Discuss Discuss
«Вбивчі» винаходи: чому смартфон – одне з найгірших творінь людства

«Вбивчі» винаходи: чому смартфон – одне з найгірших творінь людства

І як зарадити цій ситуації

Этот материал также доступен на русском языке
«Вбивчі» винаходи: чому смартфон – одне з найгірших творінь людства
Фото: depositphotos

Наш світ переповнений трендовими новинками смартфонів, автомобілів, ноутбуків. Ринок переповнений. Кожен виробник апріорі не може перестати випускати оновлені версії своєї техніки. Адже, якщо чогось інноваційного не вдалося придумати, все одно це потрібно виготовити. Цьому є логічне пояснення: кожна з потужних корпорацій дбає про власні прибутки та популяризацію бренду та забуває про більш глибинні проблеми. Чи не забагато на ринку різновидів смартфонів з однаковими характеристиками та чи може відновлення електроніки розв'язати проблему e-waste у світі, розповів Mind засновник, CEO в ICOOLA.UA, резидент Reactor.ua Роман Крук.

Які з технологічних винаходів людства найбільше шкодять екології?

Безперечно, одним із найгірших технологічних винаходів людства, що завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу, є не що інше, як двигун внутрішнього згорання. У світі існує близько 700 млн автомобілів, при цьому кожен із них щороку поглинає 4 тонн кисню. За даними науковців, цей винахід скоротив тривалість життя людини аж на 4 роки. Звісно попит на електрокари зростає, проте й тут є питання щодо екологічності, адже для виробництва акумуляторів використовуються літій, кадмій, нікель, свинець тощо. Без чіткого процесу утилізації та перероблення акумуляторів електрокарів уся ця мода перетвориться на «бомбу уповільненої дії». Систему використання слід докорінно змінювати й робити це радикальними методами, бо інакше це може призвести до фатальних наслідків.

Іншим найгіршим винаходом людства, що завдає шкоди екології, є смартфон. За даними компанії Gartner, кількість ноутбуків, ПК, планшетів, смартфонів у 2021 році, що знаходяться у використанні, становитиме 6,2 млрд штук. Ці цифри свідчать лише про активних користувачів, а скільки одиниць було випущено за останні роки? Цифра може бути в десятки разів більшою і, якщо акумулятори від авто хоч якось збирають та утилізують, то батареї від смартфонів – практично ні. За рік на звалищах опиняється понад 2 млрд смартфонів, а середньостатистичний мешканець планети змінює телефон хоча б раз на рік.

За статистикою Центру управління відходами, можна зрозуміти весь масштаб екокатастрофи в Україні:

  • 40% смартфонів залишаються лежати вдома;
  • 20% уживаних телефонів перепродаються;
  • 9–10% утилізуються;
  • 30% відправляються на сміттєзвалища.

Що чекає на ці 40% смартфонів, які українці зберігають у своїх шухлядах? Якщо не започаткувати систему збору та відновлення, рано чи пізно все це електронне сміття відправиться на сміттєзвалище. І це станеться найближчими роками.

Скільки ще ми можемо зберігати поламані / старі цифрові девайси вдома, залишається тільки гадати... А тій невеликій кількості компаній, що сповідують шлях сталого розвитку й популяризують відновлення / повторне споживання гаджетів, залишається лише дякувати.

Чому ринок переповнений смартфонами з однаковими характеристиками?

Що ми бачимо, коли відвідуємо будь-який популярний інтернет-магазин? Онлайн-гіганти на ринку пропонують нам понад десяток смартфонів від різних брендів, які мають ідентичні характеристики. А от чи переробляють ці компанії те, що продають, коли воно вийшло з ладу?

Ми спробували відправити для утилізації старий непрацюючий смартфон Xiaomi в декілька великих мереж магазинів електронної техніки, але лише одна з них погодилася його прийняти. Позитивні зміни в суспільстві є, і свідомість власників таких мереж потрохи пробуджується, але якщо прогрес у цьому питанні й відбувається, то дуже повільно.

Сьогодні покупцям доступні для покупки з десяток однакових смартфонів. Взяти, до прикладу, такі бренди, як OPPO, Huawei, Xiaomi, Poco, OnePlus, Asus. Якщо виробник і випускає щось нове, то лінійка виходить мінімум із декількох смартфонів різної величини та, погодьтесь, характеристики практично у всіх брендів співпадають на 90%. Звісно, конкуренція сприяє розвитку інноваційних технологічних рішень, проте, якщо така конкуренція вбиває екологію та не розв'язує проблеми електронного сміття, можливо, варто обмежити ринок, залишивши тільки тих виробників, що дбають про екологію?

Візьмемо, наприклад, Apple та їхню лінійку iPhone 13, у яких антени були виготовлені з перероблених пластикових пляшок. Це перша компанія у світі, що наважилася на такий крок. Зрештою, усі смартфони від цього бренду виготовляються так, щоб будь-який елемент можна було замінити. Завдяки цьому вдалося створити систему розумного використання гаджетів та їхнього повторного виробництва. Сьогодні вторинне споживання електроніки – це розумний вихід, що реально зменшує кількість e-waste. 

Якщо тенденція щодо виготовлення нових смартфонів і нової техніки загалом збережеться, то всього через одне покоління ми втратимо величезну кількість чистого повітря, питної води, а майбутнє, яке настане, буде дуже сумним. Можливо, кардинальні методи зміни системи допоможуть розв'язати проблему, але ці зміни потрібно вносити негайно. Наприклад, масова популяризація продукту повторного виробництва, заборона для продажу брендів, що мають ідентичні технічні характеристики та обов’язкове повернення неробочої техніки в той магазин, у якому вона була придбана.

Яких заходів наразі вживає людство, щоб зменшити e-waste й запобігти катастрофі?

Тільки уявіть, між «чорною п'ятницею» та Різдвом, коли ажіотаж на покупку цифрових девайсів зростає, в одній лише Великобританії куплять 5 млн гаджетів. Тобто відбудеться заміна старих цифрових пристроїв на нові, а отже, зросте кількість e-waste. Якщо збільшити це число пропорційно до кількості населення планети, ми отримаємо сотні мільйонів нових придбаних девайсів… і це всього за декілька тижнів.

Наразі глобальних дій щодо поліпшення ситуації у світі практично немає. Взяти до прикладу Amazon, який є найбільшим «розповсюджувачем електронного сміття у світі». На їхньому офіційному сайті Великобританії зазначається, що, коли ви бажаєте здати електронне сміття, віддайте його на благодійність (якщо воно ще працює) або ж віднесіть в установу, що здійснює утилізацію. Це звучить наче «Робіть з електронним сміттям що хочете», і найсумніше в цій ситуації, що Джефф Безос, власник того самого Amazon, разом зі своєю іншою компанією Blue Origin активно підкорює космос і ніби демонструє нам своїми діями «планету Земля зовсім скоро прийдеться покинути...».

Робити правильні речі коштує дорого, перероблення електронного сміття не дешеве задоволення, і, щоб зберегти власні прибутки, світові корпорацій часто нехтують важливішими завданнями.

Експерти попереджають, що зовсім скоро гора електронного сміття на планеті  важитиме стільки ж, скільки важить Велика китайська стіна, але чомусь такі дані не зупиняють компанії, що виробляють електроніку й реально можуть вплинути на цю ситуацію.

На якій стадії розумного споживання знаходиться Україна?

Ми перебуваємо лише на початковій стадії, у самому зародку, так би мовити. У нас немає ані пунктів збору старих цифрових девайсів, ані налагодженої системи переробки та відновлення. Хоч в Україні й працюють поодинокі компанії, що здійснюють відновлення девайсів, цього явно замало.

Раніше ми вже говорили про те, що необхідно популяризувати відновлення електроніки на державному рівні та розповідали, які дії потрібно реалізувати, щоб зменшити e-waste в Україні. Ми маємо величезний інженерний потенціал і легко можемо продемонструвати цілому світу приклад, як правильно переробляти електронні девайси, що таке свідоме споживання та чому це так важливо.

Навіть ті невеликі дії, які кожен із нас може легко зробити, наприклад, розповісти про проблему e-waste своїм близьким і знайомим, повідомити про те, що старе можна відремонтувати й не обов’язково викидати, суттєво наблизять нас до розумного споживання та кругової економіки.

Платформа REACTOR.UA – ваш провідник у світ інновацій.
Ми знаємо, як втілити інновації з урахуванням кращих практик та в стислі терміни.
Розпочніть зміни вже зараз!

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті