Павло Груленко
Заступник керівниці національної мережі реабілітаційних центрів RECOVERY, заснованих Віктором та Оленою Пінчуками. Має великий досвід роботи у сфері охорони здоров’я. Зокрема, був державним службовцем МОЗ, опікувався екстреною медичною допомогою, працював у ВООЗ та USAID. Випускник EMBA kmbs. Під час навчання в бізнес-школі розробив та захистив власний стартап GovTech export agency у партнерстві з українською ІТ-компанією Strimco.
РОЗКАЖІТЬ ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ПРОЄКТ RECOVERY UKRAINE: ЯКА ЙОГО МІСІЯ, ЗА ЩО ВІДПОВІДАЄТЕ?
Я заступник Світлани Гриценко, керівниці національної мережі реабілітаційних центрів RECOVERY. Місія цього проєкту – допомогти військовим після поранень повернутися до повноцінного життя. На сьогодні наша мережа є найбільшою в Україні, вже зараз об’єднує 12 інноваційних центрів у різних регіонах, де відновилося понад 12 тисяч військових. Цей проєкт – ініціатива Віктора та Олена Пінчуків задля допомоги Силам безпеки й оборони. Одним із головних напрямів проєкту є розвиток спільноти медичних фахівців із реабілітації. Наші лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, медичні брати й сестри постійно беруть участь у всеукраїнських та міжнародних програмах з обміну досвідом. Нещодавно ми розпочали такий обмін на міжнародному рівні (Балтія, США).
РОЗКАЖІТЬ ПРО ВАШ ПРОФЕСІЙНИЙ ШЛЯХ – ВІД ВОЛОНТЕРСТВА ДО ДЕРЖСЛУЖБИ ТА ЧОМУ ПІШЛИ З МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я.
Мій волонтерський шлях розпочався у 2014 році, коли мені було неповних 19. Наприкінці того ж року команда, з якою я працював, реалізовувала один із наймасштабніших проєктів забезпечення бойових підрозділів сил оборони України тактичним медичним приладдям. Це зараз ми добре знаємо слово «турнікет». Так було не завжди. Пишаюсь тим, що був неподалік коренів впровадження в Україні тактичної медицини. Цей важкий процес триває і досі, ним переймаються чудові команди у благодійному середовищі та державних структурах. Орієнтовно з кінця 2015 року я долучився до реформи Міноборони в частині тактичної медицини. Пишаюсь внеском у те, що зараз ми не чуємо про державні закупівлі гумових рожевих джгутів часів Другої світової. А такі часи у нашій історії були.
З 2017 року почав допомагати друзям, які працювали в чудовій команді Уляни Супрун, з реформою охорони здоров’я.
З 2018 по 2022 рік був державним службовцем МОЗ, опікувався екстреною медичною допомогою. Моя команда має результати також в інших сферах, зокрема – формування нової філософії боротьби у лікарнях з COVID-19 – забезпечення їх кисневими станціями у максимально короткі терміни коштом державного бюджету.
У 2023 році працював у міжнародних організація, як-от ВООЗ, SAFEMED (фінансований USAID).
Також цього року долучився до команди RECOVERY – найбільшої в Україні мережі державних реабілітаційних центрів для військових. Як я вже казав, проєкт благодійний, заснований Віктором та Оленою Пінчуками.
ЯК ЗМІНИЛОСЬ ВАШЕ ЖИТТЯ ПІСЛЯ ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ?
Для мене війна триває з 2014 року. Після повномасштабного вторгнення стало важче. На третій рік повномасштабки ми маємо дефіцит людей в усіх сферах – благодійній, комерційній, державній та військовій. Я впевнений, що ми маємо справу з тривалим конфліктом, тривалість якого я для себе визначаю у десятиліття. Тим паче вже десятиліття конфлікту позаду. Меседж, яким я живу і який пропагую, – складний контекст має у собі потенціал. Кратний, якщо порівнювати з мирним часом. Іноді я ставлю собі запитання: «Чи є краще лідерство, ніж під час війни в Україні?», «Які інші кейси мають та впроваджують світові бізнес-школи щодо цього?». І розумію, що Україна вже попереду всього світу, попереду й kmbs. Немає кращого прикладу лідерства, ніж навчатись його у бомбосховищах під звуки роботи ППО над Києвом.
