Reunion-2023. Підсумки.
Reunion - щорічна традиційна зустріч випускників MBA-програм Києво-Могилянської бізнес-школи. 8 грудня alumni різних років зустрілися в Довженко-Центрі після тривалої паузи під час Reunion-2023.
Щастя можливе лише у тому випадку, коли його є з ким розділити. Інакше кажучи, для щастя людині необхідно, щоб поруч була інша людина, яка розуміє її та підтримує. На жаль, останні п’ять років випускники kmbs були відірвані один від одного, розкидані по всьому світу в силу різних обставин. За ці роки кожен з нас зіткнувся з пандемією та війною. Доля випробовувала наш дух та цінності на міцність. Ці п’ять років ми зростали над собою, ставали мудрішими, загартованішими, щоби нарешті зустрітися, потиснути один одному руку, зазирнути у вічі, обійнятися та посміхнутися, висловити слова підтримки, обмінятися думками, новими враженнями, зануритися у спільні спогади.
Ольга Катющенко (EMBA-27): «Цей вечір залишив приємні враження і відчуття: залетів світлячком у серце, доторкнувся теплом до душі, розлився натхненням, дав сили та віри! Ми разом – ми потужні й спроможні! Ми разом – про майбутнє, про ідеї, про те, що можна доброго, хорошого зробити, ще – однодумці... Ми разом – чим ми можемо поділитися, як ми можемо підтримати, чому навчитися – друзі... Просто ми разом – get in touch!».
Reunion – це спроба традиційної великої зустрічі alumni різних років, спроба вийти поза межі своєї групи і подивитися ширше, глибше і цілісніше на Спільноту загалом: чим вона живе у ці складні часи, про що мріє, з якими намірами і настроєм іде в новий рік? Reunion-2023 нагадав нам, наскільки важливо бути поруч, підтримувати одне одного, обмінюватися досвідом та створювати атмосферу, де кожен випускник відчуває себе частиною великої родини.
Ольга Велика (PMBA-22): «Reunion був настільки неймовірною та дивовижною подією, під час якої можна було зустрітися зі «своїми» людьми, які допомагають пережити ці нелегкі часи. І це велике задоволення провести з ними час й зрозуміти, наскільки це важливо – триматися разом!»
Цьогорічний Reunion ми вирішили провести в Національному центрі Олександра Довженка (Довженко-Центрі) – найбільшому кіноархіві України. Нам було важливо підтримати державний культурний осередок, який вивчає спадщину національного кіно та популяризує його серед міжнародної аудиторії.
На початку заходу випускників привітали Едуард Мальцев – заступник декана kmbs, керівник SBU MBA, Олена Гончарук – голова «Довженко-Центру» та Ангели Спільноти kmbs alumni – мала група випускників, – які стали головними ініціаторами та організаторами Reunion’23.
Ми спільно вразилися красою під час унікальної моновистави «Усі найкращі речі», яку неперевершена Олеся Жураківська зіграла тільки для нас і за допомогою якої ми здійснили власну екзистенційну подорож вглиб себе. Ми разом створили перший артефакт Спільноти для майбутніх поколінь, а також зробили спільний фінальний невеликий фільм – теплий та об’єднуючий!
Олександр Зміхновський (PMBA-20): «Як на мене, все було організовано на досить гарному рівні. Все витримано: відсутність пафосу, що важливо для воєнного часу, але водночас цілісно. Завдяки виставі вдалося вивести на емоцію, що дало можливість перевести спілкування в глибоку комунікацію. Думаю, все вийшло добре.»
Цього заходу б не відбулося без наших захисників, яким ми вдячні за таку чудову можливість зустрітися. Особлива подяка нашим випускникам з лав ЗСУ, які змогли бути на Reunion: Вадиму Арістову(AGRO MBA 1), Сергію Позняку(PMBA-21), Сергію Федорику(PMBA-11), Тарасу Єрмакову(PMBA-22) та Дмитру Маркову(EMBA-16). Ви – наша велика гордість!
Маємо надію, що наступного року ми більш ширшим складом зустрінемося на Reunion-2024, щоб знову сказати одне одному «привіт» і обійнятися.
Світлана Єрмакова (EMBA-29): «Reunion цього року був особливим: я відчула, що розумних, талановитих, відповідальних залишається багато в Україні попри всі складнощі, й разом ми здатні відкривати нові сенси; в цьому дружньому колі моєї душі торкнулося театральне мистецтво, але цього разу якось по-особливому, бо ми всі були про одне й те саме; відчувалось, що всі ми скучили одне за одним і не могли наговоритись, було багато дружніх обіймів і кожен відчував щирість і радість».
Текст: Кирило Цветков