Про запас: навіщо підприємцям склад
Які проблеми вирішує простір для зберігання і як його знайти
Українські компанії намагаються знизити ризики, пов'язані з непередбачуваною поведінкою споживачів. Щоб контролювати попит, роблять запаси продукції, ретельно готуються до коливань на внутрішньому та світовому ринках. Все це приводить до зростання потреби в складах, навіть не дивлячись на низьку вакантність. Чому бізнесу вкрай важливо забезпечити додатковий простір для зберігання, з якими складностями стикається малий та середній бізнес під час пошуку складів, розповів Mind експерт з логістики, засновник компаній WareTeka та CoreTeka Олександр Ісаченко.
Контроль запасів
Питання керування запасами гостро стоїть перед виробниками та дистриб'юторами. Яку продукцію замовляти в першу чергу, як спрогнозувати ріст чи спад попиту серед споживачів? Прораховувати наперед стає важче.
Під час коливання попиту є два шляхи розвитку подій. Перший – товарообіг збільшиться. Тоді компанії повинні забезпечити стабільні постачання продукції, наростити обсяги. Другий шлях – попит на продукцію падає. Виробник працює, але замовлень немає. Зупинити налагоджений процес непросто.
Парадоксально, але вихід в обох випадках один – шукати додатковий простір для зберігання продукції. Якщо компанія не може впоратися з підвищеними навантаженнями, потрібні нові складські площі. А якщо продукція не збувається, її все одно потрібно зберігати.
Крім того, стрімко набирає обертів сегмент е-commerce. Як зазначають експерти, тренд на онлайн-покупки серед споживачів продовжує зрости. McKinsey & Company провела дослідження The Great Customers Shift серед жителів США. Згідно зі звітом, більшість респондентів відповіли, що продовжать купувати в інтернеті навіть після закінчення пандемії.
Але що це означає для складської логістики? На відміну від ритейлу, е-commerce не може зберігати частину товарів на полицях магазинів. Весь асортимент знаходиться на складі. Вихід – шукати нові площі для зберігання.
Пікові навантаження та сезонність
Епідеміологи говорять про спалах нової хвилі пандемії. Частково це підтверджує ріст захворюваності в Україні; влада Ізраїлю, Франції вводить нові обмежувальні заходи; в австралійському Мельбурні ввели комендантську годину.
Бізнес виніс уроки з першої хвилі. Наприклад, у Польщі почали готуватися до осінньо-зимових пікових навантажень завчасно – компанії почали орендувати «буферні» складські площі для зберігання продукції про запас. Додаткові склади шукає бізнес, що імпортує товари з Китаю, й інтернет-магазини. Як бачимо, пошук додаткових потужностей для зберігання знову виходить на перший план.
Сезонність – ще один фактор, що примушує компанії шукати склади. Осінь вважається перехідним періодом, коли важко контролювати попит. Бізнес робить запаси, спираючись на статистику минулих років. Робити точні прогнози неможливо, особливо під час кризи. Товар, що не розкупили, потрібно десь зберігати.
Аналогічну ситуацію спостерігаємо, коли деякі категорії товарів (наприклад, сільськогосподарську продукцію) виробляють лише в певну пору року. Але споживачам вони потрібні завжди. І тут вихід один – шукати склади та створювати запаси.
Зміщення виробничих ланцюгів постачання
Торговельна війна США з Китаєм та епідемічна ситуація у світі порушили звичний уклад. Виробництво зміщується – компанії диверсифікують виробничі потужності. Втрати на транспортування вантажів із Китаю зростають – працювати стає менш вигідно.
Агенство нерухомості Savills провело дослідження впливу коронавірусу на виробничі ланцюги постачання у світі. Як заявляють аналітики, компанії прагнуть перенести виробничі потужності ближче до ринків кінцевого споживання. Також, спеціалісти Savills говорять, що Україна має високий потенціал для переміщення виробництва (1-е місце в рейтингу серед європейських країн, 2-е – у глобальному). Все завдяки низьким витратам та прямому з’єднанню з європейськими країнами. Це спричинить зростання попиту на склади.
