Керуючий партнер BlockchainLab: «Блокчейн руйнує монополію держави на контроль за громадянами та їхніми грошима»
Станіслав Под'ячев — про те, як працюють новітні технології та чому вони не завжди зручні для чиновників
Цьогорічні витрати на застосування технології блокчейн у всьому світі можуть сягнути $4,3 млрд. Згідно з прогнозом аналітичної компанії IDC, це на майже 58% більше, ніж роком раніше. І хоча пандемія внесла свої корективи у технологічні амбіції більшості країн, повністю згортати подібні проєкти не збирається ніхто.
Разом із тим українська влада переймається не лише запровадженням цієї технології, а й контролем над операціями з криптовалютою. А посилення вимог до фінансового моніторингу так чи інакше зачепить і ринок віртуальних активів.
То що ж таке блокчейн, як він впливає на фінансову активність окремих громадян і цілих держав? Які правила його функціонування – технічні та юридичні? Про це Анна Гурова, науковий співробітник МЦКП та Марія Кірпачова, керівник юридичного відділу ТОВ Space Logistics Ukraine запитали у керуючого партнера Blockchain Lab, резидента Reactor.ua і викладача курсу Blockchainomics в Києво-Могилянській бізнес-школі Станіслава Под'ячева. Сьогодні пропонуємо вашій увазі першу частину цієї бесіди.
– Які на сьогодні є технічні перешкоди для реалізації технології блокчейн на офіційному рівні в Україні?
– Нові технічні можливості змінюють не тільки економічні відносини між людьми, а й трансформують наявніі форми організації суспільства. Чи подобається це правлячій верхівці? Звісно, не подобається. Правлячі кола намагаються законсервувати ситуацію і йдуть на поступки суспільству тільки у відповідь на тиск. Або самі створюють «шахові багатоходівки», поступаючись маленькими привілеями заради того, щоб відібрати значно більше.
Свіжий приклад – декларування власності та доходів чиновниками. Здавалося б, дуже корисна ідея для боротьби с корупцією. І виправдана: прагнеш влади – будь ласка, поступися своїм правом на приватність. І що ми бачимо? Політики й чиновники за допомогою юристів за пару місяців адаптувалися до змін і «правильно» структурували власність. Хтось виявився хронічним везунчиком у лотереї, хтось – геніальним письменником або викладачем, чиї гонорари співставні з гонорарами лауреатів Пулітцерівської премії.
Проходить пара років, і декларування та «прозорість» дотягуються до пересічних громадян: чиновники хочуть знати про всі транзакції понад 5000 гривень. Після того як набереться критична маса даних, почнуться питання: «Ви отримали 10 000 гривень зарплати, чому витратили 11 000? Покажіть підтверджуючі документи, сплатіть податки та штраф за їхню невчасну сплату».
Усе це працює добре, поки держава міцно тримає в руках банкірів, які мають монополію на передачу цінності в часі та на відстані – переведення грошей. Тому монополія держави на емісію грошей є чи не першою ознакою суверенітету. Питання державного примусу та монополії чиновників і політиків на насильство сакралізується. Гроші, що їх продукує влада, теж сакралізуються. Закони їхнього виникнення і навіть загальна їхня кількість для пересічного громадянина – таємниця за сімома замками.
І ось з’являється біткоїн, заснований на технології блокчейн. Він вже протягом 10 років дозволяє людям обмінюватись цінністю без допомоги будь-яких посередників.
Відразу постає низка питань. Свідомі громадяни запитують, навіщо тримати громіздкий чиновничий аппарат, якщо процес можна повністю автоматизувати. Олігархи та рейдери цікавляться, кому давати хабарі, щоб змінити щось у реєстрі. А самі чиновники й політики не розуміють, як «торгувати впливом» та «вирішувати питання».
Громадяни, що знаходять можливість розібратися у тому, як саме працює блокчейн, запитують: якщо блокчейн – настільки надійна та самодостатня технологія, то чи може вона змінити монополію держави ще й на ведення реєстрів (наприклад, власності на землю), незмінність яких гарантується державою та захищається доступними для чиновників технічними засобами?
Саме через неможливість «махлювати» та небезпеку опинитися непотрібною громадянам держава чинить опір запровадженню технології блокчейн у реєстрах власності, закупівлях та інших суспільно важливих процесах. Тільки уявіть собі, що ми записуємо на блокчейні всі обіцянки президента та депутатів, а потім пред’являємо їм конкретні питання: чому не виконано?..
– Чи правда, що технологія 256-bit SSH є прогресивнішою, надійнішою і зручнішою у використанні, ніж блокчейн? Чи можна взагалі порівнювати ці технології?
– Порівнювати їх не дуже коректно. SSH – це мережевий протокол прикладного рівня, який, просто кажучи, шифрує інформаційний трафік між комп’ютерами в інтернеті. А блокчейн – це технологія досягнення консенсусу відносно стану розподіленої бази даних і, власне, сама розподілена база даних, куди записуються «транзакції» – зміни її стану. «15.06.2020 о 14:15:45 Аліса перерахувала Борисові 0,1 біткоїна у транзакції номер n та отримала 0,1 біткоїна у транзакції номер nn. Підписано приватним ключем». Так у спрощеному вигляді постає транзакція у блокчейні.
Спільне у цих технологій те, що обидві вони використовують публічний та приватний ключі для шифрування повідомлень або транзакцій.
– Які базові відмінності ІСО та ІРО?
– Спочатку розберемось із термінами. ІРО (initial public offering) – первинне публічне розміщення акцій на біржі. Потенційні інвестори, які вірять у перспективи компанії, можуть купити частину цих акцій. Держава регулює процес виходу на ІРО, щоб захистити права інвесторів від шахрайства з боку компанії. Процес цей доволі складний і дорогий, адже, окрім компанії-емітента, до нього долучаються аудитори, юристи, консультанти, біржа та державний орган, що контролює емісію цінних паперів.
ІСО (initial coin offering) – первинна пропозиція коїнів. Насправді, переважна більшість проектів пропонує купувати власні токени, випущені за допомогою смарт-контрактів у діючому блокчейні. Тому ми пропонуємо користуватися терміном ITO – initial token offering.
І в ІРО, і в ICO токени й акції пропонуються публіці вперше. Після завершення первинного розміщення вони, як правило, доступні для продажу на вторинному ринку.
Під час «буму ІСО» влітку 2017 року продаж токенів, на відміну від акцій, не регулювався у більшості юрисдикцій. Тому поряд із цікавими проектами траплялися й абсолютно нереалістичні, чиї засновники проводили агресивну маркетингову кампанію, схожу на діяльність фінансових пірамід. Не дивно, що зараз вартість 90% цих токенів близька до нуля.
Зараз в Україні емітувати та продавати токени може будь-хто без обмежень. Фондовий ринок у нас мертвий, держава не зробила жодних кроків для його розвитку. В умовах, коли «музику замовляють» місцеві олігархи та МВФ, у фондового ринку немає шансів.
При цьому, при всій своїй ризикованості та невизначеності, продаж токенів вважається цікавим інструментом для залучення невеликих інвестицій та формування спільноти ранніх послідовників для стартапів.
– Ютіліті/продуктові токени і коїни (Біткоїн, Ефіріум, Лайткоїн) – у чому різниця?
– Ютіліті-токени за концепцією схожі на жетони у метро, тоді як коїни – на монети. Токен дає право отримати продукт або послугу. Коїн є засобом збереження та передачі вартості. Також коїни використовуються для оплати належної поведінки суб’єктів, які забезпечують функціонування блокчейну. Наприклад, майнери у мережі Біткоїн або Ефір отримують винагороду у коїнах за процесорну потужність, що забезпечує криптостійкість або надійність блокчейну.
– Чи можна допомогою технології блокчейн генерувати й отримувати графічні зображення?
– Так. Блокчейн дає гарантію того, що зображення не будуть змінені або видалені. Історіографія знає багато прикладів переписування першоджерел. Можна пригадати історію з переписуванням Повісті временних літ, або оповідання Орвела, де головний герой працює «коректором» газет та журналів, підлаштовуючи першоджерела під сучасну ідеологію.
Якщо це здається вам не важливим, спробуйте знайти відео 2005 та 2015 років, де журналісти одного з телеканалів після перемоги на виборах одного з кандидатів у президенти із вологими очима вибачалися за поширення пропаганди та фейків. Його немає в публічному доступі. Підчистили все під нуль!
Історію пишуть переможці. Уявімо собі, що спалахує війна між Китаєм та США, і Китай виграє, розгромивши суперника та його цінності. За 50–70 років керівництво Китаю вирішує трохи підправити історію і прибрати з Місяця всі свідоцтва перебування там астронавтів США. Якщо ж фото та відеоматеріали будуть зафіксовані у блокчейні, змінити їх буде майже неможливо.
REACTOR.UA – відкрита платформа інновацій, що пропонує інфраструктуру та інструменти для успішної роботи з інноваціями.
Резиденти платформи – компанії, відкриті до інновацій, акселератори, інкубатори, інноваційні хаби, лабораторії, продуктові технологічні команди.
Ставши резидентом платформи REACTOR.UA, ви зможете:
- працювати з кращими світовими технологічними рішеннями і стартап-командами, здатними реалізувати будь-які інноваційні ідеї;
- шукати рішення своїх інноваційних викликів, використовуючи менторську підтримку резидентів – агентів інновацій;
- спільно з резидентами проводити відкритий пошук інноваційних ідей;
- бути в курсі провідних інноваційних практик і світових трендів;
- тестувати ідеї просто, швидко і з мінімальними витратами;
- увійти до списку інноваційних компаній України, взявши участь у Innovation Index.
Компаніям, які мають потребу у трансформації бізнесу за допомогою технологій та інновацій, платформа пропонує пройти безкоштовну менторську програму RE:START. Програма допоможе прийняти виважене рішення про те, який з існуючих підходів до роботи з інноваціями оптимально відповідає запитам і потребам компанії. Вперше у рамках однієї програми власники і ТОП-менеджери мають можливість попрацювати з кращими менторами, визначити інноваційну стратегію для своєї компанії, навчитися ефективно управляти ресурсами для її реалізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми запрошуємо вас стати частиною Mind Club. Для цього потрібно оформити підписку за $7 на місяць.
Нам дуже важлива ваша підтримка!
Чому ми впроваджуємо платну підписку?
Справжня якісна та незалежна журналістика потребує багато часу, зусиль та витрат, це дійсно недешево. Але ми віримо в перспективи ділової журналістики в Україні, тому що віримо в перспективу України.
Саме тому ми створюємо можливість платної щомісячної підписки – Mind Club.
Якщо ви читаєте нас, якщо вам подобається та ви цінуєте те, що ми робимо, – пропонуємо вам вступити до спільноти Mind.
Ми плануємо розвивати Mind Club: обсяг матеріалів і доступних сервісів і проектів. Уже сьогодні всі члени клубу:
- Допомагають створювати та розвивати якісну незалежну ділову журналістику. Ми зможемо і надалі розвиватись та підвищувати якість наших матеріалів.
- Отримують вільний від банерної реклами сайт.
- Отримують доступ до «закритих» матеріалів Mind (до щомісячного випуску, в якому ми досліджуємо та аналізуємо, як працюють цілі галузі; до щотижневих аналітичних підсумків).
- Вільний доступ до івентів Mind для підписників та спеціальні умови на інші події Mind.
- Smart Power. Власники бізнесу, що стануть підписниками Mind, отримають доступ до агрегатора системних порушень від аналітиків Mind та партнерів «Cкажи.uа». Якщо у вашого бізнесу виникли проблеми з непорядними чиновниками чи конкурентами – ми проаналізуємо, чи є їхня поведінка системною, і разом зможемо вирішити цю проблему.
- Ми і надалі розвиватимемо Mind та додаватимемо корисні журналістські рубрики і сервіси для вашого бізнесу.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності. Підтримайте нас за 196 грн на місяць.
