Велика приватизація на старті: чотири великі держпідприємства будуть продані до кінця 2023 року

Кабінет Міністрів уніс фінальні штрихи у відновлення великої приватизації в Україні. На засіданні 18 липня уряд затвердив технічні зміни, необхідні для започаткування процесу великої приватизації через систему «Prozorro.Продажі».

Ці зміни передбачені постановою №723. Вона встановлює порядок проведення електронних аукціонів, вимоги до майданчиків (зокрема – до їхніх операторів), де відбувається приватизація, та вносить зміни до самого алгоритму аукціонів, які дозволять мінімізувати ризик їх зриву недобросовісними учасниками.

«Найближчим часом ми плануємо запустити процес великої приватизації, який має суттєво збільшити надходження до державного бюджету. Також це позитивно вплине на відновлення та економічне зростання через ефективне управління майном, поліпшення бізнес-клімату та залучення інвестицій», – прокоментував рішення Кабміну заступник міністра економіки Олексій Соболєв.

За його словами, на сьогодні в системі «Prozorro.Продажі» акредитовано понад 40 маркетплейсів (точне число на 24 липня – 42). Але брати участь у великій приватизації зможуть лише ті майданчики, які успішно пройдуть акредитацію відповідно до нових вимог Кабміну.

Які об'єкти в першу чергу вийдуть на продаж та за яким алгоритмом, розібрався Mind.

Що взагалі відбувається з приватизацією в Україні? Після запровадження військового стану з 24 лютого 2022 року в ЗМІ часто фігурувала інформація про те, що приватизацію було зупинено через війну. У тому числі це сталося через те, що тимчасово було заблоковано роботу всіх державних електронних реєстрів, що унеможливило реєстрацію та нотаріальне посвідчення будь-яких угод щодо відчуження майна.

Наприкінці літа 2022 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що з осені мала приватизація повертається. У результаті, як розповів в інтерв'ю Mind голова наглядової ради «Prozorro.Продажі» Ілля Михайлов, з моменту відновлення малої приватизації і до середини літа 2023 року від продажу об'єктів держвласності надійшло понад 2,5 млрд грн.

Щодо великої приватизації, то про її перезапуск представники Кабміну та Фонду державного майна заговорили ще рік тому. У липні 2022 року Ольга Батова, яка на той момент виконувала обов'язки голови ФДМУ, розповідала, що фонд розраховує на швидке ухвалення оновленого закону про приватизацію, який переведе велику приватизацію на Prozorro.

Читайте також: В Україні перезапущено велику приватизацію. ФДМУ отримує більше прав, але зможе продати не більше 12% об'єктів

У липні 2022 року парламент справді ухвалив законопроєкт №7451 (тепер це закон №2468-IX), який, зокрема, передбачав відмову від приватизаційних радників і дав можливість проводити приватизацію великих об'єктів в електронному форматі. Проте саму заборону на продаж великих держпідприємств закон не зняв.

Наприкінці травня 2023 року Рада ухвалила ще один приватизаційний законопроєкт, його №8250 (тепер це закон №3137-IX). Як повідомила пресслужба ФДМУ, посилаючись на слова чинного голови фонду Рустема Умерова, саме цей закон і має забезпечити поновлення великої приватизації.

Які вимоги до електронних майданчиків установив Кабмін? Постанова №723 містить такі ключові критерії, яким мають відповідати оператори електронних майданчиків для участі у великій приватизації:

• мати статус авторизованого майданчика для проведення електронних аукціонів із продажу об'єктів малої приватизації безперервно протягом двох років;
• укласти договори купівлі-продажу об'єктів малої приватизації з учасниками аукціонів, які стали переможцями, на загальну суму не менш ніж 10 млн грн;
• мати не менше трьох укладених договорів купівлі-продажу з переможцями в рамках аукціонів малої приватизації на загальну суму від 7,5 млн грн за останні два роки.

Читайте також: Голова наглядової ради «Prozorro.Продажі»: «Найбільш успішною є приватизація спиртзаводів, елеваторів і хлібокомбінатів»

Крім того, уряд змінив для електронних майданчиків плату за тестування, яку вони вносять за умови підключення до системи Prozorro. Спочатку розмір такого платежу становив 51 000 грн. (3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Тепер плата не може бути меншою за 85 000 грн (5000 неоподатковуваних мінімумів), але при цьому не більше 170 000 грн (10 000 неоподатковуваних мінімумів).

Оператор електронного майданчика, допущений до організації аукціонів великої приватизації, укладає договір з адміністратором (мається на увазі Prozorro). Окрім цього, оператор повинен укласти з організатором аукціону договір про конфіденційність. Причому це буде окремий договір для кожного об'єкта приватизації.

Що ще зміниться у приватизаційних аукціонах? Додаткові зміни, прописані в ухвалі №723, пов'язані з усуненням маніпуляцій під час аукціонів. Кабмін визначив, що:

1. Учасник електронного аукціону, який посів друге місце за підсумками торгів, не матиме права відмовитися від очікування рішення щодо переможця (рішення про визнання його перемоги чи дискваліфікацію).

2. Якщо учасники торгів, які посіли перше чи друге місце, відмовляться сплачувати за придбаний об'єкт, їх гарантійні внески не будуть повернуті, а вирушать на поповнення держбюджету. Загальна сума двох таких внесків становить майже 40% від стартової ціни об'єкта.

Згідно з поясненням Мінекономіки, ці умови допоможуть зменшити кількість приватизаційних аукціонів, які визнані такими, що не відбулися.

Читайте також: Без права на видобуток та з мільйонними боргами. Як ФДМУ намагається продати проблемний Негінський кар'єр

Які великі об'єкти можуть бути приватизовані та коли? Перелік об'єктів великої приватизації затверджено розпорядженням Кабміну №36-р від 16 січня 2019 року. До нього за чотири роки було внесено понад півтора десятки поправок, але документ своєї сили не втратив.

Відповідно до цього розпорядження, на продаж мають бути (потенційно) відправлені такі об'єкти:

• «Центренерго»;
• Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК);
• Вугільна компанія «Краснолиманська»;
• «Азовмаш»;
• Перший київський машинобудівний завод;
• Дніпровський електровозобудівний завод;
• «Електроважмаш»;
• «Українські енергетичні машини»;
• «Сумихімпром»;
• Одеський припортовий завод (ОПЗ);
• Хімзавод «Оріана»;
• Запорізький титано-магнієвий комбінат;
• Завод алюмінієвої фольги;
• Інсуліновий завод «Індар»;
• «Украгролізинг»;
• Уманський лікеро-горілчаний завод.

За оцінками Умерова, велика приватизація у 2023 році може принести держбюджету близько 15 млрд грн (близько $400 млн). При цьому закон про держбюджет передбачає надходження від приватизації (зокрема, і від малої) у сумі 6 млрд грн.