«Світле ШІ-майбутнє»: як Україні закріпитись на світовій карті штучного інтелекту
Чи зможемо ми використати непогані стартові позиції
Наприкінці минулого року Кабінет Міністрів України затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту. Тож Україна офіційно долучається до «гонки штучних інтелектів», яка розпочалася у світі 2–3 роки тому. Про те, де ми зараз і куди потенційно можемо дійти через 5–10–20 років, розповів Mind співзасновник і CEO DevRain, резидент Reactor.ua Олександр Краковецький.
Технології, бізнес, Data Science
Будь-який ринок неможливий без наявності достатньої кількості кваліфікованих кадрів і навичок. Для того щоб оцінити Україну, скористаємося Global Skills Index 2020, який підготувала компанія Coursera – сервіс із сотнями безкоштовних онлайн-курсів із різних дисциплін.
Україна є одним зі світових лідерів у сфері ІТ-послуг, і четверте місце в когорті передових країн – закономірний результат.
Високе місце в рейтингу свідчить про те, що інші країни, шукаючи спеціалістів зі штучного інтелекту, з високою ймовірністю будуть розглядати кандидатів з України. Це хороша новина. Але, щоб зберегти поточні позиції (не кажучи вже про розширення ринку спеціалістів), потрібно збільшувати кількість і покращувати якість навчальних програм в університетах, проводити більше профільних активностей, спонукати фахівців проходити курси підвищення кваліфікації, створювати масові безкоштовні заходи для школярів і студентів.
У категорії «Бізнес» ми посідаємо 43-те місце. Цю позицію не можна вважати хорошим результатом. Хоча він не став несподіванкою, адже є наслідком сервісної спрямованості нашої країни, при якій бізнес-складова зазвичай залишається на стороні замовника. Звісно, є приклади, коли українські спеціалісти відіграють важливу або ключову роль у тих чи інших проєктах, однак це не можна вважати розповсюдженим явищем.
Цю складову виправити набагато складніше. Для цього потрібно формувати сильну екосистему підприємництва, програми підтримки підприємців та, звісно, більше фокусуватися на бізнес-процесах, а не лише на технічній реалізації.
У категорії Data Science ми посідаємо 29-те місце і перебуваємо в когорті конкурентних країн.
Така ситуація виглядала б задовільною, якби не Росія на 1-му місці і Білорусь на 8-му. Але цьому є просте пояснення: наявність великих технологічних компаній (незважаючи на те, що вони часто є клонами відомих американських сервісів), де активно використовується штучний інтелект, і кращі (порівняно з українськими) університетські програми.
Тому дуже важливо, щоб український бізнес включився в процес і почав активно інвестувати в співпрацю з вишами, стартапами та компаніями-експертами у сфері штучного інтелекту. Як резидент Reactor.UA, ми активно допомагаємо українському бізнесу із цифровою трансформацією й спонукаємо компанії використовувати новітні технології та підходи.
Держава та професійні спільноти
Для оцінки готовності урядів щодо провадження штучного інтелекту існує рейтинг Government AI Readiness Index 2020. В ньому Україна посідає 57-е місце серед 172 країн з індексом 49,901 (для порівняння, лідер рейтингу, США, має індекс 85,479). Ось так виглядають наші показники:
Візія оцінена на 50 балів, наявність даних – 66,56, етика – 51,27, інноваційність – 41,53, розмір – 22,87, інфраструктура – 41,35, людський капітал – 42,39. Найвищий показник у нас за репрезентативністю даних – 84,17. Цей рейтинг чітко вказує, в який бік нам потрібно рухатись і які показники потрібно «підтягнути».
Важливий момент: державні органи є одним із найважливіших джерел даних – ключового компоненту для розвитку штучного інтелекту. Україна за останні кілька років значно просунулася з точки зору публікації відкритих даних. Наразі ми посідаємо 31-е місце у світовому рейтингу Ukraine – Global Open Data Index (okfn.org), і це досить непоганий результат.
Але, на жаль, маємо ще багато проблем. Дані – поганої якості, розпорядники часто не розуміють важливості відкритих даних, а за деякі набори даних доводиться активно боротися, часто навіть через суд. Погодьтеся, що, коли навіть за державні дані треба активно боротися, це не сильно наближає нас до «світлого ШІ майбутнього».
Що стосується життя професійної спільноти, то навіть у «ковідному» 2020 році ми мали значну кількість подій у сфері штучного інтелекту. Серед них – Data Science and AI Outsourcing Company (data-science-ua.com), AI&BigData Online Day, онлайн-конференція Data Science fwdays'20, AI CONFERENCE KYIV 2020, AI Ukraine – VII International conference on Artificial Intelligence and Data Science applications, Digital Transformation Conference 2020 Healthcare Edition (dtconf.com) і DevRain Community, Home (wechallenge.it) Cinema Challenge Hackathon, Big Data School від Kyivstar, конференція «Інвестиція в майбутнє: як опанувати високооплачувану професію у Big Data-індустрії» та інші. Це лише невелика частина публічних активностей у сфері штучного інтелекту, і ця ситуація не може не радувати.
Чого нам дійсно бракує – так це «вихлопу» від подібних заходів. Адже у більшості випадків цільова аудиторія дуже сегментована, часто кінцевою метою є піар та інформаційний привід, а не бажання створити нові партнерства, реалізувати пілоти та проєкти.
Ринок праці
Цікаве дослідження ринку праці в сфері Data Science зробив Український католицький університет.
Як пишуть автори дослідження, очікувано найбільша кількість вакансій доступна в Києві. Також кандидатам із мінімальним досвідом найпростіше влаштуватися на роботу в столиці, тоді як в інших містах вакансій із досвідом роботи до одного року або зовсім без досвіду не було взагалі (у Львові) або дуже мало (Харків – 7 вакансій за досліджуваний період).
Зібрані дані демонструють зростання попиту на фахівців data engineer фактично до рівня data scientist. І хоча загалом спостерігалося зменшення кількості вакансій весною у зв’язку з пандемією COVID-19, напрями Data Science не мали такого різкого скорочення вакансій, як інші в IT (згідно з даними dou.ua).
Основний висновок: попри величезний хайп та значну кількість активностей, Data Science все ще мало популярний на українському ринку праці. Однак на світовому ринку дефіцит data-спеціалістів буде посилюватись, тож українським фахівцям потрібно орієнтуватися насамперед на глобальний ринок. Позаяк ситуація на ринку праці буде змінюватися. Дослідження The Future of Jobs Report 2020 показує, на які спеціальності попит зростатиме, а на які, навпаки, зменшуватиметься. Перше місце дата-сайєнтистів і дата-аналітиків у списку «Збільшення попиту» говорить саме за себе.
Спеціалізуйся або помри
Практичне застосування штучного інтелекту знаходиться на межі різних дисциплін. Щоб зробити хороше рішення з використанням штучного інтелекту, потрібне знання предметної сфери, програмування та математики, а ще – дані й бізнес-простір, в якому ці рішення пілотуватимуться та розвиватимуться.
Я особисто не дуже вірю в те, що Україна зможе швидко стати світовим лідером у штучному інтелекті. Для цього мало бути хорошими в технологіях, потрібна системність, фаховість на державному рівні, сильні університети та ринок. За невеликими винятками в нас всього цього немає або знаходиться на початковій стадії розвитку.
Однак ми, як країна, можемо стати лідером в одній або кількох конкретних вузьких сферах – наприклад, у використанні штучного інтелекту в сільському господарстві, окремих напрямах медицини чи кіберспорту. Звісно, що саме за сфера або сфери це будуть, – запитання правильне, але складне. Побоююсь, що замість вибору конкретних спеціалізацій ми знову оберемо шлях «за все хороше проти всього поганого», який не дасть змоги досягнути системних результатів.
Визначивши пріоритетні напрями, потрібно спрямувати туди всі наявні ресурси – на підготовку менторів, створення освітніх програм, фінансування стартапів і пілотів. Звісно, навіть це не гарантує успіху, однак дасть теоретичний шанс закріпитися на світовій карті штучного інтелекту. Буду чесним, на сьогодні ці шанси є дуже теоретичними, оскільки поки що немає ані чіткої стратегії, ані фінансування з реальними KPI.
Що ж, наші стартові позиції непогані. Зможемо використати їх і спробувати увірватися в когорту світових лідерів? Чи залишимо це місце іншим?
Вибір за нами.
REACTOR.UA – відкрита платформа інновацій, що пропонує інфраструктуру та інструменти для успішної роботи з інноваціями. Резиденти платформи – компанії, відкриті до інновацій, акселератори, інкубатори, інноваційні хаби, лабораторії, продуктові технологічні команди.
Ставши резидентом платформи REACTOR.UA, ви зможете:
- працювати з кращими світовими технологічними рішеннями і стартап-командами, здатними реалізувати будь-які інноваційні ідеї;
- шукати рішення своїх інноваційних викликів, використовуючи менторську підтримку резидентів – агентів інновацій;
- спільно з резидентами проводити відкритий пошук інноваційних ідей;
- бути в курсі провідних інноваційних практик і світових трендів;
- тестувати ідеї просто, швидко і з мінімальними витратами;
- увійти до списку інноваційних компаній України, взявши участь у Innovation Index.
Компаніям, які мають потребу у трансформації бізнесу за допомогою технологій та інновацій, платформа пропонує пройти безкоштовну менторську програму RE:START. Програма допоможе ухвалити виважене рішення про те, який з наявних підходів до роботи з інноваціями оптимально відповідає запитам і потребам компанії. Вперше в рамках однієї програми власники і топ-менеджери мають можливість попрацювати з кращими менторами, визначити інноваційну стратегію для своєї компанії, навчитися ефективно управляти ресурсами для її реалізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
