Ірина Палієнко: «Клієнтоцентричність завжди була в моєму ДНК».
Випускниця програми MBA Києво-Могилянської Бізнес Школи Ірина Палієнко розповіла про свій досвід трансформацій компаній, як війна вплинула на український ринок праці та чому обрала для навчання в kmbs.
- Розкажіть в якій ролі ви зараз знаходитеся та про ті завдання, які постають перед вами.
Уже два роки я СЕО одного з напрямків бізнесу міжнародного агрегатора вакансій Jooble, а саме Jooble Board – платформи для прямої взаємодії роботодавця з пошукачем, яка до російського вторгнення працювала в Україні, а після вийшла на ринки Угорщині та Румунії. Також у 2023 році я запустила піднапрямок Jooble Board – рекрутингову агенцію Ready2Recruit, де я також виконую роль СЕО. Головне завдання для мене – стати ближчими до клієнтів, створюючи завдяки цьому більше цінностей для них. Тобто забезпечити перехід від технічно орієнтованої компанії до клієнтоорієнтованої.
- Розкажіть більше про Jooble, що таке агрегація?
Jooble – це міжнародний агрегатор вакансій, який працює на ринку 67 країн. Суть цього продукту в тому, що він автоматично збирає (агрегує) вакансії з інших ресурсів: сайтів з пошуку роботи, дошок оголошення, корпоративних сайтів та інших майданчиків, де публікуються вакансії. Таким чином, з’являється максимальна кількість пропозицій щодо роботи в одному місці, що зручно для пошукачів роботи. Клієнтами агрегаційного бізнесу в першу чергу є джоб-сайти та подібні їм сервіси, які купують у Jooble трафік. Також компанія має зазначений мною напрям Jooble Board та інноваційний інкубатор – третій напрямок бізнесу, де зароджуються нові стартапи.
- Коли ви долучились до компанії?
До компанії я долучилась у 2018 році. Перш ніж стати СЕО, я три роки виконувала роль Head of Customer Development. Тоді агрегація була мейнстримом компанії, єдиним напрямом бізнесу. В той час клієнтів Jooble було мало і вони були великими за розмірами job boards, проте фокусно з прямими роботодавцями, яких дуже багато, активна робота не велась. Я очолила цей напрям, і коли почався процес трансформації в клієнтоорієнтовану компанію, довелося вчитися співпраці з ними, досліджувати потреби, шукати точки контакту
Ви казали про створення цінностей для клієнтів, а яких саме? Що важливо для них?
Потрібно розуміти, що є цінності, а є те, за що клієнт готовий платити. Роботодавці готові платити за результат, тому що сьогодні в Україні кадровий голод й він набирає обертів. Однак цінності не завжди збігаються з тим, за що клієнти готові платити. Втім, цінним для наших клієнтів є сервіс, який ми надаємо та якість контакту між пошукачем та роботодавцем.
- Як війна вплинула на інтернет-рекрутинг та ринок праці взагалі? На що змістилися акценти, які проблеми виникли?
Виникла проблема з тим, щоб знайти чоловіків на роботу. Частина чоловіків виїхала за кордон, інша частина пішла воювати, а ті, хто залишився, не хочуть офіційно працевлаштовуватися. Тому роботодавці починають брати жінок на роботу або перевчати жіночий персонал. Однак є компанії, які не готові наймати жінок. Наприклад, нещодавно стикнулася з тим, що одній мережі АЗС бракувало операторів, але вони не захотіли брати жінок, спираючись на власне дослідження, яке показало, що 69% клієнтів-жінок хочуть бачити операторами заправок тільки чоловіків. Разом з цим, вимоги до кандидатів не знижуються. Тобто бізнес прагне зберегти якість та ефективність продукту або наданих послуг. Також на українському ринку праці побільшало іноземців, зокрема, у сфері будівництва. Втім, у зв’язку з подіями в Україні, криза відчувається всюди, зокрема в таких прикордонних країнах, як Румунія та Угорщина. Там зросли ціни, багато підприємств закрились. Люди бояться змінювати роботи, тримаються за своє місце.
