Винахід Цукерберга: про вигоди й можливості Лібри
І що робитимуть звичайні банки
Днями Європейський Центробанк поділився побоюваннями щодо майбутнього національних валют у зв’язку з новинами про запланований на січень 2021 року випуск консорціумом на чолі із «Фейсбуком» цифрової валюти Либри. За словами одного з чиновників ЄЦБ, регулятор «має заново винаходити суверенні гроші». Керуючий партнер Blockchain Lab, резидент Reactor.ua Станіслав Под'ячев спеціально для Mind проаналізував імовірний розвиток подій та розповів про потенційні загрози та можливості, які поява нового фінансового інструменту несе українському бізнесу та громадянам.
Що відбувається з реальними грошима?
Для початку потрібно зафіксувати кілька тверджень, щоб встановити спільні сенсово-понятійні рамки.
По-перше, євро, валюта, якою опікується ЄЦБ, не є національною валютою за визначенням. Це валюта Союзу незалежних держав, які мають власні уряди – носії національного суверенітету. І деякі країни – члени ЄС мають власні національні валюти. Отже, з цього погляду ЄЦБ не є монополістом на емісію грошей у ЄС.
По-друге, рівень доларизації економіки України становить, за даними НБУ, близько 40%. Звичайно, хліб чи електроенергію за долари ніхто не купує. Але всі цінні речі, автомобілі, нерухомість так чи інакше торгуються в доларах. Ми експортуємо сировину, а імпортуємо готову продукцію. Тому в головах багатьох людей долар уявляється більшою цінністю, ніж гривня.
По-третє, у суспільному дискурсі постійно циркулює запитання про транш МВФ. Навіть молодші школяри знають, що, якщо він є – уряд та бюджетники ще трохи протягнуть, а якщо затримується, то «Боря, ти щось не те робиш!».
І наостанок, складна ситуація з виборами в США, що загрожує похитнути стабільність долара як світової резервної валюти.
Чи може це все викликати «глибоку стурбованість» усередині ЄС? – Безперечно. Чи варто хвилюватися українцям? – Ні, бо це не допоможе.
Ми в цій грі не є суб’єктами. На відміну від Центробанку Швейцарії, з яким і домовляється «Фейсбук». І Швейцарія, як країна, безперечно отримуватиме дивіденди від своєї суб’єктної позиції.
Що таке Лібра?
Що принципово нового для наявної фінансової системи пропонує Лібра? Згідно з опублікованою другою версією whitepaper-проєкту, 1.7 млрд дорослих мешканців планети не мають доступу до банківської системи, хоча майже третина з них має доступ до інтернету. Найбідніші платять за фінансові послуги значно більше, ніж багаті.
За допомогою технології блокчейн, компанії – члени асоціації за лідерством «Фейсбуку», створили платіжну систему, яка має доповнювати, а не замінювати собою національні валюти. Законодавчі рамки, у яких системою користуватимуться громадяни, мають встановлювати уряди країн.
Нагадаємо, що в Україні всі спроби легалізувати PayPal провалилися саме завдяки позиції регулятора. Але PayPal не мав і одного відсотку впливу на політику та політиків, які має «Фейсбук». Тому не пустити Лібру на ринок окремій країні зі слабкими владними інститутами буде досить важко.
Цілий розділ документу присвячений боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Але, майже як у Орвела, до цього вже традиційного формулювання додалося «дотримання санкцій та попередження незаконної діяльності».
Цікаво, якщо дві країни оголосять санкції одна проти одної, Лібра виконуватиме закони обох країн? Або, якщо діяльність незаконна у одній країні, але цілком легальна у іншій – останнє слово буде за Ліброю? І де межа «попередження»?
Звісно, фейсбук знає про деяких людей більше, ніж вони самі про себе. Чи не прокинеться одного дня користувач Лібри/фейсбука, а його гроші виявляться недоступними, бо алгоритм або співробітник Фінансової розвідки вирішив, що існує ймовірність злочину, який треба попередити?
Державна фінансова розвідка керується нормами публічного права, де діє принцип «все, що не дозволено, – заборонено». Цей принцип вигадано багато віків тому, щоби гарантувати громадянину захист від державного апарату.
Фінрозвідка Лібри працюватиме за принципом приватного права: «все, що не заборонено – дозволено». Тому креатив фінрозвідників буде обмежений лише інтересами акціонерів.
Як працюватиме система
І що стимулюватиме людей, що мають доступ до банків, користуватися нею?
По-перше, тарифи. Сучасні технології дозволяють знизити їх радикально. Так само, як sms ще 10 років у Європі коштували майже 15 центів, а сьогодні месенджери зробили їх безкоштовними.
По-друге, зручність та простота: банк хоче бачити мене з документами раз на рік, прикриваючись вимогами закону.
Хоча я нічого не порушував, якщо я не знайду часу на візит, зароблені мною гроші будуть заблоковані банком, і він продовжить заробляти на них, купуючи ОВДП. Фейсбук у смартфоні – мій постійний супутник. І якщо банку я можу присвятити один день на рік, то навряд чи один день на рік проживу без фейсбуку.
І по-третє: Лібра приготувала місце і для банків. Вони стануть «шлюзами», через які гроші мігруватимуть із реальної економіки до віртуальної. Звичайно, зворотний потік буде з часом зменшуватись, але це дасть можливість банкам вмерти не одразу.
Чим нова криптовалюта може не догодити державам?
Що можуть протиставити держави технологічній корпорації світового масштабу, яка знає про деяких політиків хіба не більше, ніж їхнє найближче оточення?
Враховуємо, що уряди більшості європейських держав поки формально декларують дотримання демократичних цінностей та стандартів. Звичайно, ситуація з інфодемією та узурпацією влади під приводом «боротьби за здоров’я та права громадян» – це демонстрація сили передусім для світових компаній, «молодих мільярдерів».
Уявіть собі: уряд вводить кримінальну відповідальність за використання Лібри, біткойна, ефіра та інших «нефіатних» грошей. І у вашому смартфоні «Дія» раптом починає полювання на «некошерні» гаманці, щедро ділячись із поліцією вашими даними. У такому разі навіть кримінальний процес можна буде автоматизувати: contra factum non est argumentum!
Якщо криптоєвро та криптодолар увірвуться до схватки з Ліброю, вони як мінімум будуть у позиції того, хто наздоганяє.
За рахунок масштабу економіки та достатньо жорстких дій КП КНР, непогані шанси на масове поширення матиме цифровий юань.
Ключове питання: чи буде можливість у нерезидентів відкривати рахунки та проводити операції напряму в системі, минуючи посередників у вигляді банків-кореспондентів. Криптогривня від НБУ, як і всі інші «держкриптокоїни» країн, що розвиваються, залишаться на тупиковій гілці еволюції. Звичайно, вони нікуди не зникнуть, якщо платити податки можна тільки в них, а несплата каратиметься в’язницею.
Європейці будуть захищати своє теперішнє. Лібра – будувати майбутнє – корпоративні гроші. Можливо, і добре, що Україна стоятиме осторонь битви. Залишається зрозуміти, як заробляти на «патронах» для обох сторін.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
