Сонце для зв'язку: як «Київстар», «Vodafone Україна» та lifecell задіяли альтернативну енергетику для живлення базових станцій

На відміну від генераторів та акумуляторів, сонячні електростанції (СЕС) можуть скоротити витрати на електроенергію й у перспективі стати окремим бізнесом. Втім мобільні оператори поки не поспішають живити більшість своїх базових станцій (БС) від сонця. Хоча вже вкладають десятки мільйонів гривень у СЕС.

Тестувати це автономне джерело живлення дехто з гравців почав ще до повномасштабного вторгнення. Згодом підтягнулися колеги. Які результати експериментів? Чи стануть СЕС панацею під час блекаутів взимку? Скільки можна заощадити витрат на електроенергію? Яка окупність проєктів? Які подальші варіанти «співпраці із сонцем» вибрали оператори за результатами тестів? Ці та інші запитання Mind адресував «великій трійці».

Де тестували та які (не) разючі результати отримали?

Першою експерименти почала «Vodafone Україна» ще 2018 року. Тоді оператор збудував СЕС в одному з найскладніших кліматичних регіонів України – у Карпатах, у районі гори Говерла. Ця СЕС живить одну БС.

«Там немає розподільчих мереж електропостачання, а зв'язок дуже потрібний – це одна з найпопулярніших локацій серед туристів і спортсменів. Наявність зв’язку в цій місцевості – це не тільки зручно, а й іноді життєво необхідно – у разі надзвичайних випадків є можливість зв’язатися з рятувальними службами», – раніше пояснювали Mind у компанії.

Згодом – 2024 року – «Vodafone Україна» розпочала точкові тести ще у двох регіонах: Полтавській області та Дніпрі, де запрацювали ще три СЕС для трьох БС.

Попри значну залежність від погодних умов, у компанії вважають, що всі СЕС себе виправдали.

«Ми тестували технологію протягом чотирьох сезонів року. Пілотні об'єкти продемонстрували: ефективну роботу гібридної системи «мережа + сонце», значне зниження витрат на електроенергію з мережі, зменшення навантаження на електромережу в денний час, надійність технології в українських кліматичних умовах, особливо в періоди високої сонячної активності, підвищення стійкості роботи базових станцій», – розповідають у «Vodafone Україна». Середні показники поки що не наводять.

Деякими з них діляться в lifecell. Цей оператор другим на ринку почав тестування живлення БС від сонця. 2022 року компанія запустила пілот на одній базовій станції в Одеській області. Локацію вибрали не випадково: на півдні України багато сонячних годин, що дозволяє оцінити потенціал генерації.

«Наші сонячні панелі загальною площею 84 кв. м виробляють до 16 кВт енергії для живлення БС, що дозволяє забезпечити зв’язком більш ніж 2000 людей у чотирьох населених пунктах області. Сонячні батареї генерують постійний струм напругою 48 вольт, який подається на обладнання базової станції. Ємності акумуляторів вистачає на 36 годин автономної роботи, а температурний діапазон роботи: від -20 до +40 °C», – розповідають у lifecell.

Та пояснюють, що в сонячні дні панелі забезпечують роботу базової станції та водночас заряджають акумулятори. У хмарні дні або взимку генерація суттєво зменшується, і станція переходить на мережеве або резервне живлення. Панелі не потребують спеціального обслуговування, окрім періодичного огляду та за потреби очищення.

«Результати тестів показали, що в літній період сонячні батареї здатні значно зменшувати споживання енергії зі стаціонарної мережі, частково забезпечуючи роботу БС. Для тривалих блекаутів взимку генерації недостатньо – автономність забезпечує насамперед акумуляторний блок. Для повноцінного заміщення мережевого живлення потрібна або велика маса панелей (яка фізично не розміститься на більшості майданчиків), або гібридні рішення (СЕС + батареї + генератори). Проєкт цінний для нас саме як тест різних режимів роботи, а не як готове рішення для масштабування», – пояснюють у lifecell.

«Київстар» останнім – з 2024 року – почав тестування. Втім наразі має шанси значно випередити колег за обсягом генерації. Запуск першого пілоту оператор почав готувати якраз напередодні повномасштабного вторгнення. Але локацію вибрав «дуже вдалу»: у Херсоні. Тож запуск перенесли на декілька років і в інші регіони: Одеську та Житомирську області.

2024 року оператор інвестував 10 млн грн у будівництво власних СЕС у цих областях. Кількість сонячних електростанцій, потужність і результати тестування компанія досі не розголошує. Єдине, торік технічний директор «Київстар» Володимир Лутченко коротко уточнював, що економія мінімальна. Втім оператор уже тоді розглядав можливість передавання надлишків електроенергії в мережу.

Які подальші варіанти «співпраці з сонцем» за результатами тестів?

Зовсім різні. Наразі кожен гравець іде своїм шляхом.

У жовтні 2025 року президент «Київстар» Олександр Комаров в інтерв’ю Mind уперше повідомив про те, що компанія розглядає можливість придбання виробника альтернативної енергії. Згодом, у листопаді, АМКУ дозволив оператору орієнтовно за $5 млн купити контрольну частку компанії «Санвін-11», що володіє СЕС у Житомирській області.

Потужність об’єкта – 12,95 МВт – гігантська порівняно з іншими СЕС мобільних операторів, що будують невеликі станції для живлення кожної БС. Водночас на ринку генерації це СЕС середнього масштабу (в Україні близько 1400 сонячних електростанцій різної потужності: 6,3 ГВт промислових та 1,4 ГВт домашніх).

Теоретично цієї потужності «Київстару» може вистачити не лише для живлення власних БС області, а й для виходу на ринок відновлюваної енергетики. До того ж «Санвін-11» підключена до «зеленого» тарифу та з 2019 року вже є гравцем цього ринку.

За даними Опендатабот, останніми роками (окрім 2022-го) у «Санвін-11» позитивна динаміка доходу та чистого прибутку.  

Фінансові показники компанії «Санвін-11»

Тож чому «Київстар» вирішив придбати готову СЕС, а не продовжувати будувати самостійно? Які плюси і мінуси обох варіантів? Компанія купує СЕС для резервного живлення власної інфраструктури чи планує диверсифікувати бізнес і стати гравцем на ринку сонячної генерації? До закриття угоди в компанії на ці запитання Mind не відповіли.

У згаданому інтерв’ю нашому виданню Олександр Комаров лише трохи підняв завісу над «планом»: «Нам цікаве поєднання ESG та підвищення ефективності й хеджування деяких ризиків. Зокрема, дивимося на можливості придбання виробників альтернативної енергії. Це пов’язано з тим, що ми хотіли б довести до певного рівня частку споживання нами енергії з альтернативних джерел. І бачимо це як механізм довгострокового хеджування цін на електроенергію, бо ціна на неї за 2024 рік зросла більш ніж на 60%. Це одна зі значних статей витрат компанії».

«Мапа реалізації проєкту – практично вся територія України, за винятком прифронтових територій. На першому етапі йдеться про базові станції, розташовані на землі та власній інфраструктурі мобільної мережі», – розповідають у пресслужбі «червоного» оператора.

Кожна БС матиме власну сонячну електростанцію із системою акумулювання енергії. Загальна потужність об’єктів – 360 кВт. Тобто кожна система містить сонячні панелі та інвертори потужністю 3,6 кВт.

Ці 100 СЕС оператор уже почав встановлювати та планує завершити будівництво на початку 2026 року. Перша серія об’єктів уже в процесі спорудження в Полтавській, Черкаській і Кіровоградській областях, уточнюють у «Vodafone Україна».

«Цим проєктом передбачається компенсація власного споживання електроенергії від зовнішньої мережі. Що особливо актуально в умовах енергетичної кризи – власна генерація дозволяє зменшити навантаження на енергосистему країни. Мета – створити стійкішу до блекаутів та екологічну (у порівнянні з іншими джерелами резервного живлення) телекомунікаційну інфраструктуру», – кажуть у компанії.

Наскільки 30 млн грн інвестицій у СЕС зменшать витрати на електроенергію, враховуючи зростання тарифів? Та яка очікувана окупність проєкту? На ці запитання оператор обіцяє відповісти пізніше.

«Використання сонячної енергії дозволить знизити споживання із централізованої електромережі приблизно на 300 МВт/год на рік. Сума економії на тарифах на е/е суттєво залежить від зовнішніх факторів та сезонності. Більш коректно оцінювати ефективність проєкту та відповідно економію, грунтуючись на даних протягом року експлуатації СЕС. Інженери компанії мають попередні розрахунки, основані на пілоті. Зараз маємо нагоду перевірити дані на масштабованості проєкту», – пояснюють у «Vodafone Україна».

«Після тестування не масштабували рішення, оскільки подальша реалізація передбачає значні капітальні інвестиції, водночас не є достатньо ефективною в зимовий період. Окупність таких рішень у телекомі зазвичай довга, не менше п’яти років, особливо в регіонах зі значною сезонністю генерації. Також сонячні панелі вразливі до пошкоджень через обстріли. Тож ми зосередилися на розвитку автономних джерел живлення, які забезпечують стабільніший і прогнозованіший резерв у періоди знеструмлень, а також відповідають вимогам держави», – пояснюють у пресслужбі «жовтого» оператора.

Та уточнюють: зараз 94% мережі lifecell можуть працювати 10 годин без стаціонарного живлення. Для цього оператор закупив 48 тис. літієвих акумуляторних батарей (48V, 100 Ah), з яких 43 тис. уже встановлено. При тривалих блекаутах близько 23% базових станцій забезпечені стаціонарними та мобільними генераторами. Додатково придбані 3500 генераторів. Після їх встановлення компанія планує забезпечити можливість автономної роботи до 70% мережі під час тривалих знеструмлень.

Чи будуть інші оператори за прикладом «Київстар» купувати СЕС?

Mind запитав, чи збираються «Vodafone Україна» та lifecell надалі купувати, як «Київстар», готові СЕС і виходити на ринок генерації.

У «Vodafone Україна» кажуть, що перші висновки зроблять після реалізації проєкту зі 100 БС: «Втім основний фокус концентруємо на самостійному будівництві, що максимально враховує індивідуальні потреби та конструктивні особливості кожного об’єкту».

У lifecell найближчим часом взагалі не планують запускати ані власну масштабну програму СЕС, ані купівлю активів, що вже працюють.

Тож скільки базових станцій невдовзі живитимуть СЕС?

Зараз в Україні близько 38 тис. БС: у кожного оператора по 10–14 тис. (точна статистика не публікується через постійні руйнування).

Поки що до «сонця» підключені одиниці БС: у lifecell – одна, у «Vodafone Україна» – чотири, у «Київстар» – ще декілька.

На початку 2026 року їхня загальна кількість може зрости до 200–300, за умови успішного закриття угоди «синім» оператором і розгортання локальної мережі від СЕС «Санвін-11» до кожної БС (що вимагає додаткових інвестицій).

А чи можливе «килимове» покриття в майбутньому?

Навряд чи. Поки оператори так далеко не заглядають і перераховують бар’єри.

«Не скрізь є можливість встановити сонячні панелі. Наприклад, у Києві 90% базових станцій розташовані на дахах. Щоб встановити сонячні панелі, потрібно враховувати параметри будівель, навантаження, де можливо – орендувати дахи, отримувати дозволи на встановлення конструкцій», – пояснюють у «Vodafone Україна».

У lifecell доповнюють перелік перешкод: «Основні бар’єри – низька ефективність СЕС в Україні взимку, коли навантаження на мережу й ризики відключень найбільші; обмежена площа на багатьох майданчиках для достатньої кількості панелей, фізична безпека обладнання в умовах війни, економічна доцільність – зазвичай автономні СЕС не замінюють собою генератори чи великі акумуляторні системи».

Тож наразі сюрпризів можна чекати лише від «Київстар». Торік материнська компанія VEON підтвердила своє зобов'язання інвестувати $1 млрд в Україну до 2027 року.

«У нас є майже пів мільярда доларів коштів в Україні, тому продовжуватимемо інвестувати. Не дивуйтеся, якщо купимо активи в Україні», – розповідав CEO VEON Каан Терзіоглу в листопаді минулого року.

Та уточнював, що холдинг уже визначив деяких кандидатів у сфері виробництва та розподілу енергії, включно із сонячною енергетикою.

Якщо тут ключове слово «деяких», то ймовірно 2026 року «Київстар» продовжить купівлю енергоактивів. У компанії пообіцяли Mind розповісти більше деталей після закриття першої угоди.