Захворіло у світі
62,746,222
Померло у світі
1,459,497
Вилікувалось у світі
40,138,626
Захворіло в Україні
732,625
Померло в Україні
12,327
Вилікувалось в Україні
345,149
Тренування «на кішках»: як не слід пілотувати інноваційні проєкти

Тренування «на кішках»: як не слід пілотувати інноваційні проєкти

І що варто знати про автоматизацію контролю ТМЦ

Цей матеріал також доступний російською
Тренування «на кішках»: як не слід пілотувати інноваційні проєкти
Фото: pixabay

Відстеження життєвого циклу товарно-матеріальних цінностей – must have для компаній, бізнес-процеси яких пов'язані зі зберіганням продукції. Про те, як впроваджується цей інструментарій у корпораціях, а насправді – про те, як він не має впроваджуватися, Mind розповіла Олена Філіпенко, співзасновник компаній QRSmarty та EqMan, резидент Reactor.ua.

Небагато компаній сьогодні замислюються про перехід на цифрову «службу обліку й контролю» товарно-матеріальних цінностей. А між тим наявність діджитал-копії кожного значимого й цінного предмету на складі суттєво спрощує велику кількість бізнес-процесів. Не кажучи про те, що «стеження» за ТМЦ відкриває широкий спектр можливостей для компаній – від автоматичної інвентаризації до запобігання крадіжок.

Технологічні компанії пропонують низку цікавих рішень для автоматизації контролю ТМЦ. Одне з них розробила наша компанія QRSmarty. Її основна ідея – промаркувати ТМЦ за допомогою лазерного маркиратора, бірок або стикера, передати дані до системи, а далі – простіше не буває: за допомогою лише мобільного застосунку користувач може відстежити повний життєвий цикл ТМЦ – від складу до утилізації.

Українські корпорації вже впроваджують такі системи. В одних компаніях автоматизація проходить дуже успішно, і можна сказати, що сьогодні вони близькі до європейського рівня. А були й справжні «прибульці з минулого», що й досі є вірними паперові, ручці та старій добрій бюрократії, яка забирає вагон часу. Для таких компаній головне – розпочати. Пробувати найпростіші рішення в мінімальних версіях, відстежувати ефективність, і якщо виходить – миттєво масштабувати на весь бізнес!

Запуск пілотних проєктів у корпораціях-«прибульцях» не тільки допомагає їм вибратися з-під стосу паперів і запустити сучасний бізнес-процес, а й є хорошою школою для технологічних команд. Сьогодні йтиметься про три «тренування на кішках», що їх пройшла QRSmarty, та висновки, які зробила для себе компанія.

«Кішка» №1. Безкоштовне – не є цінним

Клієнт – дуже знаменита корпорація, яка вперше зіткнулася з автоматизацією складських процесів. Горіли ентузіазмом, хотіли скоріше оцифрувати процес, отримати дані про виробку обладнання та змінні елементи на ньому, побачити реальні показники того, комплектуючі якого виробника кращі. Вирішили пілотувати рішення, команда погодилася робити це безкоштовно, і...

Замість бажання щось змінити отримали повну байдужість із боку керівництва і співробітників корпорації. Ми, як розробник, вклали багато сил, енергії та власних коштів у цей проєкт. Але ні хід реалізації пілота, ні його результати не були нікому цікаві. Запитали про причини й отримали у відповідь: все, що безкоштовно, – не є цінним.

Висновок: пілоти й наскрізні проєкти – це не подачка корпораціям. Адже навіть цей невеликий «шматок торта» вимагає від команди програми максимум, оскільки вона має показати ефективність свого рішення та злагоджену роботу. А якщо команда погодилася робити її безкоштовно, то для компанії це сигнал того, що команда вірить в успішність рішення саме тут і готова йти в технологічне партнерство, а не намагається «втюхати» щось банальне й малоцінне.