Війна змусила Jooble зосередитися на своїй кореневій компетенції – агрегації, бо цей напрям бізнесу годує компанію й дає змогу донатити на армію. Я побачила, що 20% наших клієнтів шукають роботу за кордоном. Тому коли росія вдерлася до нас, я домовилася із засновниками Jooble про запуск соціальної платформи «Help Ukrainians», що допомагала українцям знайти роботу за кордоном. Оскільки ми міжнародна компанія, маємо багато партнерів по всьому світу, які розміщують свої вакансії на нашій платформі. Нам вдалося швидко сконтактувати з ними, тому вже через тиждень після початку війни працедавці змогли на безоплатній основі розміщувати свої вакансії для українців.
- Як ви опинилися в цьому бізнесі та чому обрали саме його?
До Jooble я працювала в компанії EVO – групі компаній, серед яких Prom.ua, Bigl, Shafa, Kabanchik тощо. Точніше, протягом 7 років я була комерційною директоркою компанії Prom.ua. Потім перейшла в board EVO в ролі комерційної директорки всієї групи компаній. Але мені хотілось чогось нового, хотілося дізнатися чи є життя поза межами IT (сміється). Однак піти з компанії в силу різних причин я не могла, тому вирішила вступити до kmbs, щоб подивитися на людей, дізнатися що відбувається навколо. І в процесі навчання в мене виникла ідея, яка стала моєю проєктною роботою в kmbs та ключовою діяльністю протягом двох років в EVO після закінчення бізнес-школи. Це – ідея трансформації компанії в клієнтоцентричну, оскільки в IT-сфері панує культура даних та цифр, але якщо додати туди людяності, помістити в центр клієнта, відбувається магія, що змінює компанію. Ми успішно запустили цей процес в EVO, а потім я пішла в декрет. Після декрету я приєдналася до Jooble.
- А чому ви погодились на пропозицію Jooble?
Тому що в Jooble також йшла мова про трансформацію, про зміни, які я щойно реалізувала в EVO й мені було цікаво впровадити їх в новій компанії.
- Ви згадали про навчання в kmbs. Коли ви проходили навчання та на якій програмі?
Я закінчила MBA-програму у 2018 році, хоча обирала між Executive та Presidents'. Але зупинилась все ж на Executive, тому що хотіла краще розуміти управлінців, як вони мислять.
- Як вплинуло на вас навчання?
Мені складно сказати конкретно, що в мені змінилося. Попри це я чітко розумію, що є дві мене: до та після навчання. Річ у тім, що навчання в kmbs це не про hard skills чи soft skills, це не про те, як управляти бізнес-процесами тощо. Звісно, цього було вдосталь. Під час навчання сталося набагато важливіші зміни, а саме – спосіб мислення. Я казала, що ідея клієнтоцентричності в мене виникла в kmbs, насправді вона була в мені завжди, але я ніколи не робила з цього бізнес-складової. Тобто у мене стався перехід із підсвідомого у свідоме. Я зрозуміла, що те, що є моїм ДНК може бути корисним бізнесу. Оцей перехід від одного стану до іншого відбувся завдяки Школі.
- А чому ви обрали саме Києво-Могилянську бізнес-школу для навчання?
До вступу на довгострокову програму, я навчалася на різних корпоративних програмах kmbs, де відчула, що знаходжусь в колі рідних українських бізнесменів. Я зрозуміла, що Школа саме про українське бізнес-середовище. Оці цінності відчувалися ще на короткострокових програмах.
- Нещодавно ви увійшли до кола Ангелів спільноти alumni kmbs. Що спонукало до цього?
Відбувся виїзний модуль kmbs до Волині. Це була моя перша зустріч зі Спільнотою випускниками з початку війни. Я вважаю бізнес-школу своєю alma mater, я завжди цінувала спілкування в ком’юніті та ті цінності, які Школа розвиває в людях. Однак на якийсь час це випало з мого життя. А коли я взяла участь у виїзному модулі, я згадала, як це – бути частиною цього кола людей та зрозуміла, що хочу допомагати їм розвивати Школу, просувати цінності, які існують в Cпільноті випускників та розбудовувати Україну.