Єврокомісія (ЄК) опублікувала щорічний звіт у рамках Пакету розширення Європейського Союзу, який містить оцінку реформ і тих кроків, які робить Україна на шляху до членства в ЄС.
Документ виявився відносно позитивним. Важливе уточнення для прискіпливого читача – опублікований він був напередодні початку корупційного скандалу з Тимуром Міндічем, Енергоатомом тощо. Але навряд чи б ЄК змінила результати аудиту з огляду на ці події, адже вона оцінює саме юридичну регуляторну сторону процесу – наскільки нормативне поле відповідає практикам ЄС.
Зокрема Єврокомісія відзначила прогрес у публічних закупівлях, у деяких питаннях оподаткування та митної політики й у сфері регулювання фінансового ринку.
Водночас Україна все ще не забезпечила повноцінний контроль за витрачанням державних коштів, затягує впровадження регулювання ринку віртуальних активів, не може подолати масштабні схеми ухилення від сплати податків, має проблеми з достовірністю макроекономічних показників і бюджетним плануванням (які проблеми виникають із виконанням маяків МВФ – див. тут).
Mind розбирався, що необхідно зробити Україні у фінансовій і фіскальній сферах, щоб прискорити вступ до ЄС.
Публічні закупівлі. Як повідомило Міністерство економіки, зараз триває робота над вдосконаленням законодавства у сфері публічних закупівель. До Єврокомісії відправили фінальну редакцію законопроєкту №11520 «Про публічні закупівлі» (прийнятий у першому читанні у 2024 році).
Його норми спрощують кваліфікацію учасників, змінюють підходи до визначення вартості закупівель і правила проведення тендерів поза межами електронної системи. Крім того, посилено контроль держзакупівель і запроваджено систему «е-аудитор» для підвищення прозорості державних витрат.
Ринки капіталу. У частині реалізації кроків, що стосуються ринків капіталу та входять до сфери відповідальності Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), виконано кілька цілей.
У березні було затверджено Дорожню карту сталого фінансування на 2025–2030 роки. У квітні в Раді було зареєстровано законопроєкт №12376, норми якого наближають принципи корпоративного управління в українських компаніях до стандартів ЄС (дотримання гендерного балансу в керівних органах, зміна порядку скликання зборів акціонерів). А у травні до парламенту було внесено законопроєкт №13246 про інвестиційні фонди, що має забезпечити розширення інструментарію для залучення інвестицій, поліпшити ефективність управління інвестфондами та захистити права інвесторів.
Оподаткування. Ухвалені поправки до Податкового кодексу, які передбачають поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до європейського рівня. У Раді зареєстровано законопроєкт №14025 про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, затверджено план диджиталізації ДПС до 2030 року та створено окремий департамент для запобігання корупції в податкових органах.
Митниця. Протягом 2025 року набули чинності зміни до законодавства в митній сфері, які гармонізують його з митними правилами ЄС. Також Кабінет Міністрів передав європейським партнерам новий проєкт Митного кодексу на узгодження. Цей документ є однією з ключових умов для митної євроінтеграції України.
Бюджетна культура. Є позитивні зрушення у сфері фінансового контролю та бюджетної політики. У грудні 2024 року внесено поправки до закону про Рахункову палату, що зміцнило незалежність та адміністративні можливості цього органу.
У січні 2025 року було ухвалено зміни до Бюджетного кодексу, які передбачають посилення функції внутрішнього аудиту розпорядників бюджетних коштів. А у вересні Кабмін створив Міжвідомчу робочу групу, основним завданням якої буде оцінка розробки законодавчих змін для впровадження системи власних ресурсів ЄС – це набір правил і механізмів, які визначають джерела наповнення держбюджету.
Держзакупівлі. У сфері державних закупівель, як і раніше, існують зловживання. У 2024 році до Антимонопольного комітету (АМКУ) надійшло 10 535 скарг, пов'язаних із порушеннями процедур та умов державних закупівель. АМКУ підтвердив обґрунтованість близько 71% цих скарг.
Потребують доопрацювання критерії оцінки сумлінності учасників тендерів разом із моніторингом дотримання цих критеріїв.
Загалом внутрішні та зовнішні механізми контролю держзакупівель залишаються слабкими, зафіксовано випадки політичного втручання у проведення тендерів. Особливо це стосується оборонних закупівель, навіть попри те, що при військових частинах створено посади фахівців, які мають забезпечувати прозорість тендерних процедур.
Фінансовий сектор. Необхідно прискорити імплементацію норм закону №3585-IX, ухваленого ще в лютому 2024 року. Він передбачає інституційну незалежність НКЦПФР і розширення її повноважень, зміну системи нагляду на ринку капіталів та товарних ринках.
Україна має докласти додаткових зусиль для узгодження сектору цінних паперів та інвестиційних послуг з європейськими правилами.
Також Єврокомісія акцентує на тому, що НКЦПФР стикається з нестачею ресурсів, що впливає на її здатність ефективно контролювати учасників ринку та забезпечувати дотримання міжнародних стандартів.
Крім цього, потрібна реформа Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), яка передбачає його незалежність та вдосконалення процедур із передачі активів неплатоспроможних банків.
Також ЄК не оминула своєю увагою криптоіндустрію та нагадала, що Україні слід у пріоритетному порядку розв’язати питання регулювання ринку віртуальних активів.
