«У майбутньому війни диктуватимуть і вестимуть дрони, і в бій їх поведе штучний інтелект». Як війна в Україні прискорює ШІ-революцію бойових безпілотників
І яку небезпеку це несе в майбутньому
Війна в Україні пришпорила розвиток безпілотних технологій. Великі багатофункціональні літаки та зібрані «на колінці» одноразові пташки, безпілотні катери й автономні наземні всюдиходи – усе це є розмаїтою палітрою українських дронів, над якими працюють тисячі розробників, інженерів і військових. Останнім часом до хардверних безпілотних рішень додаються софтверні, з використанням штучного інтелекту. The Washington Post досліджує, як ШІ перетворює простенькі FPV-дрони на безжальні машини смерті, чому індустрія БПЛА є однією зі сфер, де Україна має реальну можливість розробити рішення світового рівня, і чим усе це може обернутися після закінчення війни. Новий матеріал Джона Хадсона та Костянтина Худова переклала для Mind редакція платформи відкритих інновацій Reactor.ua.
…Відкритий випробувальний полігон у сільській місцевості в Україні. Тестують безпілотник, оснащений бомбою. Дрон потрапив у поле уваги РЕБ і втратив зв’язок з оператором. Але замість того, щоб впасти на землю, безпілотник прискорився, долетів до цілі та знищив її.
Цей дрон уникнув долі тисяч інших БПЛА в цій війні – адже він оснащений новим софтом зі штучним інтелектом, що враховує електронні перешкоди, які нині зазвичай використовує росія. Софт стабілізує літальний апарат й утримує його націленим на заздалегідь вибраний об’єкт. Можливості штучного інтелекту допомагають дрону виконувати свою місію, навіть якщо його ціль рухається, і це є великою перевагою над безпілотниками, які відстежують конкретні координати.
Технологію штучного інтелекту використовують дедалі більше українських компаній-виробників безпілотних літальних апаратів. Це – один із декількох інноваційних проривів на внутрішньоукраїнському ринку БПЛА, які прискорюють і демократизують уражаючу міць у війні дронів. І це є критично важливою зброєю для української армії, яка бореться з краще оснащеним російським ворогом, який переважає.
Більша швидкість, дальність польоту, вантажність та інші поліпшені характеристики мають негайний вплив на полі бою. Україна знищує російську техніку, підриває блокпости, а нещодавно під час операції з оснащеними вибухівкою морськими дронами навіть винесла частину Кримського мосту, яким так пишається президент росії владімір путін.
Інноваційний дизайн, новітнє програмне забезпечення плюс масове поширення тренінгів із пілотування – усе це, ймовірно, вплине на те, як дрони використовуватимуться через багато років після війни в Україні. Вони стануть серйозною підмогою урядам, які прагнуть отримати технологічну перевагу у протистоянні з бойовиками-сепаратистами, наркокартелями й екстремістськими угрупованнями.
«Оскільки десятки тисяч людей з обох сторін у цій війні вчаться управляти дронами, то цілком імовірно, що цей досвід розповсюдиться далеко та широко, зокрема й серед нечесних гравців», – каже Семюель Бендетт, експерт з російських дронів у вашингтонському аналітичному центрі CNA.
Україна, відома сільським господарством і важкою промисловістю, не виглядає колискою інновацій у сфері дронів. Проте війна перетворила країну на своєрідну винахідницьку суперлабораторію, що залучає інвестиції від прославлених бізнесменів, серед яких – колишній СЕО Google Ерік Шмідт. Понад 200 українських компаній, які виробляють дрони, зараз працюють рука об руку з військовими частинами на передовій, щоб налаштувати та вдосконалити свої безпілотники, поліпшити їх здатність нищити ворога та шпигувати за ним.
«Це технологічні перегони 24/7, – каже віцепрем’єр-міністр України Михайло Федоров; він дає інтерв’ю у своєму офісі в українській столиці, Києві. – Виклик у тому, що для того, щоб отримати перевагу, кожен продукт у кожній категорії має змінюватися щодня».
32-річний Федоров курирує українську програму «Армія дронів», мета якої – максимальне використання Україною розвідувальних і ударних безпілотників, щоб компенсувати велику перевагу росії в авіації та артилерії.
Торік програма допомогла приватним компаніям навчити понад 10 000 операторів дронів, а протягом наступних шести місяців має намір навчити ще 10 000.
За оцінками, військово-повітряні сили росії удесятеро переважають над українськими, але Київ, після того як збив низку винищувачів у перші дні конфлікту, змушує їх більшу частину часу залишатися на землі. Дрони дозволили Україні вести спостереження та вражати чутливі цілі далеко у ворожому тилу і при цьому підвищувати точність звичайної артилерії.
