Інвестиційні ніші: які бізнес-напрями в Україні є найбільш перспективними

Попри війну українські бізнеси на різних стадіях залучають інвестиції. Працюють фонди та венчурні компанії, які знаходять цікаві українські проєкти для своїх портфельних акціонерів. Ба більше, внутрішні українські інвестори частково замінили своїми грошима відплив іноземних вкладень. А на небокраї сходить зірка нового типу інвесторів – непрофесійних приватних інвесторів.

Що відбувається з венчурним ринком України? Які галузі обіцяють найбільші перспективи? Якими є ризики інвестування в ці та інші галузі? Та як захиститися від свавілля державних органів? На ці та інші запитання шукали відповіді учасники дискусійної панелі «В які проєкти вкладаються інвестиційні фонди, що працюють в Україні», яка відбулась у межах International Invest Summit.

Модератором панелі виступив Дмитро Кузьменко, директор Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association, а учасниками стали Валентина Гречка, партнерка інвестиційної компанії INTELEVRAZ, Юрій Дячук, СЕО інвестиційної компанії INTELEVRAZ, Руслан Земляний, керівник практики з питань інвестування і розвитку бізнесу, партнер Crowe Mikhailenko, та Сергій Матвіїв, керуючий партнер Matviyiv & Partners.

Mind записав найцікавіші думки та судження експертів.

International Invest Summit 2025 (4–5 липня 2025 року, Львів) – захід для інвесторів, організований Українським центром аналітики та досліджень (UCAI) спільно з International Investment Office і за підтримки Mind. Мета саміту – створити дієву платформу для спілкування та пошуку можливостей інвестування в Україну.

Дискусійна панель «В які проєкти вкладаються інвестиційні фонди, що працюють в Україні». International Invest Summit 2025 (Львів, 4 липня 2025 р.)

---

Перспективні галузі інвестування

Про перспективні галузі. Компанію INTELVRAZ і її портфельних інвесторів зараз цікавлять енергетична та аграрна галузі, нерухомість, виробництво і видобуток корисних копалин. Найбільша експертиза – в аграрній галузі (понад 15 років) і нерухомості, в енергетиці є низка проєктів, які розвиваємо та додатково фінансуємо. А от галузь виробництва й корисні копалини ми поки що вивчаємо.

Особливо нам цікава енергетика, бо вона зараз має гарну дохідність, існує потреба в ній, сектор став надзвичайно інвестиційно привабливим. У проєкті сонячної електростанції зі збереженням енергії дохідність РР (дохідність до погашення. – Mind) становить 22%.

Інвестиційна компанія має різні пропозиції для інвесторів. Наприклад, у проєктах на стадії ready to use дохідність РР може бути вищою за 22%. З іншого боку – інвестори, які вкладають на етапі будівництва: тут розмір інвестицій більший, РР трошки менший, але розрахунок іде на більші цифри.

Про зацікавленість інвесторів. Працюючи з іноземними інвесторами, ми бачимо запити на хеджування участі у проєктах. Умовно, інвестори хочуть уже зараз стати частиною проєкту, який буде реалізовуватися згодом.

Існує цілий пул інвесторів із Близького Сходу, яких цікавлять інвестиції в українську землю. Інтерес великий і не згасає. Навіть є кейс – під NDA – коли компанія з Дубая придбала українське підприємство сільськогосподарської галузі за ціну, яка в півтора раза вища за довоєнну.

Про інвестиції в енергетику. Зараз у світі зростає роль штучного інтелекту, а він потребує великої кількості електроенергії. Оскільки це – наше майбутнє, інвесторам варто його передбачити.

Інша рекомендація – рухатись! Коли велосипед стоїть, на ньому важко балансувати. І інвестувати або в те, на чому ви самі знаєтесь, або в галузь, у якій маєте професійну команду.

---

Яким буде майбутнє венчурного інвестування в Україні?

Про ситуацію на ринку. Останнім часом сильно зросла частка IT, інноваційного сектору. За консервативними оцінками, він посідає перше місце серед галузей, які цікавлять інвесторів, і становить не менше 25% усіх залучених інвестицій. Інтерес зрозумілий: галузь активно розвивається, є експортноорієнтованою та прозорою.

Про перспективи інвестування. Серед прогнозів, зроблених у межах дослідження Ukrainian Venture Capital and Private Equity Association:

• аграрна галузь: не вирощування, а переробка та agrotech;
• альтернативна енергетика;
• інформаційні технології, IT;
• логістика;
• промисловість (залежить від державної стратегії повоєнного відновлення країни);
• DefenseTech.

Про приватне інвестування. Рекомендую всім ставати інвесторами. Я бачу величезний потенціал українських приватних непрофесійних інвесторів. Треба фокусуватися на його ризиках, його захисті. Вся світова економіка існує завдяки фондовому ринку, тобто завдяки приватним інвесторам. Їхня поява та участь в розвитку підтверджені десятиріччями та численними державами.

---

Ризики для інвесторів

Про ризики. Треба почати з розрізнення внутрішнього та зовнішнього інвестора. Внутрішній, український інвестор – він взагалі безстрашний. Він працює, інвестує та ухвалює рішення, не з огляду на війну, а всупереч війні. Відповідно перший ризик – війна.

Єдиний варіант поводження із цим ризиком – страхування.

Другий ризик – правильний вхід у бізнес і правильне його структурування. Існують недоброчесні партнери, недоброчесна конкуренція, і попередити їхню поведінку можна, лише розуміючи, як потім ти хочеш із цього бізнесу вийти.

Управління цим ризиком – залучення довірених професіоналів, які знають, що робити.

Третій блок – кримінальні та судові ризики разом із ризиком корупції та переслідування з боку держави.  Цьому випадку війна – зрозумілий ризик, який здатен просто знищити твої активи. Корупція перетворює життя підприємця на виживання.

Єдина порада в цьому випадку – працювати прозоро й мати гарних адвокатів.

Про приватно-публічне партнерство. Я все ще вірю в цей формат співпраці. Попри відсутність відомих історій успіху, це – гарна додаткова гарантія для інвестора в тому, що держава не переслідуватиме той бізнес, у який він вклався.

Одна історія – коли ти заходиш в бізнес, працюєш, розвиваєш, отримуєш дивіденди. Потім приходить держава й починає від тебе чогось прагнути одержати. Друга історія – коли держава сама є твоїм стейкхолдером. Тоді їй це просто нецікаво.

Голова ФДМУ, виступаючи на цій сцені, сказала, що державі належить 64% акцій ТРЦ Ocean Plaza в Києві. Вважаю, що той, кому належить решта, взагалі може спати спокійно: держава простежить, щоб цей бізнес працював, щоб йому не зашкодили. Чи буде держава ефективно управляти – не знаю, але негативного втручання з боку держави цьому акціонеру боятися точно не варто.

Ще більше я вірю не в макроекономічний рівень, а в приватно-публічне партнерство на рівні місцевої влади. Це – дуже класна історія, особливо враховуючи процеси децентралізації. Ба більше, завдяки саме такому партнерству можна робити абсолютно світоглядні бізнеси: освіта, туризм і подібні.

---

Рекомендації з інвестицій

Особисто я бачу перспективність у приватному, навіть непрофесійному інвестуванні. Але наріжним для цього є перехід від непрофесійного до професійного інвестора: мінімізація ризиків завдяки навчанню. Треба розуміти, що залежить від тебе, як від інвестора, і намагатися на це впливати.

Останнім часом, особливо в період війни, український приватний інвестор значно підвищив рівень своєї фінансової грамотності. Наприклад, до війни за визначенням оцінки ринкової вартості бізнесу до нас зверталися лише іноземні інвестори, зараз – незалежно від типу та етапу угоди – це роблять і наші, українські інвестори.