Корисний обмін: як перетворити науковий проєкт на успішний стартап
І як університети та студенти можуть допомогти один одному
Підхід науковця має багато спільного з підходом підприємця. Дослідження нового, безліч спроб та помилок у пошуках рішення – частина життя одного та іншого. Але чому численні дисертації так і лишаються на папері, а не підкорюють ринки?
Кілька історій підприємців, які змогли перетворити університетський науковий проєкт на наукоємний стартап, а також про те, як в Україні та за кордоном підтримують ці прагнення, Mind розповів Андрій Заікін, CEO та засновник YEP, резидент REACTOR.UA.
Warm Wall – енергоактивна система кондиціонування та опалення
Warm Wall має сформовану команду з шести викладачів та викладачок ДНУ ім. О. Гончара. У минулому вони вже працювали над наукоємним проєктом Plazmofor для покращення роботи автомобільних двигунів.
Платформа REACTOR.UA – ваш провідник у світ інновацій.
Ми знаємо, як втілити інновації з урахуванням кращих практик та в стислі терміни.
Розпочніть зміни вже зараз!
Каталізатором розвитку проєкту став курс «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами», який члени команди викладали в межах ініціативи YEP «Підприємницький університет». У лютому 2021 року вони здобули перемогу в національному конкурсі стартапів після пілотного семестру курсу й потрапили в інкубатор YEP!Starter. Наразі Warm Wall мають прототип свого винаходу та готуються до поїздки на інноваційну конференцію Startup Day в Естонії.
Releaf – папір та екологічна тара з опалого листя
Засновник стартапу Валентин Фречка зацікавився розробкою екологічного паперу ще в школі. Основи проведення досліджень, засвоєні в Закарпатській МАН, вивчення літератури та експерименти в гаражі дозволили винайти цілком нову технологію. Її оцінили на Міжнародній олімпіаді з екології в Кенії та Олімпіаді геніїв у США, а пізніше виробленням паперу з листя зацікавилися українські картонні комбінати.
Житомирський комбінат запропонував Валентину роботу фахівцем з інноваційних технологій, що дозволило запустити виробництво екопаперу у великих масштабах. 2020 року з першою промисловою партією в півтори тонни винахід перетворився на стартап. З’явилася потреба не лише в технічних знаннях, а й у вдосконаленні процесів комунікації з бізнесами, розуміння ринку. Отже, протягом п’яти місяців 2020–2021 років команда Releaf прокачувала свої навички та проєкт на міжнародному акселераторі Challenger, а зараз планує подальші кроки вже з вдосконаленою ідеєю.
IOON – санітайзер із води
Андрій Мануйлов, керівник проєкту, електробіолог за освітою. Він з командою роками досліджував способи знезараження води та проводив експерименти в лабораторіях. Від 2019 року вони розробляють IOON – гіпоалергенний антисептик, що працює завдяки взаємодії води та іонів срібла. Санітайзер має клінічно доведену ефективність проти багатьох бактерій. Науковці також досліджують вплив формули на коронавірус SARS-CoV-2 і вже провели низку успішних тестів.
Насамперед Андрій вважає себе вченим і ділиться, що два роки тому інкубатор від YEP перетворив його наукову роботу на стартап. За останній рік IOON виграв грант на розробку пристрою в розмірі $25 000 від Українського фонду стартапів та отримав менторську підтримку від Polish-Ukrainian Startup Bridge і EO Business Incubator. Зараз команда приймає передзамовлення для випуску своєї першої промислової партії, що планується в травні.
Герої цих трьох історій потрапили в правильне підприємницьке середовище та змогли здобути скіли, які й відрізняють стартапера від науковця: пошук бізнес-моделі, вміння будувати відносини з користувачами та вдосконалювати продукт залежно від фідбеку, навички «продавати» свою ідею інвесторам і клієнтам тощо.
Як розвивати та підтримувати університетське підприємництво?
Сильна сторона науковця – глибоке розуміння технічних особливостей майбутнього стартапу. Необхідно підвищувати рівень базових знань про ведення бізнесу, підприємництво, вчити розуміти умови ринку та потреби клієнтів.
Один зі способів – підсилювати стартап-освіту в університетах та запроваджувати більше ініціатив, розроблених спільно з важливими гравцями підприємницької екосистеми. Як приклад – згаданий вище проєкт «Підприємницький університет», розроблений YEP спільно з Мінцифрою та Українським фондом стартапом за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» разом із колегами з Ізраїлю, Естонії, США. Ініціативу запустили в понад 80 університетах.
Інший спосіб – створювати простори, де студенти та викладачі можуть тестувати свої ідеї й неформально набувати стартап-навичок. Хорошими прикладами є Центр підтримки підприємництва КНУ ім. Шевченка «Дія.Бізнес», акселератор академічного підприємництва «Інкубатор Центр» при Львівській політехніці чи Центр підприємництва УКУ, де можна зробити перші кроки в розробці нового продукту та знайти потрібні контакти.
Цікава модель співпраці держави з бізнесом і науковцями працює вже понад 10 років в Ізраїлі – програма »Магнетон». Вчені, що провадять університетські розробки, отримують від корпорацій підтвердження про те, що технологія дійсно потрібна. Міністерство інновацій Ізраїлю допомагає формувати кластери зацікавлених компаній і фінансує дослідження в стратегічно важливих галузях. Науковці отримують фінансування, університет – роялті, держава – прибуток у майбутньому, а бізнес – нові технології виробництва. У такий спосіб було підтримано вже 220 проєктів, 75% з яких стали успішними.
Як університети можуть допомогти стартапам?
Заклади вищої освіти є важливою частиною екосистеми стартапів, адже саме тут проявляють себе люди з дійсно інноваційними ідеями. Підприємницький досвід у студентські роки – навіть без продовження в майбутньому – дає гнучкість мислення, толерантність до помилок і бонуси до резюме. Варто змінювати правила гри для університетів, щоб вони могли ставати повноцінними учасниками комерційних розробок за принципом win-win.
Наразі університетське середовище потребує як фінансової, так і експертної підтримки з боку інших гравців, щоб продукувати в рази більше кадрів і проєктів. А в кінцевому підсумку – розвивати економіку України та робити її стартап-державою.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
