Катерина Мартиненко: «Відповідальність, прозорість, довіра - цінності на яких ґрунтується корпоративне управління»
Випускниця програми ЕMBA Києво-Могилянської Бізнес-Школи Катерина Мартиненко про культуру корпоративного управління та її значення для бізнесу
Випускниця програми ЕMBA Києво-Могилянської Бізнес-Школи Катерина Мартиненко розповіла про навчання у kmbs, переосмислення своєї ролі в бізнесі та свою мрію
- У якій ролі ви знаходитеся зараз?
Відповідаю за корпоративне управління в найбільшому державному банку України. Входжу до складу рад директорів як бізнес-компаній, так і громадських об'єднань в ролі невиконавчої директорки (NED – non-executive director). Є радником з питань корпоративного управління, створення та супроводження дорадчих рад та наглядових рад. А на початку жовтня була обрана в склад Наглядової Ради Асоціації випускників kmbs, що є лише формалізацією того, що робила останні три роки – приділяла життю спільноти багато часу разом з іншими Ангелами спільноти. Крім того, я є засновницею Жіночого клубу інтелектуального дозвілля «Chess&Wine» – це хобі, можна сказати. Ще я мама трьох дітей, дружина, донька, сестра – в мене велика родина. Тож ролей насправді багато.
- Як вам вдається поєднувати материнство та інші ролі, які ви перелічили?
Мій син навчається на першому курсі університету, донькам 14 та 4 роки. З молодшою допомагає моя мама. Родина розуміє мою потребу в професійній та соціальній реалізації та всіляко мене підтримує. Я переконана, що окрім сім’ї для жінки також важливо реалізувати себе і як особистість, і як професіонал. І поєднання різних ролей це лише питання пріоритезації в певний момент часу та тайм-менеджменту.
- Скільки людей обрано в Наглядову Раду Асоціації та які обов’язки вони матимуть?
В Наглядовій Раді нас троє. Наразі Рада тільки на етапі свого становлення. Вона покликана відповідати за стратегію розвитку Асоціації, призначення, менторинг та контроль виконавчої команди. Наша задача не керування, а допомога управлінській команді, яка, власне, й буде впроваджувати розроблену нами стратегію. Також ми слідкуватимемо за тим, щоб інтереси спільноти випускників kmbs були в ядрі цілей Асоціації. Інакше кажучи, ми представляємо інтереси учасників спільноти у Наглядовій Раді.
- Як ви опинилися в бізнесі? З чого все почалося?
Кар'єру розпочала в далекому 2003 році з проєктного менеджменту у великому українському холдингу, була залучена в проєкт створення корпоративного центру та системи управління активами холдингу. В рамках цього проєкту була запущена модель управління з радою директорів, роботу якої я супроводжувала спочатку як project manager, а пізніше вже як корпоративний секретар. Потім у 2007 році мене запросили в команду новоствореного українського банку, який щойно купила швейцарська фінансова група і моя експертиза та досвід в корпоративному управлінні та проєктному менеджменті стали в пригоді, оскільки була потреба побудувати систему корпоративного управління в банку згідно з європейськими стандартами. Після цього з 2012 по 2019 роки працювала у великих українських холдингах, де відповідала за супроводження та організацію роботи наглядових рад, систему корпоративного управління, виконувала функції корпоративного секретаря. З 2020 року працюю в найбільшому державному банку, в якому відповідаю за систему корпоративного управління. Паралельно, в ролі радника, допомагаю власникам бізнесів вибудовувати систему управління в їх компаніях. Як правило, до мене звертаються власники бізнесу, часто це, до речі, випускники kmbs, які прагнуть переходу на інший рівень управління, готові підходити системно до процесів управління компанією – виходять з ролі CEO та делегують повноваження менеджменту, залучають інвестора чи партнера, або масштабуються чи стрімко зростають. Створення ради директорів – важливий крок, який вимагає залученості акціонерів та менеджменту, планування та продуманості. Це комплексний та тривалий проєкт для бізнесу. Але потужна рада директорів може підвищити успіх бізнесу, репутацію та прибутки компанії.
- Що мотивувало до вступу на програму ЕMBA? Чому саме kmbs?
Працюючи у сфері корпоративного управління та маючи першу освіту фінансову, у 2013 році зрозуміла, що маю підтягнути свої знання в юриспруденції, оскільки багато аспектів корпоративного управління регулюються законодавством. В лютому 2016 року захистила диплом бакалавра з права. Але перебуваючи на фінальному етапі цього навчання усвідомила, що це не зовсім те, що мені дійсно було потрібно, скоріше, я просто систематизувала ті знання, якими вже і так володіла на практиці з огляду на те, в якій сфері працювала.
Корпоративне управління є крос-функціональною та дуже широкою сферою стратегічного менеджменту, яка охоплює питання організаційної структури компанії, визначення ролей та сфер відповідальності на різних рівнях управління компанією, розроблення процесів та принципів прийняття управлінських рішень, впровадження інструментів контролю та відстеження виконання цілей та задач, ризик-менеджменту, питання культури та етики управління. Також метою корпоративного управління є створення середовища довіри, прозорості та відповідальності, яке є фундаментом для фінансової стабільності та сталості бізнесу. Важливо розуміти також, що корпоративне управління, по суті, це спосіб організації взаємовідносин між людьми – між засновниками компанії, між акціонерами (або їх представниками) та найманим менеджментом, між компанією та зовнішніми стейкхолдерами.
Я усвідомила, що для того щоб вдосконалюватись і розвиватись в цій сфері, мені потрібно вивчати стратегічний менеджмент. А це дає саме бізнес-освіта. Тож, у тому ж лютому 2016 року я вирішила вступити до kmbs. Питання вибору бізнес-школи в мене не стояло – це мала бути тільки kmbs! Інших альтернатив на той момент я не бачила. Мабуть, ще й тому, що Могилянка була для мене, дівчини з Черкас, ще в шкільні роки недосяжною мрією. Але ж бачите, мрії мають здійснюватися!
- Як ви вважаєте, чим є kmbs для управлінців та власників бізнесів? Яка її роль?
kmbs це перш за все бізнес-школа, яка створює умови для особистісного росту та зміни світогляду. Як це відбувається? По перше, це гуманітарна бізнес-школа, можна сказати. І саме ця «гуманітарність» вирізняє її з поміж інших. По-друге, навчання на програмі MBA включає такі курси як: стратегічне лідерство, теорія систем та системного мислення, екосистемне мислення. Бачите, в назвах слово «мислення»! Програмою навіть передбачені так звані «гуманітарні дні» – це блоки курсів з філософії, арту, літератури.
Водночас відбувається глибинна робота з самим собою – аналіз своїх особистих спроможностей, слабкостей та навіть страхів. Багато рефлексій та внутрішньої роботи. Це не може не змінювати. Ти півтора року ніби перебуваєш в постійному коучингу. Тобі наче розкривають очі й ти починаєш дивитись на світ і на себе в ньому по новому. Стає доступна нова оптика, через призму якої змінюється світогляд. І ця оптика залишається з тобою і після навчання – інсайти продовжують наздоганяти ще не один рік. І велику роль в цьому відіграє те, з ким ти вчишся. Адже на програму відбирають тільки після серії співбесід тих, хто вже потенційно готовий до зміни себе і свого світогляду, готовий бути відкритим, навчатись і ділитись одночасно.
- Такий відбір на навчальні програми це класична історія для бізнес-шкіл, чи особливий підхід kmbs до своїх учасників? Виглядає як відбір у якусь закриту ложу чи братство.
Для бізнес-шкіл це стандартна практика. Для навчання на програмах EMBA та PMBA відбирають людей, які мають управлінський досвід та є сформованими особистостями, мають досвід. За допомогою цих співбесід бізнес-школа придивляється до випускника, а випускник, своєю чергою, придивляється до бізнес-школи. Школа дізнається про амбіції учасника, цінності тощо. З власного досвіду можу сказати, що для навчання в Києво-Могилянській Бізнес-Школі людина повинна бути зрілою та готовою до трансформації. Про це кажуть на співбесідах та попереджають про можливі світоглядні зміни після навчання. І це правда. Півтора року в kmbs замінили мені, мабуть, декілька років коучингу.
- Чи одразу ви сприйняли культуру та світогляд, який пропонується в kmbs?
Так, мені була близька культура і цінності школи – спільність, людиноцентричність, лідерство, національна свідомість. Саме після того як я почала навчатись в kmbs, я повністю перейшла на українську: в побуті, в роботі, в спілкуванні з родиною та друзями.
- Які світоглядні зрушення відбулися після закінчення навчання? Ваша кар’єра «до» та «після» навчання?
До того як почати навчання в kmbs я працювала у великих вертикально інтегрованих корпораціях, в яких була чітка ієрархія. Я приходила туди на виконавчу роль та підіймалася кар’єрними сходами, простіше кажучи, була частиною корпоративної системи. Я сприймала себе як людину, яка робить кар’єру у своїй спеціальності та має вписуватись в певну ієрархічну систему. kmbs змінила це уявлення, школа дала мені усвідомлення, що я є суб'єктом, розкрила горизонти бачення свого професійного майбутнього, вивільнила амбіції, дала впевненість та, навіть, в якихось питаннях, позбавила страхів. Я зрозуміла свою місію – бути «провідником» в корпоративне управління для бізнесу: допомагати розуміти та впроваджувати культуру та практики корпоративного управління. Це потрібно українському бізнесу. Після kmbs я також пройшла навчання в Українській Академії Корпоративного Управління (UCGA) по програмі підготовки корпоративних директорів від INSEAD. Це навчання ще більше дало мені впевненості в тому, що мій досвід та моя експертиза можуть бути корисними і я маю ними ділитись. Загалом після kmbs змінюється розуміння слова «кар'єра» – ти вже не мислиш такими категоріями. Натомість ти починаєш оцінювати себе в межах своїх ролей та тієї цінності, яку ти в тій чи іншій ролі створюєш.
- Тобто місце цінностям в бізнес-управлінні є, тоді поділіться своїми життєвими та робочими цінностями, які ви сформували для себе.
Звісно є! Корпоративне управління саме про цінності. Відповідальність, прозорість, довіра – цінності на яких ґрунтується корпоративне управління. Тим паче в сучасному світі, тим паче в Україні в часи повномасштабної війни. Ба більше, цінності того чи іншого бізнесу є вирішальними для його успіху та розвитку – подивіться що відбулось із компаніями, які продовжили свою діяльність на території країни-агресора. Або на роботодавців, які ігнорують таку необхідну зараз для персоналу психологічну підтримку чи адаптацію ветеранів, або інклюзію. Сталий розвиток бізнесу ґрунтується виключно на цінностях людей, які дотичні до цього бізнесу.
- Ви є Ангелом спільноти alumni kmbs. Ба більше, саме ви запропонували назватися Ангелами. Чому ви вирішили стати частиною цього кола людей?
Досвід навчання в kmbs є певною ініціацією – ти стаєш частиною спільноти випускників, з якими розділяєш цінності, досвід, говориш однією мовою. Тим більше, що коло Ангелів об'єднує спільна мета – розвиток і підсилення спільноти випускників kmbs. Мені ще під час навчання було цікаво приєднатись до спільноти, тож коли мене запросили до ангельського кола (воно ще тоді так не називалось – просто була ініціативна група), я залюбки погодилася, ну а потім затягнуло. Слово «ангел» прийшло якось саме, тому що воно тепле і наповнене сенсом турботи – саме з цим й асоціюються ангели.
- Як ви відпочиваєте від роботи?
Поняття «робота» в сучасному світі змінилось. Є різні ролі, які я виконую, тому коли маєш змогу перемикатися між цим ролями це вже і є відпочинок. Дуже перемикають подорожі. До речі, ми з Ангелами постійно організовуємо подорожі-дослідження регіонами України, під час яких вивчаємо той чи інший регіон з фокусом на його історію, культуру тощо. Ще я є засновницею жіночого клубу інтелектуального дозвілля «Chess&Wine». Назва метафорична: «шахи» це символ інтелектуальної складової, а «вино» – як символ спілкування, але так, ми там граємо в шахи, але частіше просто спілкуємось, ділимось наболілим та надихаємось одна одною.
- Про що шкодуєте?
Важко сказати, особливо після того, як війна нас всіх так змінила. Люди стали вдячними за те що мають, за те що є змога просто бути вдома, в Україні, приділяти час своїй справі, бачити рідних та друзів. Тому, з огляду на контекст, в якому ми живемо – ні про що не шкодую. Хоча, можливо, є одна річ – шкодую, що не була достатньо сміливою і чесною з собою по життю і часто йшла на компроміси. Чим більш зрілими стаємо, тим більше ми володіємо навичкою казати «ні» комусь та казати «так» собі. Але я все ще працюю над цим.
- Про що мрієте?
Мрію про перемогу, про повернення рідних та друзів до України, про повернення брата з війни живим та здоровим, мрію про вільну і сильну Україну. Мрію про Україну як країну моїх дітей!
- Яка ваша найкраща інвестиція за останній час?
Діти – дуже дорога та ризикована інвестиція, але кращої ще не придумали.