Оподаткування. Основні проблеми пов'язані з корупційними проявами в податкових органах, незважаючи на те, що в Державній податковій службі (ДПС) було створено антикорупційний департамент.
Згідно зі звітом, у 2024 році 21 співробітник ДПС потрапив під дисциплінарне стягнення. А за даними Національного агентства із запобігання корупції, у 2024 році 15,8% платників податків стикалися з корупцією у податковій системі.
При цьому податкова так і не здатна ліквідувати масштабні схеми ухилення від сплати податків. За даними аналітичного центру «CASE Україна», від таких схем щороку держбюджет втрачає до 340 млрд грн.
Єврокомісія наголошує на тому, що умови оподаткування доходів фізосіб і прибутку підприємств усе ще не відповідають регламентам ЄС.
Так, Україна не запровадила правило про глобальний мінімальний податок (minimum taxation rule або GMT), згідно з яким транснаціональні корпорації мусять сплачувати податок на прибуток незалежно від того, де вони зареєстровані або ведуть свою діяльність. Мінімальна ставка за принципом GMT у ЄС становить 15%.
Монетарна та бюджетна політика. Відповідно до чинного законодавства Національному банку гарантовано незалежність і невтручання з боку органів влади. Проте Єврокомісія вважає, що самостійність НБУ потрібно підтягнути до рівня, який існує в ЄС. Це має забезпечити його більшу результативність у сфері монетарної політики.
Загалом Нацбанку слід сконцентруватися на ціновій стабільності, на подальшому знятті обмежень на валютні операції, які були введені разом із воєнним станом у лютому 2024 року, рухатися в напрямку більшої курсової гнучкості та посилити боротьбу з відмиванням коштів разом із Мінфіном і Державною службою фінансового моніторингу.
У частині бюджетного планування Єврокомісія наголошує на проблемах із підготовкою деталізованих середньострокових прогнозів, що перешкоджає визначенню чітких бюджетних цілей (як-от дефіцит і борг), а також зі збиранням макроекономічної та фінансової статистики.
Це пов'язано як із війною, яка ускладнює отримання необхідних даних та гальмує бюджетний процес, так і з тим, що в Україні не створено незалежний фіскальний інститут, який аналізуватиме прогнози уряду, закладені до державного бюджету, та контролюватиме їхнє виконання.
Звіт Єврокомісії є підтвердженням того, що Україна продовжує виконувати вимоги й умови для вступу до ЄС.
Після того як улітку 2022 року Україна офіційно набула статусу кандидата в члени Євросоюзу, вона зобов'язалася виконати умови 35 переговорних пунктів, які стосуються соціальної сфери, правосуддя, умов ведення бізнесу, оподаткування, держфінансів тощо.
Невіддільною частиною євроінтеграції є гармонізація українського законодавства з європейським. У 2023 році уряд оцінив національну нормативно-правову базу й дійшов висновку, що Україні доведеться імплементувати близько 2800 правових актів ЄС. На початок 2025 року, як повідомляли депутати, необхідно було адаптувати близько 700 законів і підзаконних актів.
Тобто можна сказати, що Україна десь на 80% готова до того, щоб повністю запровадити законодавчі вимоги та стандарти ЄС, після чого вона буде очікувати на висновок Єврокомісії стосовно готовності країни до вступу до Євросоюзу.
Водночас є принципові моменти, які можуть загальмувати та суттєво відстрочити фінальний етап переговорів про членство.
Це поганий прогрес у протидії ухиленню від сплати податків та узгодженні правил оподаткування з європейськими. Водночас введення таких правил може призвести до зростання податкових ставок і ліквідації спрощеної системи оподаткування в її нинішній формі. Нагадаємо: восени 2023 року депутати озвучили можливу концепцію реформування єдиного податку за «польською моделлю», яка, зокрема, передбачає суттєве розширення податкової шкали для підприємців і підвищення ставок.
Досі є багато нарікань ЄК стосовно податкових і митних органів. Йдеться не лише про корупційні прояви, а й про надмірний тиск на бізнес із боку податківців та складність митних процедур. Проте реформування цих відомств постійно затягується. Так, конкурс на заміщення голови Державної митної служби (ДМС) було оголошено із запізненням майже на рік – у серпні 2025-го. Єврокомісія пише про це у звіті, хоч і зазначає: сам факт того, що процес зрушив із мертвої точки, це вже досягнення.
Не все добре в Україні з наглядом на фінансових ринках. Потрібно виконати ще багато роботи щодо банківського регулювання (підвищення стійкості банківського сектору до економічних шоків), на фондовому ринку та щодо створення повноцінної системи накопичувального пенсійного забезпечення (НКЦПФР презентувала концепцію пенсійної реформи у січні 2025 року).
Втім зауваження та рекомендації Єврокомісії – це не лише про вступ до ЄС, вони впливають і на зовнішнє фінансування України. Такі пункти, як прозорість держзакупівель і контроль за витрачанням бюджетних коштів, є умовами і програми Ukraine Facility, а оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи, та призначення голови ДМС – структурними маяками програми МВФ (два останніх, до речі, ще не виконані).
Україна має непокритий дефіцит держбюджету на 2026–2027 роки в розмірі $60 млрд, тому їй критично важливо не лише виконувати вимоги від фінансових донорів, а й прискорити євроінтеграційні процеси, які можуть позитивно вплинути на фінансову підтримку економіки.