Захворіло у світі
97,536,545
Померло у світі
2,091,848
Вилікувалось у світі
53,777,014
Захворіло в Україні
1,182,969
Померло в Україні
21,662
Вилікувалось в Україні
928,969
«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів та інтернет-провайдерів

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів та інтернет-провайдерів

Які новації драйвили галузь і хто її пригальмовував

Цей матеріал також доступний російською
«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів та інтернет-провайдерів
Фото: pixabay

Телеком-індустрія – серед небагатьох галузей, які з найменшими втратами завершать один із найскладніших років в останні десятиліття. За попередніми підрахунками, її оборот може зрости на 10% – до 70 млрд грн. У першому півріччі найбільша динаміка виручки зафіксована у інтернет-провайдерів (13,1% – до 6,3 млрд грн) і мобільних операторів (11,2% – до 22,2 млрд грн). Тоді як фіксований телефонний зв'язок пішов у «мінус» на 5% – до 2,2 млрд грн.

Які події сколихнули індустрію в 2020-му? Чим запам'ятався рік, що минає? «Пандемія затьмарила все інше», – саркастично відповідають опитані Mind гравці й експерти ринку. Проте вони згадали понад три десятки яскравих подій, які можуть вплинути на подальшу долю й розстановку сил в телекомі. Редакція вибрала з них найбільш знакові та розподілила їх по 11 номінаціях.

Раніше Mind писав про підсумки 2019 і 2017 років.

Угода року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
Фото: comgun.ru

У цій номінації перемагає продаж 100% акцій одного з найбільших операторів країни – групи компаній Volia. Актив викуповує «Датагруп» за гроші фонду EEGF II Horizon Capital (свого фінансового інвестора).

Сума угоди наразі не розголошується. На думку кількох опитаних Mind учасників ринку й експертів, вона коливається в межах $46–90 млн. Хоча в далекому 2008 році актив оцінювався в $700 млн, а кілька років тому в ЗМІ називали значну вилку вартості: від $50 млн до $200 млн

«Судячи з того, що говорять на ринку, зараз сума трохи нижча за $50 млн», – зазначає власник «Октава Капітал» Олександр Кардаков.

Міноритарний акціонер Volia – співвласник групи компаній «Ланет» Віктор Мазур – повідомив виданню, що за даними балансу за 2019 рік ринкова ціна активу – приблизно $90 млн: «Але фінішна вартість особисто мені не відома. Мені як акціонеру поки не надійшло жодної пропозиції та документів з параметрами угоди. Також не знаю, як проходив тендер і чи був він узагалі».

Інше джерело на умовах анонімності повідомило Mind, що конкурс усе-таки був. У ньому брали участь два потенційні покупці. «З чуток, «Датагруп» перебила пропозицію «Vodafone Україна», запропонувавши на $2 млн більше. Після інтеграції Volia в структуру «Датагруп», Horizon Capital хоче продати об'єднаний актив «червоному» мобільному оператору», – вважає експерт.

За непідтвердженою інформацією, торік «Vodafone Україна» майже викупила відразу два активи: Volia і «Датагруп». «Але угода нібито зірвалася через те, що до складу акціонерів «Датагруп» входили Яків Смолій та Олександр Кардаков, яким сумарно належало 23% акцій. Гадаю, не випадково вони нещодавно вийшли з активу», –  припускає співрозмовник видання.

Олександр Кардаков у коментарі Mind запевняє, що позбувся активу з іншої причини: «На початку 2020-го – ще до коронавірусу – було озвучено стратегію «Октава Капітал» про вихід з непрофільних активів і концентрацію на тому, що ми робимо добре. А саме – цифрові трансформації, цифрові інфраструктури та безпека. Від Horizon Capital ми отримали чудову пропозицію, від якої неможливо було відмовитися. Ведемо перемовини щодо інших непрофільних активів. У мене все йде за планом».

Версію з подальшим перепродажем «Датагруп» частково підтверджує телеком-експерт Олександр Глущенко. «В Україні почався процес скупки телеком-активів. Тож не дивно, що знайшлися інвестори, які готові купувати абонентські бази для їхньої консолідації і подальшого перепродажу мобільним операторам, яким необхідна транспортна інфраструктура й абонентська база з прицілом на 5G в майбутньому. Та й з погляду корпоративних прав збільшення обсягу абонентських баз позитивно впливає на біржові котирування. Тому 2021 рік буде дуже цікавим: ми почуємо про гучні придбання й не менш гучні продажі. Особливо від тих власників, хто втратив віру у свої телеком-активи», – вважає Глущенко.

Інтрига року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
Фото: pon.org.ua

У цій номінації перемагає компромісне повторне прийняття парламентом закону «Про електронні комунікації». На оновлення базового для індустрії документа телеком чекає вже довгий час. За останні роки у ВР було зареєстровано понад десять законопроєктів. У більшість із них «просочувалися» шкідливі для гравців і/або абонентів норми. Після шквалу критики проєкти закону відправлялися «в топку».

Цього ж разу мала місце спроба розіграти віртуозну багатоходівку. У вересні парламент ухвалив багатостраждальний законопроєкт, хоча до нього мали претензії багато невеликих провайдерів. Вони просили видалити з документа норми, що сприяють поглинанню малого бізнесу великим і зростанню адміністративного тиску. 

За місяць після цього президент відправив прийнятий закон на доопрацювання. Ні, не тому що почув малих і середніх провайдерів. У кулуарах тоді почали поширюватися припущення, що накласти вето «допомогли» силовики. Після появи у ВР доопрацьованого документа з пропозиціями президента ця версія перестала здаватися фантастичною.

До документа додали 66 правок. Більшість із них косметичні: замінити «законодавство» на «закон», «цієї глави» на «цього розділу» тощо. У такому «редагуванні стилістики» Mind знайшов лише одне істотне нововведення. Саме воно було єдиним конкретним побажанням президента.

«У виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено можливість розпочати проведення негласного заходу до постановлення ухвали слідчого судді (стаття 250).

Отже, у наведених положеннях Закону не враховано ситуацій, що вимагають екстрених дій державних органів у разі загроз національній безпеці, економічному добробуту та правам людини», – йдеться в «Пропозиціях до Закону України «Про електронні комунікації», опублікованих на сайті ВР із підписом Володимира Зеленського. 

У перекладі людською мовою ця норма (стаття 250 КПКУ) дозволяє силовикам дві «речі»: самостійно – без участі операторів – входити в системи й отримувати доступ до інформації про абонентів ДО рішення суду. Поки ж правоохоронці добувають дані за іншою процедурою. «Вони звертаються до суду за дозволом на отримання інформації про громадян – суддя ухвалює відповідне рішення – силовики приносять документ оператору – останній самостійно готує та надає необхідну інформацію. Важливо зазначити: трапляються випадки, коли деякі рішення оператори опротестовують у судах», – раніше розповідали Mind телекомники.

Побажання президента, природно, внесли в доопрацьований документ. Але цю правку поставили на окреме голосування і... не ухвалили. Не вистачило лише кількох голосів. 

Тепер хід за Володимиром Зеленським. У нього є два варіанти: підписати або знову ветувати закон. Третій варіант – подання на підпис президенту документа з правками, за які не проголосували і які «випадково забудуть» виключити з остаточного тексту – неможливий. У цьому Mind запевнив співавтор цього закону, народний депутат Олександр Федієнко. За його словами, за такі «жарти» передбачено кримінальну відповідальність. Подібних трюків у стінах Ради він не пам'ятає.

Ухвалення «Біблії телекому» майже всі опитані експерти зазначили як одну з найважливіших подій року. Суперечка розгорілася через номінації після правок президента. «Перше вето стало й сюрпризом, і розчаруванням року», – вважає голова сектора ICT Офісу ефективного регулювання (BRDO) Ігор Самоходський.

Досягнення року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
Фото: https://geo14tr89.livejournal.com/13227.html

Ним, на думку більшості опитаних спікерів, стало скорочення цифрового розриву між містом і селом. З 1 липня 2020 року «велика трійка» почала запускати 4G в діапазоні 900 МГц.

За даними Мінцифри, за перші п'ять місяців просування в регіони доступ до LTE отримали 5,4 млн українців із 9100 населених пунктів. З них у 1,7 млн ​​людей раніше взагалі не було мобільного інтернету. Загалом по країні в більш ніж 20 000 міст і сіл вже є 4G. «Кількість населених пунктів, покритих зв'язком четвертого покоління, заслужено можна віднести до рекорду року», – говорить телеком-експерт Олександр Глущенко.

«Для того щоб цей проєкт здійснився, «Київстар» передав державі 86 МГц радіоспектра, яким користувався на законних підставах. Це дало можливість телеком-регулятору провести тендер на звільнені частоти», – уточнює директор з регуляторного забезпечення «Київстар» Олександр Когут.

«Те, що оператори отримали ліцензії на розгортання 4G в низьких частотних діапазонах і почали розширення 4G-покриття, сміливо можна вважати подією року: початок покладено», – кажуть в «Ericsson Україна». За умовами ліцензій, до середини 2022 року «велика трійка» повинна покрити 4G всі містечка й села з населенням понад 2000 людей; до кінця того ж року – міжнародні автомобільні дороги; а до середини 2024-го – національні автомагістралі. У «Велике будівництво» кожен із гравців має намір вкласти приблизно 4–5 млрд грн.

«Кидалово» року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
Фото: Офіс президента України

Ним стало невиконання домовленостей між урядом і мобільними операторами. «Велика трійка» зобов'язалася вкласти мільярди гривень у запуск 4G в 900 МГц – невигідний для операторів проєкт, строк окупності якого може розтягнутися на невизначений період. Натомість уряд пообіцяв операторам деякі послаблення. Обіцянки обговорили перед підписанням Меморандуму і зафіксували в розпорядженні Кабміну «Про затвердження плану заходів щодо створення умов для розвитку мобільного широкосмугового доступу». 

Зафіксували і... більшу частину не виконали. Наприклад, у плані йшлося про 48 місяців мораторію на підвищення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом (лише минулого року мобільні оператори заплатили понад 2 млрд грн ренти). Але після переоформлення ліцензій «великою трійкою» Кабмін вніс у ВР проєкт змін до Податкового кодексу, яким пропонується зростання ренти на 11,6%. Мобільні оператори ж, навіть якщо захочуть «помститися», не можуть «забути» про виконання своїх зобов'язань: у них просто відберуть ліцензії.

До речі, під час підписання Меморандуму Володимир Зеленський заявив, що «великі інвестиції починаються з бізнесу, який вірить і готовий вкладати більше». «У рамках цього документа нарешті кожен куточок нашої країни буде покрито мобільним зв'язком і мережею інтернет. Те, що вдалося уряду й команді, не міг зробити ніхто протягом всієї історії нашої країни», – наголосив президент.

Рекорд року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
Фото: pixabay

У цій номінації третій рік поспіль перемагає найнижчий у світі «чек» за провідний інтернет. За даними нещодавнього дослідження Cable.co.uk, Україна зайняла першу позицію серед 121 країни світу. У нас середня вартість пакета доступу становить $6,41 на місяць. Причому, якщо вірити Cable.co.uk, за останній рік вона знизилася: у 2019-му була $6,64 на місяць.

Жителі сусідніх держав платять за доступ до фіксованого інтернету в 1,5–3 рази більше. У Білорусі пакет у середньому коштує $10,11, у Польщі – $16,66, в Угорщині – $15,45, Румунії – $10,59, у Молдові – $9,95, Туреччині – $11,48, Грузії – $12,2. Найдорожчий доступ до провідного інтернету – в Еритреї ($2666,24), Мавританії ($712,46) та на Коморських островах ($414,01).

Занепад року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
Фото: http://mediasat.info/

У цій номінації перемагає «Інтертелеком». На початку 2020 року компанія мала всі шанси стати четвертим мобільним оператором, що надає 4G. Телеком-регулятор надав гравцеві тимчасову фору: дозволив запускати 4G з квітня, а «великій трійці» – з липня.

«Актив значно підвищив свою привабливість для потенційних стратегічних партнерів після отримання можливості впровадити LTE в дуже перспективному частотному діапазоні. Ми плануємо значно збільшити абонентську базу протягом трьох наступних років, забезпечити повернення інвестицій і операційну рентабельність, порівнянну з іншими учасниками ринку. Плани в нас амбітні», – на старті розповідав Mind заступник гендиректора зі стратегічного розвитку «Інтертелекому» Олексій Хахлюк. 

