Під мікроскопом: чому лідерам важливо виховувати науковців у команді
Або як запуск наукового процесу зміцнює «імунну систему» організації
Зі зміною світу змінився бізнес і підходи до його організації. З огляду на необхідність і бажання вижити у складних умовах, важливо знайти чарівний «рецепт», який допоможе втілити задумане. Незалежний консультант з питань бізнес-інновацій, резидент Reactor.ua Павло Пластовець розповів Mind, чому лідерам важливо виховувати науковців в команді, або як запуск наукового процесу зміцнює «імунну систему» організації.
Що зараз відбувається?
Адаптивність організацій в 21-му столітті стала одним з ключових бізнес-завдань. Лише замисліться на хвилинку – більше третини компаній зі списку S&P 500 зразка 2005 року вже навіть не існують сьогодні: 163 з них розділились або злились з гігантами, а 16 взагалі збанкрутували, як, наприклад, всім відомі Lehman Brothers, General Motors та Kodak. Така плинність гігантських компаній індексу – результат швидкого розвитку нових технологій, постійної зміни споживчих уподобань та трансформації існуючих бізнес-моделей.
Пандемія COVID-19 лише прискорила ці тренди. І зараз організації, які не вміють адаптуватись, не вміють швидко реагувати на проблеми та системно їх вирішувати, сильно втрачають свої ринкові позиції або просто зникають. Українські компанії не є виключенням. Лише в 2020 році серед 100 найдорожчих брендів України з'явилося аж 15 нових компаній.
Тому, за даними дослідження Всесвітнього економічного форуму, роботодавці вважають, що 5 з 10 найнеобхідніших для працівників навичок пов’язані саме з вмінням системно вирішувати проблеми в бізнесі.
В чому ж проблема?
Давайте розберемось, чому українські компанії поки що не звикли вирішувати проблеми системно. Є дві ключові причини, чому це відбувається. Перша – це відсутність культури, друга – незнання процесу.
Культура
В нашій бізнес-культурі проблеми помилково асоціюються з негативом. У нас вважається, що в проблемах завжди винні люди, і їх завжди карають за це. Це призводить до того, що в компаніях проблеми часто приховують, щоб не отримати мінус в «кар’єрну карму». А відсутність проблем в бізнесі – це сама по собі дуже велика проблема. Організації, які не фіксують проблеми та не мають системного підходу до їхнього вирішення, перестають розвиватися, а відповідно вони стають не цікавими ні своїм клієнтам, ні найкращим працівникам.
Платформа REACTOR.UA – ваш провідник у світ інновацій.
Ми знаємо, як втілити інновації з урахуванням кращих практик та в стислі терміни.
Розпочніть зміни вже зараз!
Треба пам’ятати, що в 98% випадків в проблемах винні організаційні системи, а не люди. А самі проблеми для бізнесу – це завжди можливості для зростання.
Проблеми – це драйвери ідей та креативності в бізнесі. Тому кожен працівник в компанії має бути зацікавленим в тому, щоб їх бачити, вимірювати та вміти вирішувати.
«Кожна проблема, яку я вирішив, стала правилом, яке допомогло мені вирішити інші проблеми» – Рене Декарт. Якщо перефразувати вислів відомого філософа, то кожна проблема, яку вирішує організація, створює новий стандарт, який допомагає їй вирішувати наступні виклики.
Процес
Для системного вирішення проблем в бізнесі вже давно існують ліки. Це науковий алгоритм. Він називається цикл «PDCA» («Plan-Do-Check-Adjust» – «Плануй-Роби-Перевіряй-Коригуй»). Принципи та суть циклу були описані ще в 1931 році інженером Уолтером Шухартом. Далі цикл популяризував відомий американський економіст Едвард Демінг. В 1944 році Демінг успішно використовував цей метод під час роботи зі Збройними силами США. Результат – суттєве скорочення дефектів військового виробництва та прискорення операцій.
В 1950-х роках цикл PDCA дістався до Японії і дуже сподобався голодним до прибутків компаніям з виробництва електроніки та автомобілів. Цей метод дозволив підвищити якість японської продукції, і вже в 1970-х роках компанії зі Сходу почали домінувати на західних ринках.
Цикл PDCА – це науковий процес у бізнесі, який базується на даних та постійних експериментах. В 20-му столітті науковий процес здійснив революцію в сфері якості продукції, а у 21-му столітті цикл «Демінга-Шухарта» почав робити революцію у сфері управлінських інновацій. Він лежить в основі популярного сьогодні agile та дизайн-мислення. Ці методики роботи зараз успішно використовують найбільші компанії в світі від Apple та Amazon до P&G та General Electric.
Але цей процес поки не вивчають в наших університетах, а в бізнес-школах не до кінця розкривають його потенціал. Це призводить до того, що майже в кожній компанії керівники лікують симптоми проблем, а не їхні причини і часто наступають на одні і ті самі граблі, мало чому вчаться та починають кожен рік з «чистого аркушу».
Що з цим робити?
Вихід є! Він лежить в площині роботи з культурою та запуску в компанії наукового процесу.
Для початку керівники мають змінити своє ставлення до проблем і почати сприймати їх як сигнали для розвитку бізнесу та їх особисто.
Культура науковців
Зрозумівши справжню цінність проблем, керівникам буде легше виховувати в своїх командах справжніх науковців. Для цього їм необхідно культивувати в людях три ключові навички: об'єктивність, допитливість та креативність.
Об’єктивність – це про те, що необхідно приймати рішення на основі даних. При чому дані мусять бути як кількісними: ключові показники ефективності або метрики процесу, так і якісними: зворотній зв'язок від колег-партнерів та клієнтів.
Керівники та їхні команди мають постійно міряти те, що вони роблять, складати припущення щодо очікуваного результату та постійно аналізувати причини його розходження з реальністю.
Процес: Результатом прояву об'єктивності в компанії є стандартний процес прийняття будь-якого рішення в команді, що базується на об'єктивних даних, а не суб'єктивних думках. І цей процес – PDCA.
Допитливість – чому речі відбуваються саме так, як відбуваються? Це розуміння того, що для вирішення будь-яких проблем необхідно завжди розбиратись в деталях: «Де?», «Що?», «Коли?», «Як», «З ким?» і «Чому?» стається та чи інша проблема. Вміння ставити правильні питання та уважно спостерігати дає можливість лікувати справжні причини проблеми, а не її симптоми.
Процес: Регулярно проводьте з командою робочі зустрічі, присвячені аналізу проблем, з використанням діаграми «Парето», діаграми «Ішикави» та інструменту «5 чому?», і результат не змусить на себе довго чекати.
Креативність – це про вміння генерувати нові ідеї та змінювати припущення. Правильно сформульована проблема – це вже більше половини рішення. Стимулюйте команду знаходити справжню причину проблеми, щоб не займатись постійним «тушінням пожеж».
Якщо після проведення експерименту ви не отримали очікуваний результат, не засмучуйтесь, проаналізуйте, чому так відбулось, змініть гіпотезу або шукайте іншу причину. Не сприймайте такі результати експериментів як невдачі – це звичайний навчальний процес, який допомагає вам збирати дані. Чим більше даних – тим мудрішими будуть ваші майбутні рішення.
Процес: регулярно організовуйте зустрічі огляду отриманих результатів роботи та її коригування. Створіть книгу обліку своїх ідей та експериментів. Документуйте в ній всі ідеї, дані експериментів та висновки, які ви робите після кожного робочого періоду. Ця книга дозволить вам не повторювати помилки, забезпечить збереження досвіду та стане бібліотекою старих та джерелом нових ідей.
Як застосовувати науковий підхід?
- Дизайн-мислення – дозволить вам постійно створювати нову цінність для ваших клієнтів;
- Ощадливе виробництво – дасть змогу системно мінімізувати втрати клієнтської цінності в бізнес-процесах;
- Agile-дозволить організувати роботу команд таким чином, щоб завжди приємно дивувати клієнтів та кайфувати від швидкої продуктивної командної взаємодії.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
