Захворіло у світі
45,041,948
Померло у світі
1,181,321
Вилікувалось у світі
30,309,163
Захворіло в Україні
378,729
Померло в Україні
7,041
Вилікувалось в Україні
155,026
Засновник і CEO EnCata: «Під час пандемії потреба в інженерах різко підскочила»

Засновник і CEO EnCata: «Під час пандемії потреба в інженерах різко підскочила»

Олег Кондрашов – про монетизацію науки та розвиток хардверних стартапів

Цей матеріал також доступний російською
Засновник і CEO EnCata: «Під час пандемії потреба в інженерах різко підскочила»
Олег Кондрашов, засновник і CEO EnCata

Компанія з білоруським корінням EnCata – один із резидентів відкритої платформи інновацій REACTOR.UA. Вона займається запуском хардверних стартапів по всьому світу. У портфоліо EnCata– проєкти у сфері інтернету речей, медтеху, роботобудування, переносної електроніки, електричного транспорту. Найближчим часом компанія планує зайнятися розвитком екосистеми хардверних стартапів в Україні.

Заснував EnCata фізик, інженер і підприємець Олег Кондрашов. Чому він вибрав таку нішу? За рахунок чого йому вдається монетизувати науку на пострадянському просторі? За якими критеріями оцінює потенційних партнерів? Як вплинула пандемія на популярність інженерного напряму? На ці та інші питання в інтерв'ю Mind відповів засновник і CEO EnCata Олег Кондрашов.

– Як з'явилася ваша компанія?

– Ми довгий час займалися різними хардверними проектами. Запускали їх і намагалися виходити на ринок. Потім подивилися, що в нас дуже круто виходить розробляти продукт, а далі наша ефективність є нижчою, ніж у інших спеціалізованих компаній.

Виявилося, саме та частина, у якій ми є сильними, – один із найскладніших етапів розроблення продукту. Вирішили на цьому і сфокусуватися.

– Дистрибуцією, логістикою, маркетингом потім займаються самі стартапи?

– У нас є партнери, які їх підтримують. Наприклад, маркетингові компанії допомагають «упаковувати» проєкти, запускати кампанії на Kickstarter. Все це вони вже багато разів проходили й добре на цьому розуміються. Є компанії, що допомагають налагодити серійне виробництво. Але в будь-якому разі роботу має робити сам стартапер. Наше завдання – надати йому інструменти, ресурси, знання.

– Звідки ваші клієнти та якою є географія компанії?

– Ми працюємо у всіх країнах світу. Офіси є в США, Омані, Прибалтиці, Бельгії та Чехії. Виробництво прототипів – у Білорусі, серійне – у Китаї.

В Україні ми починаємо співпрацювати з відкритою платформою інновацій REACTOR.UA.

– Хочете залучати українські стартапи до співпраці?

– На жаль, у нашому регіоні у стартапів немає грошей, тому що венчурне фінансування є нерозвиненим. На пострадянському просторі стартапи розвиваються тільки там, де є грантове фінансування. У США, наприклад, навпаки, дуже багато венчурного фінансування, а грантового мало.

Україна, як і інші країни колишнього СРСР, нас цікавить як джерело технологій. Щоб відбирати інновації, запускати через наш потік розвитку проєктів і після цього монетизувати в інших країнах.

– Чим відрізняється пошук технологій від співпраці зі стартапами?

– Свого часу СРСР інвестував у науку величезні гроші, еквівалентні мільярдам доларів, а монетизувати її так і не навчився. Тому в наших країнах дуже багато наукового потенціалу, який лежить на полицях, реалізувати його на цьому етапі поки мало хто може. Те, чим ми займаємося, – це фактично монетизація науки. Ми залучаємо вченого, який закінчує свою наукову розробку, або стартап, у якого є наукова новизна, і за допомогою наших компаній доводимо продукт до серійного виробництва. Після цього випускаємо у світ або продаємо корпораціям, тобто втілюємо науку в життя.

– В Україні цю проблему свого часу широко обговорювали. Є багато крутих розробок талановитих вчених, які вони не можуть монетизувати: вчені не розуміють, що таке ринок. Інвесторам не цікаві технології самі собою. Між ринковим підходом і наукою лежить прірва. Як ви навчилися її долати?

– Це глобальна проблема. Вчені в принципі дуже далекі від інженерії, інженери від маркетингу й бізнесу. Між ними прірва. Щоб зробити стрибок від науки до бізнесу, необхідно не просто бажання, а безліч всіляких експертиз і знань у фінансах і ринках у тому числі. Просто грошей недостатньо. Люди говорять різними мовами.

– Тобто ви переводите мову вчених на мову ринку?

– Звичайно, я як раз володію всіма цими експертизами. У цьому й полягає суть EnCata – забезпечити нормальний діалог між вченим та бізнесом за рахунок наших знань. Я за освітою фізик, інженер, за родом діяльності – бізнесмен.

Засновник і CEO EnCata: «Під час пандемії потреба в інженерах різко підскочила»

– Які проєкти є для вас найбільш цікавими?

– Різні. EnCata – сервісна компанія, яка, по суті, виконує роботи з розроблення продукту. Ми робимо проєкти в різних сферах – від аерокосмосу до медицини, автомобільної промисловості тощо. Також у нас є п'ять франшизних інфраструктурних проєктів Make It Canter і Make It School.

Make It Center – автоматизована майстерня, де людина може пройти навчання на верстатах і зробити свій перший прототип, щоб показати, що її рішення працює. Цей проєкт запускаємо в різних країнах для розвитку стартап-спільноти. Зокрема, ведемо переговори в Україні.

