«Цифрова Європа» за 6 млрд євро: за місяць стартували три спільних проєкти з українцями
Як наздогнати втрачене та додатково залучити 3 млн євро для запуску інноваційних хабів
Понад рік тому, 5 вересня 2022 року, Європейська комісія підписала угоду про приєднання України до програми «Цифрова Європа». Це відкрило українським компаніям та установам шлях до залучення фінансування на свої технологічні проєкти. Що встигли за цей рік? Яку обов’язкову вимогу виставляє ЄС? Які конкурси зараз актуальні? На ці та інші питання Mind шукав відповіді на нещодавній презентації програми «Цифрова Європа», стратегічним координатором якої в Україні є Мінцифри.
Що це за програма? ЄС шукає таланти – у тому числі й на території України – для розвитку технологій і готовий їх фінансувати. «Штучний інтелект, цифрові навички, створення суперкомп'ютерів та інших інноваційних розробок, – розповів очільник Мінцифри Михайло Федоров. – Гранти доступні для державного сектору, громадських організацій, медіа, стартапів, венчурних компаній і навіть університетів. Українські спеціалісти можуть долучитися до мережі європейських цифрових хабів, вивчити міжнародні практики та ділитися власним досвідом цифровізації».
Його колега, заступниця міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Валерія Іонан нагадала, що програма «Цифрова Європа» стартувала 2021 року. «Вона виникла під час пандемії, коли більшість бізнесів були змушені адаптувати всі свої процеси і бізнес-модель у цифровому вимірі й відправити працівників на віддалену роботу», – нагадала вона. Відтоді світова цифрова трансформація суттєво посилилася. Нині ця програма має на меті подолати розрив між дослідженнями цифрових технологій і розгортанням ринку.
Федоров навів свіжий приклад: зараз 13 організацій з України допомагають створювати єдиний цифровий гаманець ЄС. Мова про платформу Potential. «У майбутньому це буде застосунок із документами та послугами, дуже схожий на нашу «Дію», – уточнив міністр.
Які ще проєкти за участі українців уже стартували? Окрім Potential, таких на сьогодні лише два: GovTech4All (підвищення розвитку технологій у держсекторі) та DC4EU (розробка європейського гаманця цифрової ідентифікації в освітній сфері). До них залучено по два учасники з України, одним з яких в обох випадках є Мінцифри.
Чому так довго «запрягаємо»? Директор ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» Андрій Ремізов пояснив Mind, що програму остаточно ратифікували тільки близько місяця тому. Тож більшість конкурсів відкрилися для України зовсім нещодавно. «Місяць тому наш офіс був призначений урядом як національний контактний пункт, який має популяризувати програму, поширювати інформацію про неї та консультувати. Думаю, невдовзі історій успіху стане більше. Наскільки? Усе залежить від активності українських учасників», – додав Ремізов.
Який бюджет програми? «Рекордний», – запевнив Федоров. Загальний фонд «Цифрової Європи» з 2021 до 2027 року – 7,5 млрд євро. На напрями, доступні для України, виділено 6 млрд євро.
Які конкурси доступні? Зараз для України відкрито 11 конкурсів за різними напрямами. Ремізов навів декілька прикладів. Один із них – цифрова інфраструктура для європейських відділень інтенсивної терапії. «Звучить складно, втім це про створення різних баз даних, цифрових середовищ, де європейські організації, лікарні та інші стейкхолдери можуть обмінюватися інформацією, – уточнив директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту. Бюджет цього конкурсу – 5 млн євро, дедлайн – 22 листопада.
Ще один конкурсний проєкт – «Геном Європи», спрямований на створення і запуск європейської еталонної геномної бази генетичних варіацій на основі геномів 500 000 європейців. У конкурсі можуть брати участь лікарні, IT-компанії та інші організації. Бюджет – 20 млн євро, дедлайн – також 22 листопада.
Деталі конкурсів можна знайти на порталі «Дія.Бізнес» та сайті Європейської комісії.
Також на сайті «Дія Бізнес» є покрокова інструкція подачі заявок. Якщо в охочих взяти участь залишаються питання – в Офісі з розвитку підприємництва та експорту обіцяють дати вичерпні відповіді. «Уже зараз на порталі «Дія.Бізнес» можна консультуватися з нашими спеціалістами з приводу участі в конкурсах. Консультація здійснюється в три кліки», – наголосив Ремізов.
Невже все так просто? Ні. Є одна умова: потенційні учасники не можуть самостійно подати заявку на конкурс. «Головне, на що потрібно звернути увагу, – на вимогу створення міжнародного консорціуму. Тобто кожен учасник від України має об'єднатися з європейськими партнерами», – пояснює Валерія Іонан.
Як знайти цих партнерів? На порталі ЄК є функція їх пошуку. Українська компанія може там зареєструватися, надати інформацію про себе та вказати, на який конкурс хоче податися. І чекати пропозицій потенційних партнерів або «штурмувати» їх по базі контактів із порталу.
«Якщо, наприклад, це конкурс зі створення бази даних для туризму, то потрібно шукати партнерів, які розвивають цю сферу, вміють розробляти такі продукти, – пояснює Ремізов. – Партнерами можуть бути й українські компанії. Але в консорціумі обов'язково мають бути міжнародні партнери. Українська компанія має з ними об'єднатися, спільно написати грантову заявку та подати її на порталі ЄК».
Він уточнив, що для створення консорціуму необов’язкова реєстрація юрособи. Достатньо підписати меморандум про співпрацю або просто спільно податися на конкурс.
Скільки коштів може отримати окремий учасник програми? Суми різні.
Мінімальний і максимальний обсяг коштів на одного учасника в Офісі з розвитку підприємництва та експорту назвати не можуть, поки не утворено консорціум. «Наприклад, маємо конкурс із бюджетом у 20 млн євро. Консорціум-переможець поділить ці кошти між компаніями, згідно з їх зобов'язаннями в рамках проєкту», – уточнив для Mind Ремізов.
Що відомо про 3 млн євро на хаби? Окрім стандартних конкурсів, для українців невдовзі стане доступна ще одна опція «Цифрової Європи»: фінансування створення інноваційних хабів. «Стати хабом може дослідницький центр, університет, IT-кампанія чи будь-яка інша установа. Завдання таких хабів – надати технології та інструменти з високопродуктивних обчислень, штучного інтелекту, кібербезпеки, цифрових навичок тощо. У ЄС уже діють понад 150 таких установ», – пояснює Валерія Іонан.
Та уточнює: для української мережі хабів ЄК надасть 3 млн євро з 2024 по 2027 рік. Ще 3 млн євро мають покрити самі учасники.
«Це програма співфінансування, – роз’яснює заступниця міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції. – Вклад українського учасника може бути від спонсорів чи міжнародних донорів. Або це можуть бути власні кошти, надходження від діяльності хабів, комбіноване фінансування з різних джерел тощо. Щоб стати членом мережі, необхідно подати заявку. Офіційно оголосимо деталі наприкінці жовтня, до кінця року будуть відібрані кандидати, яких подамо на конкурс ЄК. А сам конкурс має відбутися на початку наступного року».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
