Анастасія Халєєва
Працює в Міністерстві цифрової трансформації України з листопада 2019 року. Обіймає посаду директорки директорату та відповідає за правові аспекти діяльності міністерства. Її місія полягає у створенні держави, яка гідно служитиме своїм громадянам, забезпечуючи рівні умови для всіх. Анастасія також брала участь у реформуванні медицини в Україні, зокрема у впровадженні електронних систем в Міністерстві охорони здоров’я під керівництвом Уляни Супрун.
ВИ ПРАЦЮЄТЕ В МІНЦИФРІ. З ЯКОГО РОКУ ВИ ПРИЄДНАЛИСЯ ДО КОМАНДИ, ЯКУ ПОСАДУ ОБІЙМАЄТЕ ТА ЗА ЩО ВІДПОВІДАЛЬНІ?
Я працюю в Мінцифрі з листопада 2019 року, тобто майже з моменту її утворення. Мабуть, це моя найдовша кар’єра на одному місці на державній службі. Наразі я обіймаю посаду директорки директорату та координую кілька великих напрямів.
Перший напрям пов’язаний з політикою захисту та оброблення персональних даних в інформаційних мережах під час запровадження будь-яких нових продуктів як у Мінцифрі, так і в державі загалом. Мінцифра є суб’єктом обов’язкового погодження актів Кабміну, тому, коли хтось хоче запровадити якусь систему, ми обов’язково перевіряємо, що вони там збираються робити, які дані куди передавати тощо.
Другий мій великий напрям – це електронна ідентифікація та електронні довірчі послуги. Якщо ви користуєтесь електронним підписом «ПриватБанку» чи «Дія.Підписом», то фактично за всю сферу регулювання та виконання функцій центрального засвідчувального органу, який надає можливості ідентифікації та повноваження для інших надавачів довірчих послуг, відповідаємо ми. Тобто як директорка координую роботу цього напряму.
І третій великий напрям – це проєкт United24, фандрейзингова платформа Президента, що збирає донати з усього світу. Цей проєкт народився під час війни та вже виріс в окремий великий напрям. Я відповідаю за координацію з іншими органами державної влади, усю бюрократичну та юридичну роботу цього проєкту.
ОКРІМ ТРЬОХ НАПРЯМІВ ДІЯЛЬНОСТІ, ПРО ЯКІ ВИ ЗГАДАЛИ, ЧИ Є ЩЕ ПРОЄКТИ, ЯКИМИ ВИ ОПІКУЄТЕСЬ?
Треба розуміти, що всередині кожного напряму є величезний обсяг роботи. Якщо ми кажемо про персональні дані, то десь поблизу маячить новий закон про захист персональних даних, який потрібно ухвалити для повноцінного вступу в ЄС. Це той GDPR, про який усі так багато говорять. І з цим також виникають проблеми, тому що закон у тому вигляді, в якому він є, доволі важко виконати, особливо суб’єктам українського бізнесу, які постраждали від ковіду та війни. Європейські штрафи за порушення закону про захист персональних даних просто знищать тих суб’єктів, які з ними працюють в Україні. Культура захисту персональних даних у нас наразі перебуває на низькому рівні. Щоб це виправити, потрібно пройти довгий та тернистий шлях всередині одного проєкту.
Те саме стосується закону про електронні довірчі послуги, що набрав чинності у 2023 році. Ми повинні зробити так, щоб електронні довірчі послуги України визнавалися на рівні Європейського Союзу, тому що ми їхні довірчі послуги визнали, вони наші – ні. Тобто ви можете підписати контракт, домовитися про постачання товару, але такі підписи для більшості в Європі юридичної сили не мають. Якщо щось трапиться, то український бізнес у цьому випадку геть незахищений. Наше завдання зробити так, щоб українські довірчі послуги визнавалися в Європі на рівні їхніх довірчих послуг. Зараз вони визнали наш «Дія.Підпис», але поки що не з найвищим рівнем захисту. І ми працюємо над тим, щоб сертифікувати «Дію», переймаємося тим, щоб українські підприємці могли впевнено користуватися українським підписом в Європі, а їхні компанії могли користуватися підписами в Україні. Всередині цього напряму так само багато роботи.
І United24 – це проєкт, якому я віддаю найбільшу кількість часу, тому що це постійні інновації й до того ж це сфера Military Tech, яка наразі в пріоритеті. У нас багато напрямів, але сфера Military Tech є, мабуть, найпотрібнішою, бо фактично з United24 виросла армія дронів. Перші дрони, які купувалися за державні кошти, – це були гроші, зібрані на платформі United24. У червні 2022 року була колосальна потреба в будь-яких дронах, починаючи від Mavic, закінчуючи різними Autel, які просто скрізь застосовувалися. Сфера дронів була недорозвинена. І те, що збирали люди, бракувало для потреб країни. А після того, як ми зібрали перші гроші та довели необхідність інвестицій у це безпосередньо державою, вже у 2023 році з бюджету було виділено 40 мільярдів гривень на відповідні закупівлі. Стало зрозуміло, що ця сфера може жити. Ми дали змогу приватним виробникам виготовляти дрони та продавати їх державі, впровадивши спрощену процедуру сертифікацію. Було подолано довгий шлях, внесено купу нормативних змін для того, щоб ринок дронів в Україні з’явився як такий і щоб держава могла їх купувати. Так з маленької ідеї закупити дрони для армії виріс колосальний проєкт державного рівня, який генерує вкрай необхідне обладнання. Потім з’явилися морські дрони, результати роботи яких усі вже бачили. Я сподіваюся, що кошти з державного бюджету теж будуть спрямовані на ці дрони.
«ДІЯ» – УНІКАЛЬНИЙ ПРОДУКТ, АНАЛОГІВ ЯКОМУ У СВІТІ НЕМАЄ. І ВІН СТВОРЕНИЙ ДЕРЖАВОЮ, А НЕ ПРИВАТНИМ СЕКТОРОМ. ЧОМУ ТАК ВІДБУВАЄТЬСЯ?
Мінцифра докорінно відрізняється від інших міністерств, де всі процеси відбуваються дуже довго. Особливо відчуваєш це, коли йдеш коридорами Кабінету Міністрів України. У 2019 році нам казали, що ми оскверняємо священну будівлю Кабміну, бо ми ходимо там у джинсах, футболках, з однаковими рюкзаками. Але це нова культура, яка не припиняє активно поширюватися.
Сьогодні у всіх міністерствах державного апарату є керівник з цифрової трансформації (CDTO), який допомагає нам. Ви навіть не усвідомлюєте, скільки людей, дотичних до Мінцифри, працюють у різних державних проєктах. Вони допомагають нам покращувати цю бюрократизовану систему та спрощувати процеси. Адже головна мета Мінцифри була і залишається зробити Україну найзручнішою державою у світі. Ми розуміємо, що це важкий шлях, але ми й далі йдемо до мети попри всі складнощі.
ЩО СТАЛО ПОШТОВХОМ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПІТИ НАВЧАТИСЯ В БІЗНЕС-ШКОЛУ?
Я вступила до kmbs у 2022 році, вже після початку повномасштабного вторгнення. На це рішення вплинуло багато чинників, зокрема війна. Раніше я була впевнена, що більше не піду навчатися. Але коли я усвідомила масштаби викликів, які постануть перед нами після війни, моє ставлення змінилося. Я усвідомила, що мені потрібні додаткові знання про те, як все влаштовано у світі, щоб правильно готувати державні документи в майбутньому.
ЧОМУ ОБРАЛИ САМЕ KMBS?
Я вчилася в кількох університетах, і це точно не той рівень освіти, який би мене влаштовував. Я розуміла, що класична система освіти не дасть того, що потрібно для роботи в державному управлінні в умовах війни. Жодна книга цього не опише. На жаль, я не можу розглядати бізнес-школи за кордоном, оскільки я державна службовиця і не маю права виїзду за межі України. Дистанційна освіта – теж не мій варіант. Мені потрібна очна форма навчання, щоб ефективно засвоювати інформацію. Тому я шукала виключно в Україні, а тут, відверто кажучи, мало шкіл, які надають освіту такого рівня. Я поговорила з кількома випускниками kmbs, затвердилася в думці, що мені потрібно саме туди, тому подала документи.
ЯК НАВЧАННЯ ВПЛИНУЛО НА ВАС?
По-перше, я почала по-іншому дивитися на деякі речі, зокрема на свою роботу в проєкті United24. У проєкті фактично залучено кілька команд: юридична, якою керую я, комунікаційна та команда відділу партнерів. Я по-іншому почала дивитися на їхню роботу та переосмислила цінність того, що робимо ми. До вступу до школи я сприймала проєкт лише як можливість зібрати кошти та купити необхідне. Але під час навчання, роблячи домашні завдання з маркетингу, я зрозуміла, що вплив United24 на те, що відбувається в державі, величезний.
У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ВАША ЖИТТЄВА МІСІЯ?
Моя місія – зробити державу, яка могла б гідно служити своїм громадянам. Я ніколи не думала, що опинюся на державній службі, але зараз розумію, що в моїх руках є нагода зробити цю країну кращою. Я будую цю країну для майбутнього наших дітей, щоб вони відчували гордість за те, що вони українці та живуть в Україні.
ЯКА ВАША НАЙКРАЩА ІНВЕСТИЦІЯ ЗА ОСТАННІЙ ЧАС?
Це інвестиція мого часу в служіння країні. Я інвестую в розвиток своєї дитини й у розвиток країни. Я свідомо обираю цей шлях, бо отримую від цього задоволення. Для мене нормально писати повідомлення або правити державні документи о другій годині ночі, бо я точно знаю, заради чого це все.