Але власники компанії з Придністров'я так і не знайшли 194,6 млн грн для оплати 4G-ліцензії. Невдачу списали на «ситуацію з карантинними обмеженнями, яка не дозволила досягти домовленості із зацікавленими інвесторами».

З вересня оператор припинив надання послуг у дев'яти регіонах України і здав частину радіочастотного ресурсу. На скільки в результаті знизилася абонбаза компанії – невідомо. На початку року в «Інтертелекомі» було менше 1 млн користувачів. Оператор працює в застарілих стандартах CDMA і EVDO Rev, завдяки чому щорічно втрачає абонентів.

Людина року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
Фото: https://internetua.com/

У цій номінації перемагають технічні фахівці мобільних операторів та інтернет-провайдерів, які забезпечували безперебійний зв'язок під час карантину. У періоди істерії й паніки вони продовжували підключати абонентів і «приводити до тями» пошкоджені злодіями лінії. Лише на мережі «Укртелекому» щодня фіксувалося приблизно 25 крадіжок кабелю й обладнання.

Також вони допомагали колегам і клієнтам оперативно перебудуватися на віддалений режим роботи.

«Сотні тисяч працівників освітньої, медичної галузей, адміністративних установ освоїли для себе новий формат онлайн-комунікації. А бізнес прийняв такий формат як додатковий або основний для деяких категорій працівників. Нашому IT-департаменту в перші дні карантину вдалося організувати дистанційну роботу 60% офісного персоналу компанії – тисячі співробітників із багаторівневим допуском до низки корпоративних систем змогли працювати не виходячи з дому», – пояснюють в прес-службі «Укртелекому».

Лобі року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
Фото: https://grad.ua/

У цій номінації, на думку кількох експертів, перемагає «згуртована робота» сильного лобі від ОСББ. «Активний опір ОСББ завадив внести такі необхідні ринку правки до закону «Про доступ до інфраструктури». Адже для швидшого підключення абонентів до інтернету індустрії важливо спростити та впорядкувати процедури доступу до інфраструктури. Особливо під час боротьби з пандемією коронавірусу й у період, коли пріоритетним напрямом стало забезпечення доступом до інтернету максимальної кількості громадян країни», – пояснює директор департаменту регуляторної політики «Датагруп» Анна Некраха.

Нагадаємо: у червні парламент відмовився спростити доступ телеком-провайдерів до об'єктів інфраструктури, відхиливши законопроєкт №2042. У вересні в ВР зареєстрували схожий документ – №4118, але поки він не пройшов перше читання. Як діри в законі «Про доступ» заважають просуванню 4G і фіксованого інтернету, Mind писав раніше.

Запуск року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
Фото: pixabay

Перед Новим роком в Україні стартувала технологія передачі голосу по 4G-мережі – VoLTE. У неї три ключові переваги для абонентів. Перша: більш висока якість звуку під час голосових дзвінків. Друга: більш оперативне з'єднання (смартфону не потрібно перемикатися між 4G, 3G або 2G). Третя: абоненти можуть користуватися 4G під час розмов.

Вперше технологію запустила сінгапурська компанія SingTel ще 2014 року. Сьогодні VoLTE використовується в більш ніж 40 країнах світу. Першим в Україні передачу голосу по LTE включив «Київстар». Наприкінці 2020 року вона запрацює на всій території країни, де є 4G-мережа оператора.

Однак повноцінне впровадження залежить від вендорів смартфонів. «Особливість VoLTE в тому, що виробники окремо активують роботу цієї технології в мережі кожного оператора. «Київстар» веде перемовини з популярними в Україні брендами. Зараз вже активовано такі моделі смартфонів Apple: iPhone 12 і 12 Pro, iPhone 11, 11 Pro і 11 Pro Max, iPhone XR і XS MAX, iPhone SE. Протягом 2021 року виробники смартфонів активують VoLTE на інших популярних моделях», – пояснюють у пресслужбі оператора.

Минулого року про плани запустити VoLTE на початку 2020-го заявляли топменеджери «Vodafone Україна». Нещодавно стало відомо, що старт перенесено на 2021 рік.

Конфлікт року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
https://w-dog.ru/

Причиною тривалого конфлікту між мобільними операторами стало, на перший погляд, незначне рішення телеком-регулятора. У травні НКРЗІ схвалила зниження ставки інтерконекту (MTR) на 4 копійки (33%) з 1 січня 2021 року. 

І пішло-поїхало...

Учасники ринку розбилися на два табори: регулятор і lifecell – з одного боку, «Київстар» і «Vodafone Україна» – з іншого. Перша група відстоювала позицію, що зниження MTR дозволить операторам зменшити вартість дзвінків на інші мережі (наразі абонентам не вигідно дзвонити на них). Європейські країни давно знизили ставку інтерконекту до собівартості (в Україні до цієї планки ще далеко).

Друга група наполягала на тому, що зниження MTR «може призвести до недоотримання ринком 1,6 млрд грн доходів протягом кількох років і відповідно до зниження податкових відрахувань галузі на 30 млн грн за чотири роки» (при зменшенні MTR знижуються доходи й витрати операторів. Найбільший обсяг доходів у цій ніші отримують «Київстар» і «Vodafоne Україна», найбільші витрати несе lifecell. – Mind).

До другої групи долучилися непрофільні асоціації (Американська торгова палата, Федерація роботодавців України, Спілка українських підприємців) і ДРС, які «спонукали» Мін'юст не реєструвати рішення НКРЗІ. «Після подачі заявки на реєстрацію рішення НКРЗІ до Мін'юсту ми спостерігали численні спроби втручання в процес і тиску на міністерство різних організацій», – вважає радник з регуляторної стратегії lifecell Наталія Давиденко.

Після довгих гарячих перепалок і взаємних звинувачень у вересні регулятор ухвалив компромісне рішення: знижувати тариф по 2 копійки наступні два роки. Але пристрасті не вщухають і досі. Опитані оператори та експерти віднесли цю подію до однієї з найбільш важливих за 2020 рік. Причому одні пропонували внести її в номінацію «Лобі великих гравців», інші – у «Популізм телеком-регулятора».

Сюрприз року

«Інтрига», «Кидалово», «Сюрприз» року: 11 найяскравіших подій в індустрії мобільних операторів і інтернет-провайдерів
https://itc.ua/

Для мобільних операторів ним став План розвитку 5G, затверджений Кабміном у листопаді. Виявилося, що уряд хоче провести 5G-тендер уже в грудні 2021 року. Гравці ринку, які ще не окупили інвестиції в 3G, трохи «присіли». «Ці дії не на часі, оскільки ані клієнти, ані мобільні оператори не готові до подібного прискорення подій. Перш за все через низький споживчий попит, несприятливе ​​макроекономічне середовище та відсутність підтримки інновацій та розвитку телеком-інфраструктури на законодавчому рівні», – пояснює Олександр Когут з «Київстар».

У теорії найбільший попит на 5G оператори можуть отримати від бізнесу, що запускає IoT-проєкти. Але для комфортного «життя» гаджетів інтернету речей «велика трійка» давно анонсувала запуск спеціальної мережі NB-IoT на базі 4G. «Протягом минулого року ми формували екосистему IoT: запустили власну NB-IoT-мережу, впровадили в Україні рішення для пакетного управління IoT SIM-картами – IoT Monitor на базі глобальної IoT-connectivity платформи Vodafone, провели низку пілотних проєктів спільно з українськими інтеграторами, виробниками обладнання для «розумного» обліку і споживачами таких послуг, запустили послугу «Розумний облік водопостачання» в комерцію», – пояснює гендиректор «Vodafone Україна» Ольга Устинова.

Простіше кажучи, оператори вже закривають поточні потреби компаній-клієнтів. А 5G може стати у пригоді бізнесу для впровадження поки фантастичних для України віддалених хірургічних операцій, управління авто на відстані тощо – «речей», для яких важливою є мінімальна затримка сигналу.

Представники Мінцифри та вендори зі свого боку сподіваються, що Україна перестане відставати від інших країн у перегонах щодо запуску нових технологій. «Світ не стоїть на місці. В Європі існує план, згідно з яким до 2025 року всі міста повинні бути покриті мережею 5G. В Україні ми не хочемо відставати й бажаємо дати операторам і бізнесу всі переваги цієї технології», – раніше заявив заступник міністра цифровий трансформації Олександр Шелест. «5G відкриває додаткові можливості для розвитку цифрової економіки та бізнесу. Уже цього року ми очікуємо 220 млн підключень до 5G по всьому світу», – зазначають в «Ericsson Україна».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті