Унікальний український виробник іде з молотка за 117 млн гривень. Чому ФДМУ роками не може продати завод «Радіореле»?
І якими можуть бути сценарії його приватизації
Фонд державного майна (ФДМУ) 12 лютого спробує вдруге з початку 2025 року продати харківський завод «Радіореле». Попередній аукціон не відбувся через відсутність учасників, тому фонд був змушений знизити стартову вартість удвічі – до 117,2 млн грн.
Завод, що колись був одним із лідерів із випуску радіоелектронних реле, занепав, втративши ринки збуту. І хоча ФДМУ за останні сім років неодноразово намагався знайти для держпідприємства нового власника, йому це зробити так і не вдалося.
Mind розібрався, що відбувається із заводом і які його шанси на приватизацію.
Одне з найстаріших підприємств України: що з ним сталося?
Діяльність завод «Радіореле» розпочав ще у 1920-х роках як телеграфно-телефонні майстерні. Через 14 років на їхній базі було створено підприємство, яке випускало радіоапаратуру, телефони та комутатори. А ближче до 1960-х років воно було повністю перепрофільоване на виробництво електромагнітних реле.
Такі реле мають широку сферу застосування та належать до продукції подвійного призначення. Вони використовуються як у побутовій техніці, промисловому устаткуванні та автомобілебудуванні, так і при виробництві озброєння, і навіть в аерокосмічній галузі.
До розвалу СРСР завод був одним із провідних виробників електромагнітних реле на території пострадянських країн. На жаль, точних даних про географію постачання продукції «Радіореле» немає. Але з відкритих джерел відомо, що це переважно Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, росія.
Співробітники заводу та його ексдиректор Анатолій Донець (звільнений наприкінці 2023 року) в інтерв'ю «Суспільне Харків» розповідали, що раніше 70% продукції купувала рф.
Після початку війни на Донбасі Україна стала відмовлятися від російського ринку. Зрештою, у 2015–2016 роках «Радіореле» втратив більшість підрядників, а обсяги виробництва впали на порядок.
До речі, цікавий факт: у 2022 році проєкт Trap Aggressor, який проводить журналістські розслідування, повідомив про те, що Головне управління розвідки (ГУР) виявило в безпілотниках Shahed українські реле, які випускав завод і експортував потім у росію. Втім, коли саме ці компоненти потрапили до країни-агресора – невідомо.
Фінансовий стан заводу: чому підстав для оптимізму немає?
За даними Youcontrol і ФДМУ, у 2016 році виручка заводу перевищила 46 млн грн, а у 2023-му впала до 6,8 млн грн.
Причому практично вся продукція «Радіореле» йшла на експорт, оскільки в Україні вона особливо не мала попиту, окрім постачання на території Донецької та Луганської областей і у Крим (до їх окупації).
Наприклад, у 2015 році експортна виручка заводу становила 59 млн грн, у 2016-му – 28 млн грн. У 2017–2019 роках підприємство відправило на експорт продукції на 50 млн грн, а за період 2021 – 9 місяців 2024 року – на 21,6 млн грн.
Фінансові результати заводу також постійно погіршуються. У 2021 році його збиток становив 1,88 млн грн, у 2022-му – 9,12 млн грн, 2023-му – 11,67 млн грн, а за 9 місяців 2024 року збиток перевищив 7 млн грн.
Відповідно й кількість співробітників на підприємстві постійно скорочується. У 2010-х роках на заводі працювало понад 300 спеціалістів, у 2020-му залишилося 270 осіб, а до кінця 2024 року – взагалі 66 робітників.
Що саме буде продано приватному інвестору?
ФДМУ виставив на продаж усі 100% акцій заводу «Радіореле». Їхня номінальна вартість – 234,4 млн грн. Але, оскільки приватизаційний аукціон 4 лютого виявився невдалим, торги 12 лютого розпочнуться зі стартової ціни 117,2 млн грн із можливістю підвищення. Якщо, звісно, знайдуться охочі позмагатися за цей актив.
Майно підприємства – це:
- 5 одиниць нерухомого майна (нежитлові будівлі, склад, майстерню тощо) загальною площею 49,1 тис. кв. м;
- земельна ділянка площею 4,1 га;
- 12 одиниць транспортних засобів (легкових, вантажних авто);
- 3510 одиниць обладнання, меблів та інвентарю.
Уточнимо, що земельна ділянка та деякі нежитлові приміщення приватизації не підлягають.
Підприємство має досить велику кредиторську заборгованість на загальну суму 2,41 млн грн, зокрема:
- заборгованість із заробітної плати – 755 000 грн;
- заборгованість перед держбюджетом – 697 000 грн;
- заборгованість зі страхових платежів – 101 000 грн;
- інша кредиторська заборгованість – 861 000 грн.
Переможець приватизаційного аукціону, який стане власником заводу, бере на себе зобов'язання погасити борги із зарплати й перед бюджетом, а також не звільняти працівників протягом шести місяців.
Чому завод досі не вдалося приватизувати?
З огляду на низку неуспішних спроб продажу «Радіореле», перспективи його приватизації в умовах війни є досить туманними.
Восени 2018 року ФДМУ намагався продати завод за 36 млн грн. Охочих не знайшлося.
Через рік, у листопаді 2019 року, фонд виставив його на торги вже за 101 млн грн. Але аукціон знову не відбувся.
У 2020 році ФДМУ виставляв підприємство на продаж чотири рази. При цьому ціна стартувала зі 194 млн грн, але навіть після її зниження завод так і не був проданий.
Наразі ситуація знову повторюється. Потенційних покупців відлякують фінансові проблеми підприємства, відсутність попиту на його продукцію та зношені основні фонди. З п'яти складальних цехів на заводі залишився функціонувати лише один.
Що цікаво, навіть ФДМУ вже не сподівається на те, що на підприємство прийде інвестор, який захоче відродити виробництво. Ще 2018 року в умовах приватизації «Радіореле» була вимога зберегти його ключові види діяльності протягом п’яти років після продажу. Наразі такої умови немає. Отже, переможець аукціону, погасивши борги, зможе робити з підприємством усе, що йому заманеться.
Можна припустити, що новий власник все-таки використає виробничі потужності заводу для того, щоб розгорнути на їх основі випуск подібної продукції. Наприклад, збирання дронів або обладнання для РЕБ.
Але проблема в тому, що Харків – фактично прифронтове місто – регулярно зазнає ракетних обстрілів. Тому інвестор бере на себе надмірні військові ризики, оскільки в будь-який момент виробництво може бути пошкоджене або атаковане.
Два сценарії приватизації «Радіореле»
Перший – це продаж заводу як готового майданчика, який новий власник переробить під власні потреби, як це відбувається з багатьма державними підприємствами. Вони цікаві покупцям лише тим, що там є земля, нерухомість і підведені комунікації. Але тоді виробництво унікальної та вкрай важливої для України (особливо у воєнний час) продукції буде повністю втрачено.
Другий – це надія на те, що завод придбає інвестор, який справді розпочне його модернізацію та розвиток. Адже і науково-технічна, і виробнича база для цього є. Але для повернення підприємства до нормального життя знадобляться не лише кілька десятків мільйонів гривень інвестицій, а й припинення бойових дій, щоб було знято питання щодо безпекових ризиків.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
