АМКУ перевіряє дії ДПС: чи ризикне комітет розслідувати звинувачення у змові податківців із мобільними операторами

Нещодавно Антимонопольний комітет України (АМКУ) почав «здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» в діях Державної податкової служби (ДПС).

У липні комітет отримав три заяви з проханням провести розслідування / дослідження – від народного депутата та двох телеком-асоціацій.

Тексти заяв – різні, суть – однакова. У чому заявники звинувачують ДПС? До чого тут мобільні оператори? Про яку змову йдеться?

Mind проаналізував десятки сторінок заяв, їхню передісторію та розповідає про суть конфлікту й негативні наслідки так званих державницьких рішень.

З чого все починалося?

З «ручного» скасування спрощеної системи оподаткування (ССО) – в обхід Податкового кодексу та вибірково для суб’єктів одного сегменту ринку, а саме інтернет-провайдерів. Mind докладно це описував тут.

Нагадаємо: у травні 2024 року ДПС видала роз’яснення – заборону провайдерам перебувати на єдиному податку. В документі послалася на перелік видів діяльності, які не можна здійснювати на спрощеній системі. Але послуга доступу до інтернету до того переліку не входить.

Роз’яснення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК) у відповідь на чисельні листи й пояснення галузевих асоціацій податківці не «почули».

Ба більше, у деяких медіа стартувала PR-кампанія зі звинуваченнями провайдерів у роботі в «тіні» та несплаті 3 млрд грн податків.

Як писав Mind, один з основних аргументів проти того, щоб провайдери працювали на єдиному податку, полягав у тому, що деякі великі гравці ринку спеціально дроблять бізнес на ФОПи, які працюють під одним брендом де-факто материнської компанії. У такий спосіб компанія мінімізує сплату податків. Але боротися із цим явищем забороною мати спрощену систему оподаткування всім ФОПам – це як гільйотиною боротися з головним болем.

При цьому автори публікацій у ЗМІ не наводили ані статистики кримінальних справ і вироків суду за ухилення від сплати податків, ані пояснення, як розрахували несплату у 3 млрд грн.

Цього розрахунку ДПС не надала навіть на депутатський запит, відповівши, що «оцінити можливий ефект від переходу інтернет-провайдерів на загальну систему – важко» (забігаючи наперед, так звана детінізація інтернет-провайдерів поки що призводить до зменшення надходжень до бюджету – див. нижче «Якими є негативні наслідки?»).

А з 1 жовтня 2024 року Державна податкова служба почала масово анулювали свідоцтва платника єдиного податку невеликим інтернет-провайдерам.

Чому лише зараз телекомники пішли до АМКУ?

Торік на ринку припускали, що атака на малих провайдерів ініційована мобільними операторами, яким було б вигідно суттєво зменшити кількість конкурентів у сегменті провідного доступу до інтернету. Але офіційних доказів цієї версії не було.

І от нещодавно з’явилося часткове опосередковане підтвердження. За запитами до влади, телеком-асоціації отримали копії документів. Вони свідчать, що п’ять великих компаній – «Датагруп», «Воля-Кабель», «лайфселл», «Київстар» і «Vodafone Україна» – подали заяви до Офісу Президента. ОП передав їх Секретаріату Кабінету Міністрів. Згодом листи потрапили до Мінфіну.

У заявах йдеться про «детінізацію економіки, мімікрію великого бізнесу під малий і протистояння податковому ухилянству».

«Вирішення вказаних питань має потенціал поповнення Державного бюджету країни на понад 3 млрд грн», – стверджувалося у зверненні.

Див. нижче фотокопії документів. Джерела: Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК), народний депутат Олександр Федієнко. 

Втім листи від великого бізнесу надійшли у вересні 2024 року, тоді як ДПС почала «бій із тінню» ще навесні того року.

«Припускаю за інформацією джерел, що до офіційних заяв була неофіційна розмова одного з топменеджерів заявників із «торпедою» атаки. Побічними доказами того, що атаку ініціювали деякі великі компанії можуть стати їхні звинувачення малих провайдерів у роботі «у тіні» протягом багатьох років і те, що податківці без консультацій із телеком-юристами навряд чи б самі змогли так перекрутити норми профільного законодавства, щоб видати те «геніальне» роз’яснення у травні 2024-го (треба дуже добре розбиратися в нюансах і змінах, щоб так маніпулювати термінами)», – пояснює один зі співрозмовників Mind на ринку.

За його припущеннями, офіційні листи «підтримки» від великого бізнесу невипадково з’явилися наприкінці вересня – якраз перед масовим анулюванням свідоцтв платників єдиного податку інтернет-провайдерам.

Хто подав заяви до АМКУ?

На початку липня до Антимонопольного звернувся нардеп, голова підкомітету з питань безпеки у кіберпросторі, урядового зв’язку, криптографічного захисту інформації Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко. Копія заяви є у розпорядженні Mind.

22 липня звернення подала Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК).

30 липня до них доєдналася Інтернет Асоціація України (ІнАУ).

Заявники вважають дії податкової протиправними. Згідно із законом «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентними діями органів влади є прийняття будь-яких актів, надання письмових чи усних вказівок тощо, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Така «творчість» заборонена та тягне за собою відповідальність.

Втім заявники прямо не звинувачують великі компанії у змові з ДПС задля придушення конкуренції.

«Без офіційного розслідування, такі заяви були б оціночними судженнями, з’ясувати факт змови має АМКУ», – пояснив Mind Олександр Федієнко.

Тож які аргументи у заявників?

Їх досить багато. Mind вибрав основні тези.

Роз’яснення ДПС і подальші її дії суперечать нормам Податкового кодексу (ПКУ). «…в останні 18 місяців у всіх областях України відбуваються події, аналіз яких дозволяє зробити висновок щодо цілеспрямованої монополізації ринку крупними операторами з використанням у цьому процесі діяльності ДПС, що полягає у виданні протиправних роз’яснень, вчинення дій щодо заборони застосовування ССО», – йдеться в заяві Олександра Федієнко.

До або після публікації роз’яснення податкової служби зміни до Податкового кодексу не вносились.

«ДПС – у протиріч нормам ПКУ – прийняла власну неправомірну позицію, за якою до заборонених на єдиному податку видів діяльності віднесла не тільки зазначені у ПКУ конкретні види діяльності у сфері електронних комунікацій, але і всі можливі інші види діяльності, що класифіковані поряд із забороненими одними класами Класифікатора видів економічної діяльності – КВЕД, а саме 61.10 – 61.90», – пояснюється в заяві ІнАУ.

У понад 300 вироках судів дії ДПС визнані незаконними. «Станом на 1 червня 2025 року зафіксовано щонайменше 317 судових справ, у яких інтернет-провайдери оскаржили рішення органів ДПС про анулювання реєстрації платника єдиного податку. За результатами розгляду всіх цих справ жодне судове рішення, яке набрало законної сили, не було прийняте на користь податкового органу», – йдеться в заяві АППК.

У переважній більшості випадків:

• суди задовольнили позови по суті, визнавши дії ДПС незаконними;
• рішення апеляційних судів підтвердили правомірність позиції платників податків;
• у низці справ Верховний Суд відмовив ДПС у відкритті касаційного провадження, підтверджуючи остаточність висновків судів першої інстанції.

Є зразковий вердикт Верховного Суду. Згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень.

У заяві АППК наводиться приклад такого висновку. Йдеться про позов ТОВ «Теленавігатор» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Дніпропетровській окружний адміністративний суд встановив, що діяльність товариства з надання послуг доступу до мережі Інтернет – не суперечить умовам перебування на спрощеній системі оподаткування, а листи Мінфіну не є нормативно-правовими актами й не можуть бути підставою для скасування реєстрації. Рішення ГУ ДПС про виключення з реєстру платників єдиного податку визнано протиправним і скасовано.

Але Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції.

Втім за результатами касаційного перегляду Верховний Суд скасував апеляційне рішення та частково залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Додатково Верховний Суд дійшов висновків:

• згідно з ПКУ, виключення з Реєстру платників єдиного податку можливе виключно за результатами документальної перевірки;
• акт перевірки повинен містити деталізований зміст і суть встановлених контролюючим органом порушень;
• акт перевірки у справі не містить доводів, які б підтверджували здійснення товариством господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку.

«Висновки Верховного Суду за позовом «Теленавігатор» є обов’язковими для застосування у діяльності ДПС, у зв’язку з чим повинні бути враховані при наданні узагальнюючої податкової консультації», – вважають в АППК.

Затягування та відмова ДПС від виконання рішень судів. «Системна проблема неналежного виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій з боку податкових органів набула особливо загрозливого характеру в умовах війни – зокрема, коли йдеться про діяльність інтернет-провайдерів на прифронтових територіях. Вона проявляється у штучному затягуванні судових процесів, повторному неодноразовому поданні формально дефектних касаційних скарг, ігноруванні ухвал про забезпечення позову», – розповідає в заяві АППК.

Та наводить приклади. Один з них – справа «Еліт Лайн Схід» з Краматорська. Головне управління ДПС у Донецькій області:

• тричі подавало касаційну скаргу без належного обґрунтування підстав для оскарження;
• повторно подало касацію після завершення строку, не навівши об’єктивної та непереборної причини пропуску;
• безпідставно посилалося на воєнний стан, не довівши, як саме цей фактор завадив їм виконати процесуальні обов’язки.

«Верховний Суд по цій справі вказав, що податкова зловживає процесуальними правами й діє всупереч принципу правової визначеності. Окремо наголосив, що воєнний стан не звільняє державні органи від обов’язку дотримуватись процесуальних строків, особливо якщо їхня діяльність (як у випадку податкової) не зупинялась», – пояснюють в АППК.

Там зазначають, що небажання ДПС підкорятися судовим рішенням створює додаткове навантаження на судову систему та самих підприємців, змушених витрачати ресурси на правничу допомогу.

«За нашими підрахунками, станом на 1 червня 2025 року судами України вже було присуджено понад 300 тис. грн компенсації підприємствам – на правничу допомогу та повернення судових зборів. І ця сума буде лише зростати, адже кількість подібних справ збільшується щотижня», – кажуть в Асоціації правовласників та постачальників контенту.

Вплив великого бізнесу на ДПС. «Починаючи з жовтня 2024 року ДПС розпочала масові перевірки зі скасування реєстрації платника єдиного податку. Аналіз офіційної переписки свідчить, що ця кампанія не була наслідком планового податкового контролю чи встановлених системних порушень, а мала відверто вибірковий і замовний характер», – вважають в АППК.

Та наводять зміст листів великих компаній, про які Mind розповідав вище.

«Звернення від не пов’язаних між собою юридичних осіб, ініційовані майже одночасно наприкінці вересня 2024 року, дивним чином пов’язані з початком масових камеральних перевірок інтернет-провайдерів у ці самі дати, за результатами яких близько 1400 суб’єктам господарювання анульовано реєстрацію платником єдиного податку за відсутності для того законних підстав. Вказане дає підстави припускати, що такі дії великих підприємств були узгодженими і спрямованими на усунення конкуренції та розподіл ринку», – йдеться в заяві АППК.

Переваги великих операторів і нерівні можливості. «Великі компанії продовжують вести діяльність без зміни системи оподаткування, використовуючи спеціальні режими (зокрема, «Дія.City») та податкові стимули, недоступні малому бізнесу. Вони мають ресурсні переваги (доступ до зовнішнього фінансування, ефект масштабу, можливість оптимізації податкових витрат), що додатково посилює нерівність умов конкуренції», – описують в АППК.

В асоціації вважають, що вибіркове застосування фіскального тиску, відсутність узагальнюючої податкової консультації та нормативного обґрунтування дій ДПС призвели до дискримінаційного режиму регулювання для окремої групи суб’єктів господарювання.

Якими є негативні наслідки?

«За даними BRDO, наприкінці 2024 року ринок фіксованого інтернет-доступу демонструє падіння доходу на 30% – до 4,3 млрд грн порівняно з ІІІ кварталом 2024 року. Це найнижчий показник із кінця 2022 року. Падіння доходів відбулося після заборони спрощеної моделі оподаткування», – розповідають в АППК.

Як йдеться в заяві Олександра Федієнко для більшості малих підприємств перехід зі «спрощенки» на загальну систему оподаткування унеможливлює ведення бізнесу, адже для цього треба додатково утримувати штат бухгалтерів та юристів.

У всіх заявах наводяться дані, надані директоркою Департаменту юридичних осіб ДПС Євгенією Самсоненко.

До рішення ДПС на спрощеній системі було понад 5500 платників із КВЕД 61.10 і 61.90. Після заборони спрощеної системи:

• 3662 суб'єкти господарювання добровільно змінили вид діяльності (КВЕД) та залишилися на спрощеній системі;
• 350 суб'єктів самостійно подали заяву та відмовилися від спрощеної системи;
• 1400 суб'єктів були позбавлені єдиного податку за рішенням контролюючого органу;
• 317 суб'єктів господарювання оскаржили рішення ДПС в судах України.

Також до АМКУ «пішла» статистика телеком-регулятора.

В ІнАУ та АППК вважають, що наслідками неправомірних дій ДПС буде відсутність конкуренції на регіональних ринках, погіршення доступності послуг у сільській місцевості, монополізація ринку на користь кількох великих постачальників.

Ба більше, так звана детінізація поки що має зворотний ефект. За розрахунками телеком-експерта Володимира Кучерука, у І кварталі 2025 року держбюджет, навпаки, недоотримав 126 млн грн податків від інтернет-провайдерів. За весь рік може «піти в мінус» на 600 млн грн, замість обіцяних додаткових 3 млрд грн.

Яка зараз реакція АМКУ?

На момент публікації статті всім заявникам комітет повідомив про початок «здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції».

Джерело: АППК

Втім в ІнАУ сумніваються, що розслідування дійсно розпочато. Формулювання про «заходи контролю» не обов’язково означає старт дослідження чи розслідування.

«Питання термінології. За нашою інформацією, в АМКУ вивчають ситуацію, і за підсумками будуть ухвалювати рішення про доцільність дослідження. Втім заява Олександра Федієнко трохи зрушила ситуацію: до цього АМКУ просто переадресував наші заяви до телеком-регулятора», – розповіли нам в ІнАУ.

Mind продовжить стежити за перебігом подій.