Ми лідери у низці кластерів miltech та software. Маємо інженерні таланти, а ще спроможності добре продавати ідеї на дружньому нам Заході для того, щоб стати «другим Тайванем» у галузі напівпровідників. Таким чином, ми зможемо мати додаткові аргументи Заходу допомагати нам. Лише уявіть собі: «Україна потребує закрити небо над двома найбільшими у Європі заводами напівпровідників, що охоплюють понад XX % світового ринку» або «Україна в обмін на зброю пропонує ексклюзивне відкриття ліцензії на власну систему ППО. Ось нещодавно ця система відбила 100 % російських балістичних ракет»… Це ілюстрація унікального потенціалу. І я обрав для себе шлях лишатись в Україні, щоб використати його.
ЩО МОТИВУВАЛО ДО ВСТУПУ В KMBS ТА ЯКІ ЗАВДАННЯ СТАВИЛИ ПЕРЕД СОБОЮ?
Мотивувало шалене бажання розвиватись. Сподівання цілком виправдались. Найшвидші зміни у моєму житті трапились під час навчання. Принагідно дякую програмі Всесвітні Студії Фонду Віктора Пінчука за можливість отримати стипендію на навчання.
ЧОМУ ОБРАЛИ САМЕ KMBS?
Я довго обирав. З багатьма іншими бізнес-школами спілкувався, з деякими навіть ходив разом у гори. Крутих команд багато, проте мій вибір зупинився на kmbs через їхній вайб. Мені важко сформулювати точніше. До kmbs йдуть робити бізнес більшим та кращим – усі інші складові (як от soft skills тощо) додаються (важливим) пакетом, проте основою є хардова складова бізнесу. Тобто у kmbs точно знають свою нішу і (справді зоряна) команда викладачів розвиває її дуже глибоко. Я мрію якось піти навчатися до Harvard business school, проте певен, що багато речей, які нам викладали у бомбосховищі kmbs, у США я не знайду – це історичне коріння НаУКМА, що точно дає про себе знати, та неймовірна спільнота людей.
ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЯ З ВАМИ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ? ЩО ЦІКАВОГО ВИНЕСЛИ ДЛЯ СЕБЕ?
Складне питання. Якось напишу книгу, у якій цей розділ буде великим. У kmbs я прийшов державним службовцем з некерівною посадою, проте з досвідом управління у благодійному секторі та кількома десятками успішних кейсів у державному. З kmbs я пішов управлінцем, який має розуміння:
• себе – краще, ніж під час вступу;
• потенціалу навколо та основних напрямів руху, щоб його використовувати;
• хардової частини бізнесу – зокрема фінансів, інвестування, бухгалтерського обліку тощо – усього, що людині з-поза бізнесу потрібно знати під час такої трансформації;
• стратегування – як власного у професійному житті, так і на рівні команд та проєктів.
А ще у мене багато нових ідей. Наприклад, під час навчання у kmbs розробив та захистив власний стартап GovTech export agency у партнерстві з українською ІТ-компанією Strimco. Пишаюсь впровадженням кожної ідеї у реальне життя. І окремо – пишаюсь українським govtech!
У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ВАША ЖИТТЄВА МІСІЯ?
Моя місія зараз трансформується. Я в процесі спостереження, що з цього народиться.
ЯКА ВАША НАЙКРАЩА ІНВЕСТИЦІЯ ЗА ОСТАННІЙ ЧАС?
Люди. Кайфую вкладати у таланти, збільшувати спроможність у тих, хто має потенціал.