Найдешевший інтернет у світі, 200 годин зв’язку без світла: які ще знакові події телеком-індустрії стали рекордами, провалами та викликами 2025 року

Телеком-індустрія залишається цифровим щитом країни. Попри постійні обстріли, руйнування, кібератаки, галузь нарощує інвестиції в утримання зв’язку, зокрема й під час блекаутів.

У рамках проєкту Mind Reality Check ми опитали гравців та експертів телеком-ринку: які події стали визначальними для галузі та чим запам’ятався 2025 рік? Респонденти назвали майже 40 помітних подій, що можуть змінити подальший розвиток галузі та вплинути на майбутній баланс сил у телекомі. Редакція виокремила найважливіші з них і розподілила за 10 номінаціями.

Підсумки Mind в телеком-індустрії за минулі роки читайте тут: 2024, 2023, 2022, 2020, 2019, 2017

Основні показники ринку. Телекомунікаційна галузь багато років поспіль зберігає позитивну динаміку доходів. 2022 року індустрія зросла на 3% – до 83,2 млрд грн; 2023-го на 17% – до 97,3 млрд грн; 2024-го на 12,3% – до 109,5 млрд грн. Поточного року ринок має потенціал збільшити виторг ще на 15% – до 127 млрд грн.

У структурі доходів найбільшу частку займає мобільний зв’язок – 64,3%. Другу позицію утримує фіксований інтернет із 19,5%. На третьому місці – послуги з оренди каналів, інфраструктурних об’єктів тощо (13,2%). Найменшу частку має ринок фіксованої телефонії, який щороку скорочується й нині становить 2,9%.

Джерело: дашбордНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК)

Фото ДСНС

У номінації «Виклик року» перемагає утримання зв’язку – особливо на прифронтових територіях і попри руйнування інфраструктури, потужні блекаути та кібератаки.

Це найважливіше завдання індустрії опитані спікери відносили й до інших номінацій: успіх, рекорд та навіть провал року. І недарма.

«Найбільше досягнення галузі – неймовірна робота по модернізації мереж. Ворогу не вдається залишити людей без зв’язку. Велику роль у цій події насамперед відіграли малі та середні оператори. Вони вклали величезні інвестиції в модернізацію мереж, швидше ухвалювали рішення й адаптувалися під загрози. У підсумку майже всі учасники ринку за рік стали набагато більш готовими до викликів щодо роботи без світла», – пояснює співвласник інтернет-провайдера «Павутина», член комітету з питань захисту економічної конкуренції Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Олександр Арутюнян.

«У Краматорську, Слов’янську, Дружківці, Добропіллі, Херсоні постачальники послуг «Еліт-Лайн», «Вінет Телеком» та інші тримали мережі понад тиждень, коли в цих містах взагалі не було електроживлення. Таку «загартованість» варто віднести до рекорду року», – розповідає народний депутат, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.

У «Vodafone Україна» наводять схожі дані, зафіксовані на мережі оператора: понад 8 діб (близько 200 годин) роботи критичної інфраструктури без електропостачання. Тоді як у Європі норма – 0,5–1 година.

«Наразі українські оператори «пишуть» для світу інструкцію, як надавати послуги в надскладних умовах. Жодні мережі у світі не будувалися на випадок війни. Жоден оператор у світі не готовий до тих викликів, які зараз є в Україні. 

Важко пояснити іноземцям як так: електрики немає, а зв`язок є. Рівень загроз щороку зростає, кількість проблем збільшується, виклики стають дедалі важчими. Але галузь тримає зв`язок: як мобільні оператори, так і оператори фіксованого зв`язку», – пояснює телеком-експерт Олександр Глущенко.

Одночасно частина опитаних експертів вважає провалом року утримання зв’язку великими гравцями. З ними згодні й абоненти, які скаржаться на зникнення голосового зв’язку та інтернету – особливо на сході країни.

«Жоден мобільний оператор не підготувався до тих масштабних викликів, які маємо з енергетикою. Висновків після 2023 року не зроблено. Замість них бачимо закупівлю непрофільних активів, які не допомагають стабільній роботі мереж», – вважає Олександр Федієнко.

«За 3,5 року мобільні оператори не спромоглися виділити достатньо коштів і побудувати надійну мережу, яка працює під час відключень. Зараз це питання за них починає розв’язувати держава за допомогою комунальних установ, залучаючи власних людей і генератори для забезпечення зв'язку», – пояснює директор інтернет-провайдера «Еліт-Лайн» Микола Кучерук.

Нагадаємо: 2024 року Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) зобов’язав мобільних операторів «бути на зв’язку» протягом 10 годин без світла. До 1 лютого 2025 року гравці мали забезпечити автономним живленням 100% своїх базових станцій (БС): 10–15 тис. вишок – у кожного.

«Мобільні оператори звітували, що готові до блекаутів і виконують розпорядження НЦУ. Втім досі часто маємо мобільний зв’язок, що не працює», – уточнює засновник «Телекон» Костянтин Жакун.

Мобільні оператори не згодні з таким «вердиктом».

«Графіки відключень сягали 14-16 годин на добу, а вимоги НЦУ зобов'язали забезпечити 10 годин автономності для 100% мережі. Оператори опинилися між молотом (фізика електроенергії) та ковадлом (регуляторні штрафи)», – пояснюють у «Vodafone Україна». Та додають, що компанія інвестувала понад 2 млрд грн в енергонезалежність. Протягом 2024–2025 років парк літієвих АКБ збільшився більш ніж у 8 разів. Тільки цього року в експлуатацію вводиться понад 20 000 нових батарей. По всій країні працює 3030 генераторів – власних та партнерських, ще 5500 генераторів закуплені і їдуть в Україну.

У «Київстар» розповідають: у низці областей частка базових станцій (БС), що одночасно працювали від акумуляторів чи генераторів, упродовж листопада перевищувала 50%. Для автономної роботи до 10 годин оператор оснастив БС понад 241 тис. акумуляторів та 3700 генераторів. Окремо встановив 80,6 тис. LiFePO₄-акумуляторів на фіксованій мережі: нині 99% потужностей послуги «Домашній Інтернет» зарезервовано до 12 годин автономної роботи.

«З 2022 року стійкість мережі «Київстар» зросла більш ніж у чотири рази. Утім забезпечення автономності в умовах воєнного стану й надалі залишається як викликом, так і нашим ключовим пріоритетом», – пояснюють проблему в компанії.

У lifecell підсумовують: забезпечення енергостійкості стало справжнім випробуванням року для операторів. Станом на грудень 2025-го 94% БС компанії здатні підтримувати зв’язок до 10 годин. Інвестовано 2 млрд грн. Закуплено 48 тис. літієвих батарей (48V, 100 Ah) і створено парк генераторів.

«Проєкт триває – зараз отримуємо партіями нове замовлення: 3500 генераторів. Енергостійкість забезпечується не лише технічними рішеннями, а й відпрацьованими операційними процесами – від системного моніторингу до швидкої логістики обладнання», – розказують у компанії.

Зображення згенеровано Gemini

У номінацію «Провал року» попало нехтування податківцями та Мінфіном законодавством України (серед назв номінації справедливо пропонували – «Розчарування року», «Зрада року» тощо).

«2024 року ДПС на підставі свого роз'яснення й листа Мінфіну заборонила інтернет-провайдерам використовувати спрощену систему. Це суперечить Податковому кодексу України, закону «Про електронні комунікації», офіційним роз’ясненням НКЕК, цілям державної політики щодо покриття широкосмуговим доступом до інтернету. Заборона листом спрощеного податкового режиму для всього сектору – небезпечний прецедент і для інших ринків», – пояснює керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Та уточнює: попри спроби ДПС і деяких великих гравців позбавити малий бізнес єдиного податку, у 2025 році суди системно підтверджують право провайдерів на спрощену систему та протиправність дій ДПС.

Вони визнані незаконними вже приблизно в 400 вироках судів. Є і зразковий вердикт Верховного Суду, висновки якого є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень.

Але з’ясувалося, що у правовій державі виконавча влада може не виконувати рішення судової влади й не нести за це відповідальності. ДПС і Мінфін продовжують «грати» в «італійський страйк»: на зустрічах із бізнесом підтверджують правову колізію та відсутність обіцяних 3 млрд грн до держбюджету, розглядають можливість надання узагальнюючої податкової консультації для розв’язання проблеми, проте вже рік не поспішають це робити.

Тим часом деякі можновладці знаходять час бездоказово обливати брудом у соцмережах провайдерів із прифронтових територій. А АМКУ вже понад пів року ніяк не наважиться розслідувати звинувачення у змові податківців із великими гравцями ринку.

Це беззаконня до знакових «подій» року віднесли майже всі респонденти (окрім двох великих компаній). А втім, експерти пропонували й інші номінації.

«Розчарування року: підприємства («Датагруп», Volia, lifecell), які запустили лобістський протизаконний механізм знищення конкурентів. Провал року: замовна компанія щодо знищення МСБ. Але замовникам це не вдається, бо малі оператори пішли до судів і виграють їх. Провал полягає ще й у тому, що лобісти використали приватні зв’язки замість системної роботи з міністерством і профільним комітетом ВР», – вважає Олександр Федієнко.

«Лобі року: спроба знищення спрощеної системи оподаткування (ССО) та одночасне ігнорування державою проблеми демпінгу та перехресного субсидування, яке приводить до ухиляння від сплати податків», – пояснює голова правління ІнАУ Олександр Савчук.

«Популізм року: обіцянки пана Гетманцева отримати додаткові 3 млрд грн із телекому, бо «там всі в «тіні» та на ФОПах», втім у результаті тиску податкової нічого не вийшло, а лише зіграло на руку великим гравцям», – вважає Костянтин Жакун.

Зображення згенеровано Gemini

У номінації «Сюрприз року» перемагає ухвалення важливого для абонентів документа – постанови Кабміну №761 «Про затвердження Правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг».

«Шлях від розробкиМінцифри за підтримки BRDO першого драфту до прийняття правил – понад 4 роки, що значно довше ніж ухвалення головного закону індустрії «Про електронні комунікації», – пояснює Ігор Самоходський.

І на цьому шляху була безліч скарг абонентів на списання коштів за контент-послуги, які користувачі не замовляли, спам, шахрайство із SIM-картками та інші проблеми. Але в Мінцифри з різних причин не поспішали наводити лад у цій сфері.

«Нові правила суттєво посилюють захист абонентів, включно з механізмами протидії спаму та шахрайству із SIM-картками, прозорості щодо параметрів і умов надання послуг, контролю за завищенням витрат. Дієва реалізація правил може бути відповіддю на низку ключових проблем абонентів. Основний виклик – як держава забезпечуватиме їх дотримання», – уточнює керівник сектору «ІТ та Телеком» BRDO.

Фото «Київстар»

У номінації «Успіх року» перемагає вихід «Київстар» на Nasdaq. Мобільний оператор став першою і поки що залишається єдиною українською компанією, чиї акції торгуються на цій американській біржі під тікером KYIV.

Цей крок значно підвищив капіталізацію компанії: з $2,2 млрд при виході на Nasdaq до $3,24 млрд наприкінці грудня 2025 року (станом на 22.12.2025). Стартова ціна при відкритті торгів становила $12,44 за акцію. Згодом вона коливалася від $9,92 до $16,48. «На біржу компанія вийшла як цифровий гравець з амбітною стратегією суттєво збільшити частку доходів від нетелекомунікаційних сервісів», – уточнюють у «Київстар».

Вихід на американську біржу важливий не лише для «Київстар». Це знакова подія для всієї України. «Для іноземних інвесторів – це крок довіри, який красномовно показує можливість інвестувати в українські компанії під час війни», – пояснює Олександр Глущенко.

«Поява тікера KYIV на американському ринку капіталу зміцнює довіру до України як інвестиційного середовища. «Київстар» продемонстрував стійкість українського бізнесу в умовах війни та здатність конкурувати на глобальному рівні, що стало сильним сигналом для міжнародних інвесторів: в Україні працюють ефективно керовані, високорезультативні та інноваційні компанії», – заявили у пресслужбі оператора.

Фото «Vodafone Україна»

У номінації «Старт року» перемагає запуск проєкту Kardesa – створення високошвидкісної підводної кабельної системи через Чорне море, яка з'єднає Україну, Болгарію, Туреччину та Грузію в обхід росії. Незалежна від рф інтернет-магістраль матиме величезну пропускну здатність – до 500 Тбіт/с.

Ініціатори проєкту – Vodafone Group і «Vodafone Україна» – інвестують у нього понад 100 млн євро. Перший вихід кабелю на узбережжя запланований із Болгарії у 2027 році, далі – Туреччина, Грузія та Україна. Роботи на українській ділянці відбуватимуться в міжнародно визнаних безпечних зонах.

«Kardesa відкриває нову цифрову главу для України. Наша країна матиме перспективу стати хабом між Європою та Азією. Цей проєкт інтегрує Україну у провідні глобальні маршрути передачі даних, створюючи нові можливості для бізнесу, інвестицій і розвитку цифрових сервісів», – пояснюють у «Vodafone Україна».

Та додають: попит на нові маршрути інтернет-трафіку у світі експоненційно зростає. Нині на планеті понад 5,8 млрд користувачів мобільних телефонів, 80% з яких мають смартфони. Очікується, що до 2030 року кількість користувачів зросте ще на 12%, а розвиток 5G, ШІ, стримінгових сервісів та інтернету речей ще більше підвищить попит на пропускну здатність мереж. За оцінками Європейської комісії, 97–98% міжнародного інтернет-трафіку передається саме через підводні кабельні системи – і кожен новий маршрут має стратегічне значення для цифрової економіки.

Зображення згенеровано Gemini

Україна стала першою країною Європі, яка запустила Direct to Cell (D2C). Зараз у світі технологія працює в США, Новій Зеландії, Японії, Австралії та Канаді. У Швейцарії – на етапі бета-тестування. Це новітня технологія супутникового зв'язку від SpaceX, яка дозволяє смартфонам (без додаткового обладнання) підключатися до мережі через супутники в зонах без наземного покриття. Поки що послугу запустив один український оператор – «Київстар».

Якщо в інших країнах головна причина інвестицій у D2C – покриття «білих плям» на великих територіях із низькою щільністю населення, то в Україні стимулом старту нової технології стали й реалії війни. Direct to Cell дозволяє залишатися на зв’язку під час блекаутів і в разі пошкодження наземної базової інфраструктури оператора.

Але наразі «Київстар» запустив через D2C лише текстові повідомлення. Тож дехто з експертів відніс цю подію до популізму року. «Гучний запуск, який позиціювався як революція, обернувся розчаруванням. 196 тис. реєстрацій у перший день зіткнулися з реальністю – це лише сервіс для екстрених SMS просто неба. Швидкість на рівні 3G (2–4 Мбіт/с), а виділена смуга пропускання (близько 7 Мбіт/с на тисячі користувачів) є мізерною. Це класичний приклад маркетингу, що переміг технологію», – вважає один із спікерів, що побажав залишитися неназваним.

У «Київстар» парують: «У критичні моменти важливе кожне повідомлення – воно може бути на вагу життя. Тепер мільйони абонентів зможуть залишатися на зв’язку в найважчих умовах. Це підтримка для жителів віддалених районів, рятувальників, гуманітарних місій, у прифронтових регіонах, на деокупованих територіях, під час затяжних блекаутів. Для «Київстар» це вихід на новий рівень стійкості й розширення інфраструктури зв’язку. А наступним етапом – незабаром буде доступ до передачі даних із голосом та відео».

Олександр Глущенко додає: «Звісно, абоненти очікують на повноцінний запуск D2C із можливістю користуватися передачею даних і голосу через супутники Starlink. Цей крок підсилить стійкість телекому».

Також під питанням – окупність проєкту. Президент «Київстар» Олександр Комаров розповідав, що угода зі SpaceX виходить недешевою – це мільйони доларів, які доведеться сплачувати за сервіс. Водночас у компанії кажуть, що, найімовірніше, послуга буде безоплатною для абонентів до закінчення війни. Втім, можливо, що власник «Київстар» – Veon – розглядає ці витрати як частину більшого пазла: росту ціни акцій на Nasdaq і захисту українського бізнесу від можливої повторної спроби націоналізації активу.

Джерело: Numbeo

2025 року Україна посіла перше місце у світі за найдешевшим фіксованим інтернетом: середня місячна вартість – $6,36 (нещодавні «новини» про збільшення тарифів у 10 разів виявилися фейком, здороження можливе на рівень інфляції).

Одночасно вітчизняні оператори несуть найбільші у світі витрати на енергонезалежність мереж. За даними телеком-регулятора, за 9 місяців 2025 року загальні інвестиції підскочили на 53,6% проти аналогічного періоду 2024-го та становили 21,3 млрд грн. Левова частка цієї суми пішла на підтримку автономності.

Зазвичай бізнес перекладає частину витрат на споживача. Але в телекомі таке стається дуже рідко. «Цей парадокс року пояснюється дуже просто: в Україні на відміну від більшості інших країн досі дуже висока конкуренція. Саме конкуренція спонукає до найнижчих тарифів у світі та кращої якості», – пояснює Олександр Арутюнян.

Та наголошує на ризику втратити цю перевагу: «Останні події в галузі призвели до того, що частина гравців усе ж таки покинула ринок або на шляху до цього. Стратегічно держава має терміново захистити інтереси МСБ: у разі різкого зменшення конкуренції прориви й розвиток галузі будуть неможливі. Без захисту малих і середніх операторів та продовження незаконних дій податкової ми ризикуємо опинитися в монопольному середовищі, як у більшості країн ЄС, і мати тарифи за інтернет по 25–30 євро».

Фото Uklon

Переможцем номінації «Диверсифікація року» став тренд інвестування в непрофільні активи. Започаткував його «Київстар» ще 2022 року, коли викупив контрольний пакет медичного сервісу Helsi.

2025 року «Київстар» розширив «експансію». У квітні придбав сервіс замовлення авто Uklon: 97% – за $155,2 млн. За ІІ та ІІІ квартали актив приніс покупцю $46,4 млн доходу та $18,4 млн EBITDA. Тобто Uklon уже покрив близько 12% інвестицій через EBITDA. Подальше зростання ринку таксі (повоєнне відновлення) може прискорити окупність до 3,5–4 років.

Також у грудні оператор купив 100% ТОВ «САНВІН 11» – власника сонячної електростанції (СЕС) у Житомирський області – за 347,57 млн грн. Станція спроможна виробляти 4% річних потреб оператора в електроенергії. Потужність об’єкта – 12,95 МВт – гігантська порівняно з іншими СЕС мобільних операторів, що самостійно будують невеликі станції для живлення кожної базової станції. Водночас на ринку генерації це СЕС середнього масштабу.

«Електроенергія, яку вироблятиме СЕС, буде постачатися до об’єднаної енергосистеми України, що дозволить «Київстар» частково хеджувати ризики, пов’язані з коливаннями цін на електроенергію», – пояснюють у компанії.

Також цього року оператор намагався придбати сервіс онлайн-бронювання ліків Tabletki.ua. Але АМКУ вже двічі відмовився розглядати заявку. Ще одна потенційна угода – придбання хмарного провайдера GigaCloud – на повторному розгляді в Антимонопольному комітеті.

Тож «Київстар» намагається вийти за межі традиційній «труби» та стати цифровою екосистемою із сервісами медицини, таксі, енергетики для диверсифікації джерел доходів. Водночас частина ринку ставить під сумнів таймінг такої стратегії: під час війни, коли надійність роботи базової інфраструктури – особливо в умовах блекаутів – досі залишається викликом, інвестиції в непрофільні активи здаються передчасними. Поки відкритим залишається запитання: стане ця диверсифікація стратегічною перевагою чи ризиком розпорошення ресурсів?

Фото Euneighbourseast

У номінації «Інтеграція року» перемагає приєднання України до роумінгового простору ЄС – Roam Like at Home (RLAH).

«2025 року Україна завершила узгодження із законодавством ЄС. Прийнято два закони: 4345-IX  та 3727-IX. Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельній конфігурації ухвалив рішення (№2/2025) про взаємне надання «режиму внутрішнього ринку» в секторі роумінгу. Тож із 1 січня 2026 року абоненти з українськими номерами матимуть можливість користуватися мобільним зв’язком у 27 країнах ЄС за національними тарифами – без додаткових платежів. Такі ж переваги матимуть кінцеві користувачі з ЄС при перебуванні в Україні», – пояснює Ігор Самоходський.

«Приєднання до єдиної зони роумінгу з ЄС – гарна робота телеком-регулятора», – додає Микола Кучерук.

Для України ця подія важлива тим, що це один із кроків на шляху до вступу в Євросоюзу. «Роумінг – перша сфера, де ЄС розширить внутрішньоринкове обслуговування для України», – пояснює експерт з BRDO.

Проте для абонентів майже нічого не зміниться. Українці мають право користуватися «домашніми» тарифами в ЄС ще 2022 року – після повномасштабного вторгнення. Тоді європейські й українські оператори підписали Спільну заяву про доступний роумінг – спочатку на три місяці. Згодом термін дії угоди періодично подовжували. Останній раз документ підписано в липні 2025-го, термін дії – до 31 грудня 2025 року.

Тож із 2026 року умови користування роумінгом уже не залежатимуть від (не)прийняття Спільної угоди. Натомість у RLAH є одне обмеження – не лише для з України, а для всіх країн ЄС. Йдеться про політику добросовісного використання. Roam Like At Home створений для короткострокового перебування в роумінгу: туризму, бізнес-поїздок тощо, тому має обмеження по часу користування (до чотирьох місяців).

Фото «Еліт-Лайн»

«Обличчям року» стали дві групи людей – «захисників телекому».

Перша група – технічні спеціалісти, особливо на прифронтових територіях. «Прізвища більшості цих людей невідомі. Це безпосередньо прості монтери, які виконують роботи на мережах під час воєнних ризиків. На жаль, ці люди забуті державою та суспільством», – пояснює Олександр Савчук.

«Це справжні герої, які залишаються за кадром. Інженери та техніки, які під обстрілами відновлюють зв'язок, встановлюють генератори, забезпечують роботу мережі в найскладніших умовах», – розповідають у «Vodafone Україна».

«Ці люди вдень і вночі відновлюють мережі після обстрілів, забезпечують роботу зв’язку під час масових знеструмлень і підтримують зв’язок у прифронтових регіонах. Ця часом непомітна титанічна робота звичайних людей заслуговує на цю номінацію», – додають у lifecell.

«Серед цих знакових людей – директор інтернет-провайдера «Еліт-Лайн» Микола Кучерук із Краматорська. Самовіддана робота Миколи та його команди у Краматорській агломерації за 18 км від лінії бойового зіткнення – приклад для всього світу, в яких надскладних умовах українські оператори зв'язку надають послуги абонентам. Це майже щоденні обстріли КАБами, ракетами, дронами. Публічна активність Миколи – уособлення праці всіх операторів із прифронтових регіонів», – доповнює Олександр Глущенко.

Друга група – захисники від свавілля влади.

«Люди, що допомагають малому та середньому бізнесу у протистоянні з незаконним тиском із боку податкової», «рік у рік опікуються телеком-галуззю та захищають інтереси ринку», «остання надія телеком-індустрії на порятунок» – так опитані спікери охарактеризували народного депутата Олександра Федієнко, голову правління Асоціації правовласників та постачальників контенту (АППК) Наталію Клітну й голову правління ІнАУ Олександра Савчука.