Make It School – система навчання робототехніці та інженерії в школах на базі нашої програми навчання й софта. Зараз відкриваємо цей проєкт у низці білоруських шкіл.

– Чому у стартапів, які до вас приходять, часто не виходить розвиватися самостійно?

– Є дві причини. Перша: стартапери не розуміють ринок і кому вони збираються щось продавати. Друга: не розуміють, як влаштований ринок фінансування. Не знають, що одні фонди інвестують на ранніх стадіях, а інші – на пізніх, що інвестори спеціалізується на різних сферах. Фаундери стукають у різні двері навмання. Через це багато часу витрачається даремно, а проєкти залишаються без фінансування.

– Як оцінюєте, чи варто працювати з компанією/людиною, які до вас звернулися?

– На цю тему я навіть написав книгу «Теорія векторів». Вона виходить з 1 вересня друком у США. Ми розробили методику набору людей у команду. Питання, пов'язане з вибором партнерів, подібне до цієї методології.

Як фізик, люблю знаходити для всіх економічних і бізнес-процесів фізичний аналог. Він дозволяє передбачити, як розвиватиметься система. У компанії ми оцінюємо будь-якого співробітника за допомогою «векторної величини», де довжина – особиста ефективність, а кут – лояльність до компанії. Фактично ми оцифрували підручник із векторної алгебри. Вийшло, що ефективність команди – векторна сума всіх її співробітників. З цього народилася методика співробітників і партнерів, управління очікуваннями та філософією компанії тощо.

У людей зазвичай є відчуття: твій чоловік чи ні. А ми оцифрували цю філософію у вигляді конкретних методик і вивели, що з цим робити. Не зовсім твій – не твій. Це бінарна система. Наша має ще й відтінки. На 90% твій або на 30% не твій.

– Ви би швидше відмовилися від менш ефективного чи менш лояльного співробітника?

– При командній роботі одна людина не особливо впливає на кінцевий результат. Якщо він залежить від злагодженості роботи, то краще взяти 10 осіб, які є гарними в командній праці, хоч і не дуже ефективними, ніж 10 професіоналів, які не можуть злагоджено працювати разом. Якщо ж завдання пов'язане з однією людиною, яка має виконати одну роботу, тоді ефективність є важливішою.

Засновник і CEO EnCata: «Під час пандемії потреба в інженерах різко підскочила»

– Зараз у світі зростає або падає інтерес до інженерної сфери?

– Коли відбуваються такі турбулентні процеси в економіці, охороні здоров'я тощо, люди починають повертатися до реальних речей, які можна помацати. Під час пандемії підскочила потреба в інженерних рішеннях та інженерній освіті. Вона зростатиме й далі. Уявіть, ми жили останні десять років і взагалі не думали про те, що таке антисептики, маски тощо. А тепер виявилося, що ми живемо в реальному, а не віртуальному світі. Тому реальні професії стають більш затребуваними.

– Де по галузях або географії спостерігається найбільша активність?

– Насамперед – це медтех. Також інтенсивно розвивається робототехніка. Популярні проєкти, де йдеться про заміну людей: бари без барменів, магазини без продавців тощо.

– Чим вас зацікавила відкрита платформа інновацій REACTOR.UA?

– Ми познайомилися з Євгеном Саранцовим на одній із конференцій. Мені сподобалося, як поставлені процеси і як всі працюють, здорова бізнес-активність. Мені це проімпонувало, і ми вирішили спробувати приєднатися до платформи як резидент і вплинути на ринок загалом.

– В інших країнах у вас теж є такий формат співпраці?

– Ні, в основному працюємо з великими державними фондами та організаціями для розвитку інновацій загалом.

В Україні у нас майже перший досвід роботи з такою організацією. На жаль, у вас поки держава не особливо бере участь.

– Тобто для вас в Україні REACTOR.UA – альтернатива партнерству з державою?

– Не зовсім. Одне без іншого зазвичай не буває. Зрештою повинні бути й приватні, і державні структури, які підтримують і спонсорують весь процес, допомагають розвиватися.

– Можете розповісти про плани співпраці?

– Ми ведемо діалог щодо одного з великих проєктів. Спробуємо зайнятися розвитком хардверної екосистеми в Україні, тобто робити те, що добре вміємо. Екосистема формується з низки проєктів, ми почнемо з самого початку.

– Чи готові ви розглядати роботу зі стартапами в Україні? Що від них потрібно?

– Звісно. Вони можуть звернутися до нас із конкретними питаннями щодо розвитку або за допомогою в реалізації проєкту. Будемо раді взяти участь у розвитку хардверних напрямів у країні.

– Можете щось порадити молодим вченим?

– Багато працювати і слухати інших експертів.

REACTOR.UA – відкрита платформа інновацій, що пропонує інфраструктуру та інструменти для успішної роботи з інноваціями.

Резиденти платформи – компанії, відкриті до інновацій, акселератори, інкубатори, інноваційні хаби, лабораторії, продуктові технологічні команди.

Ставши резидентом платформи REACTOR.UA, ви зможете:

  • працювати з кращими світовими технологічними рішеннями і стартап-командами, здатними реалізувати будь-які інноваційні ідеї;
  • шукати рішення своїх інноваційних викликів, використовуючи менторську підтримку резидентів – агентів інновацій;
  • спільно з резидентами проводити відкритий пошук інноваційних ідей;
  • бути в курсі провідних інноваційних практик і світових трендів;
  • тестувати ідеї просто, швидко і з мінімальними витратами;
  • увійти до списку інноваційних компаній України, взявши участь у Innovation Index.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті