Від «мавіка» до Patriot’а: як майстерно українці комбінують на полі бою прості та високі технології
На відміну від росіян, які в принципі все провалили
На війні важливий не рівень чи складність технології. Набагато серйозніше те, з чим ця технологія поєднується, наскільки легко навчитися її використовувати і як багато такої техніки можна швидко отримати. За рік війни Збройні сили України показали, що таке правильна комбінація технологій і як вона забезпечує перемогу над противником, що має перевагу буквально в усьому.
Чому Patriot в українців буде лише один, як Bayraktar’и допомогли дочекатися HIMARS’ів, і чому росія одну свою технологічну зброю використовувати боїться, а другу – розбазарює, читайте у матеріалі докторантки міжнародних відносин Університету Тафтса й офіцера ВПС США Лори Джонс. Її колонку, опубліковану на Yahoo News, переклала для Mind редакція платформи відкритих інновацій Reactor.ua.
Українська армія менш ніж за рік перетворилася на сучасну, ефективну бойову силу. Значною мірою це відбулося завдяки великій кількості технологій, наданих Сполученими Штатами та їх союзниками по НАТО.
24 лютого 2022 року, у день російського вторгнення в Україну, ЗСУ все ще залежали від військової техніки радянського виробництва, значна частина якої була застарілою. Сьогодні українці використовують високотехнологічні західні системи озброєнь, такі як високомобільні артилерійські ракетні системи (High Mobility Artillery Rocket System, HIMARS) і протирадарні ракети.
Проте битви виграють не лише технологіями. Україна змогла отримати великий асортимент техніки НАТО, і швидкість та ефективність, з якими українці навчилися її використовувати та доставляти на поле бою, просто вражає. За один лише рік Україна стала технічною бойовою силою, здатною поєднувати різні рівні технологій для підтримки єдиної стратегії.
З іншого боку, цей рік показав – на прикладі росії – що можна володіти сучасними технологіями та зброєю, мати, здавалося б, технологічну перевагу, але не використати це все через слабке керівництво, провальну стратегію та брак компетентності.
З-поміж наданих Заходом технологій у центрі уваги переважно опинялися системи найвищого технологічного рівня, такі як ракетні батареї Patriot, HIMARS, високошвидкісні протирадарні ракети (High-speed Anti-Radar Missile, HARM), переносні протитанкові ракети Javelin й інша високоточна протитанкова зброя. Але це й близько не відображає масштаби технологій, які Україна використовує щодня в зоні бойових дій.
Три рівні воєнних технологій в Україні
Військові технології, що задіяні зараз в Україні, можна розподілити на три рівні. Збройні системи, згадані вище, належать до найвищого рівня. Вони виявилися потужною зброєю в руках українців, але загальна користь від них дещо лімітована через їх вартість та вимоги до підготовки. Ці фактори обмежують кількість систем, які є в розпорядженні українських сил. Нині Україна має 20 HIMARS, а батарею системи Patriot отримає лише одну.
Сама лише система Patriot вимагає декількох місяців підготовки в США. Окрім розрахунку, навченого використовувати її, ця зброя потребує залучення великої кількості вузькоспеціалізованого персоналу, оскільки вона є складною в обслуговуванні. Корисність найтехнологічніших систем знижується і через довгий логістичний «хвіст». Дійсно, високоякісні системи мають вирішальне значення для боротьби України, але вони мають бути доповнені системами середнього та нижчого рівня, які можна постачати та використовувати у великій кількості.
До систем середнього рівня можна віднести безпілотники, такі як турецький Bayraktar TB2 й американські Switchblade і ScanEagle. Ці системи можуть постачатися сотнями, для їх використання потрібна мінімальна зовнішня підготовка, але водночас вони дають миттєву перевагу на полі бою. Цей технологічний рівень потребує меншого навчання, а це означає, що така зброя може опинитися на полі бою значно швидше та надійти в багато підрозділів.
Постачання Україні озброєння, що є економічно ефективним та не потребує інтенсивного навчання, дозволило виграти час і підготувало підґрунтя для передання в руки українців систем найвищого рівня. Завдяки технологіям середнього рівня як проміжного варіанту Україна змогла протистояти безпосереднім російським загрозам і підготуватися до використання високотехнологічних систем.
Тепер про системи нижчого рівня. Вважати їх менш важливими, ніж зброю інших класів і можливостей, було б помилкою. Цей рівень включає комерційно доступні готові продукти, але українці довели, що й вони можуть змінити правила гри. До таких можна віднести комерційні квадрокоптери та супутникові інтернет-термінали Starlink.
Комерційні технології оснастили ЗСУ засобами, що значно покращують загальне управління, зв’язок і ситуаційну обізнаність. Управління у військовому контексті означає здатність командирів ефективно керувати на полі бою силами та системами, які знаходяться під їх командуванням. Ситуаційна обізнаність у військовому контексті означає знання умов на полі бою, у тому числі позицій та статусу дружніх і ворожих сил.
Якщо це все зібрати до купи
Україна досягла успіху завдяки тому, що вона змогла інтегрувати ці три рівні зброї та технологій в єдину стратегію на полі бою. Українці використовують Starlink для забезпечення зв’язку між командирами, групами, які ідентифікують цілі, і підрозділами на передовій, які атакують ці цілі.
Дрони на основі комерційних квадрокоптерів, модернізовані для військового використання, та безпілотники середнього рівня забезпечують важливе націлювання та спостереження в режимі реального часу. Цей зв’язок і аеророзвідка дозволяють невеликим мобільним підрозділам максимально ефективно використовувати свої обмежені запаси високоточних боєприпасів.
Швидкість, з якою Україна зібрала цю суміш технологій і можливостей, опанувала її та поєднала для успішного використання, – надзвичайна. І це демонструє різкий контраст із тим, як технології застосовує росія.
російський недоменеджмент
У лютому 2022 року росія, з точки зору технологій на полі бою, вважалася значно вищою за Україну. Але російські військові чомусь ніяк не можуть скористатися цією перевагою – через погане командування, брак досвіду та жахливо низьку ефективність військ на полі бою.
Україна мусила адаптуватися до нових технологій під шаленим тиском. З тим самим зіткнулася й росія, і навіть прийшла до деяких подібних рішень. Її війська використовують дрони-квадрокоптери для тактичного спостереження й розвідки та, як і українці, оснащують деякі з них гранатами. При цьому б’ють не лише по військовим, а й по цивільним цілям за допомогою безпілотних літальних апаратів іранського виробництва Shahed-136 – це баражувальний боєприпас, що може літати до моменту ідентифікації цілі, а потім здетонувати при ураженні.
росія надає перевагу технологіям середнього рівня. Вона не наважується використовувати свої найсучасніші збройні системи, такі як винищувач Су-57 або танк Т-14 «Армата», який лише нещодавно був розгорнутий в Україні. росіяни не змогли забезпечити перевагу в повітрі, знищити українську протиповітряну оборону чи далекобійну артилерію, – а це означає, що використовувати найкращу зброю дуже ризиковано.
Проте росія все ще зберігає перевагу, маючи високоточне ударне озброєння великої дальності, таке як крилаті ракети. Але, незважаючи на скорочення арсеналу, росіяни продовжують розбазарювати цю технологічну перевагу, плюс покладаються на низькоякісні іноземні варіанти, такі як Shahed. російські війська не можуть придушити міцну оборону України через однаково провальні тактику, командування і підготовку.
Чого це нас вчить?
Поки російські війська продовжували нехтувати технологіями, Україна опановувала їх. Це головний урок для Заходу. Саме лише існування передових технологій і високотехнологічної зброї не дає армії гарантії успіху.
Західні військові можуть ставити ЗСУ за приклад того, як треба інтегрувати технології та зброю, щоб залишатися гнучкими й адаптованими. І антиприклад – росія і те, якими небезпечними можуть бути некомпетентність і погане управління військом.
Зараз в Україні відкривається вікно у війну майбутнього. Перемога в наступних війнах залежатиме від того, яка сторона зможе краще використати технології всіх рівнів та інтегрувати їх у послідовну стратегію. Технології змінюють ситуацію, але лише для тих, хто найкраще їх використовує.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
