Підсумки-2017: як телеком-галузь пережила рік

Оборот телеком-галузі може досягти $2,5 млрд у 2020 році, прогнозують автори атласу «IТ-індустрія в Україні». Левову частку ринку займають мобільні оператори, які надають послуги 56,3 млн абонентам. Інтернет-провайдери обслуговують близько 16,3 млн домогосподарств. Число користувачів фіксованого телефонного зв'язку з кожним роком зменшується.

За останнє десятиліття найвищих показників телеком-галузь досягла у 2008 році, коли її оборот склав $4,8 млрд. Найближчими роками повернення до докризових обсягів не передбачається. Поки Україна займає мізерну частку у світовому обороті телеком-послуг.

Тим часом наша країна випереджає усереднені світові показники за рівнем проникнення інтернету.

Опитані Mind представники провідних телеком-компаній та експерти назвали понад 30 ключових подій 2017 року, що сколихнули галузь. Ми вибрали найяскравіші.

«Угода» року. На думку глави НКРЗІ Олександра Животовського, найзнаковіша подія в індустрії – судова тяжба з повернення «Укртелекому» державі. 12 грудня апеляційний госпсуд Києва підтвердив рішення суду першої інстанції про розірвання договору купівлі-продажу акцій цього підприємства з компанією ЕСУ Ріната Ахметова. Якщо аналогічний вердикт прийме касаційна інстанція – актив повернуть у держвласність.

На думку анонімного джерела видання, ймовірність такого розвитку подій дуже велика, оскільки позбавитися від «Укртелекому», з якого «вичавлені ліквідні соки», не проти сам Рінат Ахметов. Раніше ми писали, що за останні роки «Укртелеком» і його материнська компанія ЕСУ накопичили величезний обсяг боргів. Серед кредиторів – навіть російський Сбєрбанк. За даними аудиту PricewaterhouseCoopers за 2016 рік, поточні зобов'язання «Укртелекому» перевищують його активи майже на 2 млрд грн.

У самій компанії спростовують цю версію. «ЕСУ не згодна з рішенням апеляційного суду і відстоюватиме свої права, зокрема, планує подавати касаційну скаргу. Такі рішення суду є негативним сигналом для інвесторів», – заявив Mind директор B2C-напряму «Укртелекому» Денис Захаренко.

Виконуючий обов'язки голови ФДМ Віталій Трубаров вважає, що крапку в судовій суперечці буде поставлено ​​у січні 2018 року. У разі «програшу» ЕСУ Кабмін передасть актив у розпорядження Мінінфраструктури або доручить ФДМ підготувати його до повторного продажу.

Досягнення року. 4 червня набув чинності закон №1834-VIII про доступ до інфраструктури. Прийняття цього знакового документа телеком-галузь домагалася більше п'яти років. Провайдери навіть влаштовували акції протесту під стінами парламенту і погрожували відключити інтернет по всій країні, щоб депутати спромоглися вникнути в їхні проблеми. Гравці телеком-ринку розповідали, що через відсутність встановлених законом правил гри власники інфраструктури (об'єктів енергетики, транспорту, будівель тощо) нерідко зловживають своїм становищем: на власний розсуд визначають тарифи, вимагають вагомих додаткових платежів, обмежують доступ або просто не дозволяють надавати послуги. Ці зловживання були основною причиною низького рівня проникнення інтернету в сільській місцевості та високих цін на послуги для абонентів за межами міст.

Але і після прийняття закону ситуація не дуже змінилася. Щоб він почав діяти повною мірою, потрібна розробка відповідними відомствами правил і методик, а також затвердження їх Кабміном. Останні не поспішають випускати ці підзаконні акти.

«У прийняття закону про доступ до інфраструктури майже ніхто не вірив (у парламенті сильне лобі противників цих новацій. – Mind). Але його прийняли. Так, закон ще не запрацював на всю силу, але вже багатьом операторам створив законну можливість будувати мережі й розвиватися, а не бути заручником у ОСББ або обленерго», – підкреслив телеком-експерт, член правління ІнАУ Костянтин Жакун.

Популізм року. 7 грудня набув чинності закон №7275, який отримав у народі назву «МаскиШоуСтоп». Телеком-бізнес почав вимагати прийняття змін до КПК ще восени 2015 року – після серії гучних безпідставних обшуків. «Час свавілля правоохоронних органів минув. Ми нікому не дамо чинити беззаконня над українським бізнесом», – попередив прем'єр-міністр Володимир Гройсман на своїй Facebook-сторінці під час прийняття законопроекту Верховною Радою.

«Ми обіцяли вам, що у дуже короткі терміни зробимо все можливе для того, щоб припинити процедуру проведення необґрунтованих, незаконних і, я переконаний, не потрібних державі обшуків», – підкреслив президент Петро Порошенко під час підписання закону. Гарант повідомив, що законом встановлено заборону на вилучення електронних інформаційних систем, якщо це прямо не передбачено рішенням суду, і обов'язок сторони обвинувачення робити копії необхідної інформації.

Насправді виявилося, що або перші особи держави та їхні спічрайтери не читали документа, або вони свідомо лукавили. По-перше, законом дозволено вилучення обладнання, якщо необхідна експертиза його вмісту. А вона потрібна слідству практично завжди, як раніше повідомляли Mind експерти. По-друге, норми закону не зобов'язують, а лише рекомендують копіювати інформацію з носіїв. По-третє, основні «покращення» документа спрямовані на захист бізнесу в суді. А телеком-юристи не пам'ятають жодної кримінальної справи з необґрунтованим вилученням техніки, яка дійшла б до розгляду представниками Феміди.

Через дев'ять днів після набуття законом сили СБУ продемонструвала, як він виконується на практиці, у ході обшуку в офісі інтернет-видання про криптовалюти і блокчейн Forklog. Представників видання особливо здивувало, що вилучили не тільки всю комп'ютерну техніку, а й пляшку рому. Мабуть, для плідного розслідування знадобилася експертиза і вмісту напою. Також цікава офіційна мета візиту: раніше якісь підозрювані повідомили СБУ, що міняли біткойни на гривні за допомогою Forklog. «Тепер всі учасники справи жадають дізнатися, як за допомогою інформаційного ресурсу можна здійснити обмін. Це з серії новорічних містерій», – пояснив Mind іронію події адвокат Forklog, керуючий партнер юридичної компанії Juscutum Артем Афян. Звітуючи за підсумками обшуку, прес-служба СБУ не надала ключів для вирішення цього ребуса.

Рекорд року. Згідно з даними дослідження доступності цін на інтернет, проведеного британською консалтинговою компанією BDRC Continental, Україна посідає друге місце за цим показником у світі з середньою вартістю послуг $5,47 на місяць, поступаючись лише Ірану ($5,37).

Вітчизняні телекомщики заявляють, що іноземні експерти трохи прорахувалися. За даними Expert & Consulting, середній дохід з одного абонента (ARPU) широкосмугового доступу в інтернет у 2016 році досяг 72,3 грн без ПДВ. За цей рік показник виріс незначно.

«Насправді Україна третій рік поспіль займає перше місце щодо дешевизни телеком-послуг у світі. Для клієнтів це добре. Але є і зворотний бік медалі: страждає якість сервісу. А потреба в сервісі зростає з кожним днем. Якщо ціна не підвищуватиметься на 30–50% на рік, гравців телеком-ринку стане менше. А коли не буде конкуренції, «великі» компанії піднімуть ціну на 500%», – попереджає директор «Паутина.NET» Олександр Арутюнян. За його словами, інвестори і власники телеком-компаній почали розуміти, що демпінг – не найкраща стратегія. «У 2017 році був змінений тренд, і ціни на послуги почали йти вгору, їхня якість стає краще», – зазначив спікер.

Наступного року очікується зростання тарифів мінімум на 30%. Проте Україна продовжить займати провідні позиції у рейтингах дешевизни.

Лобі року. Однією з ключових причин підвищення цін провайдерами стане пролобійований медіагрупами (МГ) закон №3504 про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення». Його норми зобов'язали провайдерів програмної послуги оплачувати телеканалам роялті за трансляцію їхнього контенту з 1 січня 2017 року. Гравці телеком-ринку довго пручалися нововведенням, вимагали прибрати рекламу з каналів тощо. «Одеські провайдери навіть відключали канали медіагруп на знак протесту», – згадує телеком-експерт Олександр Глущенко. Але кінець кінцем багато хто уклав договори з МГ і заклав збільшені витрати в тарифи для своїх абонентів.

«Провайдери виявилися заручниками ситуації, це вилилося для багатьох у додаткові витрати на тлі стагнації галузі та складної економічної ситуації в країні», – зазначає Костянтин Жакун. З початку 2018 року телевізійники мають намір підвищити розмір роялті ще вдвічі.

Прокол року. У 2014 році один з найбільших провайдерів кабельного ТБ і інтернету заявив, що йде з окупованого Криму, продавши свої активи російській компанії «Телекомунікаційні системи». «З 1 липня 2014 року «Воля-Кабель» припинить надання послуг на території Криму. Як компанія, яка завжди діє відповідно до закону, ми не можемо працювати в стані правового вакууму, в умовах, коли немає можливості дотримуватися українських законів. «Телекомунікаційні системи» будуть тимчасово використовувати бренд «Воля», сплачуючи нам за це роялті», – підкреслили в компанії.

У грудні 2015 року Кабмін заборонив українським компаніям надавати послуги на території Криму. А у травні 2017-го сталося «маленьке непорозуміння». Кримські ЗМІ забили на сполох, повідомивши, що абонентам «Телекомсистем» відрізаний доступ до російських ресурсів «Яндекс», Mail.Ru і «ВКонтакте». При спробі зайти на сайти кримчани бачили пояснення причини блокування – виконання указу президента України №133/2017.

Після інциденту представники української «Волі» знову заявили, що компанія не веде бізнес у Криму. Незабаром ЗМІ пояснили, як саме провайдер цього «не робить». У рамках розслідування журналісти виявили прямий зв'язок поточних структур української «Волі» з інтернет-провайдером, що продовжує надавати послуги в Криму, незважаючи на міжнародні санкції.

Люди, які нас здивували. У 2017-му обсяг крадіжок телеком-обладнання загрожує побити всі рекорди попередніх років. За даними президента «Київстар» Петра Чернишова, за перші три квартали цього року було скоєно 22 300 крадіжок (по 82 на день) тільки у національних телеком-операторів. Збиток оцінений у 261 млн грн.

«За прогнозами операторів, у 2017 році число крадіжок досягне позначки в 30 000, а збитки складуть понад 400 млн грн. Масові крадіжки кабелю почалися у 2015 році – з моменту скасування ліцензування пунктів прийому металобрухту. І продовжують зростати у зв'язку зі слабкою кримінальною відповідальністю», – підкреслює Денис Захаренко. «Звідси аварії, які можуть залишити без зв'язку не тільки міста, а навіть цілі області. Для абонентів це величезні втрати репутації та нервів. Для операторів – не менші. Ми втрачаємо гроші, час і сили, заспокоюючи незадоволених клієнтів», – продовжує Петро Чернишов.

Люди, які нас здивували, – не злодії, а співробітники правоохоронних органів, які відпускають зловмисників після затримання. Наприклад, у березні 2017 року СБУ і Нацполіція відзвітували про затримання членів ОЗУ. «Зловмисники встигли завдати шкоди операторам зв'язку на 1 млн грн. Під час затримання шести членів банди оперативники спецслужби вилучили у них викрадене майно, спецобладнання для його демонтажу, револьвер з патронами і наркотики. Відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185 ККУ», – зазначалося у повідомленні СБУ.

Присутні на затриманні представники мобільних операторів повідомили ЗМІ, що, за їхніми даними, члени ОЗГ незабаром опинилися на свободі й продовжують займатися вигідним «бізнесом».

Можливості та ризики-2018. Найбільш знаковою подією наступного року, ймовірно, стануть два 4G-тендери, які мають відбутися цієї зими. Держава розраховує поповнити скарбницю мінімум на 6,3 млрд грн. Олігарх Рінат Ахметов – отримати понад 500 млн грн. Чому? Про це Mind детально писав раніше. Абонентів почнуть заманювати новими «смачними» маркетинговими пропозиціями. Поки проникнення смартфонів, які підтримують 4G, в Україні дуже мале (до 20%). Мобільним операторам доведеться «підштовхувати» абонентів до покупки дорожчих гаджетів.

Також підігріє ринок мобільного зв'язку отримання фінансових ліцензій «великою трійкою» у 2017 році. «У 2018-му продовжиться експансія мобільних операторів на фінансовий сектор. Це сигнал до майбутнього перерозподілу ринку малих платежів», – зазначає Денис Захаренко.

Небезпека для інтернет-провайдерів криється у підписаному цього року указі президента про кібербезпеку. «А точніше, у закладеній в документі можливій забороні надавати послуги державним структурам тим операторам, у яких немає сертифіката на захищений вузол від Держспецзв'язку. Це може серйозно змінити ринок уже у 2018 році: послуги держструктурам монопольно надаватимуть лише 5–10 компаній в Україні», – резюмує Костянтин Жакун.