«Кішка» №2. Гірка правда

Під час пілоту на одному зі складів клієнта – великої компанії – потрібно було замаркувати ТМЦ. У процесі маркування стало зрозуміло, що між даними «на папері» і тим, що в дійсності знаходиться на складі, – справжня прірва. 72% матеріалів не було внесено в облікову систему підприємства. Це підтвердили цифри, фото- та відеозвіти за результатами пілоту. Ця гірка правда налякала замовника, який зупинив подальше впровадження рішення і пішов вивчати картину, аналізувати й вирішувати, як налагодити основний бізнес-процес. Адже отримані дані перевернули реальність у головах менеджменту компанії.

Висновок: цей кейс став хорошою «кішкою», адже просте технологічне рішення дозволило виявити ваду у бізнес-процесі. Але клієнт злякався й відмовився впроваджувати рішення, яке допомогло б усунути проблему. Можливо, варто було показати клієнту кейси інших компаній, які теж зіткнулися з подібними проблемами й успішно їх розв'язали.

«Кішка» №3. Для пілоту головне – місце, місце й ще раз місце

Клієнт – корпорація, що має в активі багато підприємств. Ми опинилися на одному з найскладніших підприємств: воно мало величезні потужності, отримувало космічні доходи, але показувало не менш космічні цифри в статтях витрат за всіма напрямами. Треба було зрозуміти, як ці витрати оптимізувати.

Пілот пройшов вдало, але зрештою рішення так і не було впроваджено. Причина: неприйняття та протидія з боку топменеджерів. Вони намагалися довести неактуальність рішення, позаяк не контролювали метрики проєкту, відмовлялися йти на контакт з нашою командою, відсторонили співробітників підприємства, які були навчені роботі із системою. Напевно, у топів були свої причини не поспішати з оптимізацією витрат на підприємстві, але факт залишається фактом: пілот пройшов намарно.

Висновок: якщо корпорація має багато локацій та підприємств, то потрібно обирати для проведення пілоту найсучасніше з них. Де менеджмент відкритий до інновацій, налагоджує адекватний і конструктивний діалог з технологічної командою, дає чесний зворотний зв'язок. Де налагоджений ризик-менеджмент, а співробітники зацікавлені в успішному тестуванні та впровадженні новітніх рішень. Думається, у кожній великій корпорації є таке підприємство. І воно, як майданчик для пілотування різних рішень, може стати основою для формування своєї стартап-екосистеми при корпорації.

Хотілося б, щоб цей досвід допоміг компаніям обрати правильний підхід до пілотування рішень, а продуктовим командам – ​​уникнути помилок. І пам'ятайте, що головне – розпочати.

REACTOR.UA – відкрита платформа інновацій, що пропонує інфраструктуру та інструменти для успішної роботи з інноваціями. Резиденти платформи – компанії, відкриті до інновацій, акселератори, інкубатори, інноваційні хаби, лабораторії, продуктові технологічні команди.

Ставши резидентом платформи REACTOR.UA, ви зможете:

  • працювати з кращими світовими технологічними рішеннями і стартап-командами, здатними реалізувати будь-які інноваційні ідеї;
  • шукати рішення своїх інноваційних викликів, використовуючи менторську підтримку резидентів – агентів інновацій;
  • спільно з резидентами проводити відкритий пошук інноваційних ідей; бути в курсі провідних інноваційних практик і світових трендів;
  • тестувати ідеї просто, швидко і з мінімальними витратами;
  • увійти до списку інноваційних компаній України, взявши участь у Innovation Index.

Компаніям, які мають потребу у трансформації бізнесу за допомогою технологій та інновацій, платформа пропонує пройти безкоштовну менторську програму RE:START. Програма допоможе ухвалити виважене рішення про те, який з наявних підходів до роботи з інноваціями оптимально відповідає запитам і потребам компанії. Вперше в рамках однієї програми власники і топ-менеджери мають можливість попрацювати з кращими менторами, визначити інноваційну стратегію для своєї компанії, навчитися ефективно управляти ресурсами для її реалізації.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті