Від ідеї до бізнесу: work-сервіс для покоління Z у телеграм, ІoТ-меблі та школа для івент-індустрії
Як підприємці-початківці запускають і просувають власну справу
Mind продовжує розповідати історії молодих, але гідних проєктів, створених випускниками платформи з розвитку підприємництва n.cubator. Нагадаємо: нещодавно її викладачі випустили нову «партію» юних бізнесменів, які закінчили третю інкубаційну програму Adventure/easy start.
Курс призначався для підприємців на початку шляху, які хочуть системно розвивати власну справу. Фішка Adventure/easy start – не стандартні лекції з менеджменту й маркетингу, а фокусування на навчанні через дію (85% практики, 15% теорії), менторство та симуляційні бізнес-ігри. Студенти отримали гранти на навчання, а автори одного кращого проєкту – фінансування для старту бізнесу (30 000 грн).
На Adventure/easy start потрапляє невелика кількість учасників – до 20 осіб. «Ми свідомо не робили програму масовою, поки не знайшли інструменти й механіки, які зможуть і далі підтримувати якість навчання через дію з індивідуальним підходом до кожного учня. Кожен раз, дивлячись на великі конкурси та хакатони, які пропускають через себе сотні проєктів, думаю, а чи є сенс у нашій діяльності. Але кожного разу, коли слухаю фінальні пітчі наших випускників, їхні відгуки про програму, бачу шлях, який вони пройшли, і результати, яких досягли, – розумію, що ось із таких потім і виходять Гейтси, Маски, Корольови, Сікорські», – розповідає співзасновник n.cubator, резидент платформи відкритих інновацій Reactor.ua Дмитро Швець.
У попередній публікації Mind розповідав про перші три проєкти випускників: сімейну майстерню подарунків із дерева та фанери Woodyard, маркетплейс для постачальників і покупців різних видів сировини Platforma, а також платформу для підготовки до ЗНО та ДПА Neutopiya. У цій статті – друга трійка проєктів, які мають шанси перетворити ідею на прибутковий бізнес.
Суть продукту. Highers – платформа з розміщення кар'єрних можливостей для покоління Z у соцмережах. Її торік запустили четверо студентів Києво-Могилянської академії: Ігор Жуковський, Тетяна Васильєва, Катерина Криленко, Данило Орел.
«Ідея стартапу виникла у відповідь на глобальний виклик – проблему працевлаштування студентів, з якою ми самі зіткнулися. Звичні методи пошуку молодих кандидатів застаріли. Студентам складно знайти роботу з мінімальною кількістю знань і досвіду. А роботодавці не знають, де таких претендентів шукати. Ми побудували мережу, що з'єднує компанії, які шукають фахівців Junior/Trainee рівнів, із представниками покоління Z», – пояснює Криленко.
Алгоритм роботи мережі такий:
- у Highers приходить роботодавець, який хоче розповісти про свої вакансії, кар'єрні івенти або курси;
- компанію перевіряють;
- на основі наданої інформації створюються доступні пости з ілюстраціями, що привертають увагу;
- пости публікуються в телеграм-каналі Highers, у разі необхідності розсилаються в додаткові канали профкомів університетів, студентських організацій тощо;
- роботодавець отримує резюме від кандидатів.
Також команда стартапу безкоштовно допомагає студентам створювати релевантні резюме на конкретну вакансію.
Highers має сайт. На відміну від інших work-платформ там розміщаються не вакансії, а інформація про проєкт. Основна комунікація відбувається в телеграм-каналі.
Як відбудовуються від конкурентів? Команда обіцяє постачати роботодавцям лише релевантних вимогам кандидатів і знаходити їх протягом двох тижнів. «Ще одна наша особливість – пропонуємо виключно можливості інтелектуальної роботи. Жодних вакансій кур'єра, офіціанта, касира тощо. Ми за те, щоби молодь отримувала за свою роботу не тільки фінансову винагороду, а й мала можливість кар'єрного зростання та розвитку в топових компаніях України та світу», – розповідає Криленко.
На якій стадії проєкт? Команді вже вдалося залучити близько 30 клієнтів-роботодавців: SoftServe, Cisco, P&G, ПроКредит Банк, Deloitte, E&Y тощо. До мережі «підключені» 30 університетів із п'яти міст України з охопленням більш ніж 200 000 студентів.
«Статистику кількості закритих вакансій не ведемо, бо є чинники, які від нас не залежать. Наприклад, студент не прийшов на співбесіду. Ми не можемо ручатися за кожного кандидата, але можемо гарантувати надання можливостей для побудови їхньої кар'єри», – пояснює Криленко.
Монетизація. Highers отримує дохід від роботодавців за публікації вакансій, інформацію про івенти, курси ($11/пост) і перегляди ($29/5000 трафіку).
Як планують просувати продажі? Наразі команда залучає роботодавців через «сарафанне радіо». Надалі планує використовувати соцмережі, медіа, прямі розсилки по імейлу та Linkedin.
Інвестиції. Highers став переможцем програми Adventure/easy start і отримав грант 30 000 грн. «Поки не плануємо залучати додаткові інвестиції: розвиток проєкту відбувається завдяки заощадженням команди та продажам», – уточнює Криленко.
Суть проєкту. Cluster House – інноваційні та ергономічні ІoТ- меблі для робочих приміщень у будинку й офісі. «Ідея зародилася майже два роки тому – ще до обмежень, які змусили нас працювати вдома. Тоді виникла необхідність організувати свій робочий простір, зробити його більш універсальним, бо я дуже залежний від середовища та його наповнення. Я і мій партнер Сергій Тищенко – адепти цифрових й електронних технологій і захоплюємося продуктовим дизайном в інтер'єрах, що й визначило суть проєкту – розробка мультифункціональних меблів зараз і цілісних «розумних» інтер'єрів у майбутньому», – пояснює співзасновник Cluster House Богдан Остапчук.
За його словами, в основі концепції робочого простору – стіл, особливістю якого є розширений функціонал стільниці: вбудовані швидкісні usb-зарядки, бездротова зарядка, сенсорна панель управління рухомими ногами (у комплектації sit/stand position).
«Сенсорна панель – наша власна розробка від проєктування до виготовлення мікросхем. Надалі ця комплектація буде розширена вбудованими силовими розетками, які стануть виконувати функцію комплектного мережевого фільтра для електронної периферії користувача», – пояснює Остапчук.
Для взаємодії зі столом використовується мобільний застосунок-асистент, але всі базові функції будуть доступні й без нього. «Значна увага приділена й ергономіці: короб кабель-менеджменту для уникнення хаотичного сплетення кабелів під ногами та лінійка аксесуарів (підставки під монітор і ноутбук), щоб максимально розумно використовувати корисну площу. Проєкт розроблений професійними продуктовими дизайнерами, адже зовнішній вигляд – частина емоції, яку ми хочемо подарувати клієнтові», – розповідає Остапчук.
Також команда хоче запустити систему датчиків, які будуть моніторити стан навколишнього середовища й повідомляти про чинники, які негативно впливають на продуктивність.
Надалі партнери планують створювати «розумні» меблі й для спальні (ліжка та приліжкові тумби).
Чому вирішили сфокусуватися на IoT? «На цьому етапі це закладення технологічної основи для подальшого масштабування, коли й технології, і ціна їхнього впровадження будуть доступні, а переваги більш очевидні. На мою думку, протягом наступних п'яти років автоматизовані сценарії в побуті будуть дедалі популярнішими. Поки ж не хотів би називати меблі з вбудованою електронікою «розумними», бо зараз техніка виконує лише асистувальну роль для спрощення тих чи інших завдань. Ми не хочемо грати на хайпі та вводити клієнтів в оману. Проте саме розвиток такого формату, на мою думку, принесе smart-складову в майбутньому», – прогнозує співзасновник Cluster House.
На якій стадії проєкт? Партнери вже закінчили прототипування, пройшли кілька ітерацій із дизайном і функціоналом, майже завершили бетаверсію столу, готову до тестування реальними клієнтами. Зараз фіналізують підбір матеріалів і комплектуючих для продакшена, паралельно розробляють аксесуари та застосунок-асистент.
Як організовано виробництво? «На цьому етапі ми не можемо дозволити собі власне виробництво повного циклу, тому співпрацюємо з підрядниками практично за всіма виробничими напрямами. Самостійно проюємо тільки над частиною, пов'язаною з програмуванням прошивання мікроконтролера та розробкою мобільного застосунку-асистента», – пояснює Остапчук.
Надалі партнери мріють запустити власне виробництво повного циклу: «В Україні достатня кількість ресурсів, щоб забезпечити створення технологічних продуктів, українські меблі цінуються за кордоном, у нас прекрасні дизайнери – віримо, що зможемо зібрати це все під одним дахом у майбутньому».
Цільова аудиторія. Проєкт орієнтований на два сегменти – B2C і B2B. «У B2C наша ЦА – люди, у яких сидяча робота, і вони працюють вдома частково або на постійній основі, а отже вимагають якісного робочого місця. Цим людям важливо налаштувати робоче місце під себе, не байдуже їхнє самопочуття й фізичний стан, вони хочуть отримувати натхнення від середовища, у якому працюють. У B2B – це переважно офісні приміщення або коворкінг, які виділяються своїми інтер'єрами й сервісом, а також забезпечують хороші умови для своїх співробітників або клієнтів», – пояснює Остапчук.
Як планують просувати продажі? Зараз партнери «доточують» сайт, на якому буде докладна інформація про функціонал і зовнішній вигляд робочого місця. «Але це більше стильна вітрина з можливістю покупки. Значний акцент хочемо зробити на Facebook та Instagram, які дозволяють запускати якісні рекламні кампанії. Youtube думаємо використовувати для ближчого ознайомлення потенційних клієнтів із реальними кейсами використання», – говорить Остапчук.
Через кілька років після тестування продукту в Україні партнери мають намір освоювати експорт у Європу. Там ринок таких меблів більш розвинений. «З деякими продуктами, можливо, виходитимемо на Kickstarter. В Україні спробуємо модель FaaS (Furniture as a Service) – це гнучка оренда меблів із можливістю викупу або ж регулярна кастомизация й обслуговування, якщо клієнт змінить житло та його вже не влаштовуватиме колір або модель», – ділиться планами співзасновник Cluster House.
Інвестиції. Поки вся розробка оплачується власним коштом партнерів. «Після повноцінного запуску продажів ми оцінимо необхідність залучення додаткових коштів. Тим часом я стежу за різними міжнародними інвестиційними програмами. Але, перш ніж подаватися на них, ми самостійно хочемо досягти стабільних результатів, щоб мати більше шансів на вигідні умови інвестування в майбутньому», – резюмує Остапчук.
Суть проєкту. Memories events school – школа організації подій. Її викладачі на 2-місячних курсах вчать студентів розвивати організаторські здібності, а також тому, як почати свій шлях у професії івент-менеджера.
«Ми вирішили створити проєкт, тому що бачили відсутність кваліфікованих кадрів у сфері івент-індустрії, неактуальність профільної освіти й низький рівень підготовки в цій сфері. В Україні мало можливостей для того, щоб отримати необхідний набір знань і практичних інструментів, щоб почати реалізовувати себе в ролі івент-менеджера. Зацікавлені цією сферою зазвичай йдуть вчитися на інші спеціальності, які не є дотичними до ніші організації подій. Ми любимо творити й закликаємо творити разом із нами кожну подію, створюючи умови, які допомагають виходити за звичні рамки, формати, шаблони», – пояснює засновниця й головний виконавчий директор Memories events school Христина Мокрій.
Хто цільова аудиторія? Студенти вузів, молоді мами в декреті; HR/офіс-менеджери; педагоги-організатори, зацікавлені розвиватися в сфері івент-менеджменту.
На якій стадії проєкт? «Ми створили громадську організацію «Львівська майстерня організації подій». Її мета – популяризація та сприяння розвитку івент-індустрії серед молоді. Memories events school увійшла в цю ГО як окремий проєкт. Також вже провели два навчальні курси – «Організація освітніх подій» та «Як перейти в онлайн?». І приєдналися до співпраці в організації авторського курсу «Хто в шоу-бізнес?», – розповідає засновниця школи.
Поки проєкт розвивається на Львівщині. Надалі команда хоче вийти на національний рівень.
В Україні чимало івент-агентств, які самі навчають своїх співробітників. Як від них відбудовуватимуться? Команда має намір перетворити конкурентів у партнерів. «Ми хочемо побудувати співпрацю між нами та івент-агентствами, адже мета одна – розвиток івент-галузі. Наша школа відрізняється роздатковими матеріалами, які створюємо самі для наших учасників. Це, зокрема, настільні ігри, планери-блокноти, скретч-карти, календар для організації подій. Також ми орієнтовані на вироблення практичних навичок,у тому числіі й шляхом симуляційних ігор. А івент-агентства хочемо використовувати для працевлаштування наших учнів», – пояснює Мокрій.
Монетизація. Основне джерело доходу – продаж курсів.
Як планують просувати продажі? Команда має намір налагодити співпрацю з бізнесом та представниками освітньої сфери, щоб збільшити кількість зацікавлених у сфері івент-менеджменту.
Інвестиції. Проєкт розвивається без сторонньої підтримки.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].