Але ж безпілотники мають набагато меншу вогневу міць, ніж винищувачі, тому Київ просить F-16 та іншу дорогу техніку, як-от ракетні системи великої дальності ATACMS. А тим часом головним пріоритетом стає розвиток вітчизняної індустрії дронів.
Команда Федорова пришвидшує контракти на закупівлю БПЛА між компаніями та Міністерством оборони. Дмитро Ковальчук, співзасновник київського виробника дронів Warbirds of Ukraine, отримав контракт за спрощеною процедурою і каже, що це скорочує процес «з двох років до двох місяців».
Міністерство оборони України ділиться з компаніями – виробниками безпілотників російськими технологіями глушіння. Це дозволяє їм перевіряти свою продукцію на низці найдосконаліших у світі засобів радіоелектронної боротьби – привілей, якого не має переважна більшість міжнародних компаній.
«На Заході ви не зможете просто запустити глушилку та прогнати її по значній частині спектру просто для того, щоб перевірити свій продукт, – каже Андрій Лісковіч, колишній керівник Uber; він залишив Кремнієву долину, щоб допомогти Україні під час війни. – Вам потрібна спеціальна ліцензія, і навіть якщо вона у вас є, то поширюється вона лише на вузький діапазон». «Ось чому це одна зі сфер, де Україна має дуже реальну можливість розробити рішення світового рівня», – додає Лісковіч.
Виробники дронів постійно отримують зворотний зв’язок із передової, і це дозволяє їм миттєво коригувати свої розробки, щоб зменшити їхню вразливість і підвищити силу враження. «Рішення для кінцевого користувача – одна з найскладніших і найважливіших проблем», – каже Лісковіч.
росія, яка повільно усвідомлювала важливість наступальних дронів у конфлікті, нещодавно відреагувала створенням власної волонтерської армії дронів і застосуванням нових засобів радіоелектронної боротьби. Використання нею дронів-камікадзе – ZALA Lancet та іранських Shahed – створює загрозу для українських міст і стримує оберти українського контрнаступу.
За оцінками України, каже Федоров, росія знищує близько 1000 українських безпілотників на місяць. За іншими оцінками, рівень втрат становить 10 000 одиниць на місяць, і це спонукає Київ шукати шляхів збільшення виробництва БПЛА, тож ця війна швидко стала найбільшою в історії війною дронів.
Дрони українського виробництва
СОЙКА
Виробник: Warbirds
Радіус дії: 18,6 миль
Тривалість польоту: 60 хвилин.
PUNISHER
Виробник: UA Dynamics
Радіус дії: 28 миль
УБ-75ХЕ – некерована осколково-фугасна бомба калібру 75 мм
SAKER SCOUT
Виробник:
Twist Robotics
Радіус дії: 6,2 милі
Тривалість польоту: 60 хвилин.
Корисне навантаження: 6,6 фунта
УКРАЇНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ДРОН
Виробник: Україна
Максимальна швидкість: 50 миль/год
Відстань: до 497 миль
Бойове навантаження: до 440 фунтів
Автономність: до 60 годин
Довжина: 18 футів
…Ідилічне поле високих соняшників під Києвом. Співробітники компанії UA Dynamics тестують Punisher – безшумний ударний дрон із тонкою рамою. Він майже непомітний у небі. Під час випробування дрон скидає 5½-фунтовий макет корисного вантажу за декілька футів від групи спостерігачів, які нічого не підозрювали й дуже здивувалися – настільки тихо працює двигун апарата. Речник компанії Макс Субботін заявив, що команда розробляє новий ударний дрон, який, за його словами, може нести чотири таких корисних вантажі загальною вагою близько 22 фунтів.
Дрон PUNISHER
На Заході України, у місті Львів інженери Twist Robotics презентували тестові відео свого програмного забезпечення на базі штучного інтелекту, яке могло б значно вдосконалити український арсенал FPV-дронів. Дешеві безпілотники, які Україна щомісяця виробляє тисячами, можуть нести бомби, але вони вразливі для російських РЕБ. Однак ціленаведення на основі штучного інтелекту дозволяє FPV-дрону тримати ціль, навіть якщо він втрачає контакт із людиною-оператором через глушіння або наявність великого фізичного об’єкта, наприклад пагорба, зазначає співзасновник Twist Robotics Ростислав Оленчин. «Після фіксації цілі дрон наводиться цією системою», – каже Оленчин. Датчики розпізнають фізичні особливості цілі та відповідно коригують траєкторію апарата.
«Це Javelin для бідних», – каже інженер Twist Robotics; він порівнює FPV-дрони з американським переносним ракетним комплексом, щоб проілюструвати, як вони можуть замінити звичайну зброю, що часто є дефіцитним ресурсом для української армії.
Шмідт, колишній СЕО Google, вірить в український ринок дронів. Разом з іншими інвесторами він вклав $10 млн у D3 – український стартап-акселератор, який інвестує в безпілотники та інші оборонні технології.
«Україна завжди інноваційніша за ворога», – написав Шмідт, який нещодавно повернувся з України, у своїй колонці для Wall Street Journal на початку цього місяця.
Шмідт консультував Пентагон із питань технології штучного інтелекту. Він радіє українським досягненням у дронових технологіях, серед яких – софт із ШІ та безпілотники, які працюють без GPS. Він переконаний, що в майбутньому безпілотники відіграватимуть вирішальну роль на суші, у повітрі та на морі, розміновуючи поля і формуючи «безжальні рої керованих штучним інтелектом дронів-камікадзе».
«У майбутньому війни диктуватимуть і вестимуть дрони», – підсумовує Шмідт.
Під час свого іншого візиту до України, торік восени, Шмідт зустрічався з міністром оборони. Імовірно, він зацікавлений інвестувати в Україну мільйони доларів для розширення виробництва дронів, кажуть поінформовані джерела. Речниця Шмідта від коментарів відмовилася.
Бурхливий розвиток дронових технологій непокоїть експертів із безпеки, адже зростає кількість недержавних суб’єктів, що використовують БПЛА для летальних цілей, – «Хезболла» в Лівані, хусити в Ємені, Ісламська держава в Іраку та Сирії, мексиканські наркокартелі тощо.
І дійсно, витрати на створення безпілотника розміром із літак, як-от MQ-9 Reaper, перевищують можливості цих груп, а ось отримання і використання софту для дронів із підтримкою штучного інтелекту – ні.
«Як тільки таке програмне забезпечення буде розроблено, його поширення та застосування в інших місцях будуть фактично безкоштовними, – каже Пол Шарр, дрон-експерт у Центрі нової американської безпеки, автор книжки «Чотири поля битви: сила у вік штучного інтелекту». – Недержавним організаціям дуже легко вийти в інтернет, отримати софт і змінити його призначення».
Великі армії світу давно б’ються над питанням, чи етично дозволяти машинам застосовувати смертельну силу в бою. Головний військовий радник президента Байдена генерал Марк А. Міллі наголосив, що Сполучені Штати вимагають, щоб «люди» залишалися в «циклі ухвалення рішень», і нещодавно закликав інші великі армії прийняти ті самі стандарти.
Дмитро Ковальчук, чия компанія – виробник дронів теж використовує програмне забезпечення з ШІ, каже, що нова технологія ціленаведення вимагає, щоб ціль обирала людина-оператор. Але як тільки вибір зроблено, і дрон починає переслідувати ціль і випускати боєприпаси – відбувається розрив між людським рішенням і летальним актом.
Ковальчук наголошує, що українці, які тестують нове програмне забезпечення, наполягають на тому, що роль машини обмежена та «прийнятна». «Ми не націлюємося на цивільних, – каже він, – і ми вважаємо допустимою помилку в 5–10 метрів».
Федоров визнає, що поширення технології штучного інтелекту є «загрозою для майбутнього», але наголошує, що нині пріоритет Києва – безпосередня боротьба за виживання.
Конфлікт в Україні породжує і набагато простіші методи озброєння безпілотників. Так, кожна українська бригада має 3D-принтер: військові використовують його для створення механізму, який може утримувати та випускати бомби з комерційно доступних дронів. Це легковідтворюваний процес, кажуть експерти.
«Публікуються посібники російською та українською мовами про те, як літати дроном, керувати квадрокоптером та уникати виявлення, – каже Бендетт. – Чи можуть зловмисники в усьому світі використовувати цей досвід і технологію? Звісно».
Але хоча експерти-технологи захоплюються інноваціями в українській сфері виробництва дронів, деякі застерігають, що для Києва це не панацея від страшних воєнних викликів.
Лісковіч, колишній керівник Uber, каже, що українські ударні дрони навряд чи забезпечать вирішальну перевагу в контрнаступі, адже вони мають обмежений радіус дії та обсяг корисного навантаження, а також мусять працювати в умовах складної місцевості з багатьма милями щільних російських мінних полів і окопів.
Проте, за його словами, найбільшу перевагу Києву обіцяють дати українські БПЛА-шпіони. «Дрони-розвідники діють як прямий мультиплікатор ефективності майже всіх видів зброї в українському арсеналі, особливо артилерії, – каже він, – і це забезпечує найбільший безпосередній вплив на полі бою».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].