Що не так із пошуком складів в Україні
Аналіз проблем приводить до необхідності шукати склади, але все не так просто.
Згідно зі статистикою брокерського агентства Cushman & Wakefield, рівень вакантності на ринку складської нерухомості низький – бізнес шукає приміщення для оренди, але нові об'єкти не будують. Крім того, відчувається гострий дефіцит складів классу «В» і вище.
Щоб вирішити проблему, великий бізнес використовує схему Built-to-Suit – будує й адаптує склади під свої потреби.
Але для малого та середнього бізнесу цикл розтягується. Представимо, що підприємцю потрібно приміщення для зберігання. Можна використати сарафанне радіо, але не факт, що він знайде склад за запитом. Можна «погуглити». І тут знову глухий кут. У складів немає сайту, а компанії не надають перелік і локації приміщень. Є дошки оголошень, де публікують всю комерційну нерухомість. А у складу є конкретні характеристики – клас, тип, ступінь механізації, вони впливають на вибір. Сортувати згідно з потрібними критеріями не можна. Тоді підприємець йде до брокера. Міжнародні агентства зазвичай працюють із великими запитами, а у невеликих фірм перелік нерухомості обмежений.
Про інструменти для вирішення проблеми
У світі набирає обертів технологія on-demand (за запитом). Наприклад, раніше, щоб послухати музику, потрібна була вінілова платівка. Зараз користувач скачує, наприклад, Spotify, шукає трек та слухає.
Ринок складської нерухомості озброївся on-demand. 2016 року у Великій Британії з'явилася платформа з оренди/продажу складів, замовлення логістичних послуг. Це значно полегшило пошук і аналіз складської нерухомості в Сполученому Королівстві. В Україні це питання можна вирішити за допомогою WareTeka – платформи з оренди/продажу складу, пошуку 3PL-оператора. Вона має систему фільтрів, що допомагають сортувати пропозиції за класом, типом, локацією і працює по всій території України.
На WareTeka вже розміщено 1500 складів з усієї України загальною площею – 5,6 млн м². Протягом серпня 2020 року кількість відвідувачів вебсервісу перевищило 7500. Платформу запущено восени 2019 року.
За підрахунками WareTeka, в Україні приблизно 17,9 млн м² складських площ. Річний обіг ринку – $670 млн. Не дивлячись на масштаби, у нас відчувається гострий дефіцит складів високого класу:
- склади класу «А» – всього 120 приміщень;
- класу «В» – 2000 приміщень;
- класу «С» – 3000 приміщень;
- класу «D» – 3000 приміщень;
REACTOR.UA – відкрита платформа інновацій, що пропонує інфраструктуру та інструменти для успішної роботи з інноваціями.
Резиденти платформи – компанії, відкриті до інновацій, акселератори, інкубатори, інноваційні хаби, лабораторії, продуктові технологічні команди.
Ставши резидентом платформи REACTOR.UA, ви зможете:
- працювати з кращими світовими технологічними рішеннями і стартап-командами, здатними реалізувати будь-які інноваційні ідеї;
- шукати рішення своїх інноваційних викликів, використовуючи менторську підтримку резидентів – агентів інновацій;
- спільно з резидентами проводити відкритий пошук інноваційних ідей;
- бути в курсі провідних інноваційних практик і світових трендів;
- тестувати ідеї просто, швидко і з мінімальними витратами;
- увійти до списку інноваційних компаній України, взявши участь у Innovation Index.
Компаніям, які мають потребу у трансформації бізнесу за допомогою технологій та інновацій, платформа пропонує пройти безкоштовну менторську програму RE:START. Програма допоможе ухвалити виважене рішення про те, який з наявних підходів до роботи з інноваціями оптимально відповідає запитам і потребам компанії. Вперше в рамках однієї програми власники і топ-менеджери мають можливість попрацювати з кращими менторами, визначити інноваційну стратегію для своєї компанії, навчитися ефективно управляти ресурсами для її реалізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
