові, що покупець «Укрбуду» перерахує гроші).

Зрозуміло, це не означає, що всі ці активи будуть продані у 2025 році. Ба більше, далеко не факт, що вони взагалі будуть приватизовані, оскільки ліквідних об'єктів стає дедалі менше. За оцінками експертів, на початку 2025 року частка успішних операцій із продажу держактивів становила близько 45%. Це означає, що половина аукціонів взагалі не відбувається.

Тому ФДМУ покладає великі надії саме на приватизацію великих об'єктів, які, зокрема, можуть привабити закордонних покупців. Окрім згаданих уже «Сумихімпрому», «Вінницяпобутхіму» та ОПЗ, фонд готує до продажу ще «Президент Готель» у Києві, столичний ТЦ Ocean Plaza та Калуський трубний завод в Івано-Франківській області. Успішна приватизація навіть половини цих активів може принести держбюджету не один мільярд гривень.

Проте надалі надходження від приватизації скорочуватимуться. Згідно з бюджетною декларацією, у 2026–2028 роках дохід від продажу держактивів становитиме лише 2 млрд грн щорічно.

Втім є напрямки, у яких ФДМУ відчутно успішніший. Це управління держпідприємствами (розподіл прибутку та дивідендів), здавання в оренду нерухомості (понад 1 млн кв. м) і державних сільськогосподарських земель (понад 400 тис. га). З цих джерел за перше півріччя 2025 року фонд одержав 4,2 млрд грн, що вже вчетверо перевищує надходження від приватизації.