ЗЕволюция: как менялись месседжи президента по самым болезненным для Украины вопросам
Хронология суждений Владимира Зеленского – от предвыборных выступлений до пресс-конференции 20 мая 2021 года
Прошло два года от старта президентской каденции Владимира Зеленского. За это время Украине пришлось столкнуться с рядом вызовов – пандемия, экономический кризис, противостояние различных ФПГ, усиление военной угрозы со стороны России, и т.д. На каждый из этих вызовов главе государства приходилось реагировать. Хотя бы на словах.
Mind отследил, как менялись выражения гаранта Конституции по наиболее чувствительным для украинцев вопросам. В том числе и тем, на которых Зеленский делал главный упор, только собираясь стать Президентом. Наиболее показательна даже не сама позиция, а ее эволюция. Для этого мы последовательно отобрали основные его цитаты из: 1) предвыборной программы; 2) инаугурационной речи 20 мая 2019 года; 3) пресс-марафона 10 октября 2019 года; 4) пресс-конференции 20 мая 2020 года; 5) пресс-конференции 20 мая 2021 года – и распределили их по девяти основным темам.
Передача власти (предшественники, политические оппоненты, второй срок)
1) «Одразу хочу запевнити – іду на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього. Сучасні політики пов’язані давніми образами, кумівством, бізнес–проектами, не здатні змінити Україну».
3) «Пан Порошенко буде відповідати за все, що він зробив».
«Я готовий піти в той момент, коли суспільство мені скаже: ідіть. Навіть якщо я нічого не порушу. Я не тримаюсь зараз за крісло. Це не було моєю мрією, це було моєю ціллю, і я хотів і хочу допомогти Україні».
4) «Я всім відрізняюся від Порошенка: і фізіологічно, і як президент. Я чесний і дійсно вболіваю за цю країну».
«Чесно кажучи, однієї каденції мені не вистачить».
5) «Із Петром Порошенком немає ніяких «сентиментів і розмов».
«Я вже став його вироком. Він просто не хоче усвідомлювати, що сталося»
«Про другу каденцію рано і несправедливо говорити… Я вважаю, що ми багато всього встигнемо, є багато обіцянок, і я не хочу, щоб вони залишились в історії, як обіцянки. І моє бажання піти на другий термін буде повністю співпадати з бажанням суспільства…».
Вывод Mind:
Помимо того, что к статусу «первого» и власти привыкаешь быстро, по мере исчерпания каденции появляются и более насущные факторы, заставляющие желать ее продолжения – необходимость гарантий личной безопасности после истечения срока неприкосновенности. И хотя в Украине примеры серьезного преследования топ-чиновников можно пересчитать на пальцах одной руки, и даже в самых вопиющих случаях максимальной санкцией остается переезд за границу, все же лучший способ защиты от юридических преследований – оставаться во власти как можно дольше.
И, похоже, бывший шоумен уже в достаточной степени политик, чтобы это понять.
Война на Донбассе
1) «Ми повинні вибороти мир для України».
2) «Наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі. Можу запевнити – задля того, щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все».
3) «Заради повернення людей і обміну я готовий іти на прямі перемовини з Владіміром Путіним».
«Я б дуже не хотів, щоб конфлікт на Донбасі був заморожений… щоб у нас було Придністров'я чи Абхазія. Я не можу гарантувати на 100%, що це не станеться».
4) «Найголовніший пріоритет – ми будуємо країну без війни. Мир повинен бути міцний і назавжди. Це залежить від нашої армії, вона повинна бути потужна всюди».
5) «Найголовніший пріоритет – ми будуємо країну без війни. І це складний шлях, не дуже швидкий, по цеглинах збираючи цей мир. Ми розуміємо, що повинні бути міцні назавжди, і це залежить від міцності нашої армії. І вона повинна бути міцна всюди – і на суші, і на воді, і в повітрі».
Вывод Mind:
Даже с поправкой на объективные требования конфиденциальности, присущие международным, тем более военным переговорам, ситуация выглядит удручающе. Отсутствие какой-либо конкретики, и появившиеся в риторике признания, что путь к миру – сложный и не быстрый, доказывают, что в разрешению конфликта на Донбассе Владимир Зеленский не продвинулся.
Вместе с возрастанием политического опыта бывший комик узнал то, что его предшественникам было слишком хорошо известно – даже для очевидно необходимых и позитивных изменений мало одного только желания президента, а в случае, когда замешаны глобальные интересы сильных стран, то это желание не значит вообще ничего.
Борьба с коррупцией
1) «Нульова толерантність до корупції на всіх рівнях. Підозрюваний у корупції не вийде під заставу. Засуджений за корупцію отримає конфіскацію майна і довічну заборону обіймати державні посади. Викривач корупції перебуватиме під захистом держави та отримуватиме матеріальне заохочення. Я сам не крав і нікому не дозволю!»
3) «Коли я прийшов, на другий день думав, [що] ми будемо всіх корупціонерів саджати. При цьому, коли перші наручники наділи.. всі сказали «ай-яй-яй, президент не має права впливати на правоохоронні органи»».
5) «Епоха Медведчука закінчується. Закінчується й епоха корупції».
Вывод Mind:
Было бы наивно ожидать, что президент, который пришел к власти в том числе на антикоррупционной риторике, признает, что коррупционные потоки не исчезли, а поменяли кураторов; а уровень коррупции – даже возрос. Возрос он как ни странно именно из-за прихода новых лиц, которые недостаточно знают систему и ее легальные возможности обогащения. Новая команда идет самыми простыми путями, оставляя при «обелечивании» массу цифровых и документальных следов и вызывая у предшественников-старожилов лишь изумление: «А что, так можно было?».
Единственной интригой в контексте «окончании эпохи коррупции» до недавнего времени оставалось лишь личное участие в ней президента, попросту говоря – принимает ли он деньги лично для себя, а не только закрывает глаза на обогащение команды. Сейчас этой интриги больше нет.
«Укрощение» олигархов
3) «Я готовий говорити з будь-яким українським олігархом… вони повинні попрацювати на Україну, бо тут нажили статки… І знаєте, чому вони погодяться? У нас війна іде. І всі їхні заводи, все, що в них є, всі статки, все їхнє виробництво якщо що – буде коштувати нуль».
«Бути чиєюсь лялькою-маріонеткою – мені це зовсім не цікаво. У чому сенс, у чому кайф? Навіщо мені це робити? Я просто не розумію».
«Деолігархізація медіа говорить про те, що всі власники телеканалів, ЗМІ, інтернет-платформ повинні бути бізнесменами, а не політиками. Тобто вони не мають впливати на політику того чи іншого засобу масової інформації. Такий закон ми повинні розробляти».
4) «Відносини з олігархами повинні бути простими: президент готовий захищати людей і робочі місця на їх підприємствах».
5) «Ми будуємо країну без олігархів».
«Основна філософія антиолігархічного закону: не вбити великий бізнес, а вбити вплив олігархічних груп на бізнес, владу, ЗМІ тощо. Олігархам дадуть час, щоб позбутися цього впливу. Закон з'явиться на наступному тижні. Буде створений спеціальний реєстр олігархів, куди потраплятимуть бізнесмени, які впливають на медіа та політиків».
Вывод Mind:
Охлаждение между Владимиром Зеленским и Игорем Коломойским – это не решение и не желание первого, а следствие действий второго. В остальном шестой президент так же нуждается в медийных, интеллектуальных и финансовых ресурсах олигархов, как и его предшественники, а также может побаиваться их.
Безусловно, «притеснение богатых» находит отклик у электората, так что кампанию по борьбе с олигархами будут развивать, сверяясь с результатами соцопросов и параллельно зарабатывая на исключении/включении в их перечень тех или иных фамилий. Активные спонсоры «Слуги народа», по понятным причинам, в нем не появятся, а если появятся, то с деликатным учетом их интересов и без каких-либо последствий.
Поддержка бизнеса
1) «Органи правопорядку повинні припинити займатися економічним тиском на бізнес... Тому ми запровадимо одноразову «нульову декларацію» для бізнесу. Кожен бізнесмен за 5% зможе задекларувати та легалізувати свої доходи. Податки стануть простими і зрозумілими. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал дасть бізнесу більше свободи для розвитку і знизить адміністративний тиск».
3) «Легалізація грального бізнесу сприятиме появі великих готелів, а гроші від цієї діяльності будуть спрямовані на спорт, медицину, освіту».
4) «Все непросто. Ми не друкуємо гроші».
5) «Ми підтримуємо як можемо маленький бізнес, який втратив робочі місця. 800 000 людей отримали під час ковіду, найстрашнішої економічної трагедії всього світу, по 8000 грн підтримки від держави».
Вывод Mind:
Бизнес – не та категория населения, которой можно легко скормить популизм. Поскольку ничего другого власть предложить им не может, и не видит отклика на лозунги и обещания, то не слишком утруждается заигрыванием с мелкими и средними предпринимателями.
А представители крупных компаний, которых добровольно-принудительно попросили принять участие в визите в ОАЭ вместе с командой президента в феврале этого года, затем в частных беседах поражались 1) низкому уровню организации поездки со стороны ОП; 2) тому, что единственной целью всего визита были «красивые фото и пресс-релиз», а реальные возможности для сотрудничества никого не интересовали.
Да, бизнес в Украине сейчас не отжимают, как это было во времена Виктора Януковича. Но ведь планка ожиданий от Зеленского стояла несколько выше.
Развитие технологий
1) «Моя мета – повна відкритість діяльності влади, автоматизація публічних процесів онлайн, зведення всього функціоналу держави до розмірів смартфону».
5) «Ми будуємо країну в смартфоні. І ми всі бачимо це сьогодні на результат: 10 млн користувачів у додатку «Дія»».
Вывод Mind:
Запущенное приложение «ДиЯ» остается «перемогой» команды Зеленского и уже порядком истрепавшимся и поднадоевшим поводом для государственного пиара. При этом у рядовых пользователей вызывают сомнения в способности администратора обеспечить безопасность их персональных данных в рамках этого приложения. А у представителей IT-индустрии есть масса ироничных историй про курирующего это направление Михаила Федорова. В этих историях часто фигурируют выражения «детский пафос» и «целует себя в зеркале».
Здравоохранение
1) «Лікарні і школи отримають сучасне обладнання, оновлять свою інфраструктуру. Найважливіший крок в охороні здоров’я – перехід до страхової медицини. Ліки, які пройшли реєстрацію в країнах ЄС та США, в Україні не будуть отримувати додаткових дозволів. Велика увага – медицині профілактичній».
3) «Зараз не йдеться про легалізацію канабісу. Але я знаю, що дуже багато людей хочуть займатися цим бізнесом в Україні. Але ми можемо це розглядати тільки після того, як ми будемо знати, що дійсно говоримо про медичну марихуану. Я не хочу, що нам завтра сказали, що ми дозволили всім займатися наркотиками... Мені здається так, що ті, хто хоче, – потерплять».
4) «COVID–19 показав, що не вийшло реформи. Там є нормальні речі, які були зроблені. Але дуже багато всього, на що не звертали уваги. І ми опинилися просто медично «голі» перед таким викликом. Ось чому я кажу, що треба переглядати реформу».
5) «У світі зараз дуже несправедлива ситуація. У нас нема гучного голосу серед країн ЄС. Якщо ви порівнюєте відсоток вакцинованих – попри те, що ми не в пріоритеті (якщо порівнювати з країнами ЄС і НАТО), – ми зробили більше щеплень, ніж деякі країни».
Висновок Mind:
В медицине, как и в остальных направлениях госуправления президент руководствуется принципом «лишь бы нравилось людям». При этом реформы редко бывают приятными, и реформа медицинской сферы, которую проводила Ульяна Супрун, не исключение. Похоже, как двигаться дальше, чтобы и улучшить ситуацию в охране здоровья и при этом сорвать аплодисменты общества, никто в ОП не знает.
То, что кампания по вакцинации провалена – общепризнанный факт и раздражение эти фактом будет усиливаться по мере того как будут открываться границы для вакцинированных людей.
Учитывая, что коронавирус – это зона ответственности глав государств по всему миру, украинский провал лежит лично на президенте, а вовсе не на Максиме Степанове, который, как может показать ближайшее время, был вовсе не худшим министров.
Отношения с Европой и США
1) «Перед гарантами Будапештського меморандуму і партнерами з ЄС ми ставитимемо питання підтримки України у прагненні завершити війну».
3) «Посол України у Сполучених Штатах Америки може бути призначений найближчим часом. Обрана людина обрана з досвідом, дипломат, дуже гарно знає Сполучені Штати».
«Ми повинні укріплювати відносини із США. Зі свого боку працюємо над тим, щоб відбувся офіційний візит упродовж моєї каденції, не знаю коли, Президента США до України. Для нас це іміджево дуже важливо. І це важливий сигнал для наших партнерів, що Сполучені Штати підтримують стратегію, і в цілому підтримують політику України».
«Я дуже вдячний Штатам за підтримку, зокрема, в питанні санкцій проти Росії».
«Якщо Україну втягуватимуть у внутрішні справи США, то це буде великою помилкою як для США, так і для України, а також шкодитиме двостороннім відносинам».
4) «Питання з Кримом обговорюється з Європою, Канадою і США. Країни готові зняти санкції з Росії тільки після повернення Криму Україні. Але РФ не хоче обговорювати тему Криму».
5) «У мене була зустріч із президентом [Франції Еманюелем] Макроном з відеодоєднанням канцлера Німеччини Ангели Меркель. Я відчуваю їхню підтримку. Вважаю, що вони повинні підтримувати сильніше. Вони знають мою думку, я дуже відкритий з ними».
«Я вважаю, що вони [«нормандська четвірка»] останнім часом трохи послаблюють свої позиції щодо Росії. Це пов'язано і з економічною ситуацією, і з тиском всередині їхніх країн щодо санкцій, і з санкційним тиском на Німеччину через «Північній потік – 2».
Вывод Mind:
То, что Украина не является решающим субъектом на международной арене даже когда доходит до вопросов, прямо ее касающихся, принять сложно. Поэтому остается лишь говорить об общемировой поддержке и иногда фамильярно шутить или раздавать советы лидерам сильных стран. К счастью для Украины, всерьез эти цитаты на международном уровне никто, похоже, не воспринимает.
Отношения с Россией
1) «Я ставлю за мету повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки».
3) «Я подзвонив президенту Російської Федерації Володимиру Путіну, в нас відбувся обмін [думками]. Всі дзвінки здійснював я. З мене корона не впаде, у мене, дякувати Богу, її немає, тому що я дійсно хочу закінчити війну. І тому я вважаю, що це з нашого боку і були перші кроки назустріч».
«Я не можу вам поки що сказати, що я скажу Владіміру Путіну на нашій зустрічі. Тому що я буду звертатися не тільки до Путіна, а буду звертатися до пані Меркель і до пана Макрона. Це зустріч чотирьох лідерів. Тактику моєї поведінки і розмови з паном Путіним, якщо можна, залиште мені».
5) «У мене немає часу думати про Путіна. Я думаю тільки про зустріч у тому чи іншому форматі, яка може привести до закінчення війни».
«Лише 3500 солдатів залишили Крим, а 35 000 російських військових усе ще перебувають у Криму, і стільки ж – на Донбасі. Така напруга може бути до кінця навчань, як мінімум до вересня».
Вывод Mind:
Видимо, на раннем этапе каденции президента Владимира Зеленского им были даны неосторожные обещания и гарантии (скорее всего, речь идет о воде в Крым), которые он не смог выполнить. Неосторожно оброненная бывшим главой ОП Андреем Богданом в интервью Дмитрию Гордону фраза «мы их [Россию] кинули» это подтверждает. Потому теперь Зеленскому остается разыгрывать карту «это я так решил» и «некогда думать о Путине», не признавая, что это скорее российская сторона больше не считает его достойным доверия собеседником.
Хорошая новость в том, что в России у общества, к которому чутко прислушивается Кремль, готовясь к трансферу власти, больше нет запроса на собирание земель русских. Поэтому полномасштабное вторжение и оформление юридического статуса ОРДЛО Украине вряд ли грозят.
Если вы дочитали этот материал до конца, мы надеемся, это значит, что он был полезным для вас.
Мы работаем над тем, чтобы наша журналистская и аналитическая работа была качественной, и стремимся выполнять ее максимально компетентно. Это требует финансовой независимости.
Станьте подписчиком Mind всего за 196 грн в месяц и поддержите развитие независимой деловой журналистики!
Вы можете отменить подписку в любой момент в собственном кабинете LIQPAY, или написав нам по адресу: [email protected].
