Захворіло у світі
59,192,123
Померло у світі
1,396,673
Вилікувалось у світі
37,914,015
Захворіло в Україні
647,976
Померло в Україні
11,263
Вилікувалось в Україні
299,358
Агросектор і діджиталізація – вічний конфлікт чи пошук шляху

Агросектор і діджиталізація – вічний конфлікт чи пошук шляху

5 фактів про реальний стан справ і кроки для зміни ситуації

Цей матеріал також доступний російською
Агросектор і діджиталізація – вічний конфлікт чи пошук шляху

Агросектор впевнено поповнює собою список галузей, не чужих діджиталізаціі. Лідери агрохолдингів усього світу стурбовані якісною організацією праці на основі новітніх технологій, що дозволяють дистанційно вимірювати стан ґрунту, покращувати управління водними ресурсами, відстежувати врожай і всі процеси виробництва за допомогою телефонів, планшетів, польових датчиків, квадракоптерів і безпілотних супутників. Проте, сільські жителі продовжують жити на землі і вважають за краще працювати так, як це робили їхні предки в минулому і навіть позаминулому столітті, цураючись новомодних тенденцій.

Чи може українське село мріяти про четверту технічну революцію? Наскільки в цьому аспекті просунуті сільські жителі інших країн? Які тренди сільськогосподарської діджиталізаціі у світі і в українських реаліях? І що робити, якщо керівник агропідприємства – «один у полі вояк»? Відповіді на ці та інші запитання спеціально для Mind шукала СCMP, CEO ChangeImpulse, ACMP Ukraine Leader, резидент Reactor.ua Ірина Чернишова.

Як «цифра» проникає в сільське господарство на Заході?

Для розуміння загальносвітових тенденцій у прийнятті цифрових технологій середньостатистичним сільським жителем почнемо з технологічного явища, яке стало для нас звичним,  – широкосмугового інтернету, який, на думку ООН, належить до третьої промислової революції. Але навіть американські «селяни» не поспішають пірнати у бурхливий потік сучасної комунікації. Наприклад, 15% із них ніколи не заходять онлайн (6% – у передмістях, 9% – у містах), а інтернет на щоденній основі використовують 76% дорослих (для порівняння: у передмістях – 86%, у містах – 83%).

Це говорить про те, що й на Заході цифровий потенціал сільських районів розкритий не повністю. Тим часом, як показало дослідження британських компаній Rural England CIC і Scotland's Rural College (SRUC), проведене за підтримки Amazon, його повноцінне використання по всій Великобританії може додати до економіці країни від 12 до 26 млрд фунтів стерлінгів валової доданої вартості на рік. Причому більша частина цього зростання продуктивності (понад 9 млрд фунтів) припадатиме на мікропідприємства – домашні або сімейні ферми, у яких працює до дев'яти осіб.

Водночас у Європі 84% сільськогосподарського продуктового експорту вже здійснюється на основі онлайн-платформ і сервісів. У США цифра відчутно нижче – 45%.

Як виглядає інтернет-картина українського села?

Наразі близько 60–70% українських сіл взагалі не підключено до широкосмугових інтернет-каналів. Через це велика кількість громадян фактично позбавлені можливості брати участь у сучасних видах комунікації і застосовувати новітні технології у фермерському виробництві.

Безумовно, це питання державного рівня. Але, якщо приватні агрокомпанії не лобіюватимуть активну «інтернетизацію» сільській місцевості, про покриття цифрового розриву в найближчі роки й десятиліття залишається тільки мріяти.

Для прискорення приходу цифрових інновацій потрібно шукати варіанти партнерства. І головна стратегія тут – домовлятися й об'єднуватися, знаходити компроміси й загальні місця входу для всіх зацікавлених сторін. Це можуть бути як місцеві спільноти та органи влади, так і фонди, підприємства, навчальні установи, рекрутингові компанії тощо.

Як цього досягти?

У боротьбі за повсюдну діджиталізацію в українських реаліях важливо враховувати загальні бар'єри і сферу можливого впливу на них. А для цього потрібен комплексний підхід до прийняття діджитал-змін у секторі, де працюють і 75-річні лідери думок, і 23-річні ІТ-фахівці. Отже ми виходимо з того, що агрокомпанія з правильним розумінням розвитку світових процесів усвідомлює два головних бар'єри діджиталізаціі:

технологічний:

  • створити необхідну інфраструктуру для забезпечення доступу в інтернет;
  • розробити/надати необхідні застосунки та цифрові послуги, що відповідають потребам кожного конкретного регіону.

людський:

  • долучити співробітника, який є жителем сільської місцевості, до використання нових технологій/інструментів;
  • долучити бізнес до нових технологій та їхнього потенціалу;
  • підготувати місцеву владу й адміністрацію до участі в цьому процесі.

Забезпечення технологічного боку діджиталізаціі – це прерогатива фахівців, до яких кожен керівник агропідприємства може звернутися з конкретним завданням. Ми ж хочемо допомогти управлінцям, які бажають прискорити прийняття діджитал-технологій людьми в сільській місцевості.

Для цього найбільш дієвими в поточних реаліях бачаться кілька методів. Аналізуючи нижче перераховані факти й відстежуючи нові актуальні рішення, можна створити свої стратегії щодо роботи з труднощами і запереченнями, виходячи з наявних можливостей і ресурсів.

Факт №1

У сільській місцевості досить обмежений потенціал користувачів інформаційно-комунікативних технологій, а компаніям для роботи потрібні кваліфіковані кадри. Тому в кожного управлінця часто виникає природне бажання замінити персонал.


Ваша стратегія: взяти курс на створення груп людей, що володіють навичками роботи з цифровими технологіями:

  • пошук потенційних співробітників, що володіють відповідними навичками;
  • визначення способів та умов їхнього найму та утримання;
  • визнання талантів, які можуть вирости серед вже найнятих працівників;
  • постійне прояснення обсягів цифрових навичок, характерних для вже наявних професій і посад.

Бенчмарк: у звіті Centre for New Economy and Society Insight у співдружності з Boston Consulting Group для World Economic Forum 2019 є відмінний кейс. Британська нафтогазова галузь є одним із найбільших економічних гравців країни й має добре підготовлений персонал.

Падіння цін на нафту останніми роками значно вплинуло на сектор – у ньому почалися кадрові скорочення. Уряд спільно з провідними галузевими організаціями, корпораціями та університетами створив портал Talent Retention Solution (TRS), щоб допомогти і постраждалим внаслідок звільнення, і тим, хто міг втратити роботу, і компаніям – потенційним роботодавцям. Так на державно-галузевому рівні було взято під контроль залучення, розвиток і утримання досвідченої робочої сили.

Використовуючи цей портал, люди самі шукають нові посади і звертаються безпосередньо до зацікавлених компаній, а рекрутери мають прямий доступ до індивідуальних профілів і резюме всіх професіоналів у цій галузі. TRS також стала доступною не тільки для нафтогазової, а і для залізничної, атомної та аерокосмічної промисловості Великобританії.

Факт №2

У сільських районах недостатньо фахівців із розповсюдження інформації в потрібних форматах. Наприклад, пенсіонер-пайовик не розуміє, навіщо йому застосунок компанії з цифровими технологіями, оскільки звик та із задоволенням читає газети. Зате 25-річний тракторист реагує на месенджер.

Крім того, сільські жителі майже не обізнані щодо можливостей нових діджитал-застосунків, доступних як особисто їм, так і агробізнесу, у який вони залучені. Тому придбання «цифрових» навичок і компетенцій не є для них першочерговим завданням і внутрішнім бажанням. Саме відсутність культури споживання нових технологій, особливо серед старших вікових груп у сільських регіонах, часто призводить до гумористичних ситуацій.

Приклад з українських реалій: захотілося одному власнику агробізнесу навернути своїх співробітників до «діджитал-віри». І розповів він про китайську чудо-програму Alibaba, яка скорочує витрати до 50%. Але у відповідь замість захоплень почув, що «дурниця це все». Мовляв, раз китайці коронавірус не змогли вчасно розпізнати, годі сподіватися, що якийсь Алибаба визначить вагітність свиноматки точніше, ніж місцевий «експерт» – дядько Вася.

Ваша стратегія: ретельно готувати всі комунікації. Спочатку адаптувати й вивіряти діджитал-новинки на найбільш лояльних колегах у сільській місцевості, щоб перевірити правильне сприйняття інформації. А також передбачити можливі запитання й роботу з запереченнями в майбутньому.

Бенчмарк: сільськогосподарський «мозок» ET Alibaba – програма на основі штучного інтелекту – оцінює здоров'я свині за її зовнішніми ознаками, температурою, голосом. Технологія визначає вагітність свиноматки за зовнішніми показниками поведінки: як вона стоїть, спить та їсть, а крім того, програма може попередити поросят про можливий нещасний випадок. За даними китайського Міністерства статистики, використання програми Alibaba на всіх свинофермах КНР заощадить $7,5 млрд.

Факт №3

Небажання жити і працювати в більш контрольованому режимі відоме як «синдром злодійства», коли прийнято брати без дозволу що-небудь у компанії або держави.

Ваша стратегія: порівняння методів боротьби з «дурною історичною спадковістю» у вашій компанії з кейсами інших компаній. Для цього варто взяти на озброєння успішний досвід, який комплексно та системно прищеплювати, створюючи нову виробничу культуру.

Наразі є нетривіальні, креативні й амбітні методи українських агровласників щодо боротьбі з цією проблемою:

  • на заводі з переробки томатів кожному співробітнику офіційно дозволено щомісячно «взяти» додому трохи томатної пасти;
  • висока конкурентна зарплата і правило для всіх: «вкрав – звільнили – ніколи не прийняли знову на роботу в компанію»;
  • наймання начальника служби безпеки з досвідом роботи в с/г індустрії і знанням ланцюжків крадіжки на практиці, який створює позитивну усвідомленість серед співробітників про наявність і технологічних, і «людських» методів припинення крадіжок;
  • процедура контролю роботи родичів;
  • брейнсторминг групи водіїв і фахівця через датчики контролю палива: «як легко перевірити, що датчик був зіпсований навмисно» тощо.

Факт №4

Обмежений спектр електронних сервісів у державному секторі на рівні охорони здоров'я, навчання, туризму тощо зумовлює низьку потребу сільського жителя використовувати комерційні технології/програмне забезпечення. Та й низький рівень підприємництва в сільських регіонах також заважає розвитку діджитал-навичок.

В Україні поки мало вдалих прикладів побудови різних видів місцевих партнерств та спільнот, які забезпечать доступ до інформації для всіх зацікавлених сторін.

Ваша стратегія: розвивати кооперацію з дотаційними структурами та фондами на основі вдалих європейських прикладів створення сільських діджитал-хабів, які можуть надихнути на розроблення українського аналога.

Бенчмарк: сільський хаб Cocotte Numerique (Франція), заснований 2005 року, спочатку був створений як центр громадських послуг для популяризації роботи фермерських господарств і привабливості цього роду діяльності. Він має мультимедійну кімнату, доступ в інтернет, до цифрової освіти і навчання.

За 10 років активної роботи французький сільський діджитал-хаб розширив свій арсенал. Наприклад, на його базі було створено веб-сайт, який залучає працівників у цей регіон країни. Для цього використовується «привітальна» стратегія допомоги новим жителям та їхнім родинам, готовим оселитися в цьому районі. Також центр організував дистанційне навчання/інструктаж для «незалежних цифрових працівників» і молодих людей.

Факт №5

Відсутність освітніх структур, які давали б сільському населенню можливість розвивати навички та компетенції, орієнтовані на їхні конкретні потреби.

Ваша стратегія: на постійній основі здійснювати розумне цифрове навчання й розвиток навичок. Оскільки це – витратна справа, рекомендуємо, крім внутрішніх корпоративних можливостей, кооперуватися і створювати моделі для взаємодії з іншими зацікавленими сторонами. Наприклад, це можуть бути галузеві та експертні поради, коаліції, робочі групи. Подібні проактивні об'єднання можуть нести відповідальність за такі сфери, як:

  • аналіз прогресу й потреб конкретних діджитал-політик і програм у регіоні;
  • моніторинг нових технологічних розробок;
  • облік і прогнозування потреб у робочій силі, яка використовує діджитал-культуру в бізнес-процесах;
  • оцінка нових можливостей навчання цифровим навичкам;
  • виявлення нових партнерів;
  • приєднання до нових регіональних або глобальних діджитал-кампаній;
  • розроблення нових ініціатив.

REACTOR.UA – відкрита платформа інновацій, що пропонує інфраструктуру та інструменти для успішної роботи з інноваціями.

Резиденти платформи – компанії, відкриті до інновацій, акселератори, інкубатори, інноваційні хаби, лабораторії, продуктові технологічні команди.

Ставши резидентом платформи REACTOR.UA, ви зможете:

  • працювати з кращими світовими технологічними рішеннями і стартап-командами, здатними реалізувати будь-які інноваційні ідеї;
  • шукати рішення своїх інноваційних викликів, використовуючи менторську підтримку резидентів – агентів інновацій;
  • спільно з резидентами проводити відкритий пошук інноваційних ідей;
  • бути в курсі провідних інноваційних практик і світових трендів;
  • тестувати ідеї просто, швидко і з мінімальними витратами;
  • увійти до списку інноваційних компаній України, взявши участь у Innovation Index.

Компаніям, які мають потребу у трансформації бізнесу за допомогою технологій та інновацій, платформа пропонує пройти безкоштовну менторську програму RE:START. Програма допоможе прийняти виважене рішення про те, який з існуючих підходів до роботи з інноваціями оптимально відповідає запитам і потребам компанії. Вперше у рамках однієї програми власники і ТОП-менеджери мають можливість попрацювати з кращими менторами, визначити інноваційну стратегію для своєї компанії, навчитися ефективно управляти ресурсами для її реалізації.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті