Віртуальні активи: як блокчейн може зробити прозорими бюджетні витрати
І як новий закон вплине на боротьбу з корупцією
Закон «Про віртуальні активи» уже встигли розглянути в першому наближенні та розібратися, чого варто очікувати від його нововведень. Mind вже розповідав про норми цього документа й про перипетії, що передували його появі. Сьогодні – про те, чому документ є першим кроком до прозорої системи державних фінансів. Як закон може вплинути на поліпшення економічної ситуації в Україні та чому може не сподобатися олігархам і контролюючим органам, розповів Mind керуючий партнер Blockchain Lab, резидент Reactor.ua, Станіслав Под’ячев.
Минулого тижня Верховна Рада ухвалила закон, який регулює оборот віртуальних активів в Україні. Німеччина, Японія, Швейцарія – не найгірша компанія, з якою нашій країні належить конкурувати за стартапи у сфері нових фінансів. Попри критику тішить безперечний факт: держава дивиться на віртуальні активи як на благо, корисну річ, а не піраміду або іграшки для гиків.
З чого все починалося
Платформа REACTOR.UA – ваш провідник у світ інновацій.
Ми знаємо, як втілити інновації з урахуванням кращих практик та в стислі терміни.
Розпочніть зміни вже зараз!
Перша спроба заповнити законодавчий вакуум у цьому питанні була зроблена ще минулим складом парламенту. У 2018 році народний депутат VIII скликання Олексій Мушак подав на розгляд законопроєкт, розроблений за участю гравців ринку. Цього ж року, восени, нардеп Юрій Дерев'янко запропонував, на наш погляд, більш сміливий і прогресивний законопроєкт, який передбачає реальні стимули для розвитку ринку.
Однак обидві ініціативи не отримали достатньої підтримки депутатів, через що було втрачено три роки.
Як працюватиме документ
Проте, нехай і з деяким запізненням, Україна завдяки нардепу Олексію Жмеренецькому все-таки змогла посісти своє місце серед країн, які визнали очевидне: криптовалюта й блокчейн – це не майбутнє, а якнайзвичайніша сьогоденність.
Потрібно зауважити, що обидва вищенаведених поняття в тексті закону не зустрічаються ні разу, але члени робочої групи з підготовки тексту законопроєкту пояснюють цей факт бажанням ухвалити закон «на виріст» – раптом розробники децентралізованих реєстрів транзакцій стануть використовувати, наприклад, спрямований ациклічний граф чи іншу технологію, більш досконалу, ніж блокчейн.
Ухвалений закон, якщо його підпише президент, стане основою для цілої низки підзаконних актів і гарантовано створить не один десяток робочих місць у регулюючих і контролюючих органах. Блокчейни як працювали, так і працюватимуть в Україні, Сальвадорі та у всьому світі, оскільки сама їхня природа, можна сказати, є «позатериторіальною».
На що очікувати сфері фінпослуг
Українські банки і великі фінансові компанії вже почали проявляти інтерес до місцевих проєктів у цій сфері. Важливо стати першим, хто запропонує своїм клієнтам хоча б банальну послугу – купівлю та продаж біткоїнів за готівкову й безготівкову гривню. Один такий сервіс успішно працює в Україні вже більш ніж сім років, продаючи біткоїни в терміналах. Імовірно, з'являться і інші. А від конкуренції виграє споживач.
На окрему подяку колектив авторів заслуговує за те, що проявив стриманість і не намагався винайти регулювання для ринку децентралізованих фінансів (DeFi), який зараз розвивається.
Хоча можу припустити появу інструкції, згідно з якою, наприклад, алгоритмічний стейблкоїн DAI, забезпечений іншими віртуальними активами, підпадатиме під регулювання НБУ, а похідний від нього aDAI – під регулювання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
У сферу наукових інтересів автора не входить аналіз корупційних ризиків, вивчення проявів лобіювання інтересів іноземних компаній, вимір близькості до міністерства різних блокчейн-асоціацій, чисельність яких, на відміну від емісії біткоїна, нічим не обмежується. І навіть податки від криптомільйонерів, «золотий дощ» з яких обіцяють із такою самою впевненістю, з якою міністр-лікар обіцяв захист від ковіду після першого щеплення, обговорювати не цікаво.
На які трансформації очікують публічні фінанси
Набагато більш змістовна й цікава розмова може вийти про майбутні зміни в публічних фінансах, коли технологія блокчейн буде застосована в цій сфері.
У публічному дискурсі існує думка, що процес розподілу державних фінансів (наших із вами податків) – це майже завжди кулуарні перемови, баланс інтересів можновладців, зокрема опозиціонерів, й олігархів різного рівня. Дійсно, якщо сам державний бюджет як документ, є у вільному доступі, то рух коштів у Держказначействі – це процес, за яким обивателю стежити дуже складно.
Останніми роками наше суспільство зробило величезні кроки для збільшення рівня прозорості держзакупівель. Але й там, якщо вірити журналістам, «є сфери для поліпшення».
Контроль у новій реальності
Тепер пропоную змоделювати ситуацію, при якій податки програмуються – збираються та розподіляються автоматично. Звичайно, для цього необхідно буде переглянути самі основи податкової системи країни. ПДВ як інструмент для обдирання споживачів та обдаровування олігархів доведеться замінити більш ефективним, низьким і прозорим податком із продажів. Витрати на податкові та силові органи можна буде скоротити в кілька разів. На виборчі кампанії перестануть зливатися мільярди – кому буде цікава автоматизована годівниця?
Але великі зміни починаються з маленьких дій. Найімовірніше, ви платите внески в шкільні фонди, з яких виплачуються доплати вчителям, охоронцям, купуються горезвісні м'ячі та штори. Запитайте: скільки відсотків із цих грошей йде на утримання адміністрації фонду? Опитування друзів і знайомих автора показало середню цифру – 20%. Чи не забагато?
Як блокчейн може допомогти знизити витрати? Для програміста завдання звучить дуже просто: з одного боку – вхідні дані, з іншого – вихідні. Кожну транзакцію можна побачити. Видно, наприклад, хто затримав оплату в поточному місяці. У батьківській групі можна ввічливо нагадати про це тому, хто забув. Усі розмови про вчителів – фаворитів директора, яким виплачуються позачергові премії, кануть у Лету. Діти дорослішатимуть у більш справедливому середовищі.
Звичайно, правляча еліта, під якою автор має на увазі прошарок осіб від глави батьківського фонду до олігархів – усі, хто отримує вигоду від асиметрії інформації, навряд чи зрадіє таким нововведенням.
Але держава Україна зробила перший крок. Тепер справа за суспільством.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
