Керуючий партнер BlockchainLab: «Блокчейн руйнує монополію держави на контроль за громадянами та їхніми грошима»

Цьогорічні витрати на застосування технології блокчейн у всьому світі можуть сягнути $4,3 млрд. Згідно з прогнозом аналітичної компанії IDC, це на майже 58% більше, ніж роком раніше. І хоча пандемія внесла свої корективи у технологічні амбіції більшості країн, повністю згортати подібні проєкти не збирається ніхто. 

Разом із тим українська влада переймається не лише запровадженням цієї технології, а й контролем над операціями з криптовалютою. А посилення вимог до фінансового моніторингу так чи інакше зачепить і ринок віртуальних активів.

То що ж таке блокчейн, як він впливає на фінансову активність окремих громадян і цілих держав? Які правила його функціонування – технічні та юридичні? Про це  Анна Гурова, науковий співробітник МЦКП та Марія Кірпачова, керівник юридичного відділу ТОВ Space Logistics Ukraine запитали у керуючого партнера Blockchain Lab, резидента Reactor.ua і викладача курсу Blockchainomics в Києво-Могилянській бізнес-школі Станіслава Под'ячева. Сьогодні пропонуємо вашій увазі першу частину цієї бесіди.

– Які на сьогодні є технічні перешкоди для реалізації технології блокчейн на офіційному рівні в Україні?

– Нові технічні можливості змінюють не тільки економічні відносини між людьми, а й трансформують наявніі форми організації суспільства. Чи подобається це правлячій верхівці? Звісно, не подобається. Правлячі кола намагаються законсервувати ситуацію і йдуть на поступки суспільству тільки у відповідь на тиск. Або самі створюють «шахові багатоходівки», поступаючись маленькими привілеями заради того, щоб відібрати значно більше.

Свіжий приклад – декларування власності та доходів чиновниками. Здавалося б, дуже корисна ідея для боротьби с корупцією. І виправдана: прагнеш влади – будь ласка, поступися своїм правом на приватність. І що ми бачимо? Політики й чиновники за допомогою юристів за пару місяців адаптувалися до змін і «правильно» структурували власність. Хтось виявився хронічним везунчиком у лотереї, хтось – геніальним письменником або викладачем, чиї гонорари співставні з гонорарами лауреатів Пулітцерівської премії. 

Проходить пара років, і декларування та «прозорість» дотягуються до пересічних громадян: чиновники хочуть знати про всі транзакції понад 5000 гривень. Після того як набереться критична маса даних, почнуться питання: «Ви отримали 10 000 гривень зарплати, чому витратили 11 000? Покажіть підтверджуючі документи, сплатіть податки та штраф за їхню невчасну сплату».

Усе це працює добре, поки держава міцно тримає в руках банкірів, які мають монополію на передачу цінності в часі та на відстані – переведення грошей. Тому монополія держави на емісію грошей є чи не першою ознакою суверенітету. Питання державного примусу та монополії чиновників і політиків на насильство сакралізується. Гроші, що їх продукує влада, теж сакралізуються. Закони їхнього виникнення і навіть загальна їхня кількість для пересічного громадянина – таємниця за сімома замками. 

І ось з’являється біткоїн, заснований на технології блокчейн. Він вже протягом 10 років дозволяє людям обмінюватись цінністю без допомоги будь-яких посередників. 

Громадяни, що знаходять можливість розібратися у тому, як саме працює блокчейн, запитують: якщо блокчейн – настільки надійна та самодостатня технологія, то чи може вона змінити монополію держави ще й на ведення реєстрів (наприклад, власності на землю), незмінність яких гарантується державою та захищається доступними для чиновників технічними засобами? 

Саме через неможливість «махлювати» та небезпеку опинитися непотрібною громадянам держава чинить опір запровадженню технології блокчейн у реєстрах власності, закупівлях та інших суспільно важливих процесах. Тільки уявіть собі, що ми записуємо на блокчейні всі обіцянки президента та депутатів, а потім пред’являємо їм конкретні питання: чому не виконано?..

– Чи правда, що технологія 256-bit SSH є прогресивнішою, надійнішою і зручнішою у використанні, ніж блокчейн? Чи можна взагалі порівнювати ці технології?

– Порівнювати їх не дуже коректно. SSH – це мережевий протокол прикладного рівня, який, просто кажучи, шифрує інформаційний трафік між комп’ютерами в інтернеті. А блокчейн – це технологія досягнення консенсусу відносно стану розподіленої бази даних і, власне, сама розподілена база даних, куди записуються «транзакції» – зміни її стану. «15.06.2020 о 14:15:45 Аліса перерахувала Борисові 0,1 біткоїна у транзакції номер n та отримала 0,1 біткоїна у транзакції номер nn. Підписано приватним ключем». Так у спрощеному вигляді постає транзакція у блокчейні. 

– Які базові відмінності ІСО та ІРО?

– Спочатку розберемось із термінами. ІРО (initial public offering) – первинне публічне розміщення акцій на біржі. Потенційні інвестори, які вірять у перспективи компанії, можуть купити частину цих акцій. Держава регулює процес виходу на ІРО, щоб захистити права інвесторів від шахрайства з боку компанії. Процес цей доволі складний і дорогий, адже, окрім компанії-емітента, до нього долучаються аудитори, юристи, консультанти, біржа та державний орган, що контролює емісію цінних паперів. 

ІСО (initial coin offering) – первинна пропозиція коїнів. Насправді, переважна більшість проектів пропонує купувати власні токени, випущені за допомогою смарт-контрактів у діючому блокчейні. Тому ми пропонуємо користуватися терміном ITO – initial token offering. 

І в ІРО, і в ICO токени й акції пропонуються публіці вперше. Після завершення первинного розміщення вони, як правило, доступні для продажу на вторинному ринку. 

Зараз в Україні емітувати та продавати токени може будь-хто без обмежень. Фондовий ринок у нас мертвий, держава не зробила жодних кроків для його розвитку. В умовах, коли «музику замовляють» місцеві олігархи та МВФ, у фондового ринку немає шансів. 

При цьому, при всій своїй ризикованості та невизначеності, продаж токенів вважається цікавим інструментом для залучення невеликих інвестицій та формування спільноти ранніх послідовників для стартапів.

– Ютіліті/продуктові токени і коїни (Біткоїн, Ефіріум, Лайткоїн) – у чому різниця?

– Ютіліті-токени за концепцією схожі на жетони у метро, тоді як коїни – на монети. Токен дає право отримати продукт або послугу. Коїн є засобом збереження та передачі вартості. Також коїни використовуються для оплати належної поведінки суб’єктів, які забезпечують функціонування блокчейну. Наприклад, майнери у мережі Біткоїн або Ефір отримують винагороду у коїнах за процесорну потужність, що забезпечує криптостійкість або надійність блокчейну. 

– Чи можна допомогою технології блокчейн генерувати й отримувати графічні зображення?

– Так. Блокчейн дає гарантію того, що зображення не будуть змінені або видалені. Історіографія знає багато прикладів переписування першоджерел. Можна пригадати історію з переписуванням Повісті временних літ, або оповідання Орвела, де головний герой працює «коректором» газет та журналів, підлаштовуючи першоджерела під сучасну ідеологію.

Якщо це здається вам не важливим, спробуйте знайти відео 2005 та 2015 років, де журналісти одного з телеканалів після перемоги на виборах одного з кандидатів у президенти із вологими очима вибачалися за поширення пропаганди та фейків. Його немає в публічному доступі. Підчистили все під нуль!