Андрій Білий
Підприємець, співзасновник компанії «Хаб меблевих технологій», керівний партнер проєкту індустріального парку «ІнПарк Борислав», що спеціалізуватиметься на виробництві меблів. Має великий досвід роботи в різних сферах — від виробництв міжнародних компаній Procter & Gamble та Dunapack Packaging до роботи в органах місцевого самоврядування у Львівській міській раді, де керував реконструкціями вулиць та покращував роботу громадського транспорту.
РОЗКАЖІТЬ ПРО ПРОЄКТ «ІНПАРК БОРИСЛАВ», ЯКИЙ ВИ ЗАРАЗ РЕАЛІЗОВУЄТЕ.
«Інпарк Борислав» – це вже зареєстрований індустріальний парк, який ініціювала Бориславська міська рада, а наша компанія «Хаб меблевих технологій» перемогла у конкурсі на керівну компанію. Загалом, я особисто опікуюсь цим проєктом з травня 2022 року, знайшов генерального партнера – компанію АМФ Україна, одного з найбільших виробників офісних меблів в Україні. Вони ще до повномасштабного вторгнення шукали можливість масштабувати виробництво. І зараз ми разом плануємо це реалізувати. Індустріальний парк має 20 Га землі, зручний доступ до магістральних доріг та всіх необхідних мереж. Першим резидентом парку буде якраз компанія АМФ Україна, яка займе близько 30 % території індустріального парку для свого заводу на 24 тисячі квадратних метрів. Зараз триває проєктування першого об’єкта, дали запит на технічні умови та плануємо найближчим часом починати будувати. Звісно, величезна кількість негативних зовнішніх чинників може сильно вплинути на перебіг проєкту. Загалом, після досвіду на керівних посадах на виробництвах у компаніях світового рівня та роботи в органах місцевого самоврядування я розмірковував, як можна об’єднати цей досвід та створити щось круте та масштабне в Україні. Саме тоді й виникла ідея мережі індустріальних парків, де можна поєднати і досвід комунікації з державними органами різного рівня, і вміння організовувати та вдосконалювати виробництва. Тому хочу запустити перший індустріальний парк, відпрацювати модель, а після того шукати партнерів та інвесторів для подальшого масштабування. Я переконаний, що такі проєкти можливі тільки із залученням потужних українських виробників. Бізнес-школа добре структурує поняття екосистем, емерджентного ефекту та переваг розгортання відкритих систем. Це й хочу відпрацювати на практиці. Також переконаний, що індустріальні парки та переробна промисловість – це ключовий напрям, який буде потужно розвиватись після завершення війни.
ЯКА ВАША РОЛЬ У ЦЬОМУ ПРОЄКТІ?
Зараз я виконую роль директора та координатора. Це не забирає багато часу. З розвитком проєкту моя роль буде змінюватись. Спочатку керівна компанія зосередиться на девелопменті земельної ділянки, далі – на девелопменті нерухомості, а після того на весь час існування індустріального парку керівна компанія обслуговуватиме та підтримуватиме всіх учасників індустріального парку. На кожному етапі будуть залучатися відповідні професіонали для досягнення результату. Зараз ми з партнерами зосереджені на початку будівництва першого заводу. А після цього я організовуватиму шлях лаконічного розвитку керівної компанії.
ЯКИМ БУВ ВАШ ПРОФЕСІЙНИЙ ШЛЯХ ДО ВЛАСНИХ ПРОЄКТІВ?
Я розпочав свою кар’єру в міжнародній компанії Procter & Gamble. Вже зараз я розумію, наскільки сильно мені пощастило після університету потрапити в таку системну компанію. Фактично це був мій перший MBA, але практичний. За чотири роки я здобув чудову бізнес-освіту, яка стала фундаментом для подальшої роботи у сфері покращення виробничих процесів в інших компаніях. Я працював на двох підприємствах: Рубіжанському картонно-тарному комбінаті, де відповідав за операційну ефективність на трьох заводах, та компанії «Дунапак», де обіймав посаду директора з виробництва на двох підприємствах, розташованих у місті Олешки біля Херсону та Ходорів біля Львова. Потім я спробував себе в консалтингу, заснував власну компанію, що спеціалізується на операційній ефективності. Допомагав виробничим компаніям розвивати лідерські навички керівного складу, будувати ефективні бізнес-процеси та впроваджувати методології, відомі як World Class Manufacturing або Toyota Production Systems. Так я і познайомився з мером Львова Андрієм Садовим, коли запропонував йому зробити революцію ефективності на муніципальних підприємствах. Йому ця ідея дуже сподобалась, але він не вірить у консалтинг в органах місцевого самоврядування, тому запропонував мені втілювати мої ідеї з покращення ефективності в ролі посадовця Львівської міської ради. Я погодився на цей виклик: зайти в органи місцевого самоврядування на кілька років та зробити класний проєкт для портфоліо. Так минуло чотири непростих, але цікавих та насичених років мого життя. Мої повноваження різко зростали і в результаті вдалось реалізувати рекордну кількість реконструкцій міської інфраструктури, зробити найбільше за історію сучасного Львова оновлення громадського транспорту, впровадити міжнародні стандарти фінансової звітності та багато іншого.
ЯК ЗМІНИЛОСЬ ЖИТТЯ ПІСЛЯ ПОЧАТКУ ВІЙНИ?
На жаль, я втратив деяких гарних друзів, але, з іншого боку, знайшов нових. Ця кризова ситуація показала, хто є хто, хто порядний, а хто негідник. З поляками організували благодійний фонд, за 2022 та 2023 роки завезли гуманітарної допомоги на суму більше ніж 70 млн грн. Спробував та протестував кілька інвестиційних проєктів із різними партнерами. Але доволі важко планувати, коли «умови гри» та контекст змінюються. Зараз також дивлюсь у напрямі міжнародних проєктів.
ЧОМУ ПІШЛИ ДО БІЗНЕС-ШКОЛИ?
З одного боку – після завершення роботи в міськраді у 2021 році дуже хотілось «освіжити голову». З іншого – давно хотів здобути ступінь МВА і нарешті з’явився час. Я шукав нове коло спілкування, адже в місті та області вже знав багатьох людей. Робота в органах місцевого самоврядування допомогла мені розібратися, як працюють закони на практиці, особливо в масштабних проєктах. Це важливо розуміти, як і знати послідовність дій та можливі ризики на кожному етапі. Крім того, ця робота дала мені змогу познайомитися з людьми, з якими важко було б зустрітися за інших умов. Для розширення кола спілкування в бізнесі мені здалося, що бізнес-школа – це один із найкращих варіантів. Я хотів познайомитися з людьми, близькими мені за цінностями, які хочуть робити бізнес в Україні. Не розглядав навчання в закордонних бізнес-школах, бо розумію, що вони корисніші для міжнародного бізнесу. У мене ж масштаб поки що не міжнародний. Два з половиною роки тому, коли я вступав до Києво-Могилянської бізнес-школи, це був тільки початок, тільки ідеї. Тому насамперед хотілося познайомитися з цікавими людьми, з потенційними партнерами або клієнтами.
ЧОМУ САМЕ KMBS?
Я зібрав відгуки людей, які вчилися в різних школах, і відповідно до цих відгуків обрав школу.
ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЬ ВРАЖЕННЯ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ МОГИЛЯНКИ? ЧИ ОТРИМАЛИ ВИ ТЕ, ПО ЩО ЙШЛИ?
Я не можу сказати, що дізнався багато нового, оскільки завжди приділяв достатньо уваги саморозвитку. Ще до школи пройшов безліч курсів та тренінгів. Це для мене цікаво та важливо. А Могилянка допомогла мені систематизувати та структурувати знання. Щодо президентської програми, то деякі модулі справді змусили мене задуматися, і це дуже цінно. І kmbs створює особливу атмосферу, що сприяє спілкуванню та обміну досвідом, створює середовище, де люди можуть відкривати нові обрії. Це унікальна можливість, яку надає школа. Часто спілкування та рефлексія з одногрупниками може бути цікавіша, ніж сама теорія. Крім того, я отримав багато корисної інформації щодо структурування знань у напрямі корпоративних фінансів. Також мені дуже сподобалися курси з маркетингу та стратегічного мислення.
ЯКА ВАША НАЙКРАЩА ІНВЕСТИЦІЯ ЗА ОСТАННІЙ ЧАС?
Оскільки я маю двох дітей, то найкраща інвестиція – це інвестиція у свою освіту та освіту своїх дітей.