Post factum: почему до сих пор не возобновлено строительство хранилища радиоактивных отходов

В начале февраля Mind брал интервью у министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Украины Романа Абрамовского. С  наступлением летнего сезона редакция решила обратиться к должностному лицу с рядом вопросов об обещанных изменениях в подконтрольной ему сфере.

Напомним: в рубрике Post factum мы публикуем материалы, подготовленные по следам нашего общения с госчиновниками, чтобы узнать, что изменилось за этот период и чего удалось/не удалось достичь.

Роман Абрамовский в своих ответах отчитался о результатах повторного тендера на строительство хранилища высокоактивных радиоактивных отходов, финализации разработки программы адаптации к маловодию, ситуации с нарушенными янтарными участками, рассказал о состоянии принятия изменений в постановление о продаже необработанной древесины через систему «Prozorro Продажи», а также – о продвижении в Верховной Раде законопроектов об ответственности за сопротивление экологическому инспектору и о рынке древесины.

– У лютому ми говорили про повторний тендер на будівництво сховища високоактивних радіоактивних відходів (які повернуться з РФ після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС). Процедура повинна була зайняти понад два місяці. Вже є компанія-переможець?

– Замовником будівництва сховища для проміжного зберігання високоактивних відходів, які повертаються з РФ після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС, є ДСП «ЦППРВ». Воно підпорядковується Державному агентству України з управління зоною відчуження.

Мусимо констатувати, що на сьогодні компанія-переможець ще не визначена, оскільки процедуру закупівлі автоматично зупинено. Це процес, на який ми, згідно з законом, не можемо вплинути та пришвидшити його. Процедуру зупинили на час виконання замовником торгів відповідно до рішень колегії Антимонопольного комітету України від 19.05.2021 № 11033 та від 18.05.2021 року №10879 з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від учасників закупівель.

– Чи закінчили ви вже розробку програми адаптації до маловоддя, про що розповідали в інтерв’ю?

– Нами розроблено проєкт Стратегії екобезпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, який станом на сьогодні  знаходиться на погодженні із ЦОВВами і найближчим часом буде ухвалений урядом. Після затвердження стратегії протягом шести місяців розраховуємо розробити план заходів щодо її виконання.

Питання адаптації водного сектору до зміни клімату знайшло своє відображення в зазначеній стратегії. Важливість цього документа важко переоцінити – пріоритети, вказані в Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату, мають знайти своє відображення в національних, регіональних, місцевих та секторальних політиках; стратегіях, планах управління річковими басейнами, планах відповідних заходів.

Одним із головних секторальних завдань є визначення коротко-, середньо- та довгострокових пріоритетів державної політики щодо охорони та відтворення довкілля в акваторіях Чорного та Азовського морів. Це має бути виконано шляхом розроблення та затвердження Стратегії морської природоохоронної політики України. Також протягом десяти днів буде оприлюднено для громадського обговорення проєкт Водної стратегії України.

– З’явилися інвестори на бурштинові ділянки? Чи розробило вже міністерство покроковий план дій щодо порушених ділянок у Рівненській, Волинській, Житомирській областях і виведення їх на аукціон?

– Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає значне зменшення ренти. Також цим документом спрощується доступ до ділянок, особливо до порушених, які вже мають «місячний пейзаж». З тим, щоб потім провести рекультивацію за рахунок інвестора.

– Серед найближчих кроків міністерства озвучувалися плани щодо ухвалення змін до постанови №1178, яка передбачає продаж необробленої деревини через систему «Prozorro Продажі». Що зроблено на сьогодні у цьому напрямі?

– Справді, постанова є надважливим елементом, який дозволить залишити в минулому «сірий» ринок, з прямими договорами та великими корупційними ризиками. Фактично цим документом ми докорінно змінюємо систему реалізації деревини.

Вже сьогодні зусиллями Міндовкілля та Держлісагенства весь обсяг необробленої деревини продається шляхом електронних аукціонів. Саме для правової фіксації відкритого ринку деревини на розгляд уряду подано проєкт постанови №1178, яка покликана запровадити продаж деревини виключно через електронні торги. Наразі постанова пройшла всі етапи погодження та чекає на розгляд уряду.

– Під час нашої зимової зустрічі ви розповідали, що спільно з нардепами з екологічного й економічного комітетів ВР зареєстровано законопроєкт про ринок деревини (з більш ліберальними правилами щодо допуску туди переробників). Що наразі, і чи буде створено лісовий портал (у рамках цього з/п)?  

– Наразі законодавча база, яка має врегулювати ринок деревини, потребує суттєвого доопрацювання та узгодження позицій. Справді нині в парламенті є одразу два законопроєкти «Про ринок деревини». Міндовкілля виступає з пропозицією взяти для доопрацювання за основу законопроєкт №4197-1 та імплементувати в нього норми із законопроєкту №4197. Фактично, об’єднавши ці законопроєкти, ми зможемо знайти спільний механізм, який міг би задовольнити всіх стейкхолдерів.

– Ви акцентували, що хочете зробити відчутним покарання за недопущення екоінспектора до перевірки і що (станом на лютий) законопроєкт про відповідальність за опір екологічному інспектору вже у парламенті. Підтримали нардепи ваші пропозиції?

– Законопроєкт №3091 «Про державний екологічний контроль» передбачає створення системи дієвого та ефективного екологічного контролю в Україні. Нині законопроєкт підтриманий Комітетом з питань екологічної політики та природокористування, і вже найближчим часом буде винесений на голосування до сесійної зали. Ми докладемо максимум зусиль, щоб він був ухвалений у першому читанні.

Є багато спекуляцій щодо цього законопроєкту. Але хотів би наголосити, що відповідальний бізнес не відчує на собі жодного додаткового впливу. Однак цим законопроєктом інспектори отримають додаткові інструменти для здійснення заходів контролю.

Потрібно розуміти, що станом на сьогодні діюче законодавство надає доволі великий вибір забруднювачам для зловживання наданими правами. От, наприклад, приходять інспектори Держекоінспекції на прохідну підприємства, мають направлення на перевірку, документи, а їм відповідають: «Директора немає». «А уповноважена особа?» – «А її теж немає». Ба більше, непоодинокі випадки, коли директор по факту в себе в кабінеті. Таких схем зловживання десятки.