Заради життя: 7 інноваційних рішень, представлених на WEF 2021
Чим ці технології можуть допомогти людству
Цьогорічний Всесвітній економічний форум у Давосі фактично був повністю присвячений досягненню цілей сталого розвитку. Набагато гучніше, впевненіше та практичніше говорилося про такі «нішові» ще декілька років тому речі як самоорганізація, глобальна взаємодія, застосування концепції призначення як у громадському, так і приватному секторах.
Контекст сталого розвитку почав звучати не як «усе за ради економічного зростання», а як «економічне зростання заради сталого розвитку загалом». Такий підхід резонує і в певному сенсі базується на концепції «спільної цінності» (shared values) – коли соціальна та екологічна цінність досягається в нероздільній синергії з одночасним отриманням економічної цінності.
Це наклало свій відбиток і на інновації, про які йшлося на форумі. Тому вони обговорювалися здебільшого під гаслом Accelerating Grassroots Innovation. Загалом багато уваги приділялося як уже наявним рішенням, так і тим, що знаходяться на етапі розроблення, чи навіть запитам на рішення у сфері питної води, збереження та відновлення лісів, сталої агрономії, освіти та зменшення вуглецевого сліду. А також – проблемам здоров’я та медицини з особливим акцентом на боротьбу з наслідками пандемії.
Окрему увагу приділили темі ментального здоров’я та благополуччя і пошуку технологічних рішень у цьому напрямі. Водночас практично на кожну із 17 цілей сталого розвитку звернули увагу. Проте прозвучало не так багато прикладів інноваційних практичних рішень, що давали б переконливі відповіді на ці та інші виклики. Засновник Інституту корпоративних інновацій та громадського підприємництва (CICE Institute), резидент Reactor.ua Павло Рижій спеціально для Mind пропонує ознайомитися з деякими прикладами інноваційних рішень, що були презентовані на WEF 2021.
Почнемо не з «риби», а з «вудки» – тобто рішення, що само собою є джерелом інноваційних рішень. Йдеться про платформу Uplink, що була заснована професором Клаусом Швабом (WEF), Марком Беньоффом (Salesforce.com) та Пунітом Рендженом (Deloitte).
Uplink – це краудсорсингова платформа, мета якої – створювати та підтримувати інноваційні рішення, здатні відповісти на найбільші виклики, що стоять перед людством, та сприяти прискореному досягненню цілей сталого розвитку (SDG). Цього року на форумі звітували про досягнення платформи, адже формально про її створення оголосили в Давосі ще торік. Наразі, за словами керуючого директора платформи Джона Дуттона, на Uplink вже понад 10 000 користувачів, тисячами інноваторів зі всього світу було створено понад 900 інноваційних рішень. Вони зі свого боку дають відповідь 15 викликам, що були анонсовані.
Тепер докладніше розглянемо «новачків».
Cubex Global
Стартап з Оману, що розв’язує проблему «перевезення повітря», тобто порожнього місця в транспортних контейнерах. Щороку 100 млн контейнерів напівпорожніми подорожують світом з одного порту до іншого, що «коштує» $35 млрд. При цьому продукується 280 млн тонн вуглецевих викидів, пов’язаних із недозавантаженістю цих контейнерів.
Як рішення Cubex Global використали технологію блокчейн. За її допомогою створено маркетплейс, на якому зі значними знижками торгуються ті самі вільні місця в контейнерах.
Desolenator
Компанія розв'язує проблему сталого постачання прісної води – опріснює морську, використовуючи при цьому виключно енергію сонця. Перший майданчик із виробництва води в такий спосіб побудовано в Дубаї. Другий невдовзі буде реалізовано в Індії в партнерстві та на замовлення компанії Carlsberg.
Reforestum
Платформа для взаємодії корпорацій та приватних осіб у реалізації проєктів із відновлення лісів. Ключовим елементом цієї розробки є розв'язання проблеми довіри за рахунок супутникового моніторингу. Платформа надає обґрунтовану аналітику для всіх зацікавлених сторін, у такий спосіб підвищуючи довіру до проєктів з озеленення та збільшуючи кількість учасників (у першу чергу – корпорацій), що долучаються до розв'язання проблеми знезеленення Землі.
Flare
Стартап із Кенії створив інтегроване рішення з координації роботи служб надзвичайних ситуацій та швидкої допомоги. Це дозволило скоротити час прибуття швидкої на 87% та врятувати понад 25 000 людських життів.
Greenstand Treetracker
Ще одне рішення, спрямоване на розв’язання проблеми знеліснення планети. Воно забезпечує калькуляцію цінності та впливу кожного окремого посадженого дерева з урахуванням породи рослин і місцевості, де вони висаджуються. На підставі цих даних нараховуються бали, що можуть продаватися інвесторам на спеціальній платформі. Крім екологічного, цей застосунок має ще й соціальний вплив, адже створює додаткові можливості для заробітку соціально незахищеним верствам населення.
Suzano
Цей виробник паперу з Бразилії пропонує під час перероблення деревини на папір отримувати в сталий та екологічний спосіб лігнін – органічний полімер, що міститься в деревині. За його допомогою спеціалісти компанії навчилися прискорювати компостизацію біопластику та збільшувати кількість циклів перероблення для традиційного пластику.
Ecoalf
Іспанський виробник одягу як сировину використовує пластик, який рибалки виловлюють з океану разом із рибою. Пластик, що потрапляє в тенета, зазвичай викидається назад в океан як непотріб. Ecoalf домовився з більш ніж 3000 рибалок з Іспанії, Тайланду, Греції, що поставляють понад 600 тонн пластикових відходів. А той згодом перетворюється на одяг. При цьому Ecoalf значно заощаджує на сировині та видатках, адже така технологія виробництва потребує на 20% менше води, на 40% менше енергії та продукує на 50% менше СО2, ніж традиційні технології.
Ці та багато інших прикладів є яскравим доказом того, як можна одночасно досягати цілей сталого розвитку й отримувати економічний ефект. Попит на такі підходи зростає. Світовий інвестиційний капітал стрімко переорієнтовується на підтримку виключно тих проєктів, у яких чітко прослідковувається досягнення цілей сталого розвитку з добре вимірюваним економічним ефектом. На цьому, наприклад, із року в рік дедалі наполегливіше наголошує у своїх щорічних зверненнях до керівників компаній Ларрі Фінк – керівник найбільшого у світі інвестиційного фонду BlackRock (має в управлінні $8,676 трлн).
А що ж Україна?
Як не дивно, але в цьому питанні ми не пасемо задніх. Уже другий рік поспіль мережею Глобального договору ООН в Україні проводиться акселераційна програма для корпорацій – Young SDG Innovators Program (YSIP). Її мета – підготовка корпоративних стартапів, що створюватимуть інноваційні проєкти з одночасним впливом на досягнення цілей сталого розвитку та економічним ефектом для компанії.
Команди-учасники першої хвилі цієї програми продемонстрували досить цікаві рішення, що об’єднали в собі інновації, сталий розвиток і вплив на стратегію бізнесу, у якому працюють. Наприклад, інноватори з банку ПУМБ знайшли спосіб, як задіяти залишки на рахунках, що закриваються, – спрямувати їх як інвестиції в розвиток компаній, які практикують принципи shared values. Так банк зменшує свої видатки, збільшує кількість бізнес-клієнтів і покращує репутацію. При цьому створюються нові робочі місця у сфері соціального підприємництва та накопичується соціальний й екологічний влив від діяльності та зростання кількості таких підприємств.
Старт другої хвилі програми YSIP в Україні відбудеться 23 лютого 2021 року.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
