Discuss Discuss
Врятувати життя: як український стартап MISU виходить на міжнародні ринки під час війни

Врятувати життя: як український стартап MISU виходить на міжнародні ринки під час війни

Та чим розробка може бути корисною нашим військовим

Врятувати життя: як український стартап MISU виходить на міжнародні ринки під час війни
Фото: depositphotos.com

Mind продовжує знайомити читачів з українськими стартапами – учасниками Web Summit, який відбувся 1–4 жовтня у Лісабоні. Серед 100 заявок відбір на участь у саміті пройшов і MISU. Чим унікальна розробка та як вона може врятувати життя своїм користувачам? Навіщо стартап партнериться із фарм- та страховими компаніями? Чим команда допомагає переселенцям під час війни та що саме розробляє для військових? Про це та багато іншого Mind розповів співзасновник MISU Володимир Шевчук.

Врятувати життя: як український стартап MISU виходить на міжнародні ринки під час війни

Раніше Mind писав про інших учасників саміту – Releaf Paper, який виготовляє екопапір з опалого листя, та систему домашнього еноргозаощадження i3 Engineering.

Про суть продукту

Врятувати життя: як український стартап MISU виходить на міжнародні ринки під час війни

MISU – система моніторингу здоров’я, що складається із застосунка та смартгодинника, які стежать за здоров'ям користувача в режимі Live 24/7. Вона може завчасно попереджати про критичний стан людини. «Ми взяли дуже багато даних з українських клінік та навчили комп’ютер визначати, коли у конкретної людини можливий напад. Це як медичний Shazam: грає якась пісня – вмикаєш застосунок – система її розпізнає. Так само й ми дізнаємося, чи буде напад в найближчий тиждень-два», – пояснює Володимир Шевчук.

Та згадує, що ідея стартапу зародилася, коли почався COVID-19. Тоді він з другом Дмитром Кругловим хотів зробити програму, яка б показувала, як буде розповсюджуватися цей вірус у світі. Зробивши такий застосунок за два тижні, хлопці зрозуміли: що при наявності медичних даних можливо спрогнозувати будь-що. Тоді й почалася робота над MISU. Вже за тиждень компанія стартувала з виходом першої повної версії на Androind, за два тижні – на iOS.

Про функціонал та до чого тут страховка

Смартгодинник потрібно з’єднати із застосунком. Система моніторить, аналізує показники, передає їх лікарю та будує прогноз і персональні рекомендації. MISU Watch має всі потрібні датчики та манжет для спеціального помпування повітря, щоб міряти тиск. Система аналізує стан здоров’я на основі тиску крові, ЕКГ, сатурації, серцевого ритму, рівня фізичного стресу та температури.

Годинник налаштовується під клієнта: чим довше його носити – тим точніше він спрогнозує, коли людині може стати зле. Якщо включити певну функцію в застосунку, то тільки-но система розпізнає критичний стан здоров’я – клієнта набере лікар.

В Україні стартап працює зі страховою компанією «Альфа». Тобто клієнти можуть цілодобовою користуватися підтримкою call-центру з лікарями. Але якщо користувач хоче під'єднати свого сімейного лікаря – в застосунку є така можливість. «Ваш лікар буде теж бачити все, що з вами відбувається в критичні моменти», – розповідає Шевчук. Крім того, власники MISU Watch застраховані в «Альфа» на 50 000 грн у рік на купівлю ліків.

Про сертифікацію

Шевчук каже, що гаджет не є медичним пристроєм, тому отримувати сертифікати компанії не потрібно. «Це як термометр», – пояснює співрозмовник. Зараз усі необхідні клінічні дослідження проходить сам застосунок на алгоритми прогнозування критичних станів.

Про виробництво смартгодинників

Врятувати життя: як український стартап MISU виходить на міжнародні ринки під час війни

Воно розташоване в Гонконзі. За словами Володимира Шевчука, для збирання даних можна використовувати й смартгодинники інших брендів: «Зараз офіційно працюємо з Apple. Також вже відбулися два раунди переговорів з Huawei. Вони підтвердили, що можемо використовувати будь-які їхні девайси».

