Рік незламності: кейси виживання мобільного зв’язку від топів «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell

Минув рік із початку повномасштабного вторгнення росії на територію України. Кампанія, що почалася о 4 ранку 24 лютого 2022 року та була розрахована «на три дні», все ще далека від завершення. І хоча результат її зрозумілий наперед і поразка агресора недискусійна, Україна вийде з цієї війни з величезними втратами.

Будь-які оцінки на нинішньому етапі є попередніми. Цифри можуть оновлюватися кілька разів на день залежно від інтенсивності авіанальотів та бомбардувань. Проте рік – це період, за який прийнято підбивати нехай і проміжні, але підсумки.

Mind продовжує проєкт «Рік незламності», в якому аналізує вплив військової агресії на різні галузі національної економіки. Цього разу зосередимося на тому, як цей воєнний рік пройшли мобільні оператори.

Зв'язок – перше, що намагалися «покласти» по всій Україні російські терористи ще за декілька днів до повномасштабного вторгнення. Втім досі не вдалося. «Велика трійка» вкладає мільярди гривень у відновлення зруйнованих базових станцій, вкраденого обладнання на звільнених територіях, покупку генераторів та потужніших акумуляторів для протистояння блекаутам.

Операторам вдалося обійтися без масових скорочень: в «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell – досі біля 8000 співробітників. Утім «інженери ремонтних бригад» увійшли в топ найнебезпечніших фахів року. Раніше Mind розповідав, з якими «пригодами» їм доводиться повертати зв'язок у прифронтових зонах.

А от кількість абонентів через війну зменшилася. За дев’ять місяців минулого року в «Київстар» вона впала на 7%, до 24,4 млн, у «Vodafone Україна» – на 16,8%, до 15,8 млн, у lifecell – на 7,9 %, до 8,2 млн. Звіти за весь 2022-й оператори ще не афішували. Раніше «Київстар» прогнозував, що за підсумками року сумарно індустрія може втратити близько 12%, або 7 млн клієнтів. А втім, падіння могло бути значно більшим, якби вітчизняні гравці не домовилися зі своїми іноземними колегами про доступні тарифі в роумінгу для українців.  

Зменшення клієнтів вдарило по динаміці доходів компаній. Якщо в останні роки до повномасштабного вторгнення виручка операторів зростала на 14–25%, то в 2022 почала «гальмувати». За дев'ять місяців минулого року загальний операційний дохід від мобільного зв’язку в «Київстар» зріс на 8,3%, до 21,354 млрд грн, у lifecell – на 12%, до 6,8 млрд грн. «Vodafone Україна» зафіксувала падіння на 1%, до 14,72 млрд грн. У річних звітах «тренд падіння» буде продовжено, поки неофіційно кажуть гравці.

Рентабельність бізнесу проти війну все ж залишається доволі високою. За дев’ять місяців у «Київстар» маржа EBITDA впала на 7,3 в. п. та склала 60,3%, у lifecell зросла на 1,4 в. п. – до 57,9%. Маржа OIBDA «Vodafone Україна» збільшилася на 1,4 в. п. – до 56,9%.

Тож що дозволило галузі встояти? Які управлінські рішення допомогли зберегти команди та бізнес, завадити стрімкому падінню абонентів та доходів? Які технологічні, інноваційні рішення попри все (або навпаки – завдяки війні) довелося впроваджувати? Про це Mind попросив розповісти топів «великої трійки».

Олександр Комаров,
президент «Київстар»:

Тож ІТ разом із технічною дирекцією почали резервування ключових сервісів на заході України. План налічував безліч різних технологічних, організаційних, закупівельних, логістичних, адміністративних та інших заходів. Усі вони залежали від умов реалізації, наявності обладнання та залученості фахівців у різних інших проєктах. Починаючи з січня 2022 року ми резервували додаткові канали зв’язку, робили бекапи інформаційних баз, переносили критично важливе обладнання і склади в більш безпечні регіони.

Вдалося побудувати резервний Центр управління мережею і сервісами в одному з міст України, а також – зарезервувати у безпечних регіонах вузлові базові станції (БС), які здійснюють маршрутизацію трафіку по всій Україні. Цей етап реалізували в рекордно короткий строк – менше ніж за шість місяців, що дозволило знизити ризики втрати працездатності інфраструктури під час повномасштабного вторгнення росії і, як результат, зберегти бізнес та зв`язок для наших абонентів.

Ще один досвід – запуск у рекордно короткі терміни національного роумінгу разом з колегами по ринку. У мирний час команда ІТ та технічної дирекції «Київстар» оцінювала, що реалізація технічної частини такого проєкту триватиме не менше шести місяців. Але у воєнний час така можливість потрібна була вже «на вчора». Через неспівставну кількість абонентів і різну стабільність мереж, реалізація проєкту була доволі ризикованим кроком. Усе через те, що перевантаження мережі «Київстар» могло  замість допомоги призвести до катастрофи, яка буває, коли найбільша мережа в країні втрачає працездатність. Тож усі рішення щодо реалізації проєкту розглядалися якнайретельніше.

Об’єднавши зусилля регулятора і технічних та IT-спеціалістів усіх мобільних операторів, команді вдалось за 10 днів – з 26 лютого, коли тільки з’явилась ідея запуску, до 7 березня – відкрити нацроумінг з мережами інших операторів. У проєкті все робилось паралельно: тести, налаштування білінгових систем, маршрутизація викликів, питання взаєморозрахунків, запобіжники для забезпечення стійкості мережі. Колеги працювали майже цілодобово, поєднуючи роботу та переміщення в більш безпечні місця. Наразі в мережі «Київстар» нацроумінгом щодня користується 300 000–400 000 абонентів інших мобільних операторів. А під час масованих обстрілів кількість реєстрацій досягає мільйона

Ще один важливий проєкт – організація безпечної роботи співробітників. На початку повномасштабного вторгнення росії більше ніж 80% фахівців працювало в режимі «домашнього офісу». Але ми готувались до того, що людям доведеться терміново виїжджати з небезпечних місць. Тому в семи офісах «Київстар» на заході України організували пункти приймання переселенців. Там були облаштовані місця для спання, харчування, гігієнічних процедур, роботи, відпочинку. За час війни офіси стали новою домівкою для понад 1000 людей – співробітників і членів їх родин з дітьми. На підтримку персоналу в 2022 році вклали сотні мільйонів гривень.

Зараз ці проблеми вирішуємо в оперативному порядку. Перед війною забезпечили усі критично важливі ділянки телеком-мережі живленням від стаціонарних генераторів. У 2022 році збільшили кількість нашого парку генераторів на більш як 70%, і продовжуємо закупати нові. Але їх все одно не вистачає. На жаль, підключити до генераторів усі БС – технічно неможливо. В «Київстар» біля 13 500 технологічних майданчиків. Частина базових станцій не має технічних можливостей для підключення генераторів, оскільки знаходяться на дахах висотних будівель, мостах або електроопорах. Тому знайшли інше рішення – встановлення на БС акумуляторних батарей з тривалим часом роботи. Вже встановлено понад 18 000 акумуляторів нового типу, процес ще триватиме. Заміна вже дозволила нам покращити ситуацію із мобільним зв'язком та інтернетом під час блекаутів.

Ворогу не вдасться знищити зв'язок України.

---

Ольга Устинова,
CEO «Vodafone Україна»:

У такій конфігурації умов народжуються проривні ідеї. Тим паче що Україна має надзвичайно високий інноваційний потенціал завдяки, перш за все, нашим людям – високопрофесійним фахівцям. Тож наведу декілька таких екстрених рішень та новацій.

Нацроумінг. Це не нова послуга. Але в нашому випадку безпрецедентними стали терміни її впровадження. Нацроумінг в Україні запустили екстремально – менш ніж за два тижні. В технічному плані налаштування чіткої взаємодії операторів та перемикання мільйонів абонентів між мережами – досить складний процес, який вимагає часу, тестувань, перевірок коректності підключень, забезпечення додаткової ємності мереж, адже виникає додаткове навантаження через обслуговування більшої кількості абонентів. Зазвичай у мирних умовах цей процес займає від півроку і більше.

Євророумінг. Він перетворився з декларації на реальні плани. Приєднання до зони євро роумінгу країни не члена ЄС – прецедент і для України, і для Європи. Це відбуватиметься вперше в історії. Саме війна зробила його можливим. Першим кроком стала наша співпраця з європейськими операторами. Нам вдалось домовитись з ними про спеціальні умови для наших абонентів – у результаті мільйони українців, які змушені були тікати від війни до Європи, змогли користуватись зв‘язком за кордоном за українськими тарифами. Безпрецедентний і сам процес, і його терміни.

Детальніше про новели  свіжої Спільної заяви про доступний роумінг для українців та терміни приєднання до Roam Like At Home – читайте в інтерв’ю з регулятором. 

Starlink. Коли оптику швидко відремонтувати неможливо – пускаємо мобільний трафік через супутники Starlink. Саме наші інженери розробили мобільні юніти з обладнанням Starlink. Їх можна швидко транспортувати й використовувати як тимчасове рішення, поки тривають ремонтні роботи. До речі, рішення зацікавило і фахівців з Японії. Цю ідею ми обкатали ще в перші місяці війни для поновлення зв’язку в Ірпіні, Бучі та інших деокупованих містах. Тепер маємо дуже швидкий спосіб екстреного відновлення роботи мережі. У такий спосіб покриття можна розгорнути за декілька годин. Поділились цим рішенням з іншими операторами. Вони теж стали активно його використовувати.

Аварійно-ремонтні роботи. В мирний час аварійні роботи складали 2% нашої звичайної роботи. Зараз вони займають більше ніж 95%. За 2022 рік наші інженери провели понад 1500 аварійних виїздів. У 550 населених пунктах фактично заново побудували мережу. Відновили понад 2600 км оптики.

Подолання блекаутів. Ще одним викликом стали блекаути. Усе обладнання, окрім оптоволокна, потребує електроживлення, і його відсутність – критична для роботи мережі. Тому вживаємо різних заходів, щоб забезпечити зв'язок попри тривалі відключення електроенергії. Базові станції оснащені резервними акумуляторами.

Також використовуємо будь-які альтернативні джерела живлення від дизель-генераторів до сонячних панелей. Але на відміну від акумуляторів, таке обладнання є не скрізь, а лише на критично важливих вузлових об‘єктах та напрямках. Де вдається, кооперуємось з іншими бізнесами: торговими центрами, підприємствами. Підключаємось до їхніх стаціонарних генераторів. Закуповуємо додаткове обладнання, дизель-генератори, нові акумуляторні батареї.

---

Ісмет Язиджи,
CEO lifecell:

Потім виникла ідея нацроумінгу. Звернулись з пропозицією до держорганів і інших операторів. Вважаю цю ідею найбільш вдалим рішенням, яке ми могли прийняти, щоб допомогти українцям залишалися на зв’язку під час війни. Адже нацроумінг дає можливість вийти на зв’язок, коли у тій чи іншій місцевості є сигнал принаймні одного оператора.

У березні 2023 року буде рік, як надаємо цю послугу. Щодня в середньому 300 000−400 000 абонентів інших операторів використовують нашу мережу, щоб залишатися на зв’язку. Зараз нацроумінг працює для голосових дзвінків та 2G/3G. Сподіваємося, що згодом вдасться домовитись з державою й іншими операторами і про запуск 4G в нацроумінгу.

Віддалені сервіси для абонентів. Під час війни значно пришвидшився розвиток наших віддалених сервісів: процес переносу номеру, реєстрації абонента онлайн через «Дію» й отримання eSIM через monobank. Ці рішення допомагають абонентам в будь-якому місці зареєструвати свій номер, отримати eSIM та перейти до lifecell без необхідності відвідувати магазини оператора.

Усе це – про зручність, швидкість й безпеку для людей під час війни. Це ті кроки до цифровізації, які ми могли б пройти і без війни, але збройна агресія рф значно пришвидшила процес. Попит на eSIM в деякі місяці зростав в чотири-п’ять разів порівняно з довоєнним часом. Електронна SIM-карта стала рятівним сервісом для українців у окупованому Херсоні в березні, її популярність також зросла і під час відключень електроенергії протягом останніх місяців.

Оповіщення про надзвичайні ситуації за допомогою технології Cell Broadcast. ДСНС разом з мобільними операторами протестували єдину систему оповіщення населення про надзвичайні ситуації, евакуацію та військову загрозу.

Сонячні батареї. Під час війни розпочали тестування пілотного проєкту зі встановлення сонячних панелей для живлення базових станцій на тих ділянках, де доступ до електромереж може бути ускладнений. Якщо тестовий період пройде вдало – це рішення ми зможемо розглядати як варіант альтернативного живлення обладнання під час відключень електроенергії.

Starlink. Повномасштабна війна в Україні і значні руйнування інфраструктури операторів підштовхнули нас до застосовування супутникових технологій для оперативного відновлення зв’язку. Перш за все, це відновлення покриття на деокупованих територіях Київщини, Чернігівщини, Харківщини, Миколаївщини, Херсонщини, де була сильно пошкоджена наша інфраструктура.

Роумінг. Цього року завдяки підтримці європейських операторів вдалося подовжити термін дії акції «Гігабайти без кордонів», яка діє у 32 країнах. Тож абоненти за кордоном продовжують користуватися мобільним інтернетом так, ніби вони в Україні. До війни важко було уявити, що український зв'язок у роумінгу може бути настільки доступним.