Про конкурентів

Головна відмінність MISU від інших медичних сервісів – програма передбачає та попереджає про будь-які критичні стани в організмі. За словами Володимира Шевчука, ні у світі, ні в Україні подібних розробок немає. «В Європі багато липучок на серце, які пацієнт приклеює собі, замірює дані, а потом через декілька днів заносить в лікарню. Але треба довго очікувати, щоб передати їх лікарю. Це не врятує людину. Тобто такого системного і простого рішення ніде немає», – пояснює він.

Шевчук прогнозує, що через рік-два подібні розробки можуть з’явитися на ринку, оскільки «є конкуренти з різних сфер, які підбираються». Наприклад, українсько-американський MAWI, який розробляє біометричні браслети, та проєкт Cliexa, яким керує уряд США.

Про старт монетизації

Перед війною команда відкривала продажі на два тижні – без реклами та для вивчення попиту. За цей час стартап продав 300 смартгодинників за передзамовленнями на 3 млн грн. А потім вирішили трохи пригальмувати. «Побачили, що були такі великі об'єми, з якими ми просто не справилися б за браком партнерів, коштів та людей. Тоді ще не мали контракту з фарм- та страховими компаніями. Не могли б дати усім бажаючим медичний сервіс», – розповідає про причини зупинки продажів Шевчук. Та додає, що найближчим часом відкриття продажів не планується.

Тож поки в іноземних країнах основа отримання доходу – підписка на застосунок. Кількість його завантажень вже сягає 20 000 (АppStore – 12 000, Play Market – 8000). А в Україні протягом війни підписка безкоштовна, далі – $5 на місяць за сімейний пакет.

«Поки війна в Україні, ми заробляємо на комісії від наших партнерів: фарм- та страхових компаній. І все», – розповідає Шевчук. Він додає, що страхові платять за те, що за допомогою MISU вони мінімізують свої витрати та керують ризиками. А фармкомпанії керують трендами та ефективністю ліків і бачать, що краще буде в майбутньому для пацієнтів.

Про більш масштабний вихід на іноземні ринки

Врятувати життя: як український стартап MISU виходить на міжнародні ринки під час війни

За словами Володимира Шевчука, зараз компанія нароблює цінність продукту. Стартап розширює базу комунікацій і партнерства. Команда зустрічалася з представниками охорони здоров’я Єгипту, оскільки планує запускатися в Каїрі разом з урядовою програмою на всю країну. «Будемо йти через урядові програми одразу на багато країн. Уряди різних держав вже самі до нас звертаються. Наприклад, представники Єгипту знайшли нас через фармкомпанію, з якою працюємо, Франція – через Український фонд стартапів», – розповідає співзасновник.

Він сподівається, що в листопаді компанія буде в Японії та, можливо, в Індії. Зараз ведуться переговори. «Розуміємо, що ми не будемо йти шляхом step by step, оскільки ніхто із великих компаній так не працював. Вони одразу виходили на ринок і зчинявся галас. У них не було росту користувачів, в них зразу був мільйон», – каже Шевчук.

Чим ще займається команда під час війни

Наразі вся команда живе в Україні, окрім адміністратора, яка працює в польському офісі. Найближчим часом команда планує запустити ПТСР для військових. Це окрема функція в застосунку, яка включає онлайн- та офлайн-підтримку, самодіагностику, тести на виявлення типу ПТСР-симптоматики, а також можливість спілкуватися з іншими військовими та ветеранами. Функція розроблена, зокрема, на досвіді американської урядової програми з підтримки ветеранів війн. Стартап планує запустити таку опцію взимку.

Також кожен місяць компанія возить гуманітарну допомогу для дітей переселенців і військових в Ізюм. «Минулого разу я завіз кровосудинних препаратів на 300 000 євро», – додає Шевчук.

Про інвестиції

За словами Володимира, засновники вклали близько $300 000 за півтора року. Стартапери виграли два найбільших гранти від USF, а також отримали грант в Польщі. Від Amazon компанія спочатку залучила $100 000, а потім ще $30 000. «Решта – свої. Але ми не знаємо, скільки точно витратили. Я машину продав та квартиру», – ділиться